Спосіб профілактики дефіциту заліза у дітей грудного віку, які перебувають на природному вигодовуванні

Реферат: Спосіб профілактики залізодефіциту у дітей грудного віку, які отримують природне вигодовування. З метою запобігання розвитку залізодефіцитних станів у дітей, які отримують грудне вигодовування, рекомендується профілактичний прийом препарату комплексу заліза (III) гідроксиду з полімальтозою (1 мг/кг) в 1 прийом з 4-місячного віку протягом 3-х місяців безпосередньо дитині, під час або відразу після їжі, додавши його до будь-якої рідини (грудного молока, води, фруктового або овочевого соку). UA 87070 U (12) UA 87070 U UA 87070 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до педіатрії, загальної практики/сімейної медицини, та може бути використана для профілактики дефіциту заліза у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з тим, що патологічні зміни, які виникають в організмі на фоні дефіциту заліза в грудному віці, негативно впливають на показники захворюваності, фізичного та психомоторного розвитку дитини. Діти першого року життя мають підвищений ризик розвитку залізодефіцитних станів внаслідок високої потреби у залізі в перерахунку на 1 кг маси тіла та у зв'язку із фізіологічним виснаженням антенатального депо заліза. Низкою наукових досліджень останніх років доведено, що діти, які страждали на залізодефіцитні стани мають вищі показники захворюваності, знижені темпи фізичного та психомоторного розвитку, затримку формування передмовних і мовних навичок. Це обумовлено тим, що залізо є незамінним мікроелементом, який бере участь в основних функціях життєзабезпечення: утворення залізовмісних молекул, нормальному функціонуванні залізозалежних реакцій, є відповідальним за процеси транспорту електронів та окисленнявідновлення органічних субстратів. Залізо, що міститься у головному мозку в складі ферментівоксидаз, відіграє важливу роль у функціонуванні дофамін-, серотонін- та ГАМК-ергічних систем, які забезпечують активність когнітивних та афективних реакцій, роботу гальмуючих нейротрансміттерних систем, регулюють поведінку, сон, емоційний тонус, циркадні ритми, рівень тривожності, реакції на стрес, рухову активність. Тому дефіцит цього мікронутрієнта системно впливає на важливі функції організму дитини, особливо у критичні періоди розвитку. У дітей раннього віку залізодефіцитна анемія, яка є тяжким проявом залізодефіциту, призводить до затримки психомоторного розвитку (мовних навичок, координації руху та ін.), у дітей дошкільного віку та школярів - до порушення когнітивних функцій та розумових здібностей (зниження пам'яті та концентрації уваги, емоційна лабільність, відсутність мотивації до навчання та ін.). Порушені внаслідок залізодефіциту функції швидко відновлюються після проведеного лікування, проте в ряді випадків такі наслідки можуть зберігатися протягом тривалого часу та навіть всього життя. Організм здорового доношеного немовля містить 70-75 мг/кг заліза, що на 20 % перебільшує показник дорослої людини завдяки його депонуванню під час внутрішньоутробного розвитку та високої концентрації фетального гемоглобіну. Найбільш інтенсивно накопичення заліза в організмі плода відбувається у третьому триместрі гестації, проте на 4-6 місяці життя його запаси виснажуються навіть у малюків, які народилися доношеними. До цього часу у дітей, які вигодовуються грудним молоком, як правило, не розвивається залізодефіцитні стани, що пояснюється унікальними властивостями грудного молока: при відносно невисокому вмісті заліза його абсорбція сягає 50-60 %. Цьому сприяє особлива форма, в якій воно представлене (у вигляді залізовмісного білка лактоферину) та наявністю специфічних до заліза рецепторів на епітеліальних клітинах слизової оболонки кишечнику. У другому півріччі життя потреба дітей у залізі зростає, майже сягаючи такої, як у дорослого (близько 1,0 мг/добу). За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) дефіцит заліза, йоду та вітаміну А є найпоширенішими причинами патологічних станів, пов'язаних із недостатнім вживанням мікронутрієнтів з продуктами харчування (ВООЗ, 2007). Популяційні дослідження в багатьох розвинутих країнах світу продемонстрували високу поширеність залізодефіцитних станів та залізодефіцитної анемії серед населення різного віку, в т. ч. серед дітей раннього віку, вагітних і матерів-годувальниць, та ефективність заходів щодо їх профілактики. В розвинених країнах масова профілактика залізодефіциту здійснюється шляхом вживання збагачених залізом продуктів(фортифікація), найбільш відомим способом якої є вживання продуктів, виготовлених із застосуванням збагаченої залізом муки (ВООЗ, 2001, 2007). Однак, такий метод є ефективним для дорослих та дітей, починаючи з 3-х річного віку, коли зростає кількість спожитих хлібобулочних виробів. Дослідженнями закордонних вчених доведено, що вживання препаратів заліза матерямигодувальницями не збільшує концентрацію заліза в грудному молоці. Це зумовлено особливостями засвоєння заліза в шлунково-кишковому тракті та депонуванням мікроелемента в епітелії кишечнику матері із подальшим виведенням надлишків шляхом злущення клітин. Діти, які перебувають на штучному вигодовуванні та вживають адаптовані молочні суміші, мають змогу отримувати вікову норму заліза (на сьогодні всі дитячі молочні суміші збагачені залізом 8-12 мг заліза на 1 літр готового продукту), тобто використовують групову феропрофілактику. Більшість сучасних методик засновані на лікуванні вже існуючої залізодефіцитної анемії у дітей, які базуються на застосуванні препаратів двовалентного заліза (Пат. № 15668 UA, МПК 1 UA 87070 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 А61K33/26. Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у дітей. - 2006.), гідроксімальтозного комплексу тривалентного заліза - лікарського препарату "Глобірон-сироп" (Пат. № 16080 UА, МПК А61K33/26. Спосіб корекції дефіциту заліза у дітей, народжених від матерів із залізодефіцитною анемією під час вагітності. - 2006.), поєднаному прийомі препаратів заліза з антиоксидантними засобами, зокрема токоферолу ацетату (Пат. № 53055 UA, 7 А61N2/06,5/06, А61K31/355, 33/26. Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у дітей. - 2003.), цитруліну малеату (Пат. № 37104 UA, МПК А61K33/26. Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у дітей. - 2006.), лікарською формою біофлавоноїду кверцитину у дітей раннього віку, що мешкають в умовах нітратного навантаження організму (Пат. № 59021 UА, МПК7А61K33/00. Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму. 2003.) та у недоношених дітей (Пат. № 19158 UA, МПК А61K33/26. Спосіб профілактики залізодефіцитної анемії у недоношених дітей. - 2006.). Існують способи профілактики та лікування залізодефіцитних станів у грудних дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, та базуються на додаванні до молочної суміші концентрату лактоферину коров'ячого молока (Пат. № 29471 UA, МПК А 6138/40, А23L1/305, А61В5/00. Спосіб аліментарної профілактики та лікування залізодефіцитних станів у грудних дітей. - 2000.) та у дівчаток-підлітків шляхом призначення гідроксидполімальтозного комплексу трьохвалентного заліза (Пат. № 61063 UA, МПК А61K31/00. Спосіб профілактики залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків із доклінічними стадіями дефіциту заліза. - 2011.). На сьогодні в Україні зареєстрований препарат заліза у формі комплексної сполуки гідроксиду заліза (III) з полімальтозою, який містить 50 мг заліза у 1 мл. Показаннями до призначення препарату є профілактика та лікування залізодефіцитних анемій різної етіології у дітей; підвищена потреба у залізі в період вагітності та годування груддю, при донорстві, опіках, гемодіалізі; аліментарна недостатність заліза чи порушення його всмоктування. Задачею створення корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу профілактики дефіциту заліза в дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Така задача досягається шляхом введення сполуки гідроксиду заліза (III) з полімальтозою у дозі 1 мг на кг маси тіла щоденно з 4-місячного віку протягом 3-х місяців на фоні виключно грудного вигодовування. Наша пропозиція щодо додаткового включення сполуки гідроксиду заліза (III) з полімальтозою до схем профілактики залізодефіциту в дітей грудного віку базується на встановленій нами під час епідеміологічного дослідження та клінічного спостереження за дітьми закономірності, яка полягає у позитивному впливі медикаментозної дотації заліза на стан депо заліза та показники залізозабезпеченості організму дітей. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: дітям, які отримують виключно грудне молоко, призначають сполуки заліза (III) з полімальтозою у дозі 1 мг/кг/добу щоденно внутрішньо, змішуючи з грудним молоком або іншою рідиною (водою, соком) з 4-місячного віку протягом 3-х місяців. Для підтвердження ефективності заявленого способу профілактики дефіциту заліза у дітей було проведене динамічне спостереження за 64 дітьми протягом першого року життя, які народилися доношеними, відібраних методом випадкової вибірки під час проведення 30кластерного дослідження на базі дитячих лікарень у місті Луганську (2 кластери). Дослідження проводилося після одержання висновку етичної комісії при Державному закладі "Луганський державний медичний університет", згоди керівників лікувально-профілактичних закладів та інформованої згоди батьків дітей. Родинам дітей було запропоновано відповісти на запитання анкети, яка включала питання з раціону харчування матері-годувальниці та застосування заходів профілактики дефіциту заліза. Визначалися показники сироваткового феритину, сироваткового заліза, загальної та латентної здатності сироватки зв'язувати залізо, розраховували коефіцієнт насиченості трансферину. Дітям проводилася антропометрія щоквартально, визначення показників залізозабезпеченості у віці 9 місяців (вмісту гемоглобіну крові, сироваткового феритину, сироваткового заліза, загальної та латентної здатності сироватки зв'язувати залізо з подальшим розрахунком коефіцієнта насиченості трансферину). Групи спостереження були рівнозначними за статтю, паритетом народження, гестаційним віком та вагою при народженні. При обробці результатів дослідження використовувалися прикладний пакет STATISTICA 7.0. стандартний засіб Microsoft Excel 2007 із розрахунком параметричних та непараметричних критеріїв. Співставлення отриманих під час обстеження даних (таблиця) продемонструвало, що у віці 9 місяців діти, які отримували феропрофілактику шляхом щоденного споживання комплексу заліза (IIІ) з полімальтозою у дозі 1 мг/кг/добу щоденно, мали вірогідно більші показники 2 UA 87070 U концентрації гемоглобіну, сироваткового заліза, сироваткового феритину та коефіцієнта насиченості залізом трансферину, показники загальної та латентної здатності сироватки зв'язувати залізо були вірогідно нижчими, ніж у дітей, які не отримували феропрофілактики (р