Спосіб ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки physiohip

Реферат: Спосіб ендопротезування кульшового суглоба з використаням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip, що включає доступ до куль нового суглоба, остеотомію шийки та видалення голівки стегнової кістки з шийкою з порожнини суглоба, формування ацетабулярного ложа, встановлення чаші ендопротеза, формування в стегновій кістці ложа під ніжку ендопротеза з наступною її імплантацією, вправлення голівки ендопротеза та ушивання рани, причому використовують задньо-бічний доступ до суглоба, здійснюють L-подібну остеотомію шийки стегнової кістки, так, що горизонтальний остеотомічний розріз проходить перпендикулярно до осі проксимального відділу стегнової кістки по нижньому краю голівки стегна, вертикальний остеотомічний розріз проходить вертикально по продовженню осі проксимального відділу стегнової кістки від краю великого вертлюга до горизонтального розрізу, спонгіозну частину видаленої голівки розсікають на кісткові аутоблоки, при формуванні ложа під ніжку ендопротеза не розкривають кістково-мозковий канал стегна, видаленою спонгіозною частиною проксимального відділу стегна та аутоблоками з голівки заповнюють вільні отвори та ділянки ніжки Physiohip. UA 75843 U (12) UA 75843 U UA 75843 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до травматології та ортопедії, і призначена для ендопротезування кульшового суглоба при деформуючому (ідіопатичному, посттравматичному та ін.) коксартрозі, субкалітальних переломах шийки стегна. Ендопротезування суглобів на сьогоднішній день є найбільш прогресивним методом хірургічного лікування уражень суглобів різної етіології, який швидко розвивається і знаходить все більше застосування в ортопедичній практиці, це єдиний на сьогоднішній день радикальний метод лікування пацієнтів з патологічними змінами в кульшовому суглобі з стійким постійним больовим синдромом. Основними проблемами ендопротезування в даний час є підвищена травматичність операції і "виживання" імплантатів в організмі. Підвищена травматичність визначається хірургічним доступом (величиною розрізу і розмірами кісткової резекції), площею і глибиною обробки кістково-мозкового каналу стегна та дна вертлюгової западини, тривалістю операції і перебування хворого під наркозом в цілому, крововтратою і обмеженими можливостями гемостазу в м'яких тканинах, губчастій кістці та кістково-мозковому каналі. У свою чергу, "виживання" імплантатів в організмі залежить від вирішення питань кількості продуктів тертя артикулюючих поверхонь ендопротеза та їх впливу на перипротезну ділянку, септичного та асептичного розхитування компонентів протеза. В даний час відомі дві великі групи способів операцій по імплантації штучних куль шовних суглобів: без відсікання великого вертлюга і з його відсіканням. Як показав клінічний досвід, істотних відмінностей в результатах операцій з використанням цих способів практично немає (Stark A., Bröstrom L.A. and Wallensten R. Total hip replacement with or without trochanteric osteotomy// Arch Orthop Trauma Surg.-1982.-100(4). - P. 225-228). Однак методики операцій без відсікання великого вертлюга пропонувалися для імплантації конструкцій ендопротезів, up мають коротку вигнуту ніжку. У тих випадках, якщо конструкції мають пряму і довгу ніжки, то при її імплантації без відсікання великого вертлюга виникають технічні труднощі, для усунення яких необхідно додаткове скелетування проксимального відділу стегнової кістки, а це несприятливо позначається на біомеханіці протезованого суглоба (Сиріс, Zoran M.D. Long-term Follow-up of Charnley Arthroplasty of the Hip// Clinical Orthopaedics & Related Research. - June 1979-Volume 141-P. 28-43). Відомий спосіб тотального ендопротезування кульшового суглоба з застосуванням останньої моделі ендопротеза фірми Biomet - М 2а Magnum (Зоря В.И. Тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава имплантами М2А MAGNUM компании "ВІОМЕТ"/ Эндопротезирование крупных суставов: Материалы Всерос. конф. с междунар. участием, посвящ 50-летию отечественного эндопротезирования и 85-летию со дня рождения профессора К.М. Сиваша. ЦИТО. 21-22.04.2009. -М., 2009. - С. 50), який полягає в тому, що після здійснення передньо-зовнішнього доступу до кульшового суглоба за шаблоном виконують остеотомію шийки стегнової кістки на заданому рівні. Голівку стегнової кістки з шийкою видаляють з порожнини суглоба. Здійснюють ревізію вертлюгової западини, видаляють м'якотканинні утворення, залишки круглої зв'язки, відсікають поперечну зв'язку. Набором фрез послідовно формують вертлюгове ложе з видаленням склерозованого шару суглобової поверхні западини, виконують остаточну фіксацію чашки pressfit Далі формують ложе під ніжку ендопротеза в стегновій кістці з наступною її імплантацією. Здійснюють вправлення голівки ендопротеза. Рану промивають антисептичними розчинами. Під шийку ендопротеза підводять трубчастий дренаж. Рану пошарово зашивають наглухо. Накладають асептичну пов'язку. Але при застосуванні цього способу при обробці стегна лінія резекції шийки приводиться під кутом 45°, що призводить до видалення 40-60 % опорної структури дуги Адамса. Спонгіозна частина кістки проксимального відділу стегна видаляється назавжди, цим самим видаляється термо- та гідродинамічна система стегна. Розкриття кістково-мозкового каналу призводить до підвищення крововтрати. Цей спосіб вибраний за прототип. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача створення способу ендопротезування кульшового суглоба, який дасть можливість максимального збереження кістки у проксимальній частині, збереження дуги Адамса, збереження опорних та демпферних властивостей кістки, зниження травматичності в процесі операції, якісного поліпшення технології обробки кісткової тканини і стимулювання процесів регенерації кісткової тканини і місцевого імунітету при ендопротезуванні. Поставлена задача вирішується тим, що в способі ендопротезування кульшового суглоба трабекулярно-біонічною ніжкою Physio hip, який включає доступ до кульшового суглоба, остеотомію шийки стегнової кістки, видалення голівки стегнової кістки з шийкою з порожнини суглоба, формування вертлюгового ложа, встановлення чаші ендопротеза, формування в стегновій кістці ложа під ніжку ендопротеза з наступною її імплантацією, вправлення голівки 1 UA 75843 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ендопротеза, причому, виконують задньо-бічний доступ до суглоба, здійснюють L-подібну остеотомію шийки стегнової кістки, так, що горизонтальний остеотомічний розріз проходить перпендикулярно до осі проксимального відділу стегнової кістки по нижньому краю голівки стегна, вертикальний остеотомічний розріз проходить вертикально по продовженню осі проксимального відділу стегнової кістки від краю великого вертлюга до горизонтального розрізу, спонгіозну частину видаленої голівки розсікають на кісткові аутоблоки, при формуванні ложа під ніжку ендопротеза не розкривають кістково-мозковий канал стегна, видаленою спонгіозною частиною проксимального відділу стегна та аутоблоками з голівки заповнюють вільні отвори та ділянки ніжки Physiohip. L-подібна резекція шийки стегнової кістки дає можливість повністю зберегти дугу Адамса, що вкрай необхідно для збереження фізіологічних та біомеханічних властивостей кісткової тканини цього важливого відділу стегнової кістки. При такій остеотомії не пошкоджуються місця прикріплення сідничних м'язів і одночасно забезпечується хороший доступ до проксимального відділу стегнової кістки. Структура ніжки ендопротеза Physiohip (Copf-Bionic GmbH) дозволяє проростанню спонгіозної частини кістки через ніжку, абсолютно без склеюючих з'єднань і тому повністю інтегрується. Трабекулярність ніжки дозволяє функціонуванню гідродинамічній системі стегна, що розташована в спонгіозній частині кістки, яку не видаляють при операції, як зазвичай, а навпаки заповнюють в отвори ніжки. Завдяки медіальному (по середній лінії) розташуванню опорної пластини на ніжці, пластина розмішується горизонтально до кістки, здійснюється рівномірний розподіл навантаження на збережену дугу Адамса та забезпечується розподіл навантаження близького до природного. Задньо-бічній доступ дає можливість зберегти цілісність м'язового апарата навколо кульшового суглоба, що при адекватній візуалізації знижує загальну травматичність оперативного втручання, величину крововтрати і підвищує первинну стабільність кульшового суглоба після ендопротезування. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Головний розріз починають на 10 см дистально відносно до Spina iliaca posterior superior, проводять по дузі і закінчують нижче великого вертлюга на 3-5 см. Широку фасцію стегна розсікають в цьому ж напрямку і волокна М. glutaeus мaximus розводять тупим способом одне від одного. Сухожилля ротаторів захоплюють і відсікають близько до трохактера. Капсулу кульшового суглоба розсікають Т-подібно. Головку стегна вивихують. Найбільш сприятливе положення для резекції шийки стегна - згинання в кульшовому суглобі на 45°, внутрішня ротація 90°. При цьому згинають колінний суглоб на 70-90° і дещо відводять стегно. L-подібну (економну, горизонтальну) резекцію шийки стегна виконують реципропною пилкою в двох напрямках. Горизонтальний остеотомічний розріз виконують перпендикулярно до осі проксимального відділу стегнової кістки по нижньому краю голівки стегна, вертикальний остеотомічний розріз виконують вертикально по продовженню осі проксимального відділу стегнової кістки від краю великого вертлюга до горизонтального розрізу. При такій остеотомії зберігається вся дуга Адамса та не пошкоджуються місця прикріплення сідничних м'язів і одночасно забезпечується хороший доступ до проксимального відділу стегнової кістки. Після остеотомії видаляють голівку стегна разом з частиною шийки стегна. Обробку вертлюгової западини проводять стандартно набором фрез і встановлюють чашу ендопротеза. З проксимального відділу стегна за допомогою вікончатого долота та гострих ложок видаляють спонгіозну частину шістки, яку зберігають для подальшого введення між поздовжніми стійками і поперечними розпірками ніжки Physiohip. Рашпіль, вибраний відповідно до розміру ніжки Physiohip, вводять в напрямку і вздовж вертикальної осі проксимального відділу стегнової кістки в кістку стегна за допомогою універсального набору інструментів для вбивання і вибивання. Рашпіль по зовнішній поверхні приблизно на 1,8 мм менше, ніж відповідна ніжка ендопротеза, що забезпечує щільну посадку press-fit. Рашпіль повністю відповідає за формою та розміром фізіологічним і анатомічним особливостям в метафізарних і проксимальній частинах стегна. Вибирають ендопротез відповідного розміру і заповнюють вільні отвори та ділянки ніжки Physiohip видаленою спонгіозною частиною кістки з проксимального відділу стегна, шийки та голівки. Обережно встановлюють за допомогою ударів молотків ніжку ендопротеза, заповнену спонгіозною частиною кістки, в підготовлене до цього стегно. Горизонтальний дашок ніжки 2 UA 75843 U 5 10 15 20 25 30 35 40 ендопротеза розмішується на горизонтальній площині резекції стегна та опирається тепер тільки медіально на кортикальну частину дуги Адамса. Правильний вибір розміру ніжки ендопротеза Physiohip та відповідного рашпіля заздалегідь проводять за рентгенівським шаблоном, up при способі, що заявляється, дає можливість досягти щільної посадки ендопротеза і уникнути недоліків остеотомії трохантера. Природний об'єм спонгіозної частини кістки залишається збереженим на 60 % через менший обсяг металу ніжки ендопротеза рhysiohip. Зашивання рани проводять стандартно без особливостей. Суть корисної моделі пояснюється за допомогою фото, де на Фіг. 1 зображено пунктирними лініями як проходять остеотомічні розрізи стегнової кістки при L-подібній (економній, горизонтальній) резекції шийки стегна, на Фіг. 2 показано рентгенограму після встановлення ендопротеза кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip. На базі Київського міського центру ендопротезування, хірургії та реабілітації проводили спостереження за 36 пацієнтами, яким імплантували трабекулярно-біонічну систему Physiohip. Хірургічний доступ був задньо-боковим. Резекцію шийки стегнової кістки проводили горизонтально, перпендикулярно до осі стегна. Порожнини в ніжці заповнювали спонгіозною частиною проксимального відділу стегна та кістковими аутоблоками з видаленої голівки. Спостереження за пацієнтами проводили через 3 місяці, 1 та 2 роки. Результати оцінювали за клінічними проявами функції суглоба та за даними рентгенограм. Наведемо конкретний приклад застосування способу. Хвора К. 53 роки. Діагноз: лівобічний деформуючий коксартроз 3-4 ступеня з больовим синдромом. У 2009 р. виконано ендопротезування лівого кульшового суглоба за способом, що заявляється. При контрольному спостереженні через 2 роки, біль в суглобі не турбує, функція відновлена повністю. На рентгенограмах положення компонентів ендопротеза правильне. Надійність фіксації ендопротеза кульшового суглоба Physiohip і тривала його стабільність пов'язані з конструктивними особливостями функціональної ніжки імплантата. Опорною поверхнею для ендопротеза є дуга Адамса, а спонгіозна частина проксимального відділу стегна обумовлює рівномірний розподіл навантаження на всю трубчасту частину кістки і демпфірування динамічних навантажень. Передумовами для забезпечення тривалої надійності та стабільності фіксації протеза є первинна його стабільність, це дозволяє раннє дозоване навантаження оперованої кінцівки, сприяє остеоінтеграції протеза з кісткою, а також зміни характеру фіксації протеза, при якому передача навантаження на несучий трубчастий відділ кістки виявляється близькою до фізіологічної. Таким чином, запропонований спосіб ендопротезування кульшового суглоба з використаним трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip дозволяє максимально зберегти спонгіозну частину кістки проксимальної частини стегна та дугу Адамса, завдяки чому зберігаються опорні властивості кістки та фізіологічний розподіл навантаження. Все це дозволяє забезпечити тривалу надійність та стабільність фіксації ендопротеза. Запропонований спосіб може застосовуватися у відділеннях травматології та ортопедії для ендопротезування кульшового суглоба при деформуючому (ідіопатичному, посттравматичному та ін.) коксартрозі, субкалітальних переломах шийки стегна. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 Спосіб ендопротезування кульшового суглоба з використаням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip, що включає доступ до куль нового суглоба, остеотомію шийки та видалення голівки стегнової кістки з шийкою з порожнини суглоба, формування ацетабулярного ложа, встановлення чаші ендопротеза, формування в стегновій кістці ложа під ніжку ендопротеза з наступною її імплантацією, вправлення голівки ендопротеза та ушивання рани, який відрізняється тим, що використовують задньо-бічний доступ до суглоба, здійснюють L-подібну остеотомію шийки стегнової кістки, так, що горизонтальний остеотомічний розріз проходить перпендикулярно до осі проксимального відділу стегнової кістки по нижньому краю голівки стегна, вертикальний остеотомічний розріз проходить вертикально по продовженню осі проксимального відділу стегнової кістки від краю великого вертлюга до горизонтального розрізу, спонгіозну частину видаленої голівки розсікають на кісткові аутоблоки, при формуванні ложа під ніжку ендопротеза не розкривають кістково-мозковий канал стегна, видаленою спонгіозною частиною проксимального відділу стегна та аутоблоками з голівки заповнюють вільні отвори та ділянки ніжки Physiohip. 3 UA 75843 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4