Спосіб формування об’ємних деталей головних уборів за допомогою просторової вібрації

Реферат: Спосіб формування об'ємних деталей головних уборів за допомогою просторової вібрації включає розміщення і закріплення виробу на нижньому формувальному елементі, формування деталі в рідинно-активному середовищі, сушіння та стабілізацію отриманої форми. При цьому формувальний елемент із тканиною здійснює зворотно-поступальні рухи у вертикальній площині із частотою від 1 Гц до 9 Гц та амплітудою від 1 мм до 5 мм, а робоча камера здійснює зворотно-поступальні рухи у горизонтальній площині із частотою від 1 Гц до 9 Гц та амплітудою від 1 мм до 5 мм. UA 97148 U (12) UA 97148 U UA 97148 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до швейної галузі легкої промисловості, а саме до способів формування деталей головних уборів. Відомий спосіб формування об'ємних деталей швейних виробів [1] в рідинно-активному середовищі, який включає розміщення і закріплення деталі на нижньому формувальному елементі, зволоження, віброформування, сушіння та стабілізацію отриманої форми. Формування об'ємної деталі здійснюють рідинно-активним робочим середовищем, яке під дією пульсуючого повітря здійснює коливальні рухи і є носієм формувального зусилля, яке направлене перпендикулярно до площини деталі. Недоліком даного способу є те, що він не дає можливості максимально використати активну роботу "грубої" структури тканини, що призводить до низької якості операцій формування. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, до способу, який заявляється, є спосіб формування деталей швейних виробів об'ємної форми [2], який включає розміщення і закріплення деталі на формувальному елементі, формування в рідинно-активному середовищі, сушіння та стабілізацію наданої форми. Формування здійснюють наданням робочому середовищу коливальних рухів за рахунок дії пульсуючого повітря та надання формувальному елементу із зразком тканини зворотно-поступальних рухів. Недоліком даного способу є те, що прикладене зусилля направлене перпендикулярно до площини деталі, що не забезпечує достатньої активності "грубої" структури тканини. В основу корисної моделі поставлена задача розширення технологічних можливостей текстильних матеріалів, тобто рухливості їх "грубої" структури при формуванні об'ємних деталей головних уборів. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що формування здійснюють наданням формувальному елементу із зразком тканини просторових коливань. Згідно з корисною моделлю, формувальний елемент із тканиною здійснює зворотно-поступальні рухи у вертикальній площині із частотою від 1 Гц до 9 Гц та амплітудою від 1 мм до 5 мм, а робоча камера здійснює зворотно-поступальні рухи у горизонтальній площині із частотою від 1 Гц до 9 Гц та амплітудою від 1 мм до 5 мм. Завдяки застосуванню рідинно-активного робочого середовища забезпечують рівномірне вібраційне навантаження в будь-якій точці зразка тканини. Ефективність способу формування об'ємних деталей головних уборів за допомогою просторової вібрації представлена на кресленнях (Фіг. 1-5), де в графічній формі показано залежність коефіцієнта формостійкості від основних параметрів процесу формування. Формування об'ємних деталей головних уборів запропонованим способом виконують наступним чином. Деталь головного убору закріплюють на перфорованому формувальному елементі, який розміщують в робочій камері, після чого подають рідинно-активне робоче середовище. Формування здійснюють за рахунок поєднання горизонтальних коливань робочої камери та вертикальних коливань формувального елемента із зразком, що в результаті забезпечує складний просторовий рух останнього. Після проведення формування здійснюють відведення робочого середовища, сушіння та стабілізацію отриманої форми. Експериментальна перевірка підтверджує, що даний спосіб дозволяє здійснювати формування деталей головних уборів об'ємної форми достатньої якості. Порівняльний аналіз показав, що заявлений спосіб формування об'ємних деталей головних уборів має переваги за рахунок застосування просторових коливань рідинно-активного робочого середовища, в результаті чого забезпечують рівномірне вібраційне навантаження в будь-якій точці зразка тканини. Джерела інформації: 1. Патент України № 14333 UA, МПК D06F73/00 А41Н5/00. Спосіб формування деталей швейних виробів об'ємно-просторової форми в рідинно-активному середовищі / Буханцова Л.В., Кущевський М.О. - № 200510447, заявл. 07.11.2005; опубл. 15.05.2006, бюл. № 5. 2. Патент України № 35846 UA, МПК D06F73/00, А41Н5/00. Спосіб формування деталей швейних виробів об'ємно-просторової форми в рідинно-активному середовищі / Кошевко Ю.В., Кущевський М.О. - № u 200805709, заявл. 30.04.2008; опубл. 10.10.2008, бюл. № 19. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб формування об'ємних деталей головних уборів за допомогою просторової вібрації, що включає розміщення і закріплення виробу на нижньому формувальному елементі, формування деталі в рідинно-активному середовищі, сушіння та стабілізацію отриманої форми, який відрізняється тим, що формувальний елемент із тканиною здійснює зворотно-поступальні рухи у вертикальній площині із частотою від 1 Гц до 9 Гц та амплітудою від 1 мм до 5 мм, а робоча 1 UA 97148 U камера здійснює зворотно-поступальні рухи у горизонтальній площині із частотою від 1 Гц до 9 Гц та амплітудою від 1 мм до 5 мм. 2 UA 97148 U 3 UA 97148 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4