Пристрій для лікування діафізарних переломів кінцівок за о.к.попсуйшапкою

Пристрій для лікування діафізарних переломів, який містить опору з склопластику та багатоплощинні затискачі для фіксації стержнів, який Основним недоліком вказаних пристроїв для пікування діафізарних переломів є те, що вони не чередбачають можливості виникнення при функцізнальних навантаженнях пошкодженого сегменту іружних кутових деформацій, які викликають реа см со О) < D 9372 ся відносно зовнішньої опори в двох площинах. Дана конструктивна особливість затискача дозволяє фіксувати стержень до опори в різних позиціях і будувати таку фіксуючу конструкцію, яка найбільш ефективно протидіє діючим навантаженням. Але вказаний пристрій для лікування переломів має наступні недоліки. При побудові конструкції "відламки - зовнішній апарат" не враховується топографія розташування стержнів та довжина частини опори, що знаходиться в проекції зони перелому. Від довжини цієї ділянки зовнішньої опори залежить величина пружних деформацій сегменту. Не враховується діаметр зовнішньої опори відповідно до механічних умов навантаження пошкодженого сегменту, що приводить до появи надмірних деформацій, або до їх відсутності. Як показали механічні дослідження конструкції "апарат - пошкоджений сегмент" на стенді, затискач апарату у місці з єднання його з зовнішньою опорою не забезпечує необхідної міцності фіксації і при вісьовому навантаженні більше 40кг з являється залишкова деформація. Вказані недоліки знижують ефективність лікування і можуть призводити до таких ускладнень, як появу залишкових деформацій сегменту, або сповільнення процесу зрощення при умові відсутності ефекту пружних деформацій. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення пристрою для лікування діафізарних переломів, в якому за рахунок зміни конструкції апарату досягається можливість реалізації пружних кутових деформацій в межах 4-8°, за рахунок чого відбувається стимуляція утворення періостального регенерату з необхідним запасом міцності, підвищення стійкості конструкції' "зовнішній апарат - відламки" за умов дії функціональних навантажень в процесі лікування, підвищення функціональних можливостей апарату в плані просторової побудови конфігурації конструкції відповідно до особливостей пошкодження сегменту та діючих навантажень на нього. Поставлені задач* вирішуються в пристрої для лікування діафізарних переломів O.K. Попсуйшапки, який містить опору з склопластику та багатоплощинні затискачі для фіксації стержнів, згідно з корисною моделлю, опора виконана з склопластику з модулем пружності в межах 20-40ГПа і діаметром в межах 8-12мм, а затискач для з єднання стержня з зовнішньою опорою виконаний у вигляді планки, на одному кінці якої - муфта з двома прорізями, в муфту вставлена циліндрична втулка з отвором для зовнішньої опори та шплінтом з різьбою та гайкою, на шплінті знаходиться притискна шайба з бортиком, на якому виконані дві прорізі трикутної форми. На основі експериментальних біомеханічних та клінічних досліджень встановлено, що оптимальні умови для утворення повноцінного періостального регенерату мають місце при реалізації пружних кутових деформацій в межах 4-8град, при функціональних навантаженнях кінцівки. Такі пружні деформації можливі при використанні в апараті зовнішньої опори з склопластику, який має модуль пружності 20-40ГПа діаметром 8-12мм, а довжина частини опори, що знаходиться в проекції зони перелому в межах 80-120мм. Сутність корисної моделі пояснюють малюнки фіг.1 та фіг.2, де на фіг. 1 зображена схема конструкції "відламки гомілки - зовнішній апарат", на фіг.2 - затискач для з єднання стержня з зовнішньою опорою, фіг.3-9 приклади використання пристрою. Апарат для лікування діафізарних переломів КІНЦІВОК містить зовнішню опору 1 з склопластику, стержні 2, що виконані з можливістю вгвинчуватися у відламки та затискачів 3, які виконані з можливістю з'єднувати стержні 2 з зовнішньою опорою 1 в різних положеннях. Зовнішня опора 1 у вигляді циліндричного прутка діаметром від 8 до 12мм. За рахунок ділянки зовнішньої опори 4, яка утворюється між двома затискачами в проекції перелому, реалізуються пружні кутові деформації сегменту при навантаженнях. Затискачі 3 для з єднання стержнів з зовнішньою опорою 1 виконані у вигляді планки 5 з повздовжньою проріззю 6, на одному кінці планки розташована муфта 7 з двома прорізями 8. В муфту 7 вставлена циліндрична втулка з отвором 9 для зовнішньої опори 1 та шплінт 10 з різною гайкою 11. На шплінті 10 розташована з можливістю фіксації притискна шайба 12 зовнішньої опори 1, яка містить бортик 13 з двома прорізями 14 трикутної форми. На планці 5 розміщена притискна шайба 15 стержня, з можливістю фіксації болтом 16. Пристрій може бути використай для лікування діафізарних переломів гомілки, стегна, плеча та передпліччя. Наводимо методику використання пристрою при діафізарному переломі гомілки, що найчастіше зустрічається в практиці травматолога. Після загального або регіонального знеболення виконують операцію співставлення відламків та фіксації їх апаратом. Першим етапом після попереднього свердління обох коркових шарів кістки вгвинчують у проксимальний та дистальний відламки по одному стержню 2 на відстані 40-60мм від перелому. Ці два стержні 2 розташовують у сагітальній площині. Другим етапом виконують закрите або відкрите вправлення відламків, після чого фіксують стержні 2 до зовнішньої опори 1 за допомогою затискачів 3. При цьому довжина ділянки 4 зовнішньої опори 1 між цими двома стержнями складає відповідно 80-120мм. Третім етапом вгвинчують ще по одному стержню 2 в проксимальний та дистальний метафізи великогомілкової кістки в фронтальній площині і також фіксують їх до зовнішньо'; опори за допомогою затискачів 3. Запропонована конструкція затискачів 3 дозволяє фіксувати стержні 2 в любому положенні, яке вони зайняли після репозиції відламків. Положення відламків контролюють рентгенографією. Починаючи з 2-3 доби призначають постраждалому ходіння з допомогою милиць з дозованою опорою на пошкоджену кінцівку. Величину вісьового навантаження кінцівки дозують по появленню болі в місці перелому. Поступово величину навантаження хворий збільшує таким чином, що через 30-50 діб після операції він вже ходить з повною опорою на кінцівки. Через 2 місяці після травми 9372 виконують рентгенографію. Термін фіксації апаратом складає 3-4,5 місяці. Наводимо приклад використання запропонованого пристрою. Постраждала М., 25 років, отримала закритий перелом правої гомілки при дорожньотранспортній пригоді. При надходженні до травматологічного відділення їй виконана операція відкритої репозиції та фіксації відламків за описаним способом. При побудові конструкції "відламкизовнішній апарат" була використана зовнішня опора з склопластику діаметром 10мм, а довжина її ділянки в проекції перелому склала 90мм (фіг.З), хвора почала ходити через добу після операції і, поступово збільшуючи навантаження, через місяць вже ходила без засобів додаткової опори (фіг.4). Через 3,5 місяці апарат був видалений при наявності зрощення відламків за рахунок вираженої періостальної мозолі. В залежності від локалізації перелому, біомеханічних умов, які виникають при навантаженнях пошкодженої кінцівки має бути врахованим діаметр зовнішньої опори апарата, як це було зроблено у іншому клінічному випадку. Фи Приклад 2. Постраждалий Н., 13 років. Закритий перелом лівого стегна (фіг.5) при автотранспортній аварії. Був доставлений у дитячу травматологічну клініку, де в ургентному порядку виконана операція: закрита репозиція відламків та їх фіксація апаратом запропонованої конструкції (фіг.6). В даному випадку в зв'язку з локалізацією перелому на стегні та дією поперечних навантажень більшої величини ніж при перелому гомілки була використана зовнішня опора діаметром 12мм, стержні введені в фронтальній площині. Довжина частини опори в проекції перелому склала 11см. Ходити з дозованим навантаженням на пошкоджену кінцівку почав на третій день після операції, а ще через три дні був виписаний на амбулаторне спостереження. Через 1,5 місяці після травми почав ходити до школи в апараті. Через 3,5 місяці ходить з повним навантаженням на кінцівку. Функція згинання гомілки до 90% (фіг.7, 8). Рентгенологічне зрощення відламків (фіг.9), апарат знятий. Таким чином, запропонований апарат для лікування діафізарних переломів дозволяє підвищити ефективність лікування. 9372 •Wr.4 Фіг З Фи 6 Фи К Фіг 7 9372 10 ФігЧ Комп'ютерна верстка А Рябко Підписне Тираж 26 прим Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова 1,м К и ї в - 4 2 , 01601