Спосіб лікування хворих на алергодерматози

Реферат: Спосіб лікування хворих на алергодерматози із поєднаною патологією гепатобіліарної системи неінфекційного характеру полягає в медикаментозній терапії, яка включає комбіноване введення антигістамінного препарату і гепатопротектора. UA 77133 U (12) UA 77133 U UA 77133 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема, до дерматології і алергології, і може бути використана для лікування хворих на алергодерматози із поєднаною патологією гепатобіліарної системи неінфекційного характеру. В останні роки відмічається тенденція до зростання частоти алергічних захворювань, які вважаються "спадкоємцями і хворобами цивілізації". За статистичними даними до 80 % випадків алергічна патологія шкіри пов'язана з різноманітними ураженнями шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються всмоктуванням не повністю розщеплених компонентів їжі, формуванням гіперчутливості до їстівних, побутових, епідермальних та інших антигенів. Порушення цих процесів та інші фактори, які супроводжують патологію травного тракту, забезпечують розвиток алергічної реакції при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Так, алергічні реакції на їстівні речовини відмічаються у хворих на атопічний дерматит (до 48 % випадків), гостру кропив'янку (до 65 % випадків), токсикоалергічний дерматит (до 67 % випадків). Серед патології шлунково-кишкового тракту вагоме значення для формування процесів алергічних реакцій має ураження гепатобіліарної системи, переважно у вигляді хронічного холециститу, дискінезій жовчовивідних шляхів, неалкогольного стеатопатиту, вторинної панкреатичної недостатності. Тому стає зрозумілою необхідність лікування поєднаної патології печінки та гепатобіліарної системи у хворих на алергічні реакції гепатопротекторними препаратами. Відомий спосіб лікування алергодерматозів, оснований на дієтичній та медикаментозній терапії, який полягає в тому, що здійснюють харчове розвантаження протягом 7-10 днів у поєднанні з парентеральним введенням антигістаміних засобів і холінолітиків у загальноприйнятих дозах, і додатково призначають всередину сорбенти і ферментні препарати (панкреатин або його замінники) в дозі, що компенсує мальдигестію [RU 2058136 С1, А61K31/00, 1996]. Зазначений спосіб є недостатньо ефективним. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу лікування хворих на алергодерматози, який був би ефективним, доступним і зручним у використанні. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі лікування хворих на алергодерматози із поєднаною патологією гепатобіліарної системи неінфекційного характеру, який полягає в медикаментозній терапії, яка включає введення антигістамінного препарату, згідно з корисною моделлю, на фоні дезінтоксикаційної терапії з призначенням реосорбілакту по 200 мл № 2-3 внутрішньовенно крапельно хворі отримують гепатопротектор "Антраль" по 200 мг, 1 таблетка, 3 рази на добу та антигістамінний препарат "Едем" по 5 мг, 1 таблетка, 1 раз на добу протягом 15 діб. Додатково зовнішньо, в залежності від тяжкості та розповсюдженості запального процесу, можуть використовувати вологовисихаючу пов'язку з 2 % розчином борної кислоти, цинкову "бовтушку" або зволожуючі медичні креми. Запропонована комбінація має достатньо високу ефективність завдяки впливу на основні патогенетичні ланки алергічної реакції і захворювань печінки, доступність, зручність у використанні, можливість комплексної терапії хворих на алергодерматоз із поєднаним перебігом патології печінки та/або ураження гепатобіліарної системи, що дозволяє прискорити еволюцію клінічних проявів хвороби і термінів лікування. Реосорбілакт має реологічну, протишокову, дезінтоксикаційну, залужнюючу дію. Основними фармакологічно активними речовинами препарату є сорбітол і натрію лактат. У печінці сорбітол спочатку перетворюється на фруктозу, яка у подальшому перетворюється на глюкозу, а потім на глікоген. Частина сорбітолу використовується для термінових енергетичних потреб, інша частина відкладається як запас у вигляді глікогену. Ізотонічний розчин сорбітолу має дезагрегантну дію і, таким чином, поліпшує мікроциркуляцію і перфузію тканин. Гепатопротектор "Антраль" здійснює антиоксидантну, антитоксичну, протизапальну, мембраностабілізуючу, аналгезуючу, імуномодулюючу і ангіопротекторну дію. Препарат, зменшуючи ступінь ураження ядерного компонента гепатоциту і клітин Купфера, покращує протизапальні процеси і позитивно впливає на проникність мембран клітин, завдяки чому відбувається зменшення міграції клітин у вогнище запалення, блокування синтезу і активності медіаторів запалення. Ангіопротекторна дія препарату пов'язана з відновленням капілярної гемоперфузії, покращенням мікроциркуляції, що також може позитивно впливати на розрішення шкірного запального процесу при алергічних реакціях. Антигістамінний препарат "Едем" здійснює антигістамінну, протиалергійну і протизапальну дію шляхом пригнічення вивільнення прозапальних цитокінів, хемокінів адгезії і хемотаксису еозинофілів, Ig E залежного вивільнення гістаміну і простагландину D2, що патогенетично блокує розвиток алергічні реакції. Зменшуючи проникність капілярів, препарат "Едем" здійснює 1 UA 77133 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 антиексудативну дію і попереджує розвиток набряку тканин. Також препарат не впливає не серцево-судинну систему, не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не змінює швидкість психомоторних реакцій; не викликає седативного ефекту і погіршення перебігу поєднаної соматичної патології; добре комбінується із Іншими лікарськими засобами при комплексному використанні. Було вивчено особливості перебігу алергодерматозу у 32 хворих (з них 8 чоловіків і 24 жінки віком від 22 до 64 років), серед яких було діагностовано у 13 (40,6 %) випадках токсикоалергічний дерматит, у 11 (34,4 %) випадках - гостру кропив'янку і у 8 (25 %) випадках розповсюджений алергічний дерматит, в 93,8 % (30 хворих) діагностовано захворювання шлунково-кишкового тракту різного ґенезу. Зокрема, переважали випадки ураження печінки, гепатобіліарної системи та підшлункової залози: хронічний холецистит у 28 випадках (87,5 %), у 22 випадках (68,8 %) - неалкогольний стеатопатит, у 19 випадках (59,4 %) - вторинна дисфункція жовчовивідних шляхів, у 13 випадках реактивний панкреатит. Отримані дані порівняльної характеристики метаболічних показників груп дослідження до та після лікування свідчили про позитивну динаміку змін, які відображали зменшення інтенсивності цитолітичного та мезенхімально-запального процесу в печінці. Так, у хворих на токсикоалергічний дерматит до лікування спостерігали підвищення рівнів загального білірубіну (21,09±0,55 мкМ/л), аланінамінотрансферази (49,51±0,78 од/л), гаммаглутамілтранспептидази (65,36±0,99 од/л), лужної фосфатази (288,76±5,16 од/л) і тимолової проби (4,43±0,28 од) вище референтних значень, з їх наступною достовірною (р≤0,05) нормалізацією до референтних меж після проведення запропонованого лікування (загальний білірубін 17,11±0,46 мкМ/л, аланінамінотрансфераза 36,17±0,52 од/л, гаммаглутамілтранспептидаза 47,05±1,10 од/л, лужна фосфатаза 225,20±4,75 од/л, тимолова проба 3,45±0,17 од). У хворих на гостру кропив'янку біохімічні зміни характеризувались підвищенням рівня загального білірубіну (22,19±0,82 мкМ/л), тимолової проби (4,78±0,29 од) і лужної фосфатази (279,94±6,51 од/л). Після курсу терапії спостерігали достовірну (р≤0,05) нормалізацію до референтних значень усіх досліджуваних показників: загального білірубіну 19,41±0,45 мкМ/л, тимолової проби 3,25±0,14 од, ЛФ 218,42±4,12 од/л. І у хворих на розповсюджений алергічний дерматит до початку лікування було виявлено незначне підвищення рівнів загального білірубіну (20,17±1,22 мкМ/л), аланінамінотрансферази (47,88±1,19 од/л) і лужної фосфатази (263,21±1,30 од/л) вище референтних значень, рівні зв'язаного білірубіну, гаммаглутамілтранспептидази і тимолової проби залишались в референтних межах. Проведене лікування у хворих цієї групи також супроводжувалось достовірним (р≤0,05) покращенням біохімічних показників (загальний білірубін 17,56±1,34 мкМ/л, аланінамінотрансфераза 44,65±1,12 од/л, лужна фосфатаза 248,96±0,99 од/л). На тлі проведеної терапії в клінічній симптоматиці відмічались позитивні зміни інтенсивності свербежу (токсикоалергічний дерматит 3,37±0,88 день, розповсюджений алергічний дерматит 3,68±0,94 день, гостра кропив'янка 3,24±0,19 день), гіперемії (токсикоалергічний дерматит 4,59±0,47 день, розповсюджений алергічний дерматит 5,11±0,63 день, гостра кропив'янка 2,88±0,13 день), набряку (гостра кропив'янка 2,04±0,39 день), інфільтрації (токсикоалергічний дерматит 4,60±0,77 день, розповсюджений алергічний дерматит 4,45±0,51 день, гостра кропив'янка 3,08±0,22 день) у хворих всіх досліджуваних груп, що свідчило про високу клінічну ефективність лікування незалежно від досліджуваної форми алергодерматозу. У результаті проведеного лікування у 11 (91,7 %) хворих на токсикоалергічний дерматит, 8 (100 %) хворих на розповсюджений алергічний дерматит та 9 (90 %) хворих на гостру кропив'янку спостерігали клінічне одужання і тільки у 1 (8,3 %) хворого на токсикоалергічний дерматит і 1 (10 %) хворого на гостру кропив'янку значне покращення, випадків без покращення і погіршення стану хворого у дослідженні не було зареєстровано. Переносимість запропонованого лікування була задовільною, побічних дій з боку шкіри та вісцеральних органів під час лікування та після його закінчення не спостерігалось. Клінічні випадки: 1 Хвора Г., 52 роки, звернулась із скаргами на появу висипки на шкірі гомілок, передпліч, бокових поверхонь тулуба, які супроводжувались незначним свербежем. Вважала себе хворою протягом тижня. Появу висипки пов'язувала із великою кількістю медикаментів, яку отримала перебуваючи в кардіологічному стаціонарі. На момент звернення патологічний процес носив дисемінований гостро запальний характер і був представлений інфільтрованими плямистими висипами яскраво-рожевого кольору із фіолетовим відтінком із чіткими контурами. Хворій було діагностовано токсикоалергічний дерматит. Із поєднаної патології шлунково-кишкового тракту встановлено наявність хронічного холециститу, реактивного панкреатиту. В біохімічному аналізі крові: білірубін загальний 20,1 мкМ/л, аланінамінотрансфераза 52,3 од/л, 2 UA 77133 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 гаммаглутамілтранспептидаза 68,7 од/л, лужна фосфатаза 290,6 од/л, тимолова проба 4,3 од. Хвора в умовах денного стаціонару отримала лікування: реосорбілакт по 200 мл, внутрішньовенно крапельно, через день № 3; антраль по 1 пігулці 3 рази на добу та едем по 1 пігулці на добу протягом 15 днів. Засоби зовнішньої терапії не використовувались. Лікування перенесла добре, побічної дії використаних лікарських препаратів зареєстровано не було. На 3й день лікування хвора відмітила відсутність свербежу, а на шкірі зберігались слабо-рожеві із синюшним відтінком не інфільтровані плямисті висипи, нових висипних елементів не було. Повне розрішення клінічних проявів дерматиту спостерігали на 5-6 день лікування. В біохімічному дослідженні крові через 2 тижні після лікування показники загального білірубіну, аланінамінотрансферази, гаммаглутамілтранспептидази, лужної фосфатази і тимолової проби були в межах референтних значень. 2. Хвора М., 34 роки, звернулась із скаргами на періодичну появу висипів на шкірі грудної клітки, живота, стегон, які супроводжувались відчуттям печії і могли самостійно розрішитись. Вважала себе хворою протягом останніх 10 днів. Раніше за медичною допомогою не зверталась, не обстежувалась. Самостійно періодично використовувала різноманітні антигістамінні засоби без значного успіху. На момент звернення патологічний процес був представлений одиничними яскраво-рожевими інфільтрованими плямами округлої форми із чіткими контурами, які локалізувались на шкірі грудної клітки і внутрішньої поверхні стегон. Дермографізм червоний, набряклий. Дихання вільне. Температура тіла в нормі. Хворій було діагностовано кропив'янку. Із поєднаної патології у хворої було встановлено стеатогепатоз, хронічний холецистит із вторинною дискінезією жовчовивідних шляхів, реактивний панкреатит. В біохімічному аналізі крові: загальний білірубін 23,15 мкМ/л, тимолова проба 5,0 од, лужна фосфатаза 285,7 од/л, рівень аланінамінотрансферази і гаммаглутамілтранспептидази не перевищував референтних меж. Хвора в умовах денного стаціонару отримала лікування: реосорбілакт по 200 мл, внутрішньовенно крапельно, через день № 3; антраль по 1 пігулці 3 рази на добу та едем по 1 пігулці на добу протягом 15 днів. Засоби зовнішньої терапії не використовувались. Лікування перенесла добре, побічної дії використаних лікарських препаратів зареєстровано не було. На 4 день лікування хвора не пред'являла скарг і клінічні прояви хвороби повністю розв'язались. В біохімічному дослідженні крові через 2 тижні після лікування показники загального білірубіну, лужної фосфатази і тимолової проби були в межах референтних значень. 3. Хворий К., 40 років, звернувся із скаргами на висипку на шкірі шиї, спини, живота, плечей та стегон, які супроводжувались помірним свербежем. Хворів 4 добу, причиною хвороби вважав вживання надто жирної та гострої їжі. Самостійно не лікувався. На момент огляду патологічний процес носив розповсюджений запальний характер і був представлений множинними не інфільтрованими плямистими висипами яскраво-рожевого кольору, округлої форми, без лущення, схильними до злиття на шкірі передньої поверхні шиї, спини, плечей, внутрішньої поверхні стегон. Хворому було діагностовано розповсюджений алергічний дерматит. Із поєднаної патології виявлено дискінезію жовчовивідних шляхів на тлі вродженої аномалії будови жовчного міхура. В біохімічному аналізі крові спостерігалось помірне підвищення рівнів аланінамінотрансферази 48,5 од/л і лужної фосфатази 273,11 од/л, показники загального білірубіну, гаммаглутамілтранспептидази і тимолової проби залишались в референтних межах. Пацієнт в умовах денного стаціонару отримав лікування: реосорбілакт по 200 мл, внутрішньовенно крапельно, через день № 3; антраль по 1 пігулці 3 рази на добу та едем по 1 пігулці на добу протягом 15 днів. Із засобів зовнішньої терапії було призначено зволожуючий медичний крем. Лікування переніс добре, побічної дії використаних лікарських препаратів зареєстровано не було. На 4-й день лікування хворий відмітив відсутність свербежу, а на шкірі зберігались слабо-рожеві із синюшним відтінком плямисті висипи, нових висипних елементів не було. Повне розрішення клінічних проявів дерматиту спостерігали на 6-7 день лікування. В біохімічному дослідженні крові через 2 тижні після лікування показники лужної фосфатази і аланінамінотрансферази були в межах референтних значень. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 1. Спосіб лікування хворих на алергодерматози із поєднаною патологією гепатобіліарної системи неінфекційного характеру, який полягає в медикаментозній терапії, яка включає комбіноване введення антигістамінного препарату і гепатопротектора, який відрізняється тим, що на фоні дезінтоксикаційної терапії з призначенням реосорбілакту по 200 мл № 2-3 внутрішньовенно крапельно хворі отримують гепатопротектор "Антраль" по 200 мг, 1 таблетка, 3 UA 77133 U 5 3 рази на добу та антигістамінний препарат "Едем" по 5 мг, 1 таблетка, 1 раз на добу протягом 15 діб. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що додатково за потребою зовнішньо, в залежності від тяжкості та розповсюдженості запального процесу, використовують вологовисихаючу пов'язку з 2 % розчином борної кислоти, цинкову "бовтушку" або зволожуючі медичні креми. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4