Спосіб виготовлення просічно-витяжної сітки для армування кладки

Реферат: UA 83073 U UA 83073 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі будівництва, а саме для виробництва сіток для армування, які використовують для підсилення цегляних або подібних кладок. Відомий спосіб виготовлення арматурної сітки (див. ГОСТ 10922-91), згідно з яким сітка виготовляється з стрижневого дроту та містить поздовжні і поперечні прутки, які розташовують в двох взаємно перпендикулярних напрямках і з'єднують в місцях перерізу. Відома арматурна сітка (див. патент України на винахід № 76965, опубл. 16.10.2006, М. кл. Е04С 5/01), яка містить повздовжні і поперечні стрижні, розташовані в двох взаємно перпендикулярних напрямках і з'єднані між собою у точках перехрещення за допомогою зварювання. Недоліками таких відомих способів виготовлення арматурної сітки є: - висока трудомісткість процесу виготовлення арматурної сітки, - високі енерговитрати при виготовленні арматурної сітки, - висока металомісткість арматурної сітки. Виконання арматурної сітки відомими способами не дозволяє автоматизувати процес промислового виготовлення сітки та досягти економії труда та матеріалів при її виробництві. Крім цього арматурні сітки, виготовлені такими способами, мають низьку адгезію з цементною або бетонною сумішшю, що обумовлено великою відстанню між прутками або стрижнями. Це пояснюється тим, що арматурна сітка містить поздовжні і поперечні прутки або стрижні, розташовані в двох взаємно перпендикулярних напрямках і з'єднані в місцях перерізу, переважно за допомогою зварювання. Крок між прутками або стрижнями становить 30-120 мм. Діаметр прутків або стрижнів становить 2,5 мм і більше. Товщина шва при кладці утворюється занадто великою, тому що висота таких сіток дорівнює щонайменше 5 мм. Це приводить до великих витрат цементної або бетонної суміші. У кладках, де необхідно отримувати тонший шов, таку арматурну сітку використовувати неможливо. При цьому виготовлені таким чином сітки мають недостатні пластичність та пружність, що призводить до зниження якості кладки та руйнування кладки у разі деформації фундаментів будівель, зокрема при просадках ґрунтів. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, є відомий спосіб виготовлення просічно-витяжної сітки для армування кладки, згідно з яким, спочатку у металевому листі товщиною h=0,3-1,0 мм виконують, по меншій мірі, два паралельні ряди просічок, розташованих вздовж довжини листа з кроком t, при цьому сусідні паралельні ряди просічок зміщують один відносно одного на величину t/2, що призводить до утворення шахової структури, яка містить перемички, що створені сусідніми паралельними просічками, та вузли, що розташовані у місцях примикання сусідніх перемичок одна до одної, потім металевий лист піддають витяжці, при якій отримують сітку з ромбоподібними чарунками, відокремленими одна від одної перемичками між ними (див. патент України на корисну модель № 62433, опубл. 25.08.2011, М. кл. Е04С 5/01). При використанні просіяно-витяжної сітки для армування кладки, виготовленої за допомогою вказаного способу, досягається значно вища адгезія елементів сітки з цементною або бетонною сумішшю, ніж у наведених вище аналогах. Це пояснюється тим, що ромбоподібні чарунки рівномірно заповнюються сумішшю, а прямі кромки перемичок ромбоподібних чарунок міцніше зчіплюються з цементною або бетонною сумішшю. Геометричними параметрами, які задані у відомому способі виготовлення просічно-витяжної сітки, є такі: - товщина металевого листа дорівнюється 0,5-2,0 мм; - коротка діагональ ромбоподібної чарунки становить 9-50 мм; - довга діагональ ромбоподібної чарунки становить 20-150 мм. Як бачимо, у відомому способі виготовлення просічно-витяжної сітки відсутні інші геометричні параметри, зокрема розміри перемичок та вузлів, що створюють ромбоподібні чарунки. Таким чином, недоліком відомого способу виготовлення просічно-витяжної сітки для армування кладки є невизначеність геометричних параметрів перемичок та вузлів, що утворюють сітку та задають її споживчі властивості. Це пов'язано з невизначеністю параметрів просічок, що спочатку виконують у металевому листі, який потім піддають витяжці та отримують сітку з ромбоподібними чарунками. Виходячи з геометричних параметрів, які наведені у першому пункту формули відомої корисної моделі, можна зробити висновок, що розмір перемичок не є вирішальним для втілення корисної моделі за № 62433. Але це не так. Насправді, якщо виконати перемички, що відокремлюють суміжні ромбоподібні чарунки, та вузли занадто малими у перерізі, то вони не будуть відповідати вимогам міцності та пружності, а якщо зробити їх занадто великими, то отвори ромбоподібних чарунок будуть відстояти один від одного на значну відстань, що, з одного боку, призведе до зростання матеріаломісткості сітки та зниження її пружності та пластичності, а з другого - не дозволить використовувати 1 UA 83073 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зазначену сітку за її основним призначенням. Також, якщо довга діагональ ромбоподібних чарунок розташована поперек сітки, сітка погіршує свої армувальні властивості при кладці. Задачею корисної моделі є розробка способу виготовлення просічно-витяжної сітки, який дозволяє отримати сітку, що характеризується низькою матеріаломісткістю з одночасним дотриманням необхідної міцності для використання зазначеної сітки для армування цегляної або подібної кладки. Для вирішення вказаної задачі у відомому способі виготовлення просічно-витяжної сітки для армування кладки, згідно з яким спочатку у металевому листі товщиною h=0,3-1,0 мм виконують, по меншій мірі, два паралельні ряди просічок, розташованих вздовж довжини листа з кроком t, при цьому сусідні паралельні ряди просічок зміщують один відносно одного на величину t/2, що призводить до утворення шахової структури, яка містить перемички, що створені сусідніми паралельними просічками, та вузли, що розташовані у місцях примикання сусідніх перемичок одна до одної, потім металевий лист піддають витяжці, при якій отримують сітку з ромбоподібними чарунками, відокремленими одна від одної перемичками між ними, відповідно до корисної моделі, що заявляється, довжину просічок встановлюють згідно з наступною математичною залежністю: 0,65 t < L < 0,95 t, де L - довжина просічки, мм, t - крок між просічками, розташованими в одному ряду, мм; а відстань (b) між паралельними рядами просічок, яка співпадає з шириною перемичок між суміжними ромбоподібними чарунками, вибирають відповідно до наступної залежності: 2,0h