Спосіб корекції дисбіотичних порушень слизових оболонок дихальних шляхів при загостренні хронічного бронхіту у хворих з інсулінорезистентністю

Реферат: Спосіб лікування хронічного бронхіту у сполученому перебігу з інсулінорезистентністю включає введення антибактеріальних та муколітичних препаратів. Додатково вводять пробіотик субалін. UA 78294 U (12) UA 78294 U UA 78294 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування захворювань внутрішніх органів, тобто до медицини. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана із широким розповсюдженням хронічного бронхіту (ХБ) в осіб молодого віку, з частою втратою тимчасової працездатності, що може сприяти інвалідизації. ХБ займає не лише значне місце у загальній структурі захворюваності, але й викликає суттєві соціально-економічні втрати, які включають соціальні витрати (втрати на виробництві) і соціальні витрати (виплата пенсій по інвалідності, виплати по листках непрацездатності) [Косарев В.В. Распространенность хронического бронхи та среди взрослого населения // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения. 2006. - № 1. - С. 31-35]. Формування та загострення ХБ викликається великою кількістю чинників, поперед всього це постійне вдихання забрудненого атмосферного повітря (полютантами, димом, газами різної природи та хімічного складу); паління, оскільки тютюновий дим знижує природну резистентність слизової оболонки (СО) бронхів до факторів забруднення середовища; повторні епізоди гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ). При цьому інсулінрезистентність на ранньому етапі при деяких захворюваннях є компенсаторним механізмом, що забезпечує енергетичні потреби клітин. У теперішній час інтерес до застосування терміну інсулінорезистентності значно переважає над поняттям його суті та механізму розвитку. Саме нормальна мікрофлора є першим бар'єром, що захищає організм від патогенних мікроорганізмів (так званий "колонізаційний імунітет"). Доведено, що в осіб з частими ГРВІ постійно утримується кількісний та якісний дисбаланс мікробіоти верхніх дихальних шляхів, а інформативним критерієм можна вважати різке зниження або повну відсутність антигенної мікрофлори [Дука К.Д., Ільченко СІ. Дисбіотичні порушення слизової оболонки нижніх дихальних шляхів як фактор ризику формування хронічних бронхітів // Современная педиатрия.-2008. - № 3 (20). - С. 42-44]. Існуючий спосіб лікування хворих на ХБ спрямований на зникнення бронхообструкції, ліквідацію інфекції і загострення запального процесу в бронхах, тому включає застосування антибактеріальних та антигістамінних препаратів, бронхолітиків, антиоксидантів, вітамінів, що позитивно впливають на метаболічні процеси [Дворецкий Л.И., Дубровская Н.В. Клиникомикробиологический мониторинг больных с обострением хронического бронхита, леченных антибактериальными препаратами // Терапевтический архив.-2006. - № 3. - С. 25-34]. Однак, поряд із оцінкою клінічної ефективності антибіотиків необхідно вивчення його впливу на мікрофлору СО дихальних шляхів, зокрема ерадикація етіологічно значимих мікроорганізмів. Однак до теперішнього часу раціонального способу корекції дисбіотичних порушень СО при лікуванні хворих із загостренням ХБ на фоні інсулінорезистентності не розроблено. Існуючий спосіб лікування загострення ХБ пропонує використання препаратів фторхинолонів (моксифлоксацин) проти антибіотиків (цефалоспоринів та макролідів), які формують високу клінічну та бактеріологічну ефективність, що супроводжується подовшенням безрецидивного періоду хронічного запального процесу у бронхах [Дворецкий Л.И., Яковлев С.В. Моксифлоксацин улучшает долговеременный прогноз у больных с инфекционным обострением хронического бронхита // Пульмонология.-2003. - № 6. - С. 121-124]. Однак, при зникненні симптомів загострення ХБ з ерадикацією збудника відбувається зниження кількості нормальної мікрофлори бронхів із зростанням умовно-патогенних мікроорганізмів. Як прототипу було взято спосіб лікування, яке включало застосування антибактеріальних та протизапальних препаратів, муколітиків. До недоліків прототипу належить те, що у частини хворих формуються дисбіотичні процеси на CO бронхів, що сприяє збереженню запального процесу у бронхіальній системі і не зменшується можливість розвитку рецидиву хвороби. Тому потрібне подальше удосконалення існуючого способу лікування ХБ. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування хронічного бронхіту, а саме зниження можливості виникнення в подальшому рецидивів ХБ у хворих із інсулінорезистентністю, а в патогенетичному плані у хворих прискорювалася нормалізація пристінкової мікрофлори. При лікуванні хворих на ХБ із інсулінорезистентністю субалін раніше не використовувався. Для реалізації вказаної авторами задачі корисної моделі пропонується додаткове призначення хворим на ХБ у сполученні з інсулінорезистентністю сучасного пробіотику субаліну по 2 дози препарату 1 раз на день 10-14 діб поспіль у вигляді інгаляцій. Розчин готували ex tempore на 5,0 мл ізотонічного розчину хлористого натрію (фізіологічний розчин). Дана пропозиція базується на вперше виявленій авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в тому, що введення субаліну у вигляді інгаляцій суттєво зменшується ризик виникнення рецидивів у хворих на ХБ, оскільки субалін відновлює нормальну мікрофлору CO нижніх дихальних шляхів. 1 UA 78294 U 5 10 15 При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу лікування хворих на ХБ у сполученні з інсулінорезистентністю було обстежено дві групи пацієнтів: перша група включала 38 хворих із загостренням ХБ (21 чоловіків і 17 жінок); друга група - 36 хворих із загостренням ХБ (20 чоловіків і 16 жінок). Вік хворих в обох групах був від 20 до 49 років. Хворі першої групи одержували лікування ХБ згідно з відомим способом-прототипом, хворі другої групи - згідно з заявленим способом. До початку лікування хворі на ХБ обох груп, які були під наглядом, мали чітко виражені клініко-лабораторні та функціональні ознаки загострення патологічного процесу у бронхолегеневій системі. Вони скаржилися на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням слизового або слизово-гнійного харкотиння, загальну слабкість, нездужання, зниження працездатності. При фізикальному обстеженні встановлено наявність значної кількості сухих хрипів, більше в підлопаткових ділянках, жорсткого дихання. Пристінкова мікрофлора у хворих на ХБ першої групи була представлена переважно стафілококами (91,5 %), стрептококами (83,0 %), пептострептококами (72,3 %), ентебактеріями (57,4 %), лактозацилами (36,2 %), клостридіями - 21,3 %, а також грибами роду Candida (42,6 %) (див. таблицю). Таблиця Видовий склад пристінкової мікрофлори CO бронхів у хворих на ХБ у сполученні з інсулінорезистентністю (абс./%) Видовий склад мікроорганізмів Staphylococcus Streptococcus Нейсерії (непатогенні) Enterobacteriaceae Lactobacillus Мікрококи Бацили Candida albic. Коринобактерії Peptostreptococcus Clostridium 20 25 30 35 40 Перша група (n=38) до лікування після лікування 43/91,5 35/74.5 39/83,0 32/68,1 18/38,3 29/61,7 27/57,4 22/46,8 17/36,2 19/40,4 14/30,0 16/34,0 9/19,1 14/29,8 20/42,6 15/31.9 20/42,6 22/46,8 34/72,3 23/48,9 10/21,3 5/10,6 Друга група (n=36) до лікування після лікування 35/94,6 34/91,9 32/86,5 33/89,2 14/37,8 14/37,8 20/54,1 18/48,6 12/32,4 11/29,7 10/27,0 12/32,4 4/10,8 4/10,8 14/37,8 16/43.2 16/43,2 19/51,3 29/78,4 20/54,1 7/18,9 6/16,2 В другій групі видовий склад мікробіоти СО майже не відмічався від основної групи: стафілококи - 94,6 %, стрептококи - 86,5 %, пептострептококи - 78,4 %, ентебактерії - 54,1 %, клостридії - 18,9 % і гриби роду Candida-37,8 % (див. таблицю). В обстежених обох груп відмічалося зменшення на СО непатогенних нейсерій до 38,3 % - в першій групі і 37,8 % - в другій групі (при нормі 70 %), лактобацили - до 36,2 % та 32,4 % (при нормі 40 %). Показник бактерійної колонізації для стрептококів, непатогенних нейсерій, стафілококів зменшувався до 0,6-3 lg КУО/мл, а збільшення бактерійної колонізації було зареєстровано для Clostridium до 3 lg КУО/мл (при нормі 0,6-1,2 lg КУО/мл) і лактобацил - до 4-6 lg КУО/мл (при нормі 1,5-3 lg КУО/мл). В результаті проведеного лікування згідно з заявленим способом, у всіх хворих відмічалася позитивна динаміка вивчених показників більш значна та швидка, що в цілому обумовлювало суттєве прискорювання досягнення повноцінної клінічної ремісії ХБ. Бактеріологічні посіви, які були зроблені після завершення лікування з включенням пробіотику субаліну свідчило, що обсіменіння CO мікроорганізмами в більшості випадків зменшувалося та досягало нормоценозу. Так, кількість хворих зі стафілококами зменшалася на 17 %, стрептококами - на 14,9 %, ентеробактеріями - на 10,6 %, клостридіями - на 32 % і кандидозом - на 10,7 %. Водночас збільшилося число пацієнтів першої групи з непатогенними нейсеріями у середньому в 1,61 разу (Р