Лікувально-профілактичний засіб із гіпоглікемічною дією з листя кизилу

Реферат: Лікувально-профілактичний засіб із гіпоглікемічною дією на основі рослинної сировини, який виконаний у формі сухого спирто-водного екстракту з листя кизилу (Cornus mas L.). UA 89735 U (54) ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ЗАСІБ ІЗ ГІПОГЛІКЕМІЧНОЮ ДІЄЮ З ЛИСТЯ КИЗИЛУ UA 89735 U UA 89735 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фармації та медицини, а саме до гіпоглікемічних засобів рослинного походження, що впливають на вміст глюкози в крові при лікуванні захворювань, пов'язаних з порушенням обмінних процесів, таких як цукровий діабет (ЦД). Враховуючи те, що ЦД є поліфункціональною патологією зі складним патогенезом, а хворі протягом усього життя змушені приймати багато ліків, які нерідко проявляють побічну дію (зокрема нефро- та гепатотоксичні), у комплексі з антидіабетичними пероральними засобами патогенетично обґрунтовано застосування фітотерапії. В офіційній та народній медицині є численні дані про використання лікарських рослин для лікування хворих на ЦД. Нині відомо понад 150 рослин, що виявляють антидіабетичний ефект. Значущість лікарських рослин в комплексній схемі лікування ЦД пов'язана з тим, що значна частина рослин, що використовуються в комплексній терапії ЦД, належить або до харчових продуктів, або до таких, що придатні до вживання, забезпечуючи для фітопрепаратів такі переваги над лікарськими засобами синтетичного походження, як: оптимальна біодоступність на системному, органному і клітинному рівнях; фізіологічно закладена в організмі біохімічна здатність до засвоєння і ефективної утилізації проміжних і кінцевих продуктів метаболізму, що істотно знижує вірогідність кумуляції, органотропної, алергенної й токсичної дії [1]. Лікарські рослини містять комплекс речовин, здатний нормалізувати не тільки вуглеводний, але й інші види обміну речовин (діючі речовини, що входять до складу рослин, часто виявляють високу спорідненість до ферментативних систем організму і тому відносно легко вступають у метаболічні процеси), основні функції серцево-судинної і центральної нервової систем, печінки, нирок та інших органів. Достатньо низька токсичність більшості лікарських засобів рослинного походження дозволяє призначати їх тривалими курсами, а багатогранна фармакодинаміка, яку забезпечує широкий спектр біологічно активних речовин цих рослин, може стати корисним доповненням фармакотерапії ЦД та у деяких випадках сприяти зменшенню дози гіпоглікемічних препаратів. Для лікування хворих на ЦД 2 типу застосовують сульфаніламідні препарати, недоліком при використанні яких є збільшення ваги тіла хворих; хронічна стимуляція бета-клітин може призвести до їх прискореного виснаження та посилення інсулінової недостатності, а збільшення секреції незрілими клітинами проінсуліну та спліт-проінсуліну - до підвищення ризику атерогенезу [2]. Не дивлячись на ефективне застосування глібенкламіду при лікуванні ЦД, відомі експериментальні та клінічні дані про його діабетогенну дію при довготривалому введенні [3], а також побічні ефекти, пов'язані з порушенням провідності серця [4] та диспепсичними явищами, алергійними реакціями, лейкопенією, порушенням функціональної активності печінки, нирок [5]. Відомим засобом, який широко застосовують в лікуванні хворих на ЦД 2 типу, є метформін. Застосування метформіну сприяє підвищенню чутливості до інсуліну, поліпшенню вуглеводного та ліпідного обмінів без ризику розвитку гіпоглікемії. Це свідчить про можливість його використання для лікування та профілактики ЦД 2 типу [5, 6]. Однак, до недоліків метформіну слід віднести його побічні ефекти, що обумовлені розвитком лактацидозу та шлунково-кишкових розладів [7]. Відомим гіпоглікемічним засобом рослинного походження є збір «Арфазетин», до складу якого входять: пагони чорниці та лушпиння квасолі по 20 %, корені аралії маньчжурської (або кореневища з коренями заманихи) та плоди шипшини по 15 %, трава хвоща польового, трава звіробою та квітки ромашки по 10 % [5]. При тривалому його вживанні можуть виникати печія, алергійні реакції, підвищення артеріального тиску. Також недоліком є незручність при використанні збору хворими, що пов'язана з приготуванням відвару, а також з невживанням його в другій половині дня, щоб уникнути порушення сну. Доступність та відносна дешевизна вітчизняних фітозасобів (особливо у порівнянні із закордонними) є дуже важливими, але український ринок гіпоглікемічних засобів рослинного походження досить обмежений. Задача корисної моделі є розширення асортименту засобів рослинного походження з гіпоглікемічною дією шляхом створення нового засобу завданої дії з листя кизилу, який може бути використаний як субстанція при створенні засобів у різних лікарських формах для застосування в медицині. Поставлена задача вирішується таким чином, що лікувально-профілактичний засіб з гіпоглікемічною дією на основі рослинної сировини, згідно з корисною моделлю, виконаний у формі сухого спирто-водного екстракту з листя кизилу (Cornus mas L.). Вибір листя кизилу як сировини для одержання заявленого засобу обумовлений значним вмістом в ньому біологічно активних речовин (БАР): фенольних сполук (гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин), терленоїдів, вуглеводів та ін. Кизил або дерен справжній (Cornus mas) з родини деренові (Соrnасеае) росте у дикому виді та широко 1 UA 89735 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 культивується на території України, має достатню сировинну базу для одержання заявленого засобу [8-10]. Вибір екстрагентів для одержання екстракту здійснювали експериментальним шляхом. Саме послідовна екстракція сировини 50 % етанолом і водою забезпечує максимальне вилучення з листя кизилу комплексу БАР з гіпоглікемічною дією. Шляхом експериментів визначили також оптимальне співвідношення сировини до екстрагентів, яке для заявленого засобу становить 1:5 (із урахуванням коефіцієнта поглинання екстрагенту). Дане співвідношення є необхідним і достатнім для одержання засобу з гіпоглікемічною дією. Наведене співвідношення є оптимальним і у технологічному плані з точки зору одержання заявленого засобу у промислових умовах та раціонального використання спирту. Заявлений засіб одержували наступним чином: листя кизилу подрібнювали до розміру часток 1,0-2,0 мм та послідовно екстрагували спочатку 50 % етанолом, потім - водою очищеною. Витяги (після додаткового очищення водного витягу) об'єднували і упарювали досуха. Одержаний спирто-водний екстракт являє собою сухий порошок світло-коричневого кольору зі слабким специфічним запахом. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. 1,0 кг листя кизилу, подрібненого до розміру часток 1,0-2,0 мм, завантажували в екстрактор з мішалкою, заливали 8 літрами 50 % етанолу та екстрагували протягом 4 годин при кімнатній температурі. Зливали витяг в приймач № 1. Далі шрот екстрагували 5 літрами води очищеної протягом 3 годин. Зливали витяг в приймач № 2. Витяг № 2 відстоювали протягом 10-12 годин у холодильнику (темп. 3-8 °С), відфільтровували від осаду, об'єднували з витягом № 1 та випарювали за допомогою ротаційного вакуум-випарного апарата досуха. Вихід кінцевого продукту становить 21,37 %. Приклад 2. Гіпоглікемічну активність спирто-водного екстракту листя кизилу вивчали на моделі перорального глюкозотолерантного тесту на 20 кролях породи Шиншила [11, 12]. Визначення можливої гіпоглікемічної дії екстракту листя кизилу в дозі 50 мг/кг в порівнянні з метформіном в терапевтичній дозі 30 мг/кг при їх одноразовому введенні проводили на моделі гострої гіперглікемії, викликаної внутрішньошлунковим введенням за допомогою зонду 40% розчину глюкози у дозі 3 г/кг, у кролів породи Шиншила масою 2,8-3,2 кг, що голодували протягом 18 годин. У кролів всіх груп з вушної вени забирали кров для визначення рівня глюкози - вихідного та через 2, 4, 6 і 8 годин після «цукрового навантаження». Концентрацію глюкози в крові визначали глюкозооксидазним методом за допомогою набору реактивів фірми «ФілісітДіагностика». Результати досліджень, що наведені в таблиці, свідчать про те, що показники рівня глюкози в крові інтактних тварин через 2, 4, 6 та 8 годин майже не мали відхилень від вихідних показників. Так, рівень глюкози в крові кролів через 2, 4 та 6 годин після її введення достовірно перевищував вихідний у групі контролю - у 3,4; 3,1 та 2,4 разу відповідно, в групі тварин, що отримували препарат порівняння - метформін - у 3,1; 2,6 та 1,9 разу відповідно; а в групі тварин, що отримували екстракт листів кизилу - у 2,4; 1,9 та 1,4 разу відповідно. Під впливом одноразового введення метформіну у порівнянні з контрольною групою тварин спостерігалася тенденція до зниження рівня глюкози, що проявлялось гіпоглікемічною дією через 2, 4 та 6 годин на рівні 20,2 %; 25,9 % та 30,7 % відповідно. Найбільш виражена гіпоглікемічна дія виявлена у екстракту листя кизилу у порівнянні з групою тварин в контролі через 2, 4 та 6 годин на рівні - 33,7 %; 43,2 % та 45,7 % відповідно. Таким чином, встановлена виражена гіпоглікемічна дія спирто-водного екстракту листя кизилу, що переважає активність препарату порівняння - метформіну через 2 години - у 1,2 разу, а через 4 та 6 годин - у 1,3 разу. 2 UA 89735 U Таблиця Гіпоглікемічна активність спирто-водного екстракту листя кизилу на моделі перорального глюкозотолерантного тесту на кролях, (М±m, n=5) Динаміка вмісту глюкози (С, ммоль/л) Вихідні Через 2 Через 4 Через 6 дані години години годин Інтакт 0,51±0,009 0,47±0,018 0,47±0,031 0,46±0,003 Контроль 0,53±0,015* 1,78±0,031* 1,62±0,012* 1,27±0,003* 0,46±0,018* Метформін (30 мг/кг) 1,42±0,003** 1,20±0,025** 0,88±0,007** * Екстракт листя кизилу (50 0,49±0,003* 1,18±0,017** 0,92±0,012** 0,69±0,007** мг/кг) * Групи тварин Через 8 годин 0,48±0,012 0,89±0,012* 0,60±0,017** 0,51±0,003** Примітки: * - р