Спосіб дренування в лікуванні хронічного панкреатиту

Реферат: Спосіб дренування в лікуванні хронічного панкреатиту, який включає виконання серединної лапаротомії, розсікання тканини підшлункової залози, розміщення дренажу та формування каналу із стінки шлунка по його великій кривизні, а також формування внутрішнього анастомозу між шлунком та підшлунковою залозою, причому розсікання тканини підшлункової залози виконують до її дуктальної частини, а також виконують розсікання передньої стінки протоки, дренування виконують Т-подібним дренажем, короткі плечі якого розміщують уздовж протоки всередині неї, формування внутрішнього анастомозу між шлунком та підшлунковою залозою здійснюють між протокою підшлункової залози і шлунком, формування каналу із стінки шлунка здійснюють в два етапи, на першому з яких довге плече дренажу укладають уздовж передньої стінки шлунка і підшивають нижню частину передньої стінки шлунка до капсули підшлункової залози під місцем виходу дренажу, далі формують канал з передньої стінки шлунка навкруги довгого плеча дренажу, крізь отвір в стінці шлунка проводять довге плече дренажу і на відстані не менше як 4-5 см від отвору формують гастростому, крізь яку виводять довге плече дренажу назовні крізь передню черевну стінку. UA 83607 U (54) СПОСІБ ДРЕНУВАННЯ В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ UA 83607 U UA 83607 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується хірургії і може бути використана при в лікуванні хронічного панкреатиту, наприклад рецидивуючого. Відомий спосіб хірургічного лікування хронічного панкреатиту шляхом створення анастомозу між протокою підшлункової залози і порожньою кишкою за типом "кінець в кінець", описаний (Б. Нидерле і співавт., Хірургія жовчних шляхів, Прага, Авиценум Медичне вид-во, 1982, с. 286). Він включає виконання серединної лапаротомії, розсікання тканини підшлункової залози (резекції), розміщення дренажу, а також формування внутрішнього анастомозу між витягнутою петлею тонкої кишки та розсіченою поверхнею підшлункової залози. Дренаж розміщають в панкреатичній протоці та просвіті кишки. Після цього окремими серозно-м'язовими швами окружність кінця кишки циркулярно підшивають до країв розрізу капсули підшлункової залози і потім підшлункову залозу поміщають в просвіт тонкої кишки. Тим самим загортають стінку тонкої кишки і своєю серозною поверхнею вона прилягає до поверхні підшлункової залози. У цьому положенні стінку тонкої кишки знову підшивають до капсули підшлункової залози. Одночасно задвигаючи підшлункову залозу, затягують шви. Накладають і фіксують додаткові шви. Але до недоліків способу слід віднести те, що - доводиться залишати вільний внутрішній, так званий "загублений", дренаж. Він є чужорідним тілом всередині протоки підшлункової залози і може стати причиною розвитку ускладнень від закупорки протоки підшлункової залози до гострого панкреатиту; - при цьому способі накладення анастомозу відбувається попадання кишкового вмісту в панкреатичну протоку, що є причиною розвитку ускладнення - гострого панкреатиту. Найбільш близьким до корисної моделі по суті та ефекту, що отримують, є "Способ лечения кисты поджелудочной железы" (Э.О. Вальтер, Авторське свідоцтво Ν 860752, SU, ΜΠΚ A61В 17/00. Б.І. Ν 33, 1981 p.). Він включає виконання серединної лапаротомії, розсікання тканини підшлункової залози, розміщення дренажу та формування каналу із стінки шлунка по його великій кривизні, а також формування внутрішнього анастомозу між шлунком та підшлунковою залозою. Також визначають розміри кісти, з'ясовують взаємне розташування органів і кісти, виконують розсікання стінки кісти (розсікання тканини підшлункової залози). Мобілізують велику кривизну шлунка, перев'язують і перетинають ліву та праву шлунково-сальникові артерії на їх стику. Формують з стінки шлунка по великій кривизні канал, що висланий зсередини слизовою оболонкою. Для цього по великій кривизні шлунка з його стінки викроюють клапоть, додатково накладають вузлові серозно-м'язові шви. Діаметр просвіту сформованого каналу в ушитому стані 1,5-2 см; вісь викроєної трубки спрямована в кардіальний відділ шлунка. Після пункційного спорожнення кісти з дистальним кінцем сформованої шлункової трубки і стінкою кісти підшлункової залози накладають анастомоз "кінець в бік", зміцнюючи його дворядними вузловими шовковими швами. В порожнину кісти для декомпресії проводять назогастральний зонд на 3-4 дні. Операцію закінчують дренуванням черевної порожнини і накладенням пошарових швів на операційну рану. Описаний спосіб дозволяє виконуватиспорожнення кісти в порожнину шлунка і запобігати витіканню шлункового вмісту в її просвіт. Але його недоліками є те, що дана операція стосується лише можливості дренування кісти підшлункової залози, але жодним чином не протоки підшлункової залози. Протока підшлункової залози є більш тонкою анатомічної структурою, що робить вкрай складним виконання на ній втручання подібного виду. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу, який дозволяє здійснити дренування протоки підшлункової залози. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі дренування при лікуванні хронічного панкреатиту, який включає виконання серединної лапаротомії, розсікання тканини підшлункової залози, розміщення дренажу та формування каналу із стінки шлунка по його великій кривизні, а також формування внутрішнього анастомозу між шлунком та підшлунковою залозою, згідно з корисною моделлю, розсікання тканини підшлункової залози виконують до її дуктальної частини, а також виконують розсікання передньої стінки протоки, дренування виконують Тподібним дренажем, короткі плечі якого розміщують уздовж протоки всередині неї, формування внутрішнього анастомозу між шлунком та підшлунковою залозою здійснюють між протокою підшлункової залози і шлунком, формування каналу із стінки шлунка здійснюють в два етапи, на першому з яких довге плече дренажу укладають уздовж передньої стінки шлунка і підшивають нижню частину передньої стінки шлунка до капсули підшлункової залози під місцем виходу дренажу, далі формують канал з передньої стінки шлунка навкруги довгого плеча дренажу, крізь отвір в стінці шлунка проводять довге плече дренажу і на відстані не менше як 4-5 см від отвору формують гастростому, крізь яку виводять довге плече дренажу назовні крізь передню черевну стінку. 1 UA 83607 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Місце та спосіб встановлення дренажу при локалізованому розсіченні тканини протоки дозволяє здійснити дренування протоки підшлункової залози і запобігти ускладнень. Т-подібний дренаж є об'єктом самостійної охорони, на який подається заявка разом з даною. Спосіб ілюструється кресленнями, на яких зображено: Фіг. 1 - спосіб, момент підшивання шлунка до капсули підшлункової залози і встановлення Тподібного дренажу у головну панкреатичну протоку; Фіг. 2 - те ж саме, момент формування каналу із стінок шлунка; Фіг. 3 - те ж саме, момент формування гастростоми і виведення дренажу на передню черевну стінку. Здійснено підшивання шлунка 1 до капсули підшлункової залози 2, встановлення Тподібного дренажу 3, формування каналу 4 із стінок шлунка 1, формування гастростоми 5 і виведення дренажу на передню черевну стінку. Спосіб реалізується наступним чином. Виконують лапаротомію. Після оголення підшлункової залози виконують розсічення її тканини і передньої стінки протоки підшлункової залози на протязі 1-3 см. Залежно від причини втручання виконують ревізію протоки (при необхідності - видалення каменів, бужування і т.п.). Потім в протоку крізь отвір поміщають короткі плечі Т-подібного дренажу й далі підшивають частину задньої стінки шлунка поблизу великої кривизни до капсули підшлункової залози над місцем виходу дренажу. Потім укладають довге плече Т-подібного дренажу уздовж передньої стінки шлунка, підшивають нижню частину передньої стінки шлунка до капсули підшлункової залози під місцем виходу дренажу. При цьому нижня частина передньої стінки шлунка охоплює початковий відділ довгого плеча дренажу на зразок манжети. Далі створюють канал з передньої стінки шлунка навколо довгого плеча дренажу, зшиваючи серо-серозними або серозно-м'язовими швами стінку шлунка навколо дренажу протягом 3-6 см, потім через отвір у стінці шлунка проводять дренаж всередину шлунка. Розмір отвору в стінці шлунка має бути сумірний з діаметром дренажної трубки. Проксимальніше, на відстані не менше 4-5 см формують гастростому, крізь яку виводять довге плече дренажу назовні крізь передню черевну стінку. Дренажну трубку видаляють крізь гастростому не раніше ніж через 3 тижні. При цьому відбувається формування сполучно-тканинного каналу уздовж передньонижньої стінки шлунка, що сполучає протоку підшлункової залози з шлунком. Завдяки такій локалізації його виключається рефлюкс шлункового вмісту в протоку підшлункової залози. Для закриття гастростоми додаткової операції, як правило, не потрібно - вона загоюється самостійно. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє здійснити дренування протоки підшлункової залози і тим самим виключає рефлюкс шлункового вмісту до неї, а також сприяє профілактиці неспроможності анастомозу між шлунком та підшлунковою залозою. Спосіб також має наступні переваги: - він менш травматичний, оскільки не передбачає накладення анастомозу і взагалі накладення швів на стінку панкреатичної протоки, отже не створює передумов для їх неспроможності згодом, що сприяє зменшенню кількості післяопераційних ускладнень; - немає необхідності в ході операції проводити петлю тонкої кишки крізь вікно в брижі поперечно-ободової кишки, отже, не створює умов, що призводять до пошкодження судин брижі; - при здійсненні способу створюється серо-серозний канал з передньої стінки шлунка, що перешкоджає попаданню шлункового вмісту в панкреатичну протоку, отже, не створюються умови для розвитку панкреатиту і панкреонекрозу, які викликані рефлюксом шлункового або кишкового вмісту. Крізь отвори у дренажу є можливість введення лікарських засобів безпосередньо в зону втручання; - загоєння тканин в післяопераційному періоді відбувається в присутності дренажної трубки. Завдяки цьому у першу-третю добу після операції вона перешкоджає здавленню і перекриттю створеного панкреатико-гастрального співустя набряклими тканинами. Надалі на ній, як на каркасі формується серо-серозний канал з передньої стінки шлунка. Створюється можливість введення лікарських речовин безпосередньо у зону оперативного втручання; - по закінченні 3 тижнів, коли набряку тканин вже немає, а канал сформований, трубка легко видаляється через гастростому, а не залишається всередині, як це відбувається при методиках "втрачених" дренажів. 2 UA 83607 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб дренування в лікуванні хронічного панкреатиту, який включає виконання серединної лапаротомії, розсікання тканини підшлункової залози, розміщення дренажу та формування каналу із стінки шлунка по його великій кривизні, а також формування внутрішнього анастомозу між шлунком та підшлунковою залозою, який відрізняється тим, що розсікання тканини підшлункової залози виконують до її дуктальної частини, а також виконують розсікання передньої стінки протоки, дренування виконують Т-подібним дренажем, короткі плечі якого розміщують уздовж протоки всередині неї, формування внутрішнього анастомозу між шлунком та підшлунковою залозою здійснюють між протокою підшлункової залози і шлунком, формування каналу із стінки шлунка здійснюють в два етапи, на першому з яких довге плече дренажу укладають уздовж передньої стінки шлунка і підшивають нижню частину передньої стінки шлунка до капсули підшлункової залози під місцем виходу дренажу, далі формують канал з передньої стінки шлунка навкруги довгого плеча дренажу, крізь отвір в стінці шлунка проводять довге плече дренажу і на відстані не менше як 4-5 см від отвору формують гастростому, крізь яку виводять довге плече дренажу назовні крізь передню черевну стінку. 3 UA 83607 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4