Спосіб профілактики ускладнень в післяпологовому періоді у жінок з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз

Реферат: UA 101133 C2 (12) UA 101133 C2 Винахід належить до галузі медицини, зокрема акушерства та гінекології, та стосується способу профілактики ускладнень в післяпологовому періоді у жінок із фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз. Відповідно до способу за винаходом призначають препарат рослинного походження Ширафза, починаючи з третьої-четвертої доби в середньотерапевтичних дозах, біопрепарат Лактомун з 38-го тижня вагітності та протягом року після пологів 1 раз на добу, і контрацептивний препарат Лактінет, який призначають при відновленні менструації з першого дня у неперервному режимі. UA 101133 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід стосується сфери медицини, зокрема акушерства та гінекології. Фіброзно-кістозне захворювання молочної залози (ФКХМЗ) зараховується до групи доброякісних дисплазій (МКБ-10) молочної залози, і за клініко-рентгенологічною та ультразвуковою класифікацією розподіляється на такі форми: Дифузна форма [Молочные железы и гинекологические болезни / Под ред. В.Е. Радзинского. - М., 2010. - 304 с.]: а) переважно з залозистим компонентом (аденоз); б) переважно з кістозним компонентом; в) переважно з фіброзним компонентом; г) змішана форма. Вузлова форма. Морфологічно існують дві форми доброякісних дисплазій: непроліферативна і проліферативна, тобто із гіперпластичним розростанням епітелію і дисплазією, яка за ступенем важкості розподіляється таким чином: I ступінь - фіброзно-кістозна мастопатія без проліферації епітелію; II ступінь - фіброзно-кістозна мастопатія з проліферацією епітелію; III ступінь - мастопатія з атиповою проліферацією епітелію [Патология лактации и мастопатия / Волков Н.А. - Н., 1996. - 198 с.]. В ґенезі доброякісних утворень молочної залози найбільше значення відіграють зміни співвідношення секреції гормонів і стан рецепторного апарату. Патологічні зміни в нейроендокринній системі, гіперестрогенія, порушення ритму секреції гонадотропінів на фоні зниження концентрації прогестерону виникають порушення адаптаційних механізмів, що сприяє виникненню проліферативних змін в репродуктивній системі. В розвитку дисгормональних захворювань молочних залоз велику роль відіграє стан гіпоталамо-гіпофізарної системи. Порушення нейрогуморальної регуляції активізує проліферативні процеси в гормональних органах, в тому числі і в молочних залозах [Гормонотерапия пролиферативно-диспластических форм фиброаденоматозов / Березин С.А. - М., 2001. - С 199-201.]. Окрім гормональних чинників на проліферативні процеси в молочній залозі впливає соматичний та психоемоційний стан жінки, хронічні інфекційно-запальні процеси статевих органів, шкідливі фактори зовнішнього середовища, а також вік жінки, генетична детермінованість, патологія щитовидної залози, ожиріння, порушення менструальної функції, лактаційний анамнез, контрацепція, гінекологічні захворювання (гіперплазія ендометрію, ендометріоз, аденоміоз, лейоміома) [Факторы риска развития доброкачественных заболеваний молочных желез на фоне гинекологических заболеваний // Маммология. - 1998. - № 2. - С. 2126.]. Післяпологова лактація, її характер, дуже виразно впливають на стан молочної залози та перебіг ФКХМЗ [Волков Н.А., 1996 p.; Мезін В.Я., 1997 p.]. Ризик погіршення перебігу ФКХМЗ у жінок з коротким періодом лактації чи у тих, що не годували, відмічають Піддубний М.І., 1994 р.; Серов В.Н. та співавт., 1999 p.; Віхляєва Е.М, 1997 р. Патогенетичний механізм залежності ФКХМЗ від періоду лактації вказані автори пов'язують зі зниженням клітинного імунітету протягом вагітності та з високою концентрацією пролактину після пологів. Відмічено також зниження чутливості тканинних рецепторів у годувальниць до естрогенів. Негативний вплив на перебіг ФКХМЗ після пологів має лактостаз, який погіршує проліферативні зміни в молочній залозі. Традиційний підхід до збереження лактації здійснюється раннім прикладанням до грудей матері, збільшенням частоти годування, проведенням психопрофілактики та психотерапії, призначенням гомеопатичних препаратів, вживанням вітамінів. Розроблено спосіб реабілітації репродуктивної функції жінок із лейоміомою матки після пологів (Пат. 19539), але ці засоби ефективні у жінок з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Жінки з ФКХМЗ найчастіше мають акушерські ускладнення в перебігу вагітності та пологів, а також значні гормональні порушення. Найближчими за технічною суттю щодо запропонованого способу профілактики ускладнень у післяпологовому періоді у жінок із ФКХМЗ є рекомендації підтримки максимально тривалої лактації у жінок після пологів, як природного способу лікування і профілактики прогресування доброякісних утворень в молочних залозах [Радзинский В.Е. Молочные железы и гинекологические болезни. - М., 2010. - 304 с.]. Проте, автори не дають конкретних рекомендацій профілактики ускладнень в післяпологовому періоді і вибору засобів для підтримки лактації, а також відсутні рекомендації щодо скасування гіперестрогенного фону та підсилення прогестеронової дії, профілактики запальних процесів статевої системи. Тобто цей спосіб потребує вдосконалення. 1 UA 101133 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В основу винаходу покладена задача створення способу профілактики ускладнень в післяпологовому періоді у жінок з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз, зокрема: гіпогалактії, порушення мікробіоценозу піхви та кишечнику, гіперестрогенії та прогресування доброякісних утворень в молочних залозах, в якому застосовуються препарат рослинного походження, біопрепарат і гормональний препарат. Поставлена задача способу профілактики ускладнень в післяпологовому періоді у жінок з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз, згідно з винаходом додатково призначали препарат рослинного походження Ширафза починаючи з третьої-четвертої доби в середньотерапевтичних дозах; біопрепарат Лактомун, який призначали з 38 тижнів вагітності і протягом року після пологів 1 раз на добу та контрацептивний препарат з вираженою антипроліферативною і антиестрогенною активністю - Лактінет, який рекомендовано при відновленні менструації після пологів, з першого дня, у неперервному режимі. Це забезпечить становлення нормальної лактації, нормалізує мікроекологію на слизових піхви і кишечнику та сприятиме регресу доброякісних утворень в молочних залозах. Профілактика цих ускладнень забезпечить здоров'я малюкам, оскільки за останні 15 років частота захворюваності новонароджених зросла в 4-5 разів [В.Е. Радзинский, 2010 р.]. Причинно-наслідковий зв'язок полягає в наступному: грудне вигодовування не тільки забезпечує харчові потреби дитини, але й сприяє становленню життєво-важливих функцій, у тому числі імунітету, поведінкової, інтелектуальної та інших сфер у малюка. Велике значення в розвитку захворювань новонароджених належить інфекційним захворюванням породілей. Порушення мікробіоценозу у породілей підвищує ризик постнатального інфікування дитини та впливає на формування ендомікробіологічної системи у новонароджених (локальний імунітет слизових оболонок, системний імунітет, мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту та функції травлення). Грудне вигодовування не тільки сприяє становленню здоров'я дитини, але й позитивно впливає на перебіг гіперпластичних процесів в молочних залозах жінок. Для профілактики прогресування гіперпластичних процесів в молочних залозах важливим є вибір контрацепції в післяпологовому періоді, бажано з антиестрогенним та антипроліферативним ефектом. Доповнення жінкам з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз до профілактики ускладнень в післяпологовому періоді препаратів Ширафза (для стимуляції лактації), Лактомун (для нормалізації мікробіоценозу на слизових), та контрацептивного препарату Лактінет (з антиестрогенною і антипроліферативною активністю) сприяло становленню нормальної лактації в 85 % жінок, регресу доброякісних утворень в післяпологовому періоді у 58,3 % жінок, нормалізації мікроекології слизових піхви та кишечнику у 80 % жінок. Побічної дії запропонованого способу профілактики післяпологових ускладнень у жінок з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз не спостерігалось. Винахід здійснюється наступним чином: Проведення заходів, які спрямовані на забезпечення повноцінної лактації, шляхом удосконалення базової профілактики гіпогалактії (раннє прикладання до грудей матері, збільшення частоти годування, психопрофілактика) призначенням препарату рослинного походження Ширафза, який містить: фенхель звичайний, що містить суміш трансанетолу з фенхоном і естраголом. Біологічноактивні речовини, що входять до складу фенхеля звичайного, обумовлюють лактогенну дію, усувають прояви метеоризму, покращують травлення. Кмин звичайний зумовлює збільшення кількості молока і його поживних властивостей. Пажитник кольоровий покращує кровообіг у молочній залозі, стимулює лактацію та зумовлює збільшення харчової цінності молока. Кріп духмяний володіє заспокійливою, седативною та протизапальною дією. Алкалоїди кропу духмяного з молоком матері передаються дитині та запобігають виникненню у неї метеоризму, знімають кольки. Прийом препарату здійснювався починаючи з третьої-четвертої доби післяпологового періоду по 1 капсулі тричі на день. Покращення лактації відмічалось вже на п'ятий день післяпологового періоду. З метою нормалізації мікробіоценозів кишковика та статевої системи призначали препарат Лактомун з 38 тижнів вагітності і протягом року після пологів. Препарат містить 3 селективних пробіотичних штами: Bifidobacterium bifidum, Lactobacillus lactis, Bifidobacterium infantis. Призначали: вміст 1 саше розчинити в склянці молока чи фруктового соку, залишити на 10 хвилин. Приймати 1 раз на добу з прийомами їжі. З метою профілактики небажаної вагітності призначали препарат Лактінет, який містить 75 мкт дезогестрелу, що активно пригнічує овуляцію та сприяє згущенню цервікального слизу. Препарат має антиестрогенну та антипроліферативну активність, що робить його використання пріоритетним у жінок з ФКХМЗ. Лактінет використовували у неперервному режимі. При встановленні менструації препарат призначали з першого дня менструації. На фоні 2 UA 101133 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 використання Лактінета не зафіксовано жодного випадку вагітності, гарну переносимість та покращення показників перебігу ФКХМЗ. Спосіб підтверджується наступними прикладами: Приклад № 1: хвора Щ-ва 28 p., № іст. 1129. Діагноз: фіброзно-кістозна хвороба молочних залоз. Пологи своєчасні, на 40 тижні вагітності 9.11.10 народилась жива дівчинка m 3430; 1-52 см, Apgar 7-8 б. До грудей прикладена у родзалі, груди смоктала задовільно. З матір'ю перед пологами проведено психопрофілактичні бесіди з метою послаблення пологового стресу та профілактики гіпогалактії. З метою профілактики гіпогалактії з 3-ої доби післяпологового періоду було призначено препарат Ширафза по 1 капсулі тричі на день, та з метою нормалізації мікробіоценозу (у жінки хронічні закрепи) призначено Лактомун по 1 саше 1 раз на добу з прийомами їжі. Після пологів у жінки через 6 місяців почалась менструація, тому з метою профілактики вагітності призначено препарат Лактінет з першого дня менструації у неперервному режимі. Лактація у жінки встановилась з 5-ої доби післяпологового періоду. Новонароджена прикладалась до грудей за потребою до 10 разів на добу. Проводився контроль УЗД молочних залоз наприкінці вагітності: структура молочних залоз із ознакою гіперплазії. В лівій молочній залозі візуалізовано дві кісти 8 × 5 мм та 5 × 4 мм. Периферичні лімфовузли не збільшені. Діагноз: УЗД ознаки фіброзно-аденозної мастопатії з кістозним компонентом. УЗД через 3 місяці після пологів: "на межі верхніх квадрантів лівої молочної залози візуалізуються дві кісти: 6 × 4 мм, 5 × 4 мм". Жінка годує груддю, лактація задовільна. УЗД молочних залоз через 9 місяців після пологів: структура молочних залоз представлена залозистою тканиною, відповідає періоду лактації. Молочні протоки розширені до 3,6 мм, периферичні лімфовузли не збільшені. Патологічних змін не виявлено. Незважаючи на початок менструації, жінка продовжувала годувати груддю і в терміні 9 місяців немовля отримало 4 повноцінних годування грудним молоком. Приклад № 2: Г-ко К.В., 21 рік. Діагноз: фіброзно-кістозна хвороба молочних залоз. Дизбіоз піхви та кишечнику. УЗД наприкінці вагітності: структура молочних залоз з елементами фіброзу, в лівої молочної залози у верхньому квадранті дві кісти поряд 7 × 4 мм та 5 × 4 мм свідчать про наявність 4 6 дизбіозу в статевій системі: St. aureus 10 , St. saprophit - 10 (гемолітичні властивості), гриби 4 3 Кандида 10 , Lactobacterium 10 (бактеріологічне дослідження кишечнику). Діагноз: Ознаки фіброзно-кістозної мастопатії. Дизбіоз піхви та кишечнику. Призначено препарат Лактомун в середньотерапевтичній дозі у неперервному режимі. Після пологів на 4-у добу додано препарат рослинного походження - Ширафза в середньотерапевтичній дозі. Через 3 місяці - годує тільки груддю. Через 3 місяці після пологів УЗД молочних залоз: структура молочних залоз представлена залозистою тканиною, ехокартина відповідає періоду лактації. У верхньому квадранті молочних залоз виявлено кісти 7 × 4 та 5 × 4 мм. Жінка годувала дитину грудним молоком до 12 місяців. УЗД молочних залоз через 9 місяців після пологів: структура залози представлена залозистою тканиною, ехокартина відповідає періоду лактації. Вузлова патологія на момент дослідження не виявлена. Менструація почалась через 6 місяців після пологів, регулярна, помірна, безболісна. Для попередження вагітності вживала Лактінет. Результати гормонального дослідження: концентрація естродіолу в крові - 0,4 нмоль/л (норма - менше 0,8 нмоль/л); прогестерону у II фазу циклу - 7,6 нмоль/л (норма - 7,78 нмоль/л); співвідношення естродіол/прогестерон - 0,03 (норма -