Лікувальний засіб на основі меду, його застосування та спосіб його одержання

1. Спосіб одержання рідкого лікувального засобу, у якому мед обробляють термічно при температурі 100-160°С, одержану рідину витримують, потім змішують із адсорбентом, знову витримують і фільтрують. 2. Спосіб за п. 1, у якому одержану в результаті термічної обробки рідину витримують протягом 2226 годин. 3. Спосіб за п. 1, у якому перед змішуванням з адсорбентом рідину нагрівають. 4. Спосіб за будь-яким з пп. 1, 3, у якому після змішування з адсорбентом суміш витримують протягом 10-14 годин. 5. Спосіб за будь-яким з пп. 1, 3, 4, у якому співвідношення адсорбенту і рідини становить 7:100 (маса/об'єм). 6. Спосіб за будь-яким з пп. 1, 3-5, у якому адсорбент являє собою активоване вугілля. 7. Спосіб за п. 1, у якому фільтрацію виконують два рази. 8. Лікувальний засіб, одержаний відповідно до способу за будь-яким з пп. 1-7, рН якого становить 3-4. 9. Лікувальний засіб за п. 8, який відрізняється тим, що являє собою розчин для ін'єкцій. 10. Застосування лікувального засобу за п. 8 для біостимуляції, лікування і профілактики мікробних і вірусних ін фекцій та пухлинних процесів. 2 (19) 1 3 лікувальний засіб прополіс олія звіробою бджолиний віск 83081 4 3-5 2-4 9-11 6-8 вода 4-6. 25. Застосування мазі за будь-яким з пп. 23, 24 для лікування поранень шкіри і м'яких тканин, опіків, гнійних процесів та трофічних виразок. Винахід відноситься до галузі медицини, зокрема, до приготовлених на основі меду лікувальних засобів, їх застосування та способів їх одержання. Здавна відоме застосування меду в медицині. Мед має імуностимулючий і бактерицидний, стимулюючий грануляцію та регенераційний ефекти. Завдяки зазначеним ефектам мед успішно застосовують при лікуванні ран, трофічних виразок, виразкових хвороб та імунодефіциту. Відомо також застосування меду для лікування хвороб нирок і нервової системи. Не дивлячись на такий широкий терапевтичний ефект мед не ефективний при лікуванні пухлинних процесів. Відомий препарат, що має протипухлинний і протиметастазний ефекти [RU 2132689, Тулев Ю., 10.07.99], який містить екстракт рослини сімейства складноцвітих, мед і прополіс. Його застосовують для лікування й профілактики розвинених пухлин на тлі імунодефіциту. Недоліком зазначеного препарату є його недостатня ефективність, особливо при початкових пухлинних процесах. Відомо також застосування хіміотерапевтичних препаратів для лікування пухлин [Машковский М.Д., Лекарственные средства, M., т.2, с. 406-431]. Хіміотерапевтичні препарати досить токсичні, викликають різні серйозні ускладнення, та не поліпшують життєві показники. Тому їх показання до застосування досить обмежені. До того ж, у багатьох випадках, особливо при запущених пухлинах вони не ефективні і не поліпшують стан хворих. Технічний результат винаходу полягає в підвищенні лікувального ефекту, розширенні терапевтичного спектру і виключенні ускладнень. Суть винаходу полягає в тому, що мед термічно обробляють, отриману рідину витримують, змішують із адсорбентом, знову витримують, фільтрують. Одержаний фільтрат являє собою рідкий лікувальний засіб, рН якого становить 3-4. Для одержання сухого порошку рідкий фільтрат змішують із фармацевтично прийнятним допоміжним засобом, одержану суміш сушать. Одержаний рідкий лікарський засіб і сухий порошок застосовують як бактерицидний, антивірусний, імуностимулюючий, антибластомний та регенеруючий засіб. Мазь, що містить зазначений вище рідкий лікувальний засіб, прополіс, олію звіробою, бджолиний віск і воду, застосовують для лікування поранень шкіри та м'яких тканин, опіків, гнійних процесів і трофічних виразок. В оптимальному варіанті винахід здійснюють наступним чином: обробляють мед при температурі 100-160°C, витримують протягом 22-26 годин, як адсорбент додають активоване вугілля, у спів відношенні з рідиною 7:100 (маса/об'єм). При цьому, перед змішуванням з адсорбентом, рідину нагрівають, а після змішування витримують протягом 10-14 годин. Фільтрацію виконують переважно двічі. Як допоміжний засіб застосовують бікарбонат натрію (NаНСО3), який змішують із рідким лікарським засобом у масовому співвідношенні 1:1. Одним аспектом винаходу є розчин для ін'єкцій, який являє собою зазначений вище рідкий лікарський засіб. Його одержують наступним чином: термічно обробляють мед при температурі 100-160°C, витримують протягом 22-26, а краще 24 години. У результаті одержують рідину темножовтого кольору, яку нагрівають, додають активоване вугілля у співвідношенні 100:7 (об'єм/маса), ретельно перемішують протягом приблизно 5хв.,витримують протягом 10-14, а краще 12 годин. Після цього суміш переважно двічі фільтрують. Як фільтр застосовують потрійний фільтр Пастера-Шамберланга. Одержаний фільтрат має світло-жовтий колір, специфічний запах, гіркуватий смак і його рН становить 3-4. Термін зберігання розчину для ін'єкцій більше 10 років. Ще одним аспектом винаходу є одержаний з рідкого лікарського засобу сухий порошок та виготовлені на його основі капсули і таблетки. Сухий порошок одержують у такий спосіб: одержаний описаними вище способами рідкий фільтрат змішують із фармацевтично прийнятним допоміжним засобом, який може бути одним з відомих у фармакології ексципієнтів, але переважно застосовують натрію бікарбонат. Рідину і натрію бікарбонат змішують у рівних кількостях, добре перемішують. Одержану в результаті кашоподібну масу щільної консистенції висушують. С ушіння можна здійснювати по різному, однак, переважно сушать на водяній бані (з погляду простоти і дешевини). Висушену масу подрібнюють до одержання однорідного дрібнодисперсного порошку. В результаті одержують коричневого кольору і гіркий на смак порошок з лужною реакцією. Для одержання капсул, зазначений порошок поміщають у желатинові капсули. Для одержання таблеток порошок змішують із фармацевтично прийнятним наповнювачем і таблетують відомим у фармакології способом. Як наповнювач може бути використаний тальк, крохмаль, мікрокристалічна целюлоза і т.д. В оптимальному варіанті капсули і таблетки містять 0,3-0,6г активного інгредієнта. Капсули і таблетки необхідно зберігати в теплому сухому місці. Термін їх придатності більше 10-и років. Ще одним аспектом винаходу є мазь, що містить рідкий лікарський засіб, що описаний вище, прополіс, олію звіробою, бджолиний віск і воду. 5 83081 В оптимальному варіанті мазь містить наступні компоненти у співвідношенні (мас. частки): лікувальний засіб 3-5 прополіс 2-4 олія звіробою 9-11 бджолиний віск 6-8 вода 4-6 Мазь приготовляють наступним чином: Бджолиний віск і прополіс розтоплюють на водяній бані, додають олію звіробою і ретельно перемішують. Потім суміш о холоджують, додають лікувальний засіб і воду, бажано дистильовану, знову перемішують до одержання гомогенної маси, заливають у тару і о холоджують. Одержана в результаті жовтого кольору мазь має специфічний запах і напівтверду консистенцію. Термін зберігання мазі більше десяти років. Вищенаведені оптимальні варіанти здійснення з'я совні й не виходять за рамки охорони винаходу. Легко зрозуміти, що виходячи із зазначеного винаходу можливе здійснення інших альтернативних варіантів, які не виходять за рамки охорони винаходу. Терапевтичні показники розчину для ін'єкцій, таблеток і капсул для ін'єкцій: бактеріологічні та вірусні інфекції (так як що вони мають бактерицидний, антивірусний і імуностимулюючий ефект), рани (ефект регенерації) і пухлинні процеси (антибластомний ефект). Особливо актуальне і ефективне їх застосування при лікуванні і профілактиці рецидивів "при" пухлинних "Процесах" (рак, саркома і т.д.). Розчин для ін'єкцій в основному -, застосовують з лікувальною метою, а таблетки і капсули в порівняно легких випадках, для лікування та профілактики рецидивів. Розчин для ін'єкцій застосовують вн утрішньовенно або внутрішньом'язово. Для внутрішньовенного введення застосовують 5-10%-й розчин лікувального засобу, який попередньо розчиняють у розчині для ін'єкцій або у фізіологічному розчині. Дозування становить 1г, 2-4 рази на день. Для внутрішньом'язового введення застосовують 35%й розчин лікувального засобу, який попередньо розчиняють у розчині для ін'єкцій або в новокаїні, краще у новокаїні. Дозування становить 1г, 2-4 рази на день. Тривалість парентерального курсу лікування 20-30 днів, після чого необхідна перерва не менше восьми днів. Капсули і таблетки призначають перорально, по 0,3-0,6г 3-5 разів на день. Добова норма становить 1,5-2г. З Терапевтичні показники мазі для зовнішнього застосування: рани, опіки, гнійні процеси шкіри і м'яких тканин, трофічні виразки. Ймовірно, мазь може бути ефективною при лікуванні пухлин шкіри, хоча дане припущення повинне підтвердитися подальшими дослідженнями. З лікувальною метою мазь застосовують наступним чином: на ушкоджене місце накладають бавовняну тканину, просочену маззю і фіксують. У випадку глибоких ран мазь вносять за допомогою тампонів. Тривалість лікування маззю становить у середньому 7-14 днів. Пропоновані лікувальні засоби були піддані експериментальним і клінічним дослідженням. Вивчення регенераційних властивостей 6 Двом групам собак при дотриманні асептичних норм були нанесені рани. Одній з них (дослідній) на рани наносили лікувальний засіб. Іншій (контрольній) лікувальний засіб не наносили, після чого рани закривали наглухо. По закінченні шести, дванадцяти, двадцяти чотирьох, сорока восьми і сімдесяти двох годин у собак з обох гр уп методом поверхневої біопсії з ран були взяті проби для досліджень процесу регенерації під мікроскопом. Результати досліджень показали, що в дослідній групі тварин у пробах, взятих у перші години, спостерігався підвищений розвиток грануляційних тканин, у різній стадії дозрівання. По закінченні 4872 годин у зазначених пробах спостерігалася дозріла грануляційна тканина, велика кількість фіброцитів і ніжна фіброзна тканина. Елементи крові спостерігалися в малих кількостях і у дуже малих кількостях спостерігалися кровоносні судини. У пробах, взяти х у тварин контрольної групи, спостерігалася грануляційна тканина, багата елементами крові, особливо лейкоцитами і мала кількість елементів сполучної тканини. Вивчення бактерицидної активності Була вивчена дія препарату на 64 різних мікробних культурах (ста філококи, кишкова паличка, бактерія протеус, синьо-гнійна паличка, тифопаратипний мікроб, дезинтерійна паличка). Бактерії культивували на живильних середовищах у які був доданий пропонований засіб різних концентрацій (1,25%, 2,5%, 5%, 10%, 20% й 40%). Були отримані наступні результати: 5%-ий препарат виявив бактерицидну активність за 24 години, 10%-ий - за 4 години, 15%-ий - за 1 годину, 20%-ий - за 30 хвилин й 40%-ий - за 15 хвилин. Вивчення антивірусної активності Була досліджена дія препарату на вірус сказу. Дослідження проводилися на 16 кроликах (8 дослідних і 8 контрольних). Контрольній групі кроликів субдурально ввели лабораторний вірус розведений 1:20 у кількості 0,2мл. Дослідній групі ввели той же вірус, змішаний у співвідношенні 1-20 з 20%-им розчином препарату. У всі х кроликів контрольної групи спостерігалися симптоми сказу й після закінчення п'яти днів всі тварини загинули. З дослідної групи жоден кролик не загинув і жодних ознак сказу не спостерігалося, однак, через 5-6 місяців у трьох кроликів розвився поріз задніх кінцівок. У другій серії дослідів чотирьом кроликам субдурально ввели вірус сказу і через 24 години почали лікування внутрішньовенними ін'єкціями 20%го розчину препарату. На п'ятий день у двох кроликів спостерігалися ознаки сказу й вони загинули. Два кролики, що залишилися, не загинули. Вивчення антибластомної активності Дослідження проводили на мишах А-лінії, пацюках і мишах зі спонтанною пухлиною молочної залози, а також були досліджені пухлини для пересадження 1) саркоми мишей і 2) саркоми пацюків. Були відібрані однакові за статтю й віком дослідна й контрольна групи тварин і поміщені в абсолютно однакові умови. Для виключення рефлекторного впливу при введенні препарату, контрольній групі вводили фізіологічний розчин у 7 83081 тій же кількості, у якій вводили препарат дослідній групі. Як препарат, так і фізіологічний розчин уводили в місце, розташоване на протилежному від пухлини боці. Про результати судили за часом прояву перших ознак пухлини, розміру пухлини та гістоморфологічним дослідженням. У результаті лікування препаратом спонтанної пухлини, починаючи із третього дня, у всіх випадках було помічене зменшення пухлини, а протягом часу, що залишився (два місяці), пухлина поступово зменшувалася, а в 25% випадків зовсім зникла. Результати гістоморфологічних досліджень показали некроз пухлинних тканин і мікроскопічні крововиливи. Вплив препарату на саркому мишей Введення препарату починали через 24-48 годин після пересадження пухлини. У контрольній групі, у місці пересадження пухлини, через вісім днів спостерігалися пухлинні вузли, на десятий день пухлина була значного розміру. У дослідній групі в невеликої частини тварин на дев'ятий день спостерігалися пухлинні вузли. У цієї групи ріст пухлини протягом експерименту був пригнічений. Вплив препарату на саркому пацюків Введення препарату починали через 24 години після пересадження пухлини. В контрольній групі, у місці пересадження пухлини, через 48 годин спостерігалося ущільнення тканини й утворилися пухлинні вузли. У дослідній групі тільки в третини тварин спостерігалися пухлинні вузли після закінчення трьох днів з моменту пересадження, але й вони зникли на десятий день лікування. Клінічні дослідження препарату на пухлинах Приклад 1 Хворий X.C, 43-х років, діагноз: рак гортані, тривалість хвороби один рік. При надходженні в клініку були скарги на утр удненість дихання, спостерігався ціаноз, пульс - 120. Хворому була терміново зроблена трахеотомія, у результаті чого дихання відновилося. У результаті гістоморфологічного дослідження біоптати був виявлений плоскоклітинний епітеліальний рак зі зроговінням. Ларингоскопія: в області черпаковатих хрящі в спостерігався явний набряк, через що не були видні голосові зв'язки. Хворого почали лікувати препаратом. Після чотирьох днів лікування провели ларингоскопію, що показала, що набряк зменшився й відкрилася голосова щілина. Хворий зміг дихати після закриття трахеостомної трубки. Проведена на 38-ий день лікування ларингоскопія показала: невеликий набряк в області черпаковатих хрящів і лівої голосової зв'язки, при вимовлянні звуків голосова зв'язка добре рухається, пухлина не спостерігається. У хворого дістали трахеостомну тр убку, голос відновився, він міг вільно розмовляти. Хворий був виписаний із клініки в гарному стані. Приклад 2 Хворий Б.Г., 25-и років, діагноз: рак гортані, тривалість хвороби два тижні. Скарги: втрата голосу, біль при ковтанні. Ларингоскопія: спостерігалася гіперемія і потовщення обох голосових зв'язок, на лівій голосо 8 вій зв'язці пухлинне утворення. Була проведена біопсія. У результаті гістоморфологічного дослідження біоптати був виявлений плоскоклітинний епітеліальний рак зі зроговінням. Хворого розпочали лікувати препаратом. На чотирнадцятий день лікування у хворого припинилися болі, відновився голос. Ларингоскопія: набряк голосових зв'язок і гіперемія не спостерігалися, а на місці пухлини спостерігався невеликий набряк. Після 24 днів лікування пухлина зникла. Хворий був виписаний із клініки в гарному стані, і протягом семи років після виписки почуває себе добре. Клінічним дослідженням було піддано 12 осіб хворих раком гортані, з них, у дво х, були метастази в легенях. Після лікування препаратом стан в усі х покращився. У чотирьох з них пухлина зникла. Метастази в легенях зникли в обох хворих. Приклад 3 Хворий А.А., 48-и років, діагноз: рак стравоходу, тривалість хвороби три місяці. При надходженні в клініку скаржився на дисфагію, відчуття стороннього предмета, утрудненість дихання. Езофагоскопія: у першого звуження стравоходу спостерігався набряк і пухлинне утворення довжиною 2-3 см з нерівною поверхнею. Рентгеноскопія: контрастна речовина майже повністю проходить через стравохід, при ковтанні видний дефект наповнення й протягом певного часу спостерігається затримка контрастної речовини. Хворому було почате лікування препаратом. На 22 день лікування дисфагія зникла. Хворому були повторно проведені рентгеноскопія й езофагоскопія. Езофагоскопія: по всій довжині стравоходу п ухлини не спостерігалося. Рентгеноскопія: контрастна речовина абсолютно вільно проходить через стравохід. Хворий був виписаний із клініки в гарному стані й протягом наступних семи років почуває себе добре. Приклад 4 Хворий Б.В., 67-и років, діагноз: рак правої легені, тривалість хвороби один місяць. Симптоми: різке підвищення температури, кашель із відхаркуванням кров'ю. Проведене раніше лікування антибіотиками не дало результатів. Після надходження в клініку хворому провели рентгеноскопію, рентгенографію й томографію. Висновок: із правого боку, між другим і п'ятим ребрами латерально видно нерівної форми, чіткоокреслене затемнення, що має на бічній рентгенограмі овальну форму й розташоване в середині легені. На томограмі відзначене затемнення видно на всіх перетинах, особливо на глибині 8см, розмір затемнення 5 х 7см. Судячи із клінічної картини, можна було припустити наявність периферійного раку правої легені. Хворого розпочали лікувати препаратом. Були призначені ін'єкції внутрішньом'язово три рази в день по 1г і прийом таблеток по 0,3г три рази в день. 9 83081 Після 15 днів лікування температура у хворого нормалізувалася, кашель зменшився, при відхаркуванні крові не спостерігалося. Після одного місяця лікування хворий почував себе здоровим. На повторно проведеній рентгенограмі пухлина не спостерігалася. Хворий був виписаний із клініки в гарному стані. Приклад 5 Хворий Г.Т., 12-и років, діагноз: саркома лівого стегна. Гістоморфологічний діагноз: фібросаркома, тривалість хвороби три місяці. На лівій нижній третині стегна розвилася пухлина великого розміру. Хворому була проведена екстрипація пухлини. Через два місяці після операції на тому ж місці виник рецидив пухлини, через яку хворий і звернувся в клініку. При надходженні в клініку хворий скаржився на болі в лівому стегні. Об'єктивно на лівій задній поверхні стегна спостерігалася великого розміру, щільна й нерухома пухлина, що при пальпації боліла. Хворого розпочали лікування препаратом. На 25-ий день лікування пухлина зникла, скарги припинилися. Приклад 6 Хворий Ч.К., 60-и років, первинний діагноз: лімфогранулематоз, апластична анемія, цукровий діабет, тривалість хвороби чотири місяці. Надійшов у клініку у важкому стані, уважався безнадійним. Захворювання почалося з підвищення температури й ознобу. Протягом місяця діагноз не був установлений, потім виникла підозра на лімфогранулематоз і була зроблена пункція лімфотичного вузла. Висновок: ретикулосаркома, другий діагноз лімфогранулематоз. Стан хворого погіршилося й він звернувся в клініку для проведення рентгенотерапії, яку не змогли виконати через різке погіршення показників складу крові. Антианемічна й гормональні терапії не принесли результату. Проведена рентгенографія грудної клітки показала середньої інтенсивності негомогенне затемнення в області правого третього ребра, а біля сьомого ребра інтенсивне гомогенне затемнення. Була взята пункція кісткового мозку, аналіз якої показав апластичний стан. У пунктаті із шийного лімфотичного вузла на тлі еритроцитів спостерігалися у великій кількості недозрілі гігантські клітки лімфоретикулярного типу й клітини Штенбега. При надходженні в клініку хворий скаржився на сильну загальну слабість, недостачу повітря, утрудненість дихання, погіршення зору, відсутність апетиту, безсоння, болю в області промежини. З першого ж дня хворому було призначене лікування препаратом, всі інші призначення були зняті. Після семи днів лікування стан хворого відносно покращилося, однак нагноїлись інфільтрати на лівому боці й на сідницях (викликані раніше зробленими ін'єкціями), у результаті чого їх розкрили, видалили велику кількість гною, ранки промивали 10%-им розчином препарату й залишали в них просочені препаратом тампони. 10 Через кілька днів гнійний процес припинився і ранки зажили. Одночасно із зазначеними діями продовжували робити ін'єкції три рази в день і прийом таблеток три рази в день по 0,5г. Через місяць лікування продовжили тільки таблетками. Після 3,5 місячного курсу лікування була зроблена повторна рентгенограма, що показала відсутність патологічного процесу, після чого лікування припинили. Хворий був виписаний із клініки в гарному стані й протягом наступних двох років почуває себе добре. Приклад 7 Хворий Б.В., 51-го року, діагноз: рак шлунку. Гістоморфологичний діагноз: ретикулобластома. Хворий скаржився на загальну слабість, нудоту, закріп і болі в епігастріумі. При пальпації епігастріума прощуп увалося щільне й хворобливе пухлинне утворення. Хворому було почате лікування препаратом у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 1г три рази в день. Також був призначений прийом препарату заліза. Було проведено чотири курси лікування, у результаті чого скарги припинилися, хворий додав у вазі, пухлина пальпацією не прощуп увалася, хворий був виписаний. Через півтора року після виписки в пацієнта почалися глухі болі в області епігастріума. Була зроблена лапаратомія. В області малої кривизни шлунка була виявлена пухлина розміром 6x6 см. Хворому була зроблена резекція шлунка. Після операції був проведений профілактичний курс лікування препаратом. Протягом двох років після операції пацієнт почуває себе добре Приклад 8 Хворий K.В., 69-и років, діагноз: рак сечового міхура. Хворий скаржився на труднощі сечовипускання, наявність у сечі крові. Цистоскопія: запальні зміни в сечовому міхурі, на задній стінці спостерігається папуломатозна пухлина. Хворому була проведена операція по видаленню пухлини. Патоморфологічне дослідження вилучених тканин установили карциному сечового міхура. Через місяць після операції у хворого почалося сечовипускання із кров'ю. Цистоскопія: пухлинне утворення на задній стінці сечового міхура. Хворого почали лікувати препаратом у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 1г три рази в день і прийому таблеток по 0,3г три рази в день. На сьомий день лікування припинилася гематурія, хворий додав у вазі. Після 40 днів лікування хворий повністю вилікувався і був виписаний із клініки в гарному стані. Через вісім років почуває себе задовільно. Крім вищевказаного хворого, препарат був випробуваний ще на шести хворих раком сечового міхура. У всіх випадках спостерігалися гарні результати. Приклад 9 Хворий Г.О., 34-и роки, діагноз: рак передміхурової залози. Тривалість хвороби один місяць. 11 83081 Хворий скаржився на затрудненість сечовипускання й часті сечовипускання, передміхурова залоза була щільної консистенції й різко збільшена. Для виділення сечі хворому була зроблена цистостомія й почали лікування препаратом. Після 15 днів лікування сечовипускання нормалізувалося, хворий додав у вазі 10кг, ще через два місяці у хворого вилучили катетер і фістулу зашили. Хворий був виписаний із клініки в гарному стані й протягом наступного року почуває себе задовільно. Приклад 10 Хвора A.M., 48-и років, діагноз: рак шийки матки. Гістоморфологічний діагноз: аденокарцинома. Хвора скаржилася на загальну слабкість, кров'яні виділення. Гінекологічне обстеження показало наявність хворобливого, щільного й пухлинного утворення, що кровоточить, з нерівною поверхнею. Хворій було призначене лікування препаратом у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 1г три рази в день. Через 25 днів стан хворої покращився, припинилися кров'яні виділення, зменшився розмір пухлинного утворення. Після проведення другого курсу лікування хвора почувала себе здоровою. У результаті повторного гінекологічного обстеження пухлина не була виявлена. Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 12 Крім вищенаведених прикладів препарат був випробуваний на 59 хворих, у яких були різної морфології й локалізації пухлинні процеси. У всіх випадках лікування дало позитивний результат. На підставі аналізу дослідних і контрольних досліджень можна зробити наступні висновки: 1. Препарат має антибактеріальні, антивірусні, антибластомні властивості і є потужним біостимулятором організму; 2. Препарат не токсичний і не викликає побічних ефектів; 3. Ан тибластомні властивості препарату особливо проявляються при лікуванні ранніх стадій раку, 4. Застосування препарату перорально рекомендується для профілактики рецидивів, особливо у випадку саркои; 5 На термінальній стадії пухлини препарат поліпшує загальний стан і життєві показники, збільшує тривалість життя, в одиничних випадках дає повне видужання. Мазь була випробувана на 21 пацієнті, з них у трьох були асептичні рани, у шести були гнійні рани, у трьох опіки, у п'яти трофічні виразки, у двох пролежні. У всіх випадках відбулося повне одужання без ускладнень, загоєння відбувалося з ніжними рубцями. Підсумовуючи можна зробити висновок, що пропонований лікувальний препарат є ефективним, дешевим засобом для лікування цілого ряду складних і важких патологічних процесів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601