Спосіб встановлення віку деревостанів сосни для головного користування при вирощуванні крупного і середнього пиловника

Спосіб встановлення віку деревостанів сосни для головного користування при вирощуванні крупного та середнього пиловника, який включає закладку пробної площі в насадженні з визначенням таксаційних показників, який відрізняється тим, що для встановлення верхньої межі віку технічної стиглості деревостану закладається лише одна тимчасова пробна площа з визначенням 2-х параметрів: густоти деревостанів та середнього об’єму стовбурів і досягненням або перевершенням отриманих показників над еталонними параметрами дійсно технічно-стиглого сосняку: густоти 426 шт/га, середнього об'єму стовбура - 1,17 м 3. (19) (21) 2004010256 (22) 13.01.2004 (24) 15.03.2007 (46) 15.03.2007, Бюл. № 3, 2007 р. (72) Рябоконь Олександр Петрович (73) Рябоконь Олександр Петрович (56) Рябоконь А.П. Динамика сортиментной структуры сосновой древесины при различных режимах выращивания // Лесное хозяйство. - 1990. - №2. с.48-50. Рябоконь А.П. О качестве стволов сосны в древостоях различной густоты // Лесное хозяйство. 1978. - №5. - с.33-36. 3 78214 4 метр дерево стану може бути значним, але при еталонних; цьому насадження може і не досягнути віку те хніч7) об'єднати досягнутий рівень розвитку лісоної стиглості. господарської науки і потреби лісогосподарського Найбільш близький по технічній суті спосіб вивиробництва. значення віку рубки по товарній стиглості: те хнічПриклад конкретного виконання №1 ній і кількісній стиглості [8]. Але він достатньо В результаті комплексної оцінки дослідів різної складний, практично не підйомний в виробничих густоти лісовирощування в Балакійському держліумовах із-за трудоємності, потребує постійного сгоспі Харківської області [5] була встановлена спостереження за кожним дерево станом з обмінижня межа віку технічної стиглості деревостанів в рами постійних пробних площ через кожні 10 років. 50 років при вирощуванні крупного та середнього В майбутньому у віці суцільної комп'ютеризації це пиловника. Подальші спостереженні за динамікою можливо, але сьогодні про це говорити передчассортиментної структури [6] показали, що зміна но. До того ж технічна стиглість дублює кількісну, таксаційних показників в деревостанах проходить але не по відношенню до всього запасу, а до однодосить повільно. Верхня межа технічної стиглості го або групи сортиментів [3]. Не дивлячись на нав господарстві швидкого приросту фактично наявність розроблених теоретичних способів визнаступила в 70 років (табл. 1). Розрахунки процентів чення віку стиглості в літературі відсутні приросту виконані по вищеприведеній формулі параметри (якщо не рахува ти середнього діаметПресслера. Це дає підстави визначити верхню ру) показників стиглості деревостанів сосни. В лімежу те хнічної стиглості в 70 років, а таксаційні совому господарстві відсутній еталон технічнопоказники деревостанів господарств швидкого стиглого дерево стану при вирощувані крупного і приросту використати в якості стандартних або середнього пиловника. еталонних значень: густота - 426шт/га, середній В основі винаходу поставлена задача вирішудіаметр - 34см, запас деревини - 500м 3/га, середється шляхом закладки лише однієї пробної площі ній об'єм стовбура - 1,1м 3 (табл. 2). Сортиментна з більш повними характеристиками (4 показника) і структура стиглого деревостану сосни показано в порівняння їх з встановленими аналогічними покатабл. 3. В господарстві швидкого приросту домінує зниками для верхньої межі технічної стиглості соскрупна (217-243м 3/га) та середня (172-178м 3/га) няка по густоті деревостанів, середнього діаметру, деревина, а серед сортиментів - пиловник (213запасу деревини, середнього об'єму стовбура. 224м 3/га), на другій позиції шпальник (91-96м 3/га). Стиглими деревостани вважаються при переверПриклад конкретного виконання №2 шені контрольних показників: густота - 426шт/га, Аналіз табл. 4 показує, що в Балаклійському середнього діаметра - 34см, запасу деревини держлісгоспі в головне користування починають 500м 3/га, середнього об'єму стовбура - 1,1м 3. Випоступати лісові культури з середньою площею значення віку рубки по цьому способу дозволяє лісосіки 2,3-2,8га з невеликими запасами: 196одержати наступну сукупність лісівничих переваг: 211м 3/га, середнім об'ємом стовбура 0,9-1,0м 3 і 1) суттєво знизити витрати на встановлення середнім приростом деревини 1,9-3,0м 3/га. Основвіку рубки для кожного окремого дерево стану дане головне користування в 1999-2001pp. - природним експрес-методом встановлення верхньої межі ні сосняки II і III класів бонітету. Для II класу бонітехнічної стиглості; тету при середньому віку 114 років маємо густоту 2) використання відносно легко вимірювальних 438стовбурів/га, середній діаметр - 30см, досить еталонних значень 4-х параметрів дерево стану: високий запас деревини - 370м 3/га, 35% виходу густоти, середнього діаметру, запасу деревини, крупної деревини, середній об'єм стовбура 0,8м 3 середнього об'єму стовбура і порівняння їх з етапри середньому приросту 3,2м 3/га. Для III класу лонними аналогічними показниками (при умові їх бонітету спостерігається дещо більший середній перевершення) гарантує одержання більш складвік - 118 років, майже вдвічі менша густота но отримуваної сортиментної структури дійсно 245стовбурів/га, при такому ж діаметрі - 30см і стиглого дерево стану; майже вдвічі менші запаси деревини - 196м 3/га, 3) виключити необхідність закладки попересередній об'єм стовбура - 0,9м 3 і всього 1,7м 3/га дньої пробної площі і відразу отримати відповідь середнього приросту. Приклад конкретного викопро стан сортиментної структури деревостану, що нання свідчить, що у виробничих умовах досягмає важливе значення при експертній оцінці деренення густоти в 438шт/га є звичайним явищем, а востанів, їх продажу через аукціони, науковозниження густо ти до 245шт/га - це негативній надослідних роботах і визначення віку рубки деревослідок проведення прохідних рубок догляду, а тастанів; кож охлистування дерев одне одним під дією вітру. 4) зекономити 3чол/днів при закладці попереФактично по-справжньому технічного стиглого модньої пробної площі; дального деревостану в Балаклійському держліс5) відпадає необхідність зберігати протягом госпі так і не було отримано і при подальшому літривалого часу ін формації для встановлення віку совирощуванні вони такими не стануть. Всі рубки при закладці другої пробної площі; деревостани слід вважати умовно-стиглими. Різ6) відкривається можливість здійснювати конниця між параметрами умовно-стиглих деревостатроль над динамікою запасів головного користунів з еталоном технічно-стиглого говорить про навання в господарстві не допускаючи перекачуванявність резерву в можливості підвищення ня головного користування в проміжне, повніше продуктивності виробничих деревостанів при орієвикористовува ти екологічний потенціал кожної нтуванні на еталонне господарство швидкого прилісорослинної ділянки, вивести траєкторію лісовиросту в цьому ж держлісгоспі. рощування модальних деревостанів на рівень Приклад конкретного виконання №3 5 78214 6 Середня площа лісосік в Тростянецькому дер(лісосіка №16) - решту слід віднести до умовножлісгоспі 1,9-4,3га (табл. 5). Якщо керуватися листиглих деревостанів. Разом з тим слід відзначити, ше показником середнього діаметру і середнього що сосняки здатні накопичувати до 1000м 3/га де3 об'єму стовбура (V=1,2-1,3м ) те хнічними стиглими ревини [7]. Приклад конкретного виконання свідстали деревостани І та II класу бонітету для лісів І чить про доцільність вирощування сосняків в регрупи і Іа класу бонітету для лісів II гр упи. Спостежимі еталонного насадження (середній приріст у рігається досить низький середній приріст деревишпилькових порід по Україні - 4,6м 3/га [4], в етани - 1,6-3,1м 3/га. Згідно заявленого способу виявлонному насадженні - 7,0м 3/га. лений лише один технічно-стиглий деревостан 7 78214 8 9 78214 10 11 78214 Література 1. Ан учин Н.П. Лесная таксация. - Μ.: Лесная промышленность, 1977. - 512с. 2. Вакулюк П.Г. Нариси з історії лісів України. Фастів: Поліфаст, 2000. - 624с. 3. Науменко И.М. Возрасты спелости и рубок для лесов УССР. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1958. 101с. 4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / Под ред. А.3. Швиденко, А. А. Строчинского, Ю.Н. Савича, С.Н. Кашпора. - К.: Урожай, 1987. - 560с. 5. Рябоконь А.П. О качестве стволов сосны в Комп’ютерна верстка О.Гапоненко 12 древостоях различной густоты // Лесное хозяйство. - 1978. - №5. - С.33-36. 6. Рябоконь А.П. Динамика сортиментной структуры сосновой древесины при различных режимах выращивания // Лесное хозяйство. - 1990. №2. - С.48-50. 7. Строчинский Α.Α., Швиденко А.3., Лакида П.И. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев. - К.: УСХА, 1992. - 141с. 8. Судачков Е.А. Эффективность лесохозяйственных мероприятий. - Новосибирск: Наука (Сибирское отделение), 1976. - 250с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601