Спосіб прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей першого року життя

Реферат: Спосіб прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей шляхом визначення потенційних факторів ризику з наступним бальним оцінюванням кожного фактора ризику. UA 75842 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ UA 75842 U UA 75842 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей першого року життя. Бронхіальна астма відноситься до числа найбільш частих захворювань дитячого віку. Особливо насторожує факт "омолодження" бронхіальної астми, що проявляється більш раннім її формуванням, розвитком виразних клінічних ознак у дітей раннього віку, у тому числі й першого року життя. Своєчасно хворобу на ранніх стадіях діагностують лише в 15,9 % випадків. Причиною цього є незнання практичними лікарями не тільки особливостей клінічної симптоматики бронхіальної астми раннього віку, але й умов і факторів формування захворювання у цих дітей. Тому прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей першого року життя є актуальною задачею педіатрії. Відомий спосіб прогнозування розвитку алергійного захворювання у дитини шляхом виявлення клінічної форми алергії [Патент РФ № 2108582, МПК G01N33/53, G01N33/50, опубл. 10.04.1998]. Спосіб здійснюють визначенням факторів ризику: забруднення навколишнього повітря, наявність конкретної професійної шкідливості у батьків, наявність уродженої спадкоємної патології, а також патології вагітності матері або дитини при народженні, наявність потенційних алергенів у будинку, враховують вік, стать дитини, групу крові, її житлові умови, особливості вигодовування. За конкретними даними розраховують прогностичні коефіцієнти і при граничному значенні сум прогностичних коефіцієнтів більше 13 прогнозують імовірність розвитку конкретної форми алергії у дитини. Даний спосіб заснований на вивченні більше 100 потенційних факторів ризику й дозволяє прогнозувати різні клінічні форми алергії (екзему, нейродерміт, кропивницю, бронхіальну астму, передастму, поліноз) з комплексу більше 60 факторів ризику, вірогідно пов'язаних із захворюванням алергією. Точність прогнозування складає 80 % Недоліками способу є значна трудомісткість, пов'язана зі збором даних не тільки про стан здоров'я дитини, але і його родичів, а також про наявність різних видів потенційних алергенів у будинку й забруднення навколишнього повітря, що пов'язане з необхідністю залучення фахівців санітарної служби. Крім того, потенційна небезпека може бути пов'язана з питною й технічною водою, забрудненням ґрунту, а не тільки із забрудненням повітря. Необхідність постійного моніторингу такої кількості екологічних факторів, проведення проб на наявність потенційних алергенів роблять даний спосіб ще й досить коштовним. Відомий також спосіб прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми [Патент РФ № 2275863,МПК А61В 10/00, опубл. 10.05.2006]. Спосіб полягає в тім, що пацієнтові проводять проби на пилкову, пилову й харчову алергії, на нестерпність до антибіотиків, анальгетиків, аспірину й при позитивних пробах, а також при наявності родичів, що страждають астмою, мають схильність до респіраторних інфекцій більше двох разів за рік, атопічного дерматиту, екземи, кропивниці й інших алергійних синдромів, до захворювань шлунковокишкового тракту або печінки, мають схильність до вазомоторного риніту й професійних захворювань. Ризик виникнення бронхіальної астми прогнозують за формулою: R=(S/(S+1))∙100 %, Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Х9 Х10 Х11 де: S=0,0526∙9 ∙6 ∙4 ∙7 ∙3 ∙2 ∙20 ∙6 ∙2 ∙15 ∙3 , де X1 - наявність родичів, що страждають на бронхіальну астму (БА); Х2 - наявність більше двох родичів, що страждають на БА; Х3 - схильність до респіраторних інфекцій більше двох разів на рік; Х4 - схильність до вазомоторного риніту; Х5 - наявність атопічного дерматиту, екземи, кропивниці або інших алергійних синдромів; Х6 - наявність захворювань шлунковокишкового тракту або печінки; Х7 - проба на пилкову й пилову алергії; Х8 - проба на харчову алергію; Х9 - нестерпність до антибіотиків; Х10 - нестерпність до анальгетиків або аспірину; X11 - наявність професійної шкідливості. При наявності кожної з ознак зараховується 1 бал, при відсутності - 0. Якщо значення R більше 70 %, прогнозують високий ризик виникнення бронхіальної астми, при значенні R 50-70 % - середній ризик, при значенні R менше 50 % низький ризик Даний спосіб прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю й результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Недоліками способу є його велика трудомісткість, пов'язана з необхідністю проведення великої кількості проб на побутові алергени, їжу, пилок, різні групи ліків і невисока точність прогнозу ризику розвитку бронхіальної астми. Даний спосіб не придатний для прогнозування ризику бронхіальної астми в дітей молодшого віку, особливо першого року життя. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей першого року життя. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей шляхом визначення потенційних факторів ризику з 1 UA 75842 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 наступним бальним оцінюванням кожного фактора ризику, згідно з корисною моделлю, у дитини першого року життя і його батьків визначають кількість загострень обструктивного бронхіту протягом першого року життя дитини, тривалість обструкції, наявність атопії, гестозів, спадковості за бронхіальною астмою у батьків, наявність рухових і вегетативно-вісцеральних порушень, гідроцефалії, судорог, затримки розвитку у дитини, а також визначають кількість еозинофілів і паличкоядерних нейтрофілів у крові пацієнта, потім кожній з ознак привласнюють 1 бал, при відсутності ознаки бал не нараховують, за результатами клінічного аналізу крові визначають відношення кількості еозинофілів до верхньої границі вікової норми еозинофілів і відношення кількості паличкоядерних нейтрофілів до верхньої границі вікової норми паличкоядерних нейтрофілів, далі розраховують показник ризику бронхіальної астми (ПРБА) за формулою: ПРБА=2,3435+Х1+Х2+Х3+Х4+Х5+Х6+Х7+Х8+Х9+Х10-1,1034∙Х11-0,1028∙Х12, де Х1 - кількість загострень обструктивного бронхіту протягом першого року життя - кожне загострення 1 бал; Х2 - тривалість обструкції - щодня 1 бал; X3 - наявність атопії - 1 бал; Х4 гестоз -1 бал; Х5 - спадковість за бронхіальною астмою - 1 бал; Х6 - рухові порушення - 1 бал; Х7 - вегетативно-вісцеральні порушення - 1 бал; X8 - гідроцефалія - 1 бал; Х9 судороги - 1 бал; Х10 затримка розвитку - від 1 до 3 балів залежно від ступеня (1 - легка, 2 - середня, 3 - тяжка), Х11 відношення кількості еозинофілів у крові пацієнта до верхньої границі вікової норми еозинофілів; Х12 - відношення кількості паличкоядерних нейтрофілів у крові пацієнта до верхньої границі вікової норми паличкоядерних нейтрофілів і, якщо ПРБА 17,3 - у пацієнта є бронхіальна астма. Технічний ефект корисної моделі, а саме, підвищення точності прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми в дітей першого року життя, обумовлений тим, що для розрахунку показника ризику розвитку бронхіальної астми використовують дані, специфічні для розвитку бронхіальної астми в дітей раннього віку, у тому числі першого року життя. Спосіб здійснюється наступним чином. На підставі даних анамнезу, а саме: кількість загострень обструктивного бронхіту протягом першого року життя - кожне загострення 1 бал; тривалість обструкції - щодня 1 бал; наявність атопії - 1 бал; гестоз - 1 бал; спадковість за бронхіальною астмою - 1 бал; рухові порушення 1 бал; вегетативно-вісцеральні порушення -1 бал; гідроцефалія - 1 бал; судороги - 1 бал; затримка розвитку - від 1 до 3 балів залежно від ступеня (1 - легка, 2 - середня, 3 - тяжка) і результатів клінічного аналізу крові, за яким визначають відношення кількості еозинофілів до верхньої границі вікової норми еозинофілів і відношення кількості паличкоядерних нейтрофілів до верхньої границі вікової норми паличкоядерних нейтрофілів. Показник ризику бронхіальної астми (ПРБА) розраховують за формулою: ПРБА=2,3435+Х1+Х2+Х3+Х4+Х5+Х6+Х7+Х8+Х9+Х10-1,1034∙Х11-0,1028∙Х12, де Х1 - кількість загострень обструктивного бронхіту протягом першого року життя - кожне загострення 1 бал; Х2 - тривалість обструкції - щодня 1 бал; X3 - наявність атопії - 1 бал; Х4 гестоз - 1 бал; Х5 - спадковість за бронхіальною астмою - 1 бал; Х6 - рухові порушення - 1 бал; Х7 - вегетативно-вісцеральні порушення - 1 бал; X8 - гідроцефалія - 1 бал; Х9 судороги - 1 бал; Х10 - затримка розвитку - від 1 до 3 балів залежно від ступеня (1 - легка, 2 - середня, 3 - тяжка), Х11 - відношення кількості еозинофілів у крові пацієнта до верхньої границі вікової норми еозинофілів; Х12 - відношення кількості паличкоядерних нейтрофілів у крові пацієнта до верхньої границі вікової норми паличкоядерних нейтрофілів. Якщо ПРБА 17,3 - у пацієнта є бронхіальна астма. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Дитина Ф., 2 місяці, кількість загострень - 2 бали, тривалість обструкції - 4 бали, наявність атопії - 0 балів; гестоз - 0 балів; спадковість за бронхіальною астмою - 1 бал; неврологічні порушення (рухові - 1 бал; вегетативно-вісцеральні - 1 бал; гідроцефалія - 0 балів; судороги - 0 балів); затримки розвитку - 3 бали - усього в сумі 12 балів. У клінічному аналізі крові кількість еозинофілів - 4; вміст паличкоядерних нейтрофілів - 9 %. Верхня границя норми еозинофілів - 4, паличкоядерних нейтрофілів -5 %, звідси: Х11=1; Х12=1,8. ПРБА=2,3435+12-1,1034∙1-0,1028∙1,8=13,05. Результати розрахунку показників дозволяють установити, що ПРБА=13,05, що відповідає інтервалу 11,2  ПРБА  17,3. Отже у даної дитини є ризик розвитку бронхіальної астми. Приклад 2. Дитина А., 11 місяців, кількість загострень - 2 бали, тривалість обструкції - 6 балів, наявність атопії - 1 бал; гестоз - 1 бал; спадковість за бронхіальною астмою - 1 бал; 2 UA 75842 U 5 неврологічні порушення (рухові - 1 бал; вегетативно-вісцеральні - 0 балів; гідроцефалія - 0 балів; судороги -1 бал); затримки розвитку -3 бали, усього 16 балів. У клінічному аналізі крові кількість еозинофілів - 1,2; вміст паличкоядерних нейтрофілів -2 %. Верхня границя норми еозинофілів - 4, паличкоядерних нейтрофілів -5 %, звідси: Х11=0,3; Х12=0,4. ПРБА=2,3435+16-1,1034∙0,3-0,1028∙0,4=17,6. Результати розрахунку показника ПРБА дозволяють установити, що він відповідає інтервалу ПРБА > 17,3, що свідчить про те, що в пацієнта є бронхіальна астма. Дані клінічних досліджень підтвердили наявність у дитини А. бронхіальної астми. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 35 Спосіб прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей шляхом визначення потенційних факторів ризику з наступним бальним оцінюванням кожного фактора ризику, який відрізняється тим, що у дитини першого року життя і його батьків визначають кількість загострень обструктивного бронхіту протягом першого року життя дитини, тривалість обструкції, наявність атопії, гестозів, спадковості за бронхіальною астмою у батьків, наявність рухових і вегетативно-вісцеральних порушень, гідроцефалії, судорог, затримки розвитку у дитини, а також визначають кількість еозинофілів і паличкоядерних нейтрофілів у крові пацієнта, потім кожній з ознак привласнюють 1 бал, при відсутності ознаки бал не нараховують, за результатами клінічного аналізу крові визначають відношення кількості еозинофілів до верхньої границі вікової норми еозинофілів і відношення кількості паличкоядерних нейтрофілів до верхньої границі вікової норми паличкоядерних нейтрофілів, далі розраховують показник ризику бронхіальної астми (ПРБА) за формулою: ПРБА=2,3435+Х1+Х2+Х3+Х4+Х5+Х6+Х7+Х8+Х9+Х10-1,1034∙Х11-0,1028∙Х12, де Х1 - кількість загострень обструктивного бронхіту протягом першого року життя - кожне загострення 1 бал; Х2 - тривалість обструкції - щодня 1 бал; X3 - наявність атопії - 1 бал; Х4 гестоз - 1 бал; Х5 - спадковість за бронхіальною астмою - 1 бал; Х6 - рухові порушення - 1 бал; Х7 - вегетативно-вісцеральні порушення - 1 бал; X8 - гідроцефалія - 1 бал; Х9 судороги - 1 бал; Х10 - затримка розвитку - від 1 до 3 балів залежно від ступеня (1 - легка, 2 - середня, 3 - тяжка), Х11 - відношення кількості еозинофілів у крові пацієнта до верхньої границі вікової норми еозинофілів; Х12 - відношення кількості паличкоядерних нейтрофілів у крові пацієнта до верхньої границі вікової норми паличкоядерних нейтрофілів і, якщо ПРБА 17,3 - у пацієнта є бронхіальна астма. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3