Спосіб одержання зливка феротитану шляхом електродугового плавлення рутилу під шаром захисного флюсу

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб одержання зливка феротитану шляхом електродугового плавлення рутилу під шаром захисного флюсу, за яким виготовляють витратний електрод шляхом формування і ущільнення в сталевій оболонці шихти, що містить рутил, алюмінієву крупку та в'яжучий агент, після цього ущільнений витратний електрод подають за допомогою підйомно-транспортного пристрою до вузла кріплення на горизонтальній штанзі вертикальної стійки електродугової установки, де його закріплюють і опускають у ванну-кристалізатор в попередньо завантажений флюс з утворенням між витратним електродом та нерухомим електродом, закріпленим у дні ванни-кристалізатора, електричної дуги визначених параметрів, здійснюють плавлення витратного електрода під шаром покривного шлаку, який утворився з флюсу, та одержують розплав феротитану, який при остиганні кристалізують в зливок з поверхневим шаром вказаного шлаку, що видаляють, який відрізняється тим, що перед подачею у вказаний вузол кріплення ущільнений витратний електрод сушать у сушильній шафі для забезпечення його зневоднення, перед закінченням терміну сушіння витратного електрода паралельно з цим завантажують і розплавляють до рідкого стану флюс у ванні-кристалізаторі невитратним графітовим електродом, що закріплюють на додатковій горизонтальній штанзі вертикальної стійки, далі відводять невитратний графітовий електрод з ванни-кристалізатора і утворюють електричну дугу між поданим далі витратним електродом та нижнім електродом ванни-кристалізатора, під захисним шаром шлаку з рідкого флюсу, при цьому безперервно, з дозатора в ванну-кристалізатор, подають вапно, яке розплавляють в покривному шлаку.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що процес розплавлення витратного електрода до його повного або часткового розплавлення повторюють при закріпленні та опускання у ванну-кристалізатор з утворенням електричної дуги іншого(их) попередньо підготовленого(них) витратного(них) електрода(ів), не видаляючи при цьому попередньо одержаний зливок феротитану.

3. Спосіб за п. 1 або п. 2, який відрізняється тим, що для усереднення складу одержаних при попередніх плавках зливків феротитану їх переплавляють в індукційній печі в один зливок потрібного хімічного складу.

4. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що вапно у ванну-кристалізатор з дозатора подають як у ручному, так і в автоматичному режимі, в круг витратного електрода в розплавлений шлак.

5. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що як в'яжучий агент компонентів шихти витратного електрода використовують рідке скло.

6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що перед завантаженням флюсу в ванну-кристалізатор його футерівку нагрівають до температури 900 °С.

Текст

1. Спосіб одержання зливка феротитану шляхом електродугового плавлення рутилу під шаром захисного флюсу, за яким виготовляють витратний електрод шляхом формування і ущільнення в сталевій оболонці шихти, що містить рутил, алюмінієву крупку та в'яжучий агент, після цього ущільнений витратний електрод подають за допомогою підйомно-транспортного пристрою до вузла кріплення на горизонтальній штанзі вертикальної стійки електродугової установки, де його закріплюють і опускають у ванну-кристалізатор в попередньо завантажений флюс з утворенням між витратним електродом та нерухомим електродом, закріпленим у дні ванни-кристалізатора, електричної дуги визначених параметрів, здійснюють плавлення витратного електрода під шаром покривного шлаку, який утворився з флюсу, та одержують розплав феротитану, який при остиганні кристалізують в зливок з поверхневим шаром вказаного шлаку, що видаляють, який відрізняється тим, що перед подачею у вказаний вузол кріплення ущільнений витратний електрод сушать у сушильній шафі для забезпечення його зневоднення, перед закінчен 2 (19) 1 3 83974 Винахід належить до кольорової металургії, а саме до способу одержання зливка феротитану шляхом електродугового плавлення рутилу (TiO2) під шаром захисного флюсу і може бути використаний, як легуючий сплав для виробництва спеціальних легованих сталей, які слугують конструкційними матеріалами при виготовленні деталей та вузлів машин і механізмів в хімічній, машинобудівельній, гірничо добувальній та інших галузях промисловості. Постійно зростаючий обсяг виробництва легованих сталей потребує відповідного зростання виробництва легуючих елементів для них, які в світі виготовляють відомими технологіями. Проте впроваджені в промисловість технології їх виробництва не можуть задовольнити цих потреб тому, що більшість з них використовують як вихідні матеріали відходи прямого виробництва сплавів на основі легувальних елементів, яких, за потрібним обсягом, явно мало. Інші існуючі технології використовують як відновники вихідних легувальновмісних сполук, достатньо дорогі матеріали - алюміній, вуглець, кальцій, магній і таким чином одержувані леговані сталі мають суттєво підвищену собівартість.. Тобто існує проблема у розробці таких те хнологій виготовлення легуючих елементів для виробництва легованих сталей, які б були відносно дешеві, не потребували б складних та багатостадійних процесів їх одержання та забезпечували високоякісне одержання цільового продукту. Відома алюмотермічна технологія виробництва феротитану, яка в процесі плавлення вихідних матеріалів використовує алюміній як відновник оксидів титану, заліза та інших елементів, що концентруються в домішках основного сплаву. Характерними прикладами цієї технології являються винаходу за [Авторськими свідоцтвами СРСР №922170, А, публ. 23.04.1982, Бюл. 15, №1418345, Аl, публ. 23.08.1988, Бюл. 31, патентами UA, №60240, А, п убл. 15.09.2003, Бюл. 9, №13 403, U, публ. 15.03.2006, Бюл. 3], за якими відновлення і плавлення шихти з суміші оксидтитановмісного концентрату та алюмінію ведуть в одну або декілька стадій з різним співвідношенням вихідних компонентів шихти в стаціонарному горні з можливістю його нахилу або проплавляють в металургійній ємності шихту з відходів титану з алюмінієм у чушках та залізовмісними окатками в яку додають вапно, або плавлять на першій стадії ши хту з титанового концентрату, вапна та вуглецевого відновника, а далі до продуктів плавки додають алюміній і плавлять цю суміш у горні, або в ша хті, як титановий концентрат використовують рутил чи суміш рутилу і ільменіту з алюмінієм, яку проплавляють в електродуговій печі до утворення розплаву, на який додають сталеву, залізну або чавунну дроблену стружку, або окалину. В результаті плавлення одержують феротитан з вмістом титану 60мас.% до 87,7мас.%. Недоліками викладених технологій є одержання феротитану зі значним втратами корисних складових - до 13,3мас.% ТіО2, до 1,6 SiO2, до 4 17,0мас. СаО, до 1,0мас.% MgO, що переходять в шлак, потрібність у значній кількості дефіцитних відходів титанового виробництва, які застосовуються як головна частина вихідної сировини процесу одержання феротитану і коштують відносно дорого, складність технологій, що потребують для одержання цільового продукту декількох стадій проплавлення шихти, необхідність попереднього достатньо дрібного помелу компонентів ши хти та ретельного змішування як рудної, так і алюмотермічної частин ши хти. Відомий [патент України на корисну модель №19164, U, публ. 15.12.2006, Бюл. 12], за яким шихту з р утилу, що має вміст діоксиду титан у не менше 96мас.%, розплавляють електричною дугою від декількох електродів при переміщенні візка з горном під них в сталеплавильній печі без ванни, підіймають електроди при одержанні розплаву рудної частини ши хти а потім у нагрітий розплав порційно додають алюмотермічну частину ши хти з алюмінієвого порошку чистотою 99,9мас.% і знову повторно розплавляють електричною дугою розплав з витримкою його в такому стані 20 хвилин, відключають електричний струм з підйомом електродів, випускають шлак з горна, відстоюють одержаний розплав до 20 хвилин і охолоджують його протягом 2-х діб у горні з одержанням блока металу з вмістом титану не менше 65мас.% і залишків шлаку. Недоліками наведеного вище процесу є його двостадійність, довготривалість, складність у виробництві, необхідність розбирання горна для вилучення одержаного блоку феротитану, необхідність в попередньому дробленні матеріалів шихти до розміру не більше 1мм, що потребує додаткового обладнання і збільшує собівартість одержаного продукту. Відомий [патент UA, №76918, С2, публ. 15.09.2006, Бюл. 9], за яким шихту, що складається з ільменітового концентрату, гашеного вапна, вуглецевого відновника розплавляють в тиглі з відновленням оксиду титану, далі в розплав вводили алюмінієвий відновник та проводили алюмотермічне відновлення залишків не відновлених оксидів. Одержаний розплав напівпродукту переливали в індукційну піч де його перемішували і додавали лом титанових сплавів ВТ-1, ВТ-23, ВТ20 або титанову губк у в заданому співвідношенні. Після повного сплавлення шихти одержаний розплав феросплаву зливали у виливницю де від кристалізувався в зливок , який мав максимально до 76мас.% титану. До недоліків цієї технології слід віднести потрібність в використанні декількох печей, в яких нагрівання та відновлення шихтового матеріалу відбувається за різними принципами, не високий вміст титану в кінцевому продукті, потрібність в дорогій вихідній сировині (сплави титану або титанова губка) для її переробки та двох відновлюваних агентах - вуглеці і алюмінії, що суттєво здорожує одержаний продукт. 5 83974 Відомий [патент US, №2222795, А, публ. 25.11.1939], за яким проводять плавлення з відновленням шихти, що містить ільменіт, сталевий брухт та вуглецевий відновник, в електропечі. В одержаний розплав для зменшення вмісту вуглецю в кінцевому продукті додають боксити або магнезит або вогнетрив, що містять значну (до 5560мас.%) кількість оксиду алюмінію або магнію або кремнію, з одержанням феротитанових сплавів з підвищеним вмістом цих додаткових (крім титану) елементів. До недоліків цього винаходу слід віднести необхідність додаткового видалення з кінцевого продукту підвищеної (не менше 5,0мас.%) кількості вуглецю, низький (до 60мас.%) вміст титану в феротитані, високу кількість одержаного в процесі плавлення шлаку в який переходять з шихти корисні для кінцевого продукту елементи. Відомий [патент US, №5968224, А, публ. 19.10.1999], за яким титанову стр ужку з вмістом титану коло 85мас.% попередньо подрібнюють, очищують, гранулюють з застосування органічного зв’язувального агента, наприклад, меляси або смоли, додають в утворену суміш чавунний лом або губчасте залізо та плавлять в електродуговій печі а захисній атмосфері, наприклад, гелію, аргону або азоту. Недоліками наведеного винаходу є застосування органічного зв’язувального агента, який забруднює шкідливими домішками цільовий продукт, не високий вміст титану в одержаному феротитані (до 65мас.%), потрібність в декількох додаткових попередніх операціях (подрібнення, гранулювання, ретельне змішування складових шихти) які суттєво здорожують одержаний феротитан. Найбільш близьким з рівня техніки є [патент України №77117, С2, публ. 16.10.2006, Бюл. 10, на „Спосіб одержання високо титанового феросплаву з ільменіту двостадійним електропічним плавленням"], за яким на першій стадії одержують титановий шлак з високим вмістом оксиду титану і мінімальним вмістом оксиду заліза з ільменітової руди, вапна і вуглецевого відновника - електродного бою або коксу, на другій стадії готують шихту з подрібненого оксидтитановмісного шлаку і алюмінієвої крупки, яку завантажують і ущільнюють в сталевій оболонці з утворенням витратного електрода. Витратний електрод під’єднують до позитивного полюса джерела живлення і опускають у попередньо завантажений у ванну електродугової установки захисний флюс до утворення електричної дуги між витратним електродом і нижнім негативним електродом, що під’єднано до дна ванни. При плавленні відбувається відновлення оксидів титану і заліза алюмінієм під шаром розплавленого шлаку з утворенням розплаву феротитанового сплаву, який при застиганні кристалізується в зливок. До недоліків викладеного винаходу слід віднести: необхідність виконання операцій для виготовлення вихідного продукту - шлаку з оксиду титану та оксиду заліза, подрібнення його і змішування з відновником - алюмінієм та вапном і, відповідно, потрібність додаткового обладнання для цих операцій, що здорожує одержаний продукт - фероти 6 тан, використання і координація дій по використанню декількох одиниць пічного обладнання (піч для виплавки оксид титанового шлаку, електродугова піч для виплавляння зливків феротитану з витратного електрода, індукційна піч для переплавлення декількох зливків феротитану в один зливок з усередненим складом) та підйомнотранспортного пристрою для перенесення та закріплення важкого (вага до 150кг) витратного електроду в вузлі подачі електричного струму, складне ручне управління з пульта керування електродуговою піччю процесом утворення електричної дуги та підтримання її дії для плавлення витратного електрода. В основу заявленого винаходу поставлена задача удосконалення процесу одержання зливка феротитану електродуговим плавленням витратного електроду шляхом заміни вихідного матеріалу на рутил - оксид титану з високим його вмістом, введенням додаткових операцій по приготуванню розплаву флюсу, автоматизування додавання вапна в розплав шлаку, що утворюється з флюсу, підвищення якості витратного електрода (за вмістом шкідливих домішок) за допомогою його попереднього сушіння, зниження часу плавлення витратного електроду, модернізації пульту керування процесами сушіння витратного електрода та проведення його плавлення до одержання зливку феротитану підвищеної якості та вмісту в ньому титану. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб одержання зливка феротитану шля хом електродугового плавлення рутилу під шаром захисного флюсу, за яким виготовляють витратний електрод шляхом формування і ущільнення в сталевій оболонці шихти, що містить рутил, алюмінієву крупку та зв’язуючий агент - рідке скло, після цього ущільнений витратний електрод подають за допомогою підйомно-транспортного пристрою до вузла кріплення на горизонтальній штанзі вертикальної стійки електродугової установки де його закріплюють і опускають у ванну-кристалізатор в попередньо завантажений флюс з утворенням між витратним електродом та нерухомим електродом, закріпленим у дні ванни-кристалізатора, електричної дуги визначених параметрів, здійснюють плавлення витратного електрода під шаром покривного шлаку який утворився з флюсу та одержують розплав феротитану, який при остиганні кристалізується в зливок з поверхневим шаром вказаного шлаку, що видаляють, при цьому перед подачею у вказаний вузол кріплення ущільнений витратний електрод сушать у сушильній шафі для забезпечення його зневоднення, перед закінченням терміну сушіння витратного електрода паралельно з цим завантажують і розплавляють до рідкого стану флюс у ванні-кристалізаторі невитратним графітовим електродом, що закріплюють на додатковій горизонтальній штанзі вертикальної стійки, далі відводять невитратний графітовий електрод з ванни-кристалізатора і утворюють електричну дугу між поданим далі витратним електродом та нижнім електродом ванни-кристалізатора, під захисним шаром шлаку з рідкого флюсу, при цьому безперервно, з дозатора в ванну-кристалізатор, пода 7 83974 ють вапно, яке розплавляється в покривному шлаку. Задача також вирішується тим, що процес розплавлення витратного електрода до його повного або часткового розплавлення повторюють при закріпленні та опускання у ваннукристалізатор з утворенням електричної дуги іншого(ших) попередньо підготовлених витратних електродів, не видаляючи при цьому попередньо одержаний зливок феротитану з ванникристалізатора. Крім того, задача винаходу може вирішуватись тим, що для усереднення складу одержаних при попередніх плавках зливків феротитану їх переплавляють в індукційній печі в один зливок потрібного хімічного складу. Окреме вирішення задачі винаходу може бути здійснено також тим, що вапно у ваннукристалізатор з дозатора подають як у ручному, так і в автоматичному режимі в круг витратного електрода в розплавлений шлак. Задача винаходу може вирішуватись також тим, що як зв’язуюче компонентів шихти витратного електрода використовують рідке скло. Окреме вирішення задачі винаходу може бути здійснено тим, що перед завантаженням флюсу футерівку ванни-кристалізатора нагрівають до температури 900°С Детальне викладення способу одержання зливка феротитану шляхом електродугового плавлення рутилу під шаром захисного флюсу описано нижче. Заявлений спосіб реалізується в електродуговій установці, що включає футеровану ваннукристалізатор, невитратний графітовий електрод для розплавлення захисного флюсу у цій ваннікристалізаторі, нерухомий електрод для утворення електричної дуги та який закріплено у поді ванникристалізатора, змінний витратний електрод, який являє собою сталеву оболонку, що містить суміш з рутилу або іншого титановмісного окисленого матеріалу, відновлювача та зв’язуючого, яка попередньо піддається ущільненню та сушінню у вузлі ущільнення та сушильній шафі, дозатор для введення в ванну-кристалізатор флюсу, що підтримує захисний флюс у рідкому стані, боковий відсмоктувач для видалення шкідливої пари та розплавлених дрібних частинок флюсів та феротитану, підйомно-транспортний засіб і пульт керування електродуговою установкою та режимами її роботи і роботи допоміжних агрегатів. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Невитратний графітовий електрод, який закріплено на додатковій горизонтальній штанзі вертикальної стійки електродугової установки, вводять у ванну-кристалізатор і утворюють електричну дугу між ним і нерухомим електродом ванни-кристалізатора. Одночасно завантажують на подіну ванни-кристалізатора флюс і розплавляють його. При випробуванні пропонованого способу на дослідно-промисловій електродуговій установці, як захисний флюс, застосовували суміш порошків глинозему і вапна. 8 В процесі розплавлення захисного флюсу струм дуги між невитратним графітовим електродом і нижнім електродом ванни-кристалізатора, змінювали від 1500 до 2500А, напруга підтримувалася в межах 40-50В. Вказані числові параметри електродугової плавки були визначені в процесі серії дослідних експериментів. Встановлено, до сила струму нижче 1500А при напрузі нижче 40В не забезпечує стабільності електричної дуги при плавленні витратного електрода довжиною навіть менше 50см і діаметром 400мм. При силі струму дуги більше 2500А та напрузі більше 50В нерівномірно (з одного з країв) невитратного електрода розплавляється сталева оболонка і рівномірне оплавлення електрода припиняється. В період розплавлення флюсу невитратним графітовим електродом виготовляється витратний електрод у вигляді сталевої оболонки, заповненої сумішшю рутилу, алюмінієвої крупи і агента, що зв’язує - рідкого скла. Вказана суміш завантажувалася у сталеву оболонку витратного електрода, ущільнювалася до потрібного стану і одержаний ущільнений витратний електрод встановлювали в сушильну ша фу, де він піддавався сушінню. Висушений витратний електрод витягували з сушильної шафи, в якій проводили зневоднення вказаної суміші. За допомогою підйомно-транспортного пристрою, витратний електрод подавали до вузла його кріплення на горизонтальній штанзі вертикальної стійки електродугової установки і закріплювали його. На першому етапі дослідні плавки передбачали розплавлення одного невитратного електроду. Після наведення рідкого покривного шлаку, який утворився в результаті розплавлення захисного флюсу, невитратний графітовий електрод виводили з ванни-кристалізатора, опускали витратний електрод у ванну-кристалізатор, наводили електричну дугу між витратним електродом і покривним шлаком та розплавляли вказаний електрод під шаром захисного шлаку. В процесі розплавлення витратного електрода, з дозаторів безперервно подавали у ваннукристалізатор вапно, для офлюсовування алюмінію, що утворюється в процесі відновної плавки оксиду титану, і отримання рідкоплинного шлаку. Після розплавлення витратного електроду, відключали електроживлення на електродугову установку, охолоджували одержаний розплав і проводили розділення продуктів плавки. В процесі розділення продуктів плавки встановлено, що розплав при охолодженні кристалізується в злиток феротитану покритий шаром шлаку. Дослідження хімічного складу металу показує, що плавка феротитану з рудних концентратів, за пропонованим способом, забезпечує високий ступінь відновлення титану і дозволяє отримувати сплав з вмістом титану, в межах 65-85мас.%. На другому етапі дослідні плавки передбачали послідовне розплавлення двох витратних електродів. Дослідні плавки проводилися таким чином. В процесі плавлення першого витратного електроду другий витратний електрод готували вищеописаним способом. Після його виготовлення витягува 9 83974 ли електрод з сушильної шафи і за допомогою підйомно-транспортного пристрою доставляли до ванни-кристалізатора електродугової установки. Після розплавлення першого витратного електроду в огарок, другий витратний електрод закріплювали у вузлі кріплення на горизонтальній штанзі вертикальної стійки установки електродугової установки, опускали другий витратний електрод у ванну-кристалізатор, наводили дугу між електродом і розплавленим шлаком, одержаним при плавленні першого витратного електроду, і розплавляли другий витратний електрод. В процесі його плавлення проводили періодичне довантаження вапна на поверхню розплаву, для офлюсування оксиду алюмінію, що утворюється. Після розплавлення другого витратного електроду плавили наступний витратний електрод і процес повторювали до наповнення ванникристалізатора до оптимального рівня. Після цього відключали електроживлення на установку, о холоджували розплав і проводили розділення продуктів плавки. Слід зазначити, що заявлений спосіб дозволяє розплавляти декілька витратних електродів без зупинки процесу плавлення, а їх кількість обумовлюється обсягом ванни-кристалізатора, оптимальною часовою довжиною плавлення одного невитратного електрода, що одержуються при реалізації заявленого способу, та загальною масою зливків, що потребують споживачі цього продукту. Звичайно потрібно враховувати також й періодичну потрібність в часі на налагодження вузлів та режимів роботи установки в цілому. В зв’язку з тим, що сировина для виготовлення суміші, яку завантажують у ви тратний електрод може мати деякі відмінності за своїм хімічним складом, заявлений спосіб потребує додаткової технологічної операції, яка забезпечує однаковий хімічний склад та фізико-механічні властивості виготовлених зливків феротитану. Ця операція полягає в усередненні хімічного складу одержаних зливків феротитану шляхом завантаження партії одержаних зливків в індукційну піч з наступним переплавленням зливків в один зливок потрібного хімічного складу. Зрозуміло, що після одержання зливків феротитану на попередніх плавках в електродуговій установці, визначають його хімічний склад і за даними хімічних складів підбирають зливки феротитану таким, чином, що після проведення їх індукційної плавки одержаний зливок має потрібний або близький до потрібного хімічний склад елементів. Слід також зазначити, що в процесі ведення плавки витратних електродів рідкоплинний захисний шлак витрачається від випаровування при електродуговому процесі і, відповідно, потребує відновлення його маси та властивостей. Відновлення маси захисного рідкоплинного шлаку здійснюють шляхом додавання в нього вапна. Заван 10 таження вапна здійснюють за допомогою автоматичного дозатора або вручну, при цьому додають вапно в круг витратного електрода невеликими порціями, приблизно по 150-350г впродовж кожних 5-15хв. режиму плавлення. Такі витрати вапна встановлені дослідним шляхом при ручному керуванні роботою дозатора і є оптимальними для ведення процесу плавлення витратного електроду. Дослідним шляхом встановлено, що найкращим за показниками оптимального режиму плавлення витратного електрода (сила струму, напруга, вологість та час плавлення одиниці об’єму витратного електрода з сталевою оболонкою) є зв’язуюче - рідке скло. Приклад. Для скорочення часу нагрівання захисного флюсу у ванні-кристалізаторі невитратним електродом було використано попереднє нагрівання футерівки ванни-кристалізатора. Дослідним шляхом встановлено, що час розплавлення захисного флюсу у ванні-кристалізаторі зменшується на 712% при нагріванні футерівки кристалізатора до 900°С і, таким чином, термодинамічні показники процесу розплавлення першого витратного електрода досягають оптимального рівня, а витрати електричної потужності зменшуються до оптимального рівня. Як показали результати дослідних плавок за заявленим способом, час проведення плавки одного витратного електрода у порівнянні з відповідним часом плавлення за найближчим аналогом з рівня техніки скоротився на 37-46%. Таким чином відпадає необхідність у додатковому процесі розплавлення ільменіту з одержанням рутилу, оскільки рутил у заявленому процесі є вихідним матеріалом. Стає непотрібно подрібнення одержаного рутилу в зв’язку з тим, що рутил, як вихідна сировина використовують в заявленому способі потрібної фракції. Якість одержаного зливка феротитану (за вмістом титану і шкідливих домішок) було підвищено на 3,2-4,7% за рахунок підвищення якості витратного електрода - за рахунок його більшого зневоднення (шляхом сушіння) та автоматизованого введення вапна в рідкоплинний флюс за допомогою дозатора. Також оптимальні показники сили струму та напруги дуги регулювалися за допомогою виведення даних на пульт керування в режимі „on-line" і в цьому ж режимі поступали керуючі імпульси управління довжиною зазору між нижнім зрізом витратного електрода та верхнім шаром рідкоплинного захисного флюсу, що оптимізувала реальні параметри утвореної електричної дуги. Наданий опис не обмежує заявлений винахід у всіх можливих його модифікаціях, удосконаленнях та еквівалентах, які не виходять за межі заявленої формули, а слугує лише ілюстрацією, доповненням і уточненням конкретних втілень винаходу. 11 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 83974 Підписне 12 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for obtaining ferrotitanium ingot by electroarc melting of rutile under layer of protective flux

Автори англійською

Chepel Serhii Mykolaiovych, Zvezdin Oleksandr Opanasovych, Sviatnenko Inna Mykolaivna, Tarasevych Ivan Mykolaiovych, Poletaev Yevhenii Borysovych

Назва патенту російською

Способ получения слитка ферротитана путем электродугового плавления рутила под слоем защитного флюса

Автори російською

Чепель Сергей Николаевич, Звездин Александр Афанасьевич, Святненко Инна Николаевна, Тарасевич Иван Николаевич, Полетаев Евгений Борисович

МПК / Мітки

МПК: C22B 34/10, C22B 9/187, C22B 9/18, C22B 34/12, C22C 14/00, C22B 9/193, C22B 4/00

Мітки: спосіб, електродугового, зливка, шляхом, плавлення, шаром, рутилу, флюсу, одержання, феротитану, захисного

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/6-83974-sposib-oderzhannya-zlivka-ferotitanu-shlyakhom-elektrodugovogo-plavlennya-rutilu-pid-sharom-zakhisnogo-flyusu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб одержання зливка феротитану шляхом електродугового плавлення рутилу під шаром захисного флюсу</a>

Подібні патенти