Застосування броміду 1-(b-фенілетил)-4-аміно-1,2,4-триазолію як активної основи лікарських засобів для корекції порушень функціонування нітроксидергічної системи при атеросклерозі і цукровому діабеті

Реферат: Застосування броміду 1-(-фенілетил)-4-аміно-1,2,4-триазолію як активної основи лікарських засобів для корекції порушень функціонування нітроксидергічної системи. UA 84351 U (12) UA 84351 U UA 84351 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до фармації та медицини і стосується лікарських засобів, які позитивно впливають на стан нітроксидергічної системи. Відомо, що порушення функціонування нітроксидергічної системи, яке призводить до дефіциту оксиду азоту (NO), різко підвищує ризик виникнення і розвитку захворювань дихальної, серцево-судинної, гепатобіліарної систем, шлунково-кишкового тракту, а також розвитку ендокринних порушень [1]. В патогенезі і клініці таких захворювань, як атеросклероз, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та їх ускладнень одним із важливих аспектів вважається порушення структури і функції судинного ендотелію [1, 3]. Ендотеліальна дисфункція (ЕД) розвивається при дефіциті оксиду азоту, порушеннях експресії або транскрипції ендотеліальної NO-синтази (eNOS), зниженні доступності запасів L-аргініну для eNOS, тобто, при порушенні функціонування нітроксидергічної системи. Корекція порушень метаболізму оксиду азоту (корекція нітроксидергічної системи) і відновлення продукування NО приводить до зниження ризику виникнення вищезазначених захворювань, в основі яких лежить ендотеліальна дисфункція. Наприкінці XX століття було встановлено, що оксид азоту (NO) є одним з універсальних і необхідних регуляторів клітинного метаболізму. З'ясувалось, що ця молекула безперервно ферментативно продукується в організмі ссавців, впливаючи на різні фізіологічні і патофізіологічні процеси, і є короткоіснуючим і таким, що легко підлягає хімічним трансформаціям, вільним радикалом. Вивчення ролі NО дозволило встановити, що оксид азоту - месенджер, який виконує роль універсального модулятора різних функцій організму, включаючи регуляцію дихання, підтримання серцево-судинного гомеостазу, імунного статусу організму, активності макрофагів, експресії генів, пластичності нервової тканини, пам'яті, вивільнення нейротрансміттерів. Оксид азоту виконує роль нейромодулятора в центральній нервовій системі і в нервово-м'язових синапсах. Відкриття різних фізіологічних ролей оксиду азоту в організмі привело до створення, вивчення і застосування лікарських препаратів, які здатні коригувати нітроксидергічну систему. Однак на сьогодні відомих лікарських засобів, які призначені для корекції порушень нітроксидергічної системи, не так багато. Це препарати, які як активну діючу речовину містять Lаргінін (глутаргін, вазотон, тівортін) [2, 3, 5]. Крім того, їх терапевтична дія недостатньо ефективна, тому актуальною задачею є розширення арсеналу препаратів для корекції порушень нітроксидергічної системи, які проявляли б високу ефективність і були нешкідливі для пацієнтів. Відома біологічно активна сполука бромід 1-(β-фенілетил)-4-аміно-1,2,4-триазолію (МТ), яка має кардіопротективну, протиішемічну, антигіпертензивну, антиоксидантну, протеїнсинтетичну і енерготропну дію (патент Російської Федерації № 2404974, C07D249/08 (2006.01), А61Р9/04 (2006.01), А61Р9/10 (2006.01), А61Р9/12 (2006.01), опубл. 27.11.2010; патент України № 92692, МПК (2009) А61К 31/41, опубл. в бюл. "Промислова власність", 2010, № 22). Однак ніде в доступній нам літературі не описана властивість зазначеної речовини коригувати порушення нітроксидергічної системи. В основу корисної моделі поставлена задача отримання засобу, що коригує порушення нітроксидергічної системи, і який має більш високу ефективність у порівнянні з вже відомими засобами аналогічної дії та не спричинює побічного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що як активну основу для лікарських засобів для корекції порушень нітроксидергічної системи використовують бромід 1-(β-фенілетил)-4-аміно1,2,4-триазолію. Суть корисної моделі пояснюється нижче наданими прикладами результатів доклінічних досліджень. Приклад 1. Для проведення досліджень моделювали ендотеліальну дисфункцію (ЕД) (з вираженим дефіцитом NO, тобто порушенням функціонування нітроксидергічної системи) шляхом щоденного введення N-нітро-L-аргінін метилового ефіру (L-NAME) білим безпородним щурам-самцям масою 180-190 г один раз на добу, внутрішньочеревно, в дозі 25 мг/кг протягом 8 днів. Проводили оцінку ефективності корекції порушень нітроксидергічної системи при використанні броміду 1-(β-фенілетил)-4-аміно-1,2,4-триазолію (МТ). В експерименті порівнювали дію броміду 1-(β-фенілетил)-4-аміно-1,2,4-триазолію (МТ) i референс-препарату Lаргініну (EUROBIOPHARM GmgH, Hamburg). Досліджувані препарати вводили внутрішньочеревно через 30 хвилин після введення L-NAME: L-аргінін в дозі 200 мг/кг на добу, бромід 1-(β-фенілетил)-4-аміно-1,2,4-триазолія - в дозі 5 мг/кг на добу. Щурів виводили з експерименту на 8 день від його початку під тіопенталовим наркозом (40 мг/кг), і у них для досліджень забирали серце, яке потім гомогенізували в рідкому азоті і методом 1 UA 84351 U 5 диференційованого центрифугування виділяли цитозольну фракцію, в якій міститься тільки ендотеліальна NO-синтаза (eNOS). В цитозольній фракції гомогенату серця визначали біохімічні маркери ендотеліальної дисфункції - стабильні метаболіти NO і активність загальної NO-синтази [4]. Рівень експресії ендотеліальної синтази оксиду азоту (eNOS) визначали в цитозольній фракції гомогенату серця методом імуноблотингу [4]. Отримані результати надано в таблиці № 1. Таблиця 1 Вплив броміду 1-(β-фенілетил)-4-аміно-1,2,4-триазолію (МТ) і референс-препарату L-аргініну на показники системи NO в цитозольній фракції гомогенату серця щурів з ендотеліальною дисфункцією при введенні протягом 8 діб Група тварин Інтактні (n=10) ЕД (контроль) (n=10) ЕД+МТ (5 мг/кг) (n=10) ЕД+L-аргінін (200 мг/кг) (n=10) NOS, мкмоль НАДФ/хв/г білка Нітрити, мкмоль/г тканини Концентрація eNOS, у.о./г білка 12,4±0,63 18,5±0,77 15,7±0,65 4,22±0,45 5,81±0,53 1 3,2±0,17 1 8,7±0,55* (+106,2 %) 5,00±0,47 (+18,4 %) 12,2±0,85* (+110 %) 7,12±0,32* (+22,5 %) 1 10,2±0,45* (+218,7 %) 3,5±0,27 (+9,3 %) Примітка: * - зміни достовірні по відношенню до тварин контрольної групи (р