Спосіб поєднання родинних лісонасіннєвих плантацій з випробувальними культурами

Реферат: UA 87779 U UA 87779 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до лісового господарства, а точніше до лісової селекції. Лісова селекція - наймолодша галузь лісівництва, яка ще тільки розвивається. Вона базується на відборі в кращих лісостанах природного походження кращих за ростом та якістю деревини дерев, що отримали назву плюсових. Ці дерева потім розмножуються насінням та вегетативно, використовуються для створення більш продуктивних лісових насаджень та підвищення продуктивності наших дубових лісів. Але в лісовій селекції є свої труднощі. Перш за все це багаторічні дерева, які ростуть кілька сотень років, і ні один науковець не може діждати, щоб побачити результат своєї праці. Друга трудність полягає в тому, що до цього часу не розроблено методів визначення генетичних (спадкових) властивостей плюсових дерев, невідомо які з них будуть швидкоростучі. Тому в лісовій селекції закладають наукові випробувальні культури для визначення таких дерев. Це будуть і родинні лісонасіннєві плантації для вирощування сортового насіння. Родинними вони називаються тому, що насіння з одного дерева. Це буде одна родина, материнське дерево якої відоме, а запилювачі - не відомі. Тому це насіннєве покоління одного дерева називається родиною. Випробувальні культури - це штучні родини цього насіння або їх сіянців для вивчення росту (продуктивності) цих випробувальних культур. Якщо насіння краще росте, то воно може бути елітним. Це визначається за порівнянням росту насіннєвого покоління цих дерев [1]. Кілька років назад автор цих рядків проводив дослідження елітних дерев з числа вивчених родин, при їх згрупуванні за родинами. Ось це і є новий спосіб поєднання родинних лісонасіннєвих плантацій з випробувальними культурами. Це дає економічний ефект, в два рази зменшуючи витрати для їх створення, і дає можливість вирішити два питання: заготівлі кращого в генетичному відношенні лісового насіння та вивчення росту окремих родин для відбору елітних дерев [2]. Приклад такої поєднальної плантації (досліди автора в Прибузькому лісництві Вінницького лісгоспу). В табл. 1 і 2 приведені результати вивчення елітних дерев на наших плантаціях. В табл. 1 на 27-річній плантації вже виявлено за результатами математичної обробки 2 елітних дерева № 14 та 16. При математичній обробці коефіцієнт достовірності різниці (І) становить 3,10 та 3,24 (повинно бути не менше 3). Але ця ж сама плантація в 30-річному віці (табл. 2) вже дає нам 9 елітних дерев (№ 6, 7, 10, 12, 14, 16, 22, 24, 25). Таблиця 1 Середній діаметр 27-річних насіннєвих поколінь плюсових дерев дуба випробувальних культур на Вінниччині № родин Кількість дерев, шт. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Контроль 10 11 10 10 12 13 12 13 10 12 8 12 9 54 Сума площ Середнє, см Діаметр, см перерізів, см Пізня фенологічна форма 6214 621,4 28±2,2 6404 562,2 24,5±1,71 6386 438,6 23,5±3,11 4888 488,8 25,0±2,69 8142 678,5 29,5±3,20 9731 748,5 31,0±2,64 6707 559,0 27,0±1,73 7874 503,7 28,0±1,53 5291 521,1 26,0±1,47 4580 438,0 24,0±1,76 5803 736,3 31,0±2,42 9514 792,0 32,0±1,25 6943 776,5 31,5±2,08 24712 475,0 24,5±2,46 1 Точність Достовірність досліду, % різниці, І 2,26 6,22 13,52 8,98 10,84 8,51 6,29 8,25 5,68 7,33 7,80 4,00 6,60 7,55 0,09 2,83 0,26 0,14 1,28 1,83 0,82 1,28 0,55 0,17 1,96 2,89 1,95 UA 87779 U Продовження таблиці 1 Середній діаметр 27-річних насіннєвих поколінь плюсових дерев дуба випробувальних культур на Вінниччині № родин Кількість дерев, шт. 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 Контроль 22 17 16 18 18 14 19 15 17 13 19 14 69 Сума площ Середнє, см Діаметр, см перерізів, см Рання фенологічна форма 15679 712,7 30,5±1,13 11405 768,3 29,5±1,36 12293 768,3 31,0±1,25 9390 521,7 25,5±1,30 7326 402,0 23,0±1,36 8053 275,0 27,0±1,67 12561 661,0 29,04 1,64 3977 598,5 27,5±1,27 10009 558,8 27,5±1,56 7099 546,0 28,5±2,29 9825 517,0 25,5±1,30 6852 489,4 25,0±1,52 33393 483,9 25,0*1,37 Точність Достовірність досліду, % різниці, І 3,70 4,61 4,03 5,09 5,91 6,18 5,65 4,60 5,67 8,03 5,09 10,85 6,73 3,10 2,34 3,24 0,26 1,03 2,15 1,80 1,38 2,10 1,31 0,26 0,00 Таблиця 2 Середній діаметр 30-річних насіннєвих поколінь плюсових дерев дуба випробувальних культур на Вінниччині № родин 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Контроль Сума площ Кількість дерев, Середнє, Точність Достовірність перерізів, Діаметр, см шт. см досліду, % різниці, І см Пізня фенологічна форма 7 5705 815 32±2,45 1,80 1,12 13 8339 641 29±2,00 4,90 2,75 11 8788 798 32±1.46 1,50 1,53 10 5668 566 26±4,34 3,00 12 7606 637 29±0,60 2,00 0,81 12 12590 1649 36±3,44 0,74 5,00 13 8291 652 30±1,49 5,13 3,20 11 7789 708 30±1,65 3,00 0,60 10 6142 614 28±1,49 1,75 1,40 11 7879 716 30±0,41 0,49 ч 3,26 16 7872 492 25±1,52 2,05 13 9515 731 30±1,52 2,05 4,70 10 7391 739 31±1,28 3,30 1,03 16 7952 497 31±0,60 1,26 2 UA 87779 U Продовження таблиці 2 Середній діаметр 30-річних насіннєвих поколінь плюсових дерев дуба випробувальних культур на Вінниччині № родин 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 Контроль 5 10 15 20 25 30 Сума площ Кількість дерев, Середнє, Точність Достовірність перерізів, Діаметр, см шт. см досліду, % різниці, І см Рання фенологічна форма 20 26272 13138 41±2,00 1,00 6,28 22 20649 938 35±1,60 6,90 1,61 19 1682 884 33±1,30 7,70 4,90 20 13806 615 29±0.09 5,50 0,36 19 8182 431 25±2,29 2,3 12 8118 6265 28±2,67 8,14 1,12 23 13845 6019 28±2,28 6,48 1,23 11 6897 627 28±0,96 5,46 0,31 17 11351 667 29±1,30 5,84 4,07 18 7319 4066 23±1,60 6,60 23 15622 679 29±1,08 5,30 4,15 17 8542 5024 29±1,71 5,08 4,03 69 32±5,18 5,08 У дуба існує дві фенологічні форми - рання та пізня, і вони повинні вивчатись окремо тому, що рання форма починає рости на один місяць раніше. З лісової селекції встановлено, що найкраще ростуть такі випробувальні культури (посадки) при розміщенні дерев у випробувальних культурах за схемою 5×6 м. При густішому розміщенні вони ростуть слабше, а при рідкому - стануть лісосадами. Корисна модель передбачає поєднання родинних лісонасіннєвих плантацій з випробувальними культурами. Адже посадка дерев в таких культурах буде однакова (5×6м). Тому такі плантації можуть бути насіннєвими ділянками (родинними) і випробувальними культурами при умові, що про кожне дерево буде заздалегідь відомо, до яких материнських дерев воно належить. А це називається регулярно-повторним змішуванням дерев. Таке розміщення являє собою посадку дерев в порядку номерів родин. Наприклад: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 1 2 3 4 5; 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 1 2 3 4 5 6 7 8; 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 і т.д. Таким чином регулярно-повторне розміщення дерев передбачає розміщення в рядах. При цьому кожний наступний ряд починається після пропуску 3-5 номерів. Цим самим дотримується положення, при якому кожне дерево буде оточене деревами другої родини з метою уникнути самозапилення і забезпечити перехресне запилення всіх дерев. В цьому випадку все зібране насіння буде від перехресного запилення. А всі дерева можна рознести по родинах і визначити розмір середнього дерева кожної родини, порівняти їх ріст і визначити кращі з них як елітні. Таким чином, ця загальна плантація дає можливість заготовляти при необхідності насіння дуба як в єдиній родині, так і окремо за родинами (при необхідності), і одночасно використати для вивчення продуктивності росту деревостворених родин. Адже достатньо всі дерева обміряти за діаметром та висотою, потім порівняти їх середні розміри між собою і виявити найкращі з них. В прикладених таблицях виділено нами 9 елітних дерев, крім того, ця наша пропозиція дає можливість одночасно закладати родинні і лісонасіннєві плантації та скоротити витрати на їх створення в два рази. Джерела інформації: 1. В.І. Білоус Лісова селекція. - Уманське видавничо-поліграфічне підприємство, 2003 р., C. 532. 2. В.І. Білоус "Лісонасіннєві плантації дуба звичайного. Лісова, паперова та деревообробна промисловість", 1984 p. - № 3. - С. 8-9. 35 3 UA 87779 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб поєднання на одній площі родинних лісонасіннєвих плантацій з випробувальними культурами, який характеризується тим, що передбачає розміщення дерев всіх родин за схемою 5×6 м при регулярно-повторній схемі їх змішування та введенні кількох рядків дерев виробничої посадки для контролю. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4