Спосіб оцінки функціонального стану організму людини

Спосіб оцінки функціонального стану організму людини шляхом визначення показників серцевого індексу, показників споживання кисню та показників доставки кисню, представлення показників у стандартизованому вигляді і порівняннг їх з нормальними показниками та виявлення відхилень від норми, який відрізняється тим, що додатково визначають артеріальний тиск редукований, загрозонебезпеку, біостійкість, біонестійкість, біоадекватність або біонеадекватність, при цьому серцевий індекс розраховують за формулою: СІ=АТред.хЧСС/1,73x1000, де: СІ - серцевий індекс, л/(хвхм2); АТред. - артеріальний тиск редукований; ЧСС - число серцевих скорочень у хвилину; 1,73 - середня площа поверхні тіла, м 2 ; 1000 - коефіцієнт переводу мілілітрів у літри; біостійкість - за формулою: 100-ЗНБ, де: 100 - максимально можливий відсоток споживання кисню, %; ЗНБ - загрозонебезпека, %; біонестійкість - за формулою: 170-С, де: 170 - еталонне споживання кисню, мл/(хвхм2); С - споживання кисню у даному випадку, мл/(хвхм2); біоадекватність - за формулою: БА=БС - БНС, де: БА - біологічна адекватність організму, %; БС біологічна стійкість, %; БНС - біологічна нестійкість, %; біонеадекватність - як від'ємну величину біоадекватності, причому при біоадекватності, що складає більше 53 %, стан організму людини оцінюють як нормальний, при біоадекватності у 23-53 % стан організму людини оцінюють як середній і при біоадекватності менше 23 % стан організму людини оцінюють як низький, при наявності біонеадекватності стан організму людини оцінюють як важкий з загрозою виснаження компенсаторних можливостей. СО ю о Корисна модель стосується медицини - а саме, анестезіології і інтенсивної терапії та може бути використана в повсякденній лікувальній практиці для визначення соматичного статусу хворих та інтактних людей. Існує декілька способів визначення соматичного статусу у пацієнтів, але вони складні та незручні, що викликало необхідність у розробці нових високочутливих та простих за реалізацією способів. Відомий спосіб оцінки функціонального стану організму, який полягає у визначенні ряду показників: продовження серцевого циклу, максимальної проводності через А\/вузол, концентрації трийодтіроніну, індексу напруження за Баєвським, хвилинного об'єму кровообігу, кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка, вимірювання тиску закли нювання легеневих капілярів, відсотку лімфоцитів у периферичній крові, графічного відображення їх співвідношень між собою у вигляді графіка пелюсткового типу (баланоскопічного методу, де кожен параметр представлений у вигляді баланоскопічних одиниць, від 1 до 100) з наступним побудуванням графічної діаграми та оцінкою системних функціональних профілів (стандартизація методом відношення конкретного значення до меж мінімальних та максимальних значень норми). Потім виконується загальна оцінка функціонального стану організму в числовому вигляді. [Козырев О.А. Метод "системных функциональных профилей» как способ количественной оценки функциональною состояния организма/. Математ. Морфол. - 1998 - Т. 3, вып. 1 С. 189-195]. О) О) 9053 Спільними суттєвими ознаками аналога і корисної моделі, що заявляється, є такі: - вимірювання параметрів центральної гемодинаміки (хвилинний об'єм кровообігу), представлення отриманих показників у стандартизованому вигляді (графічні діаграми); - порівняння з нормальними показниками та виявлення відхилень від норми; загальна оцінка функціонального стану організму у числовому вигляді. Аналог має ряд недоліків, наприклад, необхідність дослідження концентрації трииодтіронину, вимірювання тиску заклинювання легеневих капілярів, електрокардіографічних даних (АВ проведень), які потребують багатокоштовних реактивів, апаратури, кадрів. Баланоскопічний метод системних функціональних профілів потребує спеціальної кваліфікованої оцінки, тому його дуже важко використовувати без лікарського нагляду. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб загальної оцінки функціонального стану організму, який полягає у: визначенні показників серцевого індексу; розрахунку об'ємного вмісту кисню у артеріальної крові - СаОг, доставки кисню (DO2). Споживання кисню (VO2), концентрації гемоглобіну (НЬ);представленні отриманих показників в стандартизованому вигляді; порівнянні з нормальними показниками га виявленні відхилень від норми. [Стасюк В.Н.. Ермолаева Е.И-Беренфус В.Я. Коррекция циркуляторного гомеостаза с применением инотропных препаратов / Аналитическая анестезиология и интенсивная терапія. - -2001 .-№1 (4), http:7anest.dsmu.edu.ua journal number4 n4.htm]. Спільними суттєвими ознаками найближчого аналога і корисної моделі, що заявляється, є такі: визначення показників серцевого індексу; розрахунок споживання кисню та розрахунок доставки кисню, представлення показників у стандартизованому вигляді, порівнянні їх з нормальними показниками та виявленні відхилень від норми. У способі-найближчому аналогу використовують інвазійні методи дослідження гемодинаміки, які по суті складні та не можуть бути широко застосованими у амбулаторній практиці. Аналіз отриманих результатів може проводити лише висококваліфікований лікар, відсутні суттєві критерії оцінки стану людини. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу оцінки функціонального стану організму людини шляхом визначення додаткових суттєвих параметрів і подальшого обчислювання за оригінальною методикою, що дозволить спростити оцінку та підвищити достовірність показників. Поставлена задача вирішується тим, що у способі який полягає у визначенні показників серцевого індексу, доставки кисню, споживання кисню, новим є те. Що додатково визначають артеріальний тиск редукований та розраховують затрозонебезпеку, біостійкість, біонестійкість, та біоадекватність або біонеадекватність, а потім дають оцінку функціональною стану організму. Біологічна адекватність - це чисельне уявлення про здоров'я людини, біологічна неадекватність - уявлення про нездоров'я (патологічній стан організму людини). Корисна модель дозволяє спростити сприйняття необхідних даних для оцінки загального етапу організму людини. Інтеграційна оцінка показників гемодипамічних режимів, кисневого транспорту та потреби у ньому дозволить спростити оцінку біологічної стійкості організму до шкідливих факторів стресорного впливу при патологічних станах, широко використовувані у клінічній практиці вимірювання кисневих режимів у інтраопераційних хворих, пацієнтів відділень інтенсивної терапії, кардіології, тощо та у інтакних людей без фізичного навантаження. Використання інтегративних показників біологічної стійкості. Біологічної нестійкості, біологічної адекватності, біологічної неадекватності дозволить зробити оцінку гемодипамічних режимів кисневого транспорту та його потребу такою, що не потребує спеціальної кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу. Спосіб здійснюють таким чином. У хворого або здорової людини в етапі спокою або фізичного навантаження після вимірювання систолічного та діастолічного артеріального тиску за методом Короткова. Числа серцевих скорочень на хвилину, концентрації гемоглобіну, сатурації кисню у артеріальній крові. Проводяться розрахунки за формулами: СІ = Атред. X ЧСС/1,74 х 1000, де: СІ - серцевий індекс, л / (хв х м2): Атред. артеріальний тиск редукований: ЧСС - число серцевих скорочень у хвилину; 1,73 середня площа поверхні тіла. М 2 ; 1000 - коефіцієнт переводу мілілітрів у літри; біостійкість за формулою: 100-ЗНБ, де: 100 - максимально можливий відсоток споживання кисню, %; ЗНБ - загрозонебезпека, %; біонестійкість за формулою: 170-С, де: 170 - еталонне споживання кисню. Мл/(хв 2 х м ); С - споживання кисню у даному випадку, мл (хв х м2); біоадекватність за формулою: БА-БС - БНС, де: БА- біологічна адекватність організму, %; БС - біологічна стійкість, %; БНС - біологічна нестійкість, %; біонеадекватність - як від'ємну величину біоадекватності. Біоадекватність людини у графічному вигляді - це простір між біостійкістю (адекватність кисневою транспорту) та біонестійкістю (адекватність споживання кисню), які у свою чергу є відсотковими показниками. Ідеальна величина біологічної адекватності становить 100 відсотків. При біоадекватності, що складає більше 53%, стан організму людини оцінюють як нормальний, при біоадекватності у 23 - 53% стан організму людини оцінюють як середній і при біоадекватності менше 23% стан організму людини оцінюють як низький. При наявності біонеадекватності стан організму людини оцінюють як важкий з загрозою виснаження компенсаторних можливостей, ризик для життя людини найвищий, що потребує негайного медичного втручання по забезпеченню нормоксії, адекватної перфузії тканин, тощо. 9053 Біоадекватність організму людини у графічному вигляді - це простір між біостійкістю (адекватність кисневого транспорту) та біонестійкістю ( адекватність споживання кисню), котрі у свою чергу є відсотковими показниками. Ідеальна величина біологічної адекватності становить 100 відсотків. Біологічна адекватність - це чисельний показник здоров'я людини,біологічна неадекватність показник нездоров'я. На фіг. 1 зображений приклад кривих біостійкості та біонестійкості. Площина, що лежить між цими кривими - біологічна адекватність. 1 - показники до наркозу, 2 - показники при індукції у наркоз, 3 - показники після інтубації та підключення до респіратору Приклад: Пацієнт К.(1953 р. н.) надійшов до відділення функціональної діагностики Запорізької лікарні швидкої допомоги 12.08.04 з підозрою на панкреатит, після фізичного навантаження і похибках у дієті. На момент огляду стан середньої важкості, артеріальній тиск систолічний та діастолічний виміряні по методу Короткова у положенні лежачи: Артеріальній тиск систолічний - 120мм. Рт. Ст. Артеріальній тиск діастоличний - 60мм. Рт. Ст. Число серцевих скорочень у хвилину - 90 Сатурація - 96%, тобто 0.96. Концентрація гемоглобіну-1 ЗО г/л Артеріальний тиск редукований = (120-60) / (120+60)* 200 = 66, 666 Серцевий індекс - (66. 666 * 90) /1000/ 1,73 = 3,468 л/(хв х м2) СаО2 = 1.34 * 0.96 * 130=167.2 мл/л СТО2 = 167,2 * 3,468 -579,88 мл/(хв х м2) Загрозонебезпека =(600-579,88)/ 6 - 2 0 , 1 2 / 6 = 3,53 Біостійкість =100-3,53=96,47 VO2 = (3, 466 - 0, 384) / 0,026 = 148 мл/(хв х м2) Біонестійкість =(170 -148) / 1,7 = 22 - 1,7-12,9 Біоадекватність = 96-13=83%, що показує компенсований стан організму, або фазу компенсації. На момент дослідження загрози для життя немає. У пацієнта через 2 тижні після стаціонарного обстеження та неповного курсу спеціального амбулаторного лікування, на фоні патологічної симптоматики , що зберігається: Артеріальний тиск систолічний - 130 мм.рт.ст. Артеріальний тиск діастолічний - 80 мм.рт.ст. Число серцевих скорочень у хвилину - 86 Сатурація - 96%, тобто 0,96. Концентрація гемоглобіну =132 г/л Артеріальний тиск редукований = 130-80) / (130+80)* 200 = 47,6 2 СІ = (47,6 * 86) /1000/1,73 - 2,366 л/(хв х м ) СаО 2 = 1, 34 * 0,96 * 132 = 169,8 мл/л СТО2 = 169,8 * 2,366 = 401,7 м/(хв х м2). Загрозонебезпека =(600-401,7)/6-198,3 /6=33,05 Біостійкість =100-33=67 VO2 =(2,366+0,384) / 0,026 - 105,7 мл/(хв х м2) Біонестійкість =(170 -105,7) • 1,7=64,3 / 1,7=37,8 Біоадекватність = 67-37,8=29,27 В цьому досліджені виявлено зниження біологічної адекватності організму пацієнта, що відображає тривалий субкомпенсований стан його організму, наслідки гострого панкреатиту. Низька біоадекватність свідчить про зниження ресурсів компенсації, що викликає потребу у лікуванні. Рекомендовано обстеження та лікування у стаціонарних умовах після консультації лікаря. Графічне відображення функціонального стану хворого К. у цьому дослідженні (фіг. 2): Відображені біостійкість та біонестійкість, площина між ними - простір біологічної адекватності. Помітна негативна динаміка стану пацієнта. 9053 .2 Комп'ютерна верстка М. Клюкін Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601