Спосіб ранньої діагностики збудників мікроспорії тварин

Реферат: Спосіб ранньої діагностики виявлення збудників мікроспорії тварин ґрунтується на флуоресценції дерматоміцетів роду Microsporum в ультрафіолетових променях смарагдовозеленуватим світінням проб патологічного матеріалу, відібраного від тварин. Дослідження волосяного покриву проводять всієї тварини у темному приміщенні шляхом опромінення ультрафіолетовими променями за допомогою ручної лампи ОЛД-41 (або аналогічного класу) зі світофільтром Вуда, довжиною хвилі 365-366 нм. UA 95438 U (54) СПОСІБ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ЗБУДНИКІВ МІКРОСПОРІЇ ТВАРИН UA 95438 U UA 95438 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі знань "Ветеринарна медицина", а саме до ветеринарної мікології, зокрема до способів раннього виявлення збудників мікроспорії тварин під час постановки попереднього та заключного діагнозів, та для оцінювання ефективності лікувальнопрофілактичних мікроспорійних заходів. В основу корисної моделі поставлено задачу створити доступний для практики та простий і ефективний спосіб виявлення збудників мікроспорії на стадії латентного перебігу хвороби оскільки візуального ураження волосяного покриву міцелієм, мікроконідіями, макроконідіями, випадіння волосся тощо, як правило, не виявляють. Масове розповсюдження патогенних збудників мікроспорії на всіх континентах та у різних кліматичних зонах нашої планети пояснюється, перш за все, високою резистентністю до умов довкілля. Складна епізоотична ситуація в Україні щодо мікроспорії тварин в останні декілька років спонукала до розробки способу раннього виявлення збудників під час постановки попереднього та заключного діагнозів на мікроспорію у мишей, щурів, морських свинок, котів, собак, коней, хутрових звірів та інших тварин. Ранню діагностику на мікроспорію проводили з метою визначення носіїв патогенних дерматоміцетів у тварин в період скритого перебігу захворювання без помітних клінічних ознак. Важливим для своєчасної та якісної ранньої діагностики мікроспорії є попередній моніторинг стану волосяного покриву шляхом обстеження всіх тварин, особливо перед вакцинацією. Ці дослідження проводили як до лікування, так і після, а за їх результатами судили щодо ефективності лікувально-профілактичних заходів, а також визначали які дерматоміцети циркулюють на цьому поголів'ї тварин, а отримані результати враховували під час розробки та виготовленні вакцин із місцевих штамів. На результативність під час постановки діагнозу впливає правильність відбору діагностичної проби біологічного матеріалу та ефективність методів виявлення збудників мікроспорії тварин Практика ветеринарної медицини вимагає проводити своєчасний моніторинг вірулентних дерматоміцетів на певному поголів'ї тварин, як перед вакцинацією так і після неї. На сьогодні простих і доступних методів виявлення збудників мікроспорії на стадії латентного перебігу захворювання тварин недостатньо, це спонукало до розробки способу раннього виявлення збудників під час постановки попереднього діагнозу на мікроспорію у котів, собак та коней. Спосіб раннього виявлення збудників мікроспорії у тварин включає аналіз епізоотичної ситуації у кожному конкретному випадку захворювання, люмінесцентні дослідження стану волосяного покриву тварин та відбір діагностичної проби біологічного матеріалу (волосся, лусочки, кірочки тощо) з подальшим проведенням мікологічних досліджень біоматеріалу на предмет виділення чистих культур збудників, ідентифікуючи їх до виду та постановкою біопроби сприйнятливих тваринах під час заключного діагнозу на дерматомікоз. Явище люмінесценції людству відома ще із сивої давнини. Люди давно помітили у темряві світіння гнилих дерев, комах тощо. Після відкриття інфрачервоних, а пізніше ультрафіолетових променів почалась нова ера у біотехнології та хімії. Відомо, понад 3000 органічних сполук, які мають власну люмінесценцію [Гришева Т.И., 2003]. На сьогодні люмінесцентний метод широко застосовується у мікотоксикології під час визначення 400 мікотоксинів у плісеневих культурах, продуктах харчування, кормах, органах та тканинах, використовуючи як короткі так і довгі хвилі ультрафіолетових променів [Тутельян В.А., Кравченко Л.В, 1985]. У медичній та ветеринарній мікології люмінесцентний метод використовується тільки при дослідженні проб патологічного матеріалу відібраного від тварин під час постановки діагнозу на мікроспорію [Харченко С. М., Литвин В. П., Тарабара И. М., 1982]. Як свідчить практика, відбір проб патологічного матеріалу з дерматомікозних вогнищ під час мікроспорії тварин використовується в "сліпу" (без люмінесцентного контролю), а тому і результативність постановки діагнозу є край низкою. В основу розробки способу ранньої діагностики збудників мікроспорії тварин поставлено задачу вдосконалення люмінесцентного методу діагностики з застосуванням переносної ручної лампи ОЛД-41 зі світофільтром Вуда та запропонувати оптимальний прийом відбору діагностичних проб біологічного матеріалу на стадії латентного перебігу мікроспорії у котів, собак та коней. Метод раннього виявлення збудників мікроспорії у тварин включає: 1) аналіз епізоотичної ситуації у кожному конкретному випадку захворювання; 2) люмінесцентні дослідження стану волосяного покриву всієї тварини; 3) відбір під контролем флуоресценції діагностичних проб біологічного матеріалу (волосся, лусочки, кірочки тощо) з подальшим проведенням мікологічних досліджень на предмет виділення чистих культур збудників; 4) ідентифікація їх до виду та постановка біопроби на сприйнятливих тваринах. 1 UA 95438 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 На користь раннього виявлення збудників мікроспорії під час постановки попереднього та заключного діагнозів вказує таке: - виявлення носіїв збудників мікроспорії на волосяному покриву при відсутності ознак захворювання надає можливість діагностувати та оцінювати ефективність лікувальнопрофілактичних дерматомікозних заходів; - важливим для своєчасної та якісної діагностики мікроспорії є попередній моніторинг стану волосяного покриву тварин шляхом проведення регулярних клінічних обстежень та люмінесцентних досліджень тварин з метою отримання цілеспрямованого біологічного матеріалу від них, з послідуючим мікологічним дослідженням; - люмінесцентне оцінювання ураження збудниками мікроспорії тварин дозволяє найбільш об'єктивно оцінити місцеві зміни та загальний стан тварин, визначити прогноз, обрати оптимальну схему лікування; після виділення із біологічного матеріалу збудників мікроспорії необхідно ретельно їх ідентифікувати до виду, проводити відтворення захворювання мікроспорії та за показниками біологічних властивостей включати ці ізоляти до складу асоційованих вакцин проти мікроспорії; - люмінесцентні дослідження являють собою одну з важливих складових диспансерного обстеження тварин щодо збудників мікроспорії, дозволяючи, у поєднанні із мікологічними дослідженнями, прогнозувати його перебіг та рекомендувати оптимальні специфічні лікувальнопрофілактичні заходи із включенням до них схем фармакологічної корекції (фунгіцидної); - наявність асоціації збудників роду Microsporum, умовно патогенними плісеневими грибами із родів Aspergillus, PeniciIlium, Candida, Mucor та ін., які на жаль не враховуються під час постановки діагнозу, а вони самі можуть становити потенційну загрозу здоров'ю тварин; - дозволять проводити своєчасну вакцинацію тварин; - скорочувати термін постановки діагнозу на мікроспорію у 6 разів; - підвищує економічну ефективність проведення досліджень. Хід визначення Розробку способу виявлення збудників мікроспорії тварин під час ранньої постановки діагнозу проводили шляхом порівнювальної ефективності існуючих лабораторних методів діагностики [Курасова В.В., 1971]. Клініко-епізоотологічний метод обстеження тварин. Використовуючи візуальне обстеження тварин з метою виявлення мікроспорії під час латентного перебігу захворювання - достовірність була низькою. Мікроскопічний метод. Відібраний біологічний матеріал від тварин у подальшому подрібнювали або відсікали скальпелем уражені частини волосся під контролем фазовоконтрастної мікроскопії. Готовили зразки біологічного матеріалу для мікологічних досліджень (кореневі ділянки волосся, лусочки) досліджували у роздавленій краплі нефарбованого та фарбованого препарату методом фазово-контрастної мікроскопії. Під час мікроскопії виявлено нитки міцелію, ланцюжки та окремі мікроконідії біля волосся і всередині волосу та у вигляді чохла. Мікроскопічний метод дослідження біологічного матеріалу від тварин під час постановки діагнозу є орієнтовним тому, що крапельки жиру можуть діагностувати, як мікроконідії, а також нитки міцелію других плісеневих та інших грибів. На першому етапі проведено результати обстеження тварин методами люмінесцентного та мікологічного дослідження під час ранньої постановки діагнозу на мікроспорію (таблиця 1). Люмінесцентний метод. Візуальне (власне світіння) виявлення наявності ураження волосяного покриву збудників мікроспорії тварин за допомогою люмінесцентного методу. Досліджували волосяний покрив всієї тварини шляхом проведення опромінення ультрафіолетовими променями за допомого ручної лампи ОЛД-41 (або аналогічного класу) з світофільтром Вуда, довжиною хвилі 365-366 нм. Лампу тримали на відстані до 20 см від волосяного покриву тварин. У позитивних випадках спостерігали флуоресценцію смарагдовозеленуватого світіння волосяного покриву всього тіла тварини або окремих її ділянок, ураженого дерматоміцетами роду Microsporum. Люмінесцентне обстеження волосяного покриву тварин та відібрані діагностичні проби біологічного матеріалу проводили в темному приміщені. Не флуоресціює уражене дерматоміцетами мікроспорії волосся тварин чорної масті. У подальшому дослідження полягало у наступному: з тих ділянок, які флуоресціювали смарагдово-зеленуватим світінням відбирали біологічний матеріал - проби волосся і лусочки, артроспори, мікроконідії, міцелій тощо згідно процедурної методики шляхом розчісування гребінцем або щіткою більше 10 раз кожну дослідну ділянку шкіри. Достовірність постановки діагнозу на мікроспорію залежить також і від правильного відбору діагностичної проби біологічного матеріалу. Встановлено, що результативність діагностичної проби біологічного матеріалу відібраного від тварин без люмінесцентного контролю становила 2 UA 95438 U 5 10 15 40-60 %, а під час обстеження методом люмінесценції волосяного покриву всієї тварини або окремих ділянок та відбір діагностичної проби із місць найінтенсивнішої флуоресценції, сягала 85,3-100 %. Таким чином, результативність постановки діагнозу на мікроспорію підвищується майже у два рази за рахунок правильно відібраної діагностичної проби. Мікологічний метод. Відібраний біологічний матеріал від тварин досліджували методом прямої інокуляції на щільні живильні селективні та на диференційно-діагностичні середовища. Вивчали культурально-морфологічні ознаки збудників, ідентифікуючи їх до виду. Під час сильної контамінації, сторонньою мікобіотою, виділені культури дерматоміцетів та їх очистку проводили методом розведення. У результаті дослідження відібраного від мишей біологічного матеріалу було ізольовано Microsporum canis (63,0 %) і Trichophyton mentagrophytes (37 % від загальної кількості вилучених збудників), від щурів - Microsporum canis (64,0 %) і Trichophyton mentagrophytes (36,0 %), від морських свинок - Microsporum canis (56,0 %) і Trichophyton mentagrophytes (44,0 %), від котів Microsporum canis (82 %) і Microsporum gypseum (18,0 %), від собак -Microsporum canis (83,0 %) і Trichophyton mentagrophytes (17,0 %), від коней - Microsporum canis (60 %) та Microsporum spp. (40 %) (таблиця). Таблиця Результати обстеження тварин методами люмінесцентного та мікологічного дослідження під час ранньої постановки діагнозу на мікроспорію Кількість Вид обстежених тварин тварин (голів) Люмінесцентний метод Загальне число хворих тварин Коти 30 35 40 154 286 93 Коні 25 333 Собаки 20 Мікологічний метод 75 20 Назва збудників Microsporum canis Microsporum gypseum Microsporum canis Trichophyton mentagrophytes Microsporum canis Microsporum spp. Кількість штамів виявлених 126 28 82,0 18,0 93 16 85,3 14,7 12 8 60,0 40,0 % Таким чином, проведені нами дослідження і апробація в умовах виробництва показали, що спосіб виявлення збудників мікроспорії тварин можна рекомендувати для застосування під час ранньої, попередньої та заключної постановки діагнозу. Впровадження в державних лабораторіях ветеринарної медицини розробленого способу ранньої діагностики виявлення збудників мікроспорії тварин дасть змогу підвищити результативність та сприятиме зниженню економічних витрат та часу на проведення мікологічних досліджень. Список використаної літератури 1. Гришева Т.И. Методы люминесцентного анализа / Т.И. Гришева. - С.-Петербург: НПО "Професионал", 2003. - 226 с 2. Спесивцева Н.А. Микозы и микотоксикозы животных / Н.А.Спесивцева. - Μ.: Сельхозгиз, 1960. - 259 с. 3. Саркисов А.Х. Диагностика грибных болезней животных / А.Х. Саркисов, В.П. Королева, Е.С. Квашина, В.Ф. Грузин: под общей ред. А.Х. Саркисов. - М.: Колос, 1971. - 119 с. 4. Петрович СВ. Микотические заболевания животных / С.В. Петрович. - М.: Россельхозиздат, 1982. - 192 с. 5. Курасова В.В. Методы исследования в ветеринарной микологии / В.В. Курасова, В.В.Костин, Л.С.Малиновская. - М.: Колос, 1971. - 119 с. 6. Харченко С.М. Специфічна профілактика та лікування дерматомікозів собак і котів / СМ. Харченко, A.M. Волков // Матеріали конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва 11-12 березня 2008 р. К.: НАУ, 2008. - С. 145-146. 7. Тутельян В.А. Микотоксины / В.А. Тутельян, Л.В. Кравченко. - М.: Медицина, 1985.-319 с. 8. Харченко С.Н. Справочник по микозам и микотоксикозам сельскохозяйственных животных/ С.Н. Харченко, В.П. Литвин, И.М. Тарабара И.М. - К.: Уражай, 1982. - 167 с 3 UA 95438 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 1. Спосіб ранньої діагностики виявлення збудників мікроспорії тварин, що ґрунтується на флуоресценції дерматоміцетів роду Microsporum в ультрафіолетових променях смарагдовозеленуватим світінням проб патологічного матеріалу, відібраного від тварин, який відрізняється тим, що проводять дослідження волосяного покриву всієї тварини у темному приміщенні шляхом опромінення ультрафіолетовими променями за допомогою ручної лампи ОЛД-41 (або аналогічного класу) зі світофільтром Вуда, довжиною хвилі 365-366 нм. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що відбір діагностичної проби біологічного матеріалу проводять шляхом розчісування гребінцем або щіткою більше 10 раз кожну дослідну ділянку шкіри з місць найінтенсивнішої флуоресценції смарагдово-зеленуватого світіння волосяних покривів, результативність при цьому підвищується до 85,3-100 %. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що дозволяє проводити оцінювання ефективності лікувально-профілактичних мікроспорійних заходів. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4