Профілактика ранових ускладнень в ранньому післяопераційному періоді в абдомінальній хірургії із застосуванням оксиду азоту

Реферат: Спосіб профілактики ранових ускладнень в абдомінальній хірургії шляхом дренування післяопераційної рани перфорованими силіконовими дренажами над сітчастим трансплантатом при вентральних грижах по бічних ділянках рани та виведення через контрапертури в нижньому куті рани з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації" або через один перфорований силіконовий дренаж встановлений посередині рани при інших оперативних втручаннях з виведенням дренажу в нижньому куті рани з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації", подальше дренування підшкірної жирової клітковини гумовими випускниками та обробка ранової поверхні повітряноплазмовими потоками, які вміщують оксид азоту та генеруються апаратом "Плазон", що дозволяє попередити розвиток гнійно-запальних ранових ускладнень, шляхом адекватного дренування рани перфорованими силіконовими дренажами, встановленням в підшкірно-жирову клітковину гумових випускачів та бактерицидною дією оксиду азоту. UA 96617 U (12) UA 96617 U UA 96617 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до абдомінальної хірургії, і застосовується з метою профілактики ранових ускладнень в ранньому післяопераційному періоді. Останні 10 років відмічена тенденція до збільшення числа хворих з вентральними грижами [1, 6]. Вагомою причиною у виникненні післяопераційних ускладнень є інфекція, причина якої невірний метод пластики передньої черевної стінки, травматичне проведення оперативного лікування, поганий гемостаз, неадекватний догляд за раною в ранньому післяопераційному періоді [8]. Частота ранових ускладнень після герніопластики по даних J. McGreevy. (2003) - 21 %, А.В. Базаева, И.А. Цверова (2011) - 12 %. Профілактиці ранових ускладнень присвячено багато робіт - проведення антибактеріальної терапії перед операцією [3], місцева обробка рани стимуляторами репаративної регенерації [5], застосування фізіотерапевтичних методів на післяопераційну рану [4]. Одним із важливих чинників профілактики ранових ускладнень при лікуванні вентральних кил є адекватне дренування. Існує спосіб адаптивної імунотерапії для лікування хворих з гнійно-септичними процесами (RU № 2098125 С1, А61 К 38/00) виконується дренування рани з виведенням дренажних трубок фіксуванням гумової перчатки на другому кінці та виділяють мононуклеарні клітини, культивують їх з інтерлейкіном 2 та вертають парантерально пацієнту, а порожнини промивають через дренажні трубки розчином з комбінацією інтерлейкінів. Однак, недоліком цього методу є загроза інфікування рани інфікованим вмістом та також недостатнім рівнем вакууму. Також даний спосіб використовують тільки в комбінації з внутрішньовенним введенням інтерлейкінів, та не використовується як самостійний місцевий метод. Метод використовується в лікуванні гнійних ран, та не використовується в профілактичних цілях. Слід відмітити дорогу вартість методу враховуючи використання інтерлейкіну. Найбільш близьким методом профілактики гнійних ускладнень післяопераційної рани є метод (RU № 2449820), при якому застосовується аргонова плазма шляхом обробки операційної рани та сітчастого протеза низькотемпературним потоком аргонової плазми з застосуванням апарата KLS Martin зі швидкістю 2 л/хв., під напругою 40 Вт, загальна тривалість 2-3 хвилини. Недоліком цього методу є те, що методика не передбачає обов'язкове дренування рани, що не виключає утворення порожнин між тканинами та сітчастим трансплантатом з подальшим виникненням ранових ускладнень. Також у даному пристрою висока ціна, що не дозволяє використовувати методику широко. Задача корисної моделі - створення методу профілактики ранових ускладнень, який дозволить усунення порожнин між сітчастим трансплантатом та м'якими тканинами та максимально нормалізувати порушення мікроциркуляції в м'яких тканинах, зменшення бактеріального обсіменіння ранової поверхні, а також проведення стимуляції репаративних процесів в тканинах. Поставлена задача вирішується шляхом дренування рани двома перфорованими силіконовими дренажами, які встановлюються по бічних ділянках рани над сітчастим трансплантатом та виводяться через контрапертури в нижньому куті рани з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації" або один перфорований силіконовий дренаж встановлений посередині рани при інших оперативних втручаннях з виведенням дренажу в нижньому куті рани з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації". Обов'язкове дренування підшкірної жирової клітковини гумовими випускниками, та шляхом використання апарата "Плазон", яким інтраопераційно виконується хірургічна обробка операційної рани. Апарат "Плазон" генерує повітряно-плазмові потоки (ППП), які містять оксид азоту в режимі генератор-стимулятор (зелене маркування) на відстані 8-13 см, скануючими рухами при експозиції 1-4 сек. на 0,5 см (при роботі генераторастимулятора формується слабосвітний плазмений потік з температурою на виході з каналу 700800 С та невеликим газодинамічним тиском). Після чого на рану накладається суха асептична пов'язка. В післяопераційному періоді кожен день проводиться NO-терапія на ділянку післяопераційної рани - на відстані 20 см скануючими рухами в режимі генератора-стимулятора (зелене маркування), час експозиції 5 хвилин з асептичною обробкою післяопераційної рани. Вказаний спосіб базується на поєднанні профілактичних дій на рановий процес. Кожна дія цього процесу направлена на вирішення поставленої задачі корисної моделі: - Дренування рани перфорованими силіконовими дренажами, які встановлюються по бічних ділянках рани над сітчастим трансплантатом та виводяться через контрапертури в нижньому 1 UA 96617 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 куті рани з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації" або один перфорований силіконовий дренаж встановлений посередині рани при інших оперативних втручаннях з виведенням дренажу в нижньому куті рани з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації". При наповнюванні "Сильфон-гармошка для аспірації" на 2/3 ексудатом виконується зміна "Сильфон-гармошка для аспірації" на нову. Це дозволяє підтримувати вакуум в рані, за рахунок чого не виникають порожнини для послідуючого виникнення сером чи нагноєння рани. Також вакуумна система та зміна її при наповнюванні на 2/3 не дозволяють інфікування рани зворотним струмом ексудату. Дренажі тримаються доти, поки є віддільне з рани, та не промиваються. Дренування підшкірної жирової клітковини гумовими ви пускачами дозволяє не накопичуватися ексудату, що також дозволяє уникнути виникнення запальних процесів в підшкірній жировій клітковині. - Апарат "Плазон" генерує повітряно-плазмові потоки оксиду азоту, механізми дії яких підтверджені експериментальними дослідженнями: - пряма чи опосередкована (завдяки утворенню пероксинітриту) бактерицидна дія; - нормалізація мікроциркуляції завдяки вазодилятації, антиагрегантних і антикоагулянтних дій NO; - регуляція чи підсилення синтезу колагену; - вплив на проліферацію кераноцитів і відповідно епітелізацію ранового процесу; - регуляція імунних порушень властивих для ранової патології [2, 9]. В доступних джерелах науково-медичної та патентної інформації авторами не було знайдено подібного методу профілактики ранових ускладнень в абдомінальній хірургії. Спосіб профілактики ранових ускладнень в абдомінальній хірургії на прикладі герніопластики сітчастим трансплантатом шляхом дренування післяопераційної рани силіконовими дренажами над сіткою паралельно одне до одного з виведенням через контрапертуру з застосуванням вакуум аспірації "Сильфон-гармошка для аспірації", дренування підшкірної жирової клітковини гумовими випускачами, та обробка ранової поверхні повітряноплазмовими потоками (ППП), які вміщують оксид азоту та генеруються апаратом "Плазон". Приклад 1. Хвора Т., історія хвороби № 13901, 88 років, госпіталізована 24.10.13 р. зі скаргами на наявність болючого утворювання по ходу післяопераційного рубця. Гриженосійство 7 років. Зі слів, грижа защемилась біля 8 годин тому. В анамнезі - лапроскопічна холецистектомія, страждає на гіпертонічну хворобу II типу, варикозною хворобою нижніх кінцівок, ожиріння 3 ст. St. localis: живіт рівномірно збільшений за рахунок підшкірно жирової клітковини, в ділянці післяопераційного рубця візуалізується грижове випинання, болюче при пальпації та невправиме в черевну порожнину. Грижове вип′ячування 15×8 см, шкіра над ним 12 не змінена. Загальний аналіз крові: гемоглобін 150 г/л, лейкоцити 15,9×10 /л. УЗД черевної порожнини - в параумбілікальній зоні візуалізується грижове вип′ячування вмістом якого є пасмо великого чіпця. Діагноз - защемлена післяопераційна вентральна грижа. Гіпертонічна хвороба 2 ст. ІХС. Атеросклероз аорти та вінцевих судин серця. СН 2А. Варикозна хвороба нижніх кінцівок. Ожиріння 3 ст. Виконано - герніотомія, резекція пасма великого чіпця. Пластика поліпропіленовою сіткою за sub lay методикою. Післяопераційну рану дреновано силіконовими дренажами, які встановлені над сіткою паралельно одне до одного та виведені через контрапертури з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації" та дренування підшкірної жирової клітковини гумовими випускниками. Інтраопераційно проводилась обробка рани повітряно-плазмовим потоком в режимі генератора-стимулятора на відстані 10 см, вихідний 2 канал з діаметром 0,8 мм, скануючими рухами при експозиції 1-4 сек. на 0,5 см шляхом використання апарата "Плазон". Кожен день проводилась NO-терапія на ділянку післяопераційної рани - на відстані 20 см скануючими рухами в режимі генератора-стимулятора (зелене маркування), час експозиції 5 хвилин з асептичною обробкою післяопераційної рани. Гумові випускачі в підшкірно жировій клітковині знаходились 3 доби (поки було відділюване серозного характеру). Дренажі тримались доти, поки по них було відділюване - дренажі забрано на 3 добу. Системно хвора отримувала антибіотикотерапію: антибіотик було введено за 30 хвилин до початку операції та в подальші 72 години, також хвора отримувала нестероїдні протизапальні препарати, антикоагулянти, пробіотики. Рана загоїлася первинним натягом. Хвора виписана в задовільному стані на 12 добу. Ускладнень не було. Огляд хворого через місяць - ускладнень не виникло. Приклад 2. Хворий Ш., історія хвороби № 14199, 56 років, госпіталізований 31.10.13 р. зі скаргами на наявність болючого утворювання по ходу післяопераційного рубця. Гриженосійство 3 роки. В анамнезі - оперований з приводу грижі білої лінії живота, страждає на гіпертонічну хворобу II типу, ІХС. Атеросклероз аорти та вінцевих судин. СН 2 тип. St. localis: живіт не 2 UA 96617 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 збільшений, в ділянці післяопераційного рубця візуалізується грижове випинання, помірно болюче при пальпації та вправиме в черевну порожнину. Грижове вип′ячування 8×6 см, дефект апоневрозу 3×3 см, шкіра над ним не змінена. Загальний аналіз крові: гемоглобін 148 г/л, 12 лейкоцити 3,7×10 /л. Діагноз - вправима післяопераційна вентральна грижа. Гіпертонічна хвороба II ст. ІХС. Атеросклероз аорти та вінцевих судин серця. СН 2А. Виконано - герніотомія, пластика поліпропіленовою сіткою за sub lay методикою. Післяопераційну рану дреновано силіконовими дренажами, які встановлені над сіткою паралельно одне до одного та виведені через контрапертури з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації" та дренування підшкірної жирової клітковини гумовими випускниками. Інтраопераційно проводилась обробка рани повітряно-плазмовим потоком в режимі генератора-стимулятора на відстані 10 см, вихідний канал з діаметром 0,8 мм, скануючими рухами при експозиції 1-4 сек. на 0,5 см шляхом використання апарату "Плазон". Кожен день проводилась NO-терапія на ділянку післяопераційної рани-на відстані 20 см скануючими рухами в режимі генератора-стимулятора (зелене маркування), час експозиції 5 хвилин з асептичною обробкою післяопераційної рани. Гумові випускники в підшкірно жировій клітковині знаходились 2 доби (поки було відділюване серозного характеру). Дренажі тримались доти, поки по них було відділлюване - дренажі забрано на 4 добу. Системно хворий отримував антибіотикотерапію: антибіотик було введено за 30 хвилин до початку операції та в послідуючі 72 години, також хворий отримував нестероїдні протизапальні препарати, антикоагулянти, пробіотики. Рана загоїлася первинним натягом. Хворого виписано в задовільному стані на 9 добу. Ускладнень не було. Огляд хворого через місяць - ускладнень не виникло. Спосіб, що заявлений, був впроваджений в хірургічному відділенні КМКЛ № 6 в 2013 році. Даним методом проліковано 17 хворих з хорошим клінічним ефектом. Ускладнень не було. Контрольний огляд через 1 місяць - ускладнень не виникло. Використання способу, що пропонується, забезпечує профілактичну дію на післяопераційну рану в ранньому післяопераційному періоді, що сприяє загоєнню рани первинним натягом у хворих з важкою супутньою патологією, що дозволяє зменшити строк прибування хворого в стаціонарі та суттєво знизити фінансові витрати на лікування хворих. Весь вищевикладений матеріал доводить, що новий спосіб можна рекомендувати для профілактики ранових ускладнень при герніопластиці в практичній діяльності. Джерела інформації:: 1. Белоконев В.И., Пушкин С.Ю., Павлишин Л.Б., Белоусов Д.В. Патогенез послеоперационных вентральных грыж и обоснование хирургических способов их лечения. Самарский медицинский архив. Самара 1996; Сборник 2: 23-29. 2. Ванин А.Ф. Осид азота - универсальный регулятор биологических процессов/ А.Ф. Ванин // Сб. материалов науч.-практ. конф. "NO-терапия:теоритические аспекты, клинический опыт и проблемы применения оксида азота в медицине" - Москва - 2001. - С. 22-27. 3. Гостищев В.К., Омельяновский В.В. Пути и возможности профилактики инфекционных осложнений в хирургии. Хирургия 1997; 8:11-15. 4. Жебровский В.В. Ранние и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости. Симферополь: Издательский центр КГМУ 2000; 688. 5. Кочнев О.С, Измайлов С.Г. Применение ксимедона для стимуляции заживления и профилактики нагноений операционных ран. Хирургия 1991; 5: 27-30. 6. Маистеренко И.А., Ткаченко А.Н. Негативные последствия лечения послеоперационных вентральных грыж. Возможности прогноза и пути профилактики. Вестн хир 1998; 1: 130-135. 7. Мирзабекян Ю.Р., Добровольский С.Р. "Прогноз и профілактика раневих ослонений после пластики передней брюшной стенки по поводу послеоперационной вентальной грыжи.» Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова, Москва - 2008 г. С. 66-71. 8. Янов В.Н. Аутодермальная пластика и транспозиция Прямых мышц живота при гигантских послеоперационных грыжах. Хирургия 2000; 6: 23-26. 9. The function of nitric oxide in wound repair: inhibition of inducible NO-synthase severely impairs wound reepitalization / Stallmeyer В., Kampfer H., Kolb N. et al. // J. Invest Dermat. - 1999. - № 6 (133). - 1090-1098. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб профілактики ранових ускладнень в абдомінальній хірургії шляхом дренування післяопераційної рани перфорованими силіконовими дренажами над сітчастим трансплантатом при вентральних грижах по бічних ділянках рани та виведення через контрапертури в нижньому 3 UA 96617 U 5 куті рани з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації" або через один перфорований силіконовий дренаж встановлений посередині рани при інших оперативних втручаннях з виведенням дренажу в нижньому куті рани з фіксуванням вакуумаспіраційної системи "Сильфон-гармошка для аспірації", подальшим дренуванням підшкірної жирової клітковини гумовими випускачами та обробкою ранової поверхні повітряноплазмовими потоками, які вміщують оксид азоту та генеруються апаратом "Плазон", що дозволяє попередити розвиток гнійно-запальних ранових ускладнень, шляхом адекватного дренування рани перфорованими силіконовими дренажами, встановленням в підшкірно-жирову клітковину гумових випускачів та бактерицидною дією оксиду азоту. 10 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4