Спосіб корекції мікроциркуляторних розладів у хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією

Реферат: Спосіб корекції мікроциркуляторних розладів у хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією включає застосування медикаментозної гіпотензивної терапії та загальної магнітотерапії і оцінку параметрів мікроциркуляції. Додатково перед початком лікування визначають методом лазерної доплерівської флоуметрії гемодинамічні типи мікроциркуляції: нормоциркуляторний, гіперемічний, спастичний, застійно-стазичний та диференційовано призначають фізіотерапевтичні методи. UA 84089 U (12) UA 84089 U UA 84089 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме: фізіотерапії, курортології, терапії, кардіології, геріатрії і може бути використана у лікуванні та реабілітації хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією (АГ) і поєднаними з нею хворобами серцево-судинної системи. Одним з найважливіших патогенетичних механізмів становлення та прогресування АГ у геріатричного контингенту хворих є виражені порушення мікроциркуляції (МЦ). Існує багато способів корекції мікроциркуляторних розладів за допомогою медикаментозних та фізіотерапевтичних методів. Так, відомий спосіб корекції тканинної гемодинаміки за допомогою низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання вкрай високої частоти (ЕМВ КВЧ) у осіб з різними типами мікроциркуляції крові, який полягає у тому, що застосовують дію ЕМВ КВЧ протягом 10 днів з експозицією 30 хв. на біологічно активні точки: Е-36, RP-6, G-14 та GI-15; проводять запис дослідження мікрокровотоку методом лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ) у стані спокою та при оклюзійній пробі навантаження, визначають типи мікроциркуляції крові: "нормоємічний", "гіпоємічний" та "гіперемічний", - причому, запис ЛДФ-грами проводять в стані спокою і при оклюзійній пробі навантаження до дії низькоінтенсивним ЕМВ КВЧ, а потім - після дії. (Патент України № 57645 (51) МПК (2011.01) A61N 2/00.Спосіб корекції тканинної гемодинаміки за допомогою низькоінтенсивного ЕМВ КВЧ у осіб з різними типами мікроциркуляції крові / Чуян О.М., Ананченко М.М. - Заявка № u201009029 від 19.07.2010; Опубл. 10.03.2011, Бюл. №5, 2011 p.). Спільними суттєвими ознаками аналога і корисної моделі, що заявляється, є такі: - оцінка показників мікроциркуляції крові методом ЛДФ; - застосування фізичного фактора для корекції стану мікроциркуляції. Однак, даний спосіб є недостатньо інформативним, оскільки типи мікроциркуляції та вплив ЕМВ КВЧ визначено в експерименті у обмеженого гендерно-вікового контингенту осіб (здорові волонтери-жінки 18-23 років), що суттєво обмежує можливість екстраполяції отриманих результатів та їх клінічної інтерпретації при застосуванні у хворих похилого віку з АГ. Найбільш близьким за технічною суттю та результатами, що досягаються, є спосіб лікування хворих похилого віку з АГ, який полягає у застосуванні медикаментозної гіпотензивної терапії, призначенні протягом одного дня двох процедур магнітотерапії: спочатку локальної (на зону проекції верхньогрудних паравертебральних симпатичних гангліїв (Th 1-Th4)), а потім (з 30хвилинним інтервалом) - загальної (на зону голови і верхньої половини тулубу), - та оцінкою параметрів мікроциркуляції методом біомікроскопІЇ бульбарної кон'юнктиви ока - до та після двотижневого курсу лікування (Абрамович С.Г., Коровина Е.О., Бердникова И.А., Янчуковская Е.Н. Функциональное состояние эндотелия и микроциркуляция у больных гипертонической болезнью пожилого возраста при магнитотерапии // Сибирский медицинский журнал. - 2009. № 3. - С. 36-39). Спільними ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: - призначення медикаментозної гіпотензивної терапії; - застосування загальної магнітотерапії у хворих похилого віку з АГ; - оцінка параметрів мікроциркуляції до та після лікування. Однак, цей спосіб є недостатньо інформативним й ефективним тому що: - призначення в один день з коротким 30-хвилинним інтервалом двох процедур магнітотерапії чинить Інтенсивне електромагнітне навантаження на організм, може викликати передозування фізіотерапевтичних процедур з ризиком ускладнень, таких як гіпотонія та гіпокоагуляція, внаслідок підвищеної чутливості літніх хворих до дії фізичних факторів, особливо в умовах полікомпонентної (у т.ч. й гіпокоагуляційної) медикаментозної терапії; - метод біомікроскопії бульбарної кон'юнктиви ока з фотографуванням судин за допомогою фотощілинної лампи, застосований у прототипі для оцінки стану МЦ, потребує додаткового офтальмологічного обладнання та надає оцінку переважно морфологічним змінам мікроциркуляторного судинного русла, без врахування важливих функціональних параметрів мікрокровотоку, зокрема, перфузії та реактивності мікросудин; - емпіричне призначення фізіотерапевтичного лікування без врахування гемодинамічних типів мікроциркуляції (ГТМ) у хворих похилого віку з АГ є патогенетично необґрунтованим, що суттєво знижує ефективність терапії. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування хворих похилого віку з АГ шляхом корекції мікроциркуляторних розладів за допомогою призначення медикаментозної гіпотензивної терапії та диференційованої фізіотерапії, в залежності від гемодинамічного типу мікроциркуляції, із застосуванням загальної магнітотерапії (ЗМТ) та «сухих» вуглекислих ванн (СВВ). 1 UA 84089 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування хворих похилого віку з АГ, який включає застосування медикаментозної гіпотензивної терапії та загальної магнітотерапії і оцінку параметрів мікроциркуляції, згідно з корисною моделлю, що додатково перед початком лікування визначають методом лазерної доплерівської флоуметрії гемодинамічні типи мікроциркуляції: нормоциркуляторний, гіперемічний, спастичний, застійно-стазичний та диференційовано призначають фізіотерапевтичні методи, причому при нормоциркуляторному та гіперемічному гемодинамічних типах мікроциркуляції застосовують загальну магнітотерапію або «сухі» вуглекислі ванни у режимі монотерапії, а при спастичному та застійно-стазичному типах мікроциркуляції - комбіноване використання ЗМТ та СВВ. Причинно-наслідковий зв'язок між заявленою сукупністю ознак і технічним результатом полягає у такому: - додаткове визначення гемодинамічних типів мікроциркуляції методом ЛДФ на початку лікування суттєво підвищує інформативність і точність оцінки стану мікрокровотоку у хворих похилого віку з АГ; - врахування ГТМ при застосуванні фізичних факторів у літніх хворих з АГ дозволяє здійснити системний, цілеспрямований і поглиблений патогенетичний підхід до корекції стану мікроциркуляції та підвищити ефективність антигіпертензивної терапії; - додаткове призначення бальнеопроцедури - газових «сухих» вуглекислих ванн, що опосередкується черезшкірною дією вуглекислоти та має доказаний вазодилатуючий ефект на капілярне русло крові, - дозволяє суттєво покращити стан МЦ у літніх хворих з АГ; - додаткове призначення процедури загальної магнітотерапії літнім хворим з АГ дозволяє одночасно позитивно впливати на центральну гемодинаміку та периферичний мікрокровоток і сприяє швидкому досягненню інтегрального системного гіпотензивного ефекту; - комбінація СВВ та ЗМТ у ощадному режимі (монотерапія або чергування процедур через день) дозволяє без ризику передозування потенціювати позитивний сінергічний коригуючий вплив даних процедур при важких розладах мікрогемодинаміки у хворих похилого віку з АГ; - диференційоване призначення фізіотерапевтичних методів (СВВ та ЗМТ) в залежності від визначеного ГТМ дозволяє оптимізувати реабілітаційні програми для хворих похилого віку з АГ, скоротити терміни досягнення цільових рівнів артеріального тиску (AT), зменшити медикаментозне навантаження, запобігти передозуванню фізичних факторів. Таким чином, сукупність вищевказаних позитивних впливів дозволяє суттєво підвищити ефективність і якість відновлювального лікування хворих похилого віку з АГ. Спосіб здійснюють таким чином. На початку лікування усім хворим проводять стандартне комплексне клінікоінструментальне обстеження та призначають медикаментозну гіпотензивну терапію за рекомендаціями Європейського товариства серця, Європейського товариства кардіологів ESH/ESC (2007) й Української асоціації кардіологів (2011). Проводять оцінку стану мікроциркуляції методом ЛДФ з використанням лазерного аналізатора капілярного кровотоку «ЛАКК-02» (НЕЮ «ЛАЗМА», Росія) за рекомендаціями Козлова В.І. (2012). Голівку оптичного зонда фіксують на волярній поверхні дистальної фаланги четвертого пальця лівої руки (зона серця Захар'їна-Геда) при положенні пацієнта лежачи на спині. За 2 години до початку дослідження виключають прийом їжі, рідини, паління. Перед обстеженням протягом 15-20 хв. адаптують пацієнта до температури приміщення (21-24 °С). Проводять вихідний запис кровотоку протягом 10 хв. Оцінюють параметри: показник мікроциркуляції (ПМ), що характеризує ступінь перфузії; амплітудно-частотний спектр ЛДФ-грами: амплітуду повільних (ALF), швидких (AHF) коливань та амплітуду кардіоритмів (пульсових коливань) (ACF); індекс ефективності мікроциркуляції (ІЕМ), що відбиває співвідношення активних і пасивних коливань мікрокровотоку. Далі проводять оклюзійну пробу (ОП): реєструють вихідний рівень кровотоку протягом 3 хв., потім, не перериваючи запису, швидко нагнітають повітря у оклюзійну манжету до рівня тиску 220-250 мм рт. ст. - з утриманням досягнутого тиску протягом трьох хв., після чого повітря з манжети швидко випускають, і протягом подальших шести хв. реєструють реакцію ПМ у періоді відновлення кровотоку. Розраховують: максимальний показник постоклюзійної реактивної гіперемії (ПМmах) та резерв капілярного кровотоку (РКК). ІЕМ обчислюють за формулою: ІЕМ = ALF/ (AHF+ACF) ум. од., де: ІЕМ - індекс ефективності мікроциркуляції, ум. од.; ALF - амплітуда повільних коливань, перф. од.; AHF - амплітуда швидких коливань, перф. од.; ACF - амплітуда пульсових коливань мікрокровотоку, перф. од. РКК обчислюють за формулою: (ПМmах / ПМвих.)  100%, де: РКК - резерв капілярного кровотоку, %; ПМвих. - величина показнику мікроциркуляції на вихідному рівні, перф. од.; ПМmах - максимальний показник постоклюзійної реактивної гіперемії, перф. од. 2 UA 84089 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 За співвідношенням ПМ у вихідній та постоклюзійній ЛДФ-грамі визначають наступні гемодинамичні типи мікроциркуляції: нормоциркуляторний, гіперемічний, спастичний та застійно-стазичний, враховуючи критерії Маколкіна В.І. (2004): - нормоциркуляторний ГТМ: величина вихідного ПМ - 4,5-6,5 перф. од., РКК - 200-300 %; - гіперемічний ГТМ - вихідна величина ПМ більше 6,5 перф. од., зниження РКК (менш 200 %); - спастичний ГТМ - зниження вихідного ПМ (менш 4,5 перф. од.), РКК - більше 300 %; - застійно-стазичний ГТМ - зниження ПМ менш 4,5 перф. од. та РКК - менш 200 %. Проводять комплексне, диференційоване, в залежності від ГТМ, відновлювальне лікування хворих похилого віку з АГ з використанням медикаментозної гіпотензивної терапії та фізіотерапії: СВВ - 10 процедур по 15 хв. через день (температура газової суміші - 28 °С, концентрація вуглекислого газу - 1 2,8 об. %; швидкість подачі - 15 л/хв.); та ЗМТ (апарат "DIMAP D2000") за методикою загальної дії (на зону спини та хребта - магнітотерапевтичний аплікатор № 2 - матрац) - дія імпульсного магнітного поля низької (72 Гц) частоти, з максимальною інтенсивністю - 3 мТл; 10 процедур по 25 хв., через день. При нормоциркуляторному та гіперемічному ГТМ здійснюють застосування СВВ або ЗМТ через день у режимі монотерапії. При більш важких порушеннях МЦ (спастичний та застійно-стазичний ГТМ) застосовують комбіноване використання СВВ та ЗМТ у режимі чергування процедур через день. Курс лікування складає 21 день. Приклад №1. Хвора В., 63 роки. При надходженні до санаторію: скарги на головний біль і запаморочення на тлі підвищення AT до 160/100 мм рт. ст. Гіпертензивні кризи 1-2 рази на місяць, тривалість АГ - 8 років. Об'єктивно: AT - 160/95 мм рт. ст. На підставі клінікоінструментального обстеження встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадія. АГ 2 ступеня. Гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночка). СН 1 ст. Ризик 3 (високий). Проведено базове дослідження стану мікроциркуляції методом ЛДФ: підвищення ПМ до 8,4 перф. од., ПМmах - 12,5 перф. од.; зниження РКК до 149 %; ALF - 0,68 перф. од., AHF - 0,32 перф. од., ACF - 0,47; зниження ІЕМ до 0,86 ум. од. Виявлені ознаки відповідають гіперемічному гемодинамічному типу МЦ. Проведено комплексне лікування із застосуванням медикаментозної терапії (індапамід 1,5 мг/добу, амлодипін 5 мг/добу) та фізіотерапії - СВВ (10 процедур по 15 хв. через день). Після лікування проведено повторне дослідження системи МЦ. Спостерігалось: нормалізація ПМ (до 4,6 перф. од.) та РКК (до 250 %); ПМmах - 11,5 перф. од.; підвищення ALF до 0,87 перф. од., AHF - до 0,29 перф. од., ACF - до 0,49 перф. од.; зростання ІЕМ до 1,12 ум. од., що відбиває покращення венозного відтоку у капілярному руслі, поліпшення мікрокровотоку у цілому та відповідає нормоциркуляторному ГТМ. Досягнуто також стабілізації клінічного стану хворої, регресу скарг, цільового рівня AT. Виписана у задовільному стані з рекомендаціями щодо контролю і самоконтролю АГ та формування здорового способу життя. Приклад №2. Хворий Т., 64 роки. При надходженні до санаторію: скарги на головний біль та біль у ділянці серця при підвищенні AT (до 175/80 мм рт. ст.). Гіпертензивні кризи 2-3 рази на місяць, тривалість АГ - 11 років. Об'єктивно: AT - 160/85 мм рт. ст. На підставі клінікоінструментального обстеження встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадія. АГ 2 ступеня. Гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночка). СН I ст. Ризик 3 (високий). При базовому дослідженні стан МЦ відповідав критеріям спастичного ГТМ: зниження ПМ до 3,3 перф. од., збільшення ПМmах до 13,2 перф. од. та РКК - до 401 перф. од.; зниження ALF до 0,41 перф. од., ACF - до 0,11 перф. од. та AHF - до 0,18 перф. од.; ШМ склав 1,41 ум.од. Призначено комплекс відновлювального лікування із додатковим призначенням на тлі медикаментозної терапії (індапамід 1,5 мг/добу, амлодипін 5 мг/добу, лозартан 50 мг/добу) комбінації СВВ та ЗМТ по 10 процедур через добу у режимі чергування. Після проведеного лікування досягнута позитивна динаміка показників МЦ: нормалізація ПМ (4,8 перф. од.) та РКК (260 перф. од.); ПМmах склав 2,5 перф. од.; збільшення ALF до 0,82 перф. од., ACF - до 0,23 перф. од., та AHF - до 0,25 перф. од.; ІЕМ - до 1,70 ум. од., що демонструє зменшення спастичних явищ у мікроциркуляторному руслі крові та досягнення критеріїв нормоциркуляторного ГТМ. Паралельно спостерігались: регрес скарг, гіпертензивних кризів, досягнення цільового рівня AT - 140/80 мм. рт. ст. Виписаний у задовільному стані з рекомендаціями щодо контролю та самоконтролю АГ і підтримки здорового способу життя. Таким чином, застосування пропонованого способу корекції мікроциркуляторних розладів із диференційованим призначенням фізіотерапевтичних методів в залежності від гемодинамічного типу мікроциркуляції, демонструє ефективність проведеного відновлювального лікування у хворих похилого віку з АГ. 3 UA 84089 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб корекції мікроциркуляторних розладів у хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією, що включає застосування медикаментозної гіпотензивної терапії та загальної магнітотерапії і оцінку параметрів мікроциркуляції, який відрізняється тим, що додатково перед початком лікування визначають методом лазерної доплерівської флоуметрії гемодинамічні типи мікроциркуляції: нормоциркуляторний, гіперемічний, спастичний, застійно-стазичний та диференційовано призначають фізіотерапевтичні методи, причому при нормоциркуляторному та гіперемічному гемодинамічних типах мікроциркуляції застосовують загальну магнітотерапію або ″сухі″ вуглекислі ванни у режимі монотерапії, а при спастичному та застійно-стазичному типах мікроциркуляції - комбіноване використання ″сухих″ вуглекислих ванн та загальної магнітотерапії. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4