Спосіб хірургічної дермопластики

Спосіб хірургічної дермопластики, що включає взяття аутоклаптів, який відрізняється тим, що з 3 Спосіб здійснюють наступним чином. З метою хірургічної пластики дефекту шкірного покриву внаслідок опікової травми на донорській ділянці шкіри з дотриманням правил асептики і антисептики за допомогою совкового дерматому здійснюють взяття першого шару шкіри у вигляді клаптя товщиною 0,07-0,1мм (Фіг.1). Після проведеного гемостазу виконують взяття вторинного субепідермального аутоклаптя з тієї самої донорської ділянки (Фіг.2). Отримані первинні (епідермальні) і вторинні (субепідермальні) аутоклапті (Фіг.3) перфорують і накладають на підготовлені грануляційні рани. Результати приживлення дермального аутосубстрату контролюють візуально. Приклад 1 У хворого П. 22 років, з опіковими ранами грудної клітки та спини 3Б ступеня, 15% поверхні тіла, з метою пластики шкірного дефекту, після обробки операційного поля донорської ділянки совковим дерматомом взяли клапті товщиною 0,1 мм. На тій же донорській ділянці провели повторне взяття дермально-епідермальних клаптів товщиною 0,2 мм з допомогою роторного дерматома. Донорські ділянки накрили ліофілізованими ксенодермотрансплантантами. На підготовлену рану помістили первинні і вторинні аутодермотрансплантанти. Приживлення первинних і вторинних шарів дермального аутосубстрату наступило впродовж 3 тижнів і було стійким і функціонально надійним (Фіг.4). При цьому загоєння донорських ран після однократного і подвійного взяття автоклаптів суттєвої різниці не мало (Фіг.5). 42749 4 Приклад 2 Запропонованим способом прооперовано 11 хворих із вираженими дефектами шкірного покриву внаслідок опікової травми в умовах опікового відділення клінічної лікарні. В усіх випадках досягнуто надійне приживлення первинно і вторинно взятих шкірних клаптів. Ускладнень в післяопераційному періоді не відмічалось. Запропонований спосіб взяття дермальних ауто клаптів, забезпечує підвищення ефективності хірургічної пластики дефекту тканин, що дозволяє одномоментно вдвічі збільшити площу закриття обширних ран при зменшенні площі травматизації донорських ран. Це скорочує на 40% тривалість лікування, зменшує ризик ускладнень збоку донорських ран, послаблює реакцію системної запальної відповіді при взятті дермального субстрату та покращує наслідки косметичного дефекту. Отже, запропонований спосіб забезпечує вищий, ніж за відомим способом, лікувальний ефект при обширних дефектах шкіри за рахунок збільшення донорських ресурсів, і може знайти застосування в медичній практиці. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Золтан Я. Оперционная техника и условия оптимального заживления ран. 2-ое издание на русском языке. Будапешт, 1977. - 296с. 2. Рудковский В. Назиловский В. Зиткевич В. Зинкевич К. Теория и практика лечения ожогов. Москва: "Медицина”, 1980. - 396с. 5 42749 6 7 Комп’ютерна верстка А. Рябко 42749 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601