Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби з гіпертрофією лівого шлуночка у осіб із стресогенними факторами роботи

Реферат: Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби включає оцінку інсерційно-делеційного (I/D) поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АСЕ). Прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби з гіпертрофією лівого шлуночка у осіб зі стресогенними факторами роботи здійснюють шляхом виділення поліморфних ДНК-локусів із цільної крові методом полімеразної ланцюгової реакції з наступною детекцією ампліфікованих фрагментів за допомогою електрофорезу і візуалізації в ультрафіолетовому трансілюмінаторі, вплив варіантів генного поліморфізму виявляють за допомогою дисперсійного аналізу і при виявленні алелю D та генотипу D/D прогнозують розвиток гіпертонічної хвороби з гіпертрофією лівого шлуночка. UA 89858 U (12) UA 89858 U UA 89858 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, внутрішніх хвороб, професійних захворювань і медичної генетики, і може бути використана для прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби з гіпертрофією лівого шлуночка у осіб із стресогенними факторами роботи. Гіпертонічна хвороба (ГХ) - найпоширеніше захворювання, що вражає четверту частину населення Земної кулі [Cohen J.D. Hypertension epidemiology and economic burden: refining risk assessment to lower costs / J.D. Cohen // Manag Care. - 2009. - Vgl. 18 (10). - P. 51-58]. Як було показано численними дослідженнями, формування схильності до ГХ, як типового прикладу мультифакторіального захворювання, визначається складним характером взаємодій між генетичними і середовищними факторами [Are there interactions and relations between genetic and environmental factors predisposing to high blood pressure? / R.R. Williams, S.C, Hunt, S.J. Hasstedt et al. // Hypertension. - 1991. - Vol. 18 (3 Suppl). - P. 129-137; Developmental regulation of cardiovascular function is dependent on both genotype and environment / B.S. Knight, N. Sunn, C.E. Pennell et al. // Am J Physiol Heart Circ Physiol. - 2009. - Vol. 297 (6). - P. 2234-2241; Kunes J. The interaction of genetic and environmental factors in the etiology of hypertension / J. Kunes, J. Zicha // Physiol Res. - 2009. - Vol. 58 (Suppi 2). - P. 33-41]. Добре відомо, що спільна комплексна оцінка генетичних і середовищних факторів ризику виникнення хвороби є найбільш адекватною відносно прогнозування імовірності її виникнення, тому що враховує сполучення всіх можливих предикторів, які мають етіологічне значення для формування схильності до захворювання [Cooper R.S. Gene-environment interactions and the etiology of common complex disease / R.S. Cooper // Ann Intern Med. - 2003. - Vol. 139. - P. 437-440]. Із практичної точки зору представляється вкрай необхідним виділення критеріїв індивідуального прогнозування ризику виникнення ГХ на підставі досліджених ДНК-поліморфізмів генів-кандидатів ГХ і середовищних факторів ризику з метою наступного впровадження результатів дослідження в спільну роботу лікарів генетиків і кардіологів для своєчасного виявлення хворих, схильних до захворювання. З інформації джерел медикобіологічної літератури відома досить велика кількість досліджень, присвячених оцінці взаємозв'язку поліморфних варіантів різних генів зі схильністю до гіпертонічної хвороби [Полиморфизм Т174М-гена ангиотензиногена в московской популяции связан с гипертонической болезнью. / Д.А. Чистяков, Р.И. Туракулов, B.C. Моисеев с соавт. // Молекулярная биология. - 1999. - № 8. - С. 592-594; G-protein beta3 subunit gene (GNB3) variant in causation of essential hypertension / A.V. Benjafield, C.L. Jeyasingam, D.R. Nyholtet al. // Hypertension. - 1998. - Vol. 32 (6). - P. 1094-1097; Alpha-adducin and angiotensin I-converting enzyme polymorphisms in essential hypertension / C.J. Dark, E. Davies, N.H. Anderson et al. // Hypertension. - 2000. - Vol. 36 (6). - P. 990-994; The T-786C Mutation in Endothelial Nitric Oxide Synthase Is Associated With Hypertension / M.E. Hyndman, H.G. Parsons, S. Verma et al. // Hypertension. - 2002. - Vol. 39. - P. 919; α-adducin Gly460Trp polymorphism and essential hypertension risk in Chinese: a meta-analysis / K. Liu, Y. Liu, J. Liu et al. // Hypertens Res. - 2011. Vol. 13]. Одним з основних генів, що приймає участь у регуляції артеріального тиску і водносольового обміну, є ген АСЕ, який кодує амінокислотну послідовність ангіотензинперетворюючого ферменту, що перетворює циркулюючий у крові неактивний ангіотензин І в ангіотензин II, який має потужну гіпертензивну дію. Встановлено, що поліморфізм Alu Ins/Del I>D гена АСЕ має два варіанти, що відрізняються наявністю (insertion, І) або відсутністю (deletion, D) Alu-послідовності в інтроні гена АСЕ, чим обумовлений різний ступінь експресії гена та схильність до розвитку артеріальної гіпертензії [Багмет А.Д. I/D полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента, морфофункциональное состояние сердца и суточный профиль артериального давления у молодых мужчин с артериальной гипертонией / А.Д. Багмет, Н.С. Шестопал // Тер. архив. - 2005. - № 9. - С. 18-20; Роль полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента в реализации влияния суточного профиля артериального давления на формирование гипертрофии левого желудочка у больных с артериальной гипертензией / Г.В. Дзяк, Н.Г. Горовенко, Т.В. Колесник и др. // Укр.кардіол.журнал. - 2007. -№ 6. - С. 31-37]. Даний спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано як найближчий аналог. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби шляхом одночасного встановлення середовищних і спадково обумовлених факторів ризику розвитку ГХ з гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) у осіб із стресогенними факторами роботи. 1 UA 89858 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби, що включає оцінку інсерційно-делеційного (I/D) поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АСЕ), згідно з корисною моделлю, прогнозування розвитку ГХ з ГЛШ у осіб зі стресогенними факторами роботи здійснюють шляхом виділення поліморфних ДНК-локусів із цільної крові методом полімеразної ланцюгової реакції з наступною детекцією ампліфікованих фрагментів за допомогою електрофорезу і візуалізації в ультрафіолетовому трансілюмінаторі, вплив варіантів генного поліморфізму виявляють за допомогою дисперсійного аналізу і при виявленні алелю D та генотипу D/D прогнозують розвиток ГХ з ГЛШ. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що спосіб дозволяє з високою точністю прогнозувати розвиток ГХ з ГЛШ у осіб із стресогенними факторами роботи за допомогою синергізму оцінки комплексу генетичних і середовищних факторів ризику захворювання та дисперсійного аналізу. Спосіб виконують наступним чином: розвиток ГХ з ГЛШ у осіб із стресогенними факторами роботи прогнозують шляхом виділення із цільної крові за допомогою реагенту поліморфних ДНК-локусів методом полімеразної ланцюгової реакції на ампліфікаторі з наступною детекцією ампліфікованих фрагментів шляхом електрофорезу в 3 %-ому агарозному гелі, забарвленому бромистим етидієм. Візуалізацію ампліфікованих фрагментів здійснюють в ультрафіолетовому трансілюмінаторі в присутності маркера молекулярних мас. Вплив варіантів генного поліморфізму виявляють за допомогою дисперсійного аналізу. При виявленні алелю D та генотипу D/D прогнозують розвиток ГХ з ГЛШ. Ефективність способу доведена клініко-експериментальними дослідженнями. Для дослідження вибрали 60 машиністів магістральних локомотивів і помічників машиністів із артеріальною гіпертонією (АГ). 1-а група включала 30 осіб даної категорії з віком 37,3±1,18 років і стажем роботи - 14-17 років. Інші особи у віці 47,0±1,1 років і стажем роботи 21-24 роки склали 2-у групу спостереження. Всім обстеженим здійснювали добове моніторування артеріального тиску (AT) (ДМАТ) з реєстрацією величин систолічного (CAT) і діастолічного (ДАТ) тиску. Для виявлення ГЛШ виконували електро- і ехокардіографію. У контрольній групі обстежили 20 практично здорових чоловіків-добровольців, робота яких не була пов'язана із впливом стресогенних факторів (електрики, вантажники, інженери) у віці 34,5±1,2 років. ДМАТ виконували з використанням портативної неінвазивної системи "АВРМ-04" ("Meditech", Угорщина). Основні параметри змін міокардіальної структури й функціональний стан серця оцінювали на ехокардіографі "Ultra-marc-9" ("HDI", Японія), оснащеному фазованим датчиком 3,2 Мгц. Масу міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) розраховували за R.B. Devereux і N. Reitchek. Вимірювали товщину задньої стінки і міжшлуночкової перегородки лівого шлуночка, визначали фракцію викиду (ФВ). Розраховували індекс ММЛШ (ІММЛШ), як відношення ММЛШ до площі 2 поверхні тіла (г/м ). Генетичну діагностику здійснювали у відділі молекулярно-генетичних досліджень Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. ДНК виділяли із цільної крові за допомогою реагенту "Проба-рапид генетика" (ДНК-технологія, Росія). Аналіз поліморфних ДНК-локусів виконували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) за допомогою тест-системи "SNP-Експрес: АСЕ Alu Ins/Del I>D" (НПФ Литех, Росія). ПЛР виконували на ампліфікаторі "GeneAmp PCR System 2400" (США). Детекцію ампліфікованих фрагментів здійснювали шляхом електрофорезу в 3 %-ому агарозному гелі, забарвленому бромистим етидієм, з наступною візуалізацією в ультрафіолетовому трансілюмінаторі "TFX-20.M" ("Vilber Lourmat", Франція) у присутності маркера молекулярних мас 100 bp ("Сибэнзим", Росія). Статистичні розрахунки здійснювали з використанням програми "STATISTICA 6.1" (StatSoft, Inc.). Вірогідність розходжень у розподілі генотипів між групами, а також відповідність розподілу 2 закону Харді-Вайнберга оцінювали за допомогою аналізу таблиць сполученості за критерієм χ . Ступінь асоціації генотипу з наявністю АГ розраховували за величиною відношення шансів (OR) з урахуванням 95 % довірчого інтервалу. Вплив варіантів генного поліморфізму на клінікофункціональні показники виявляли з використанням дисперсійного аналізу. Вірогідність розходжень між середніми величинами розраховували за t-критерієм Стьюдента. Клініко-функціональна характеристика обстежуваних осіб представлена в табл. 1. Відповідно до результатів ДМАТ, для CAT було характерно стабільне підвищення протягом доби в 1-й і 2-й групах і статистично значиме зростання в обох групах. 60 2 UA 89858 U Таблиця 1 Клініко-функціональні характеристики обстежуваних осіб Розподіл груп пацієнтів Контроль (n=20) 1-а група (n=30) 2-а група (n=30) CAT, мм рт. ст. 122±3,6 156±5,6* 161±4,3* ДАТ, мм рт. ст. 78±2,3 80±1,5 89±3,8* ФВ ЛШ, % 59±1,8 67±5,2 70±4,5* ММЛШ/ріст, г/м 52±0,8 60±2,9 71±3,2* 2 ІММЛШ, г/м 127±1,2 159±4,8* 168±6,3* * - вірогідність розходжень із контрольною групою (р