Спосіб реабілітації інвалідів з ампутацією однієї нижньої кінцівки

Реферат: Спосіб реабілітації інвалідів з ампутацією однієї нижньої кінцівки належить до медицини. Спосіб включає проведення дослідження периферичної гемодинаміки, розвантаження кінцівки за допомогою ортеза; оцінку больового синдрому в статичному стані за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ); виготовлення на збережену кінцівку індивідуального ортеза; перерозподіл навантаження між сідничним бугром, власною зв'язкою надколінка та стопою збереженої кінцівки; сполучення в області тулуба кріплення ортеза із кріпленням протеза; проведення оцінки функціонального стану пацієнта Такий спосіб за рахунок ортезування UA 98391 C2 (12) UA 98391 C2 збереженої кінцівки дозволяє зберегти можливості пересування інвалідів з ампутаціями нижньої кінцівки та тяжкими ураженнями збереженої, що підвищує їх можливості у самообслужуванні та свідчить про підвищення ефективності реабілітації. UA 98391 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, а саме до реабілітації інвалідів з ампутаціями нижньої кінцівки. При ампутаціях нижньої кінцівки у значної кількості хворих при наявності супутніх хвороб (остеоартроз, остеопороз, інсульт, ішемічна хвороба серця та інші) виникає постійне статичне навантаження на єдину нижню кінцівку, що провокує прискорений розвиток дистрофічних і некротичних процесів в її суглобових хрящах та сприяє прогресуванню остеоартрозу. Такі пацієнти через непереносимі болі частково або повністю втрачають можливість до ходьби. Відомий спосіб реабілітації інвалідів з ампутаціями нижньої кінцівки по патенту RU 2032390,1995р., який включає проведення дослідження периферичної макродинаміки та радіоізотопного дослідження кровоплину в тканинах ураженої кінцівки, розвантаження дистального кінця нижньої кінцівки до операції шляхом перенесення навантаження на сідничний бугор та власну зв'язку надколінка за допомогою ортеза, компенсацію виниклого дефіцита мас за допомогою вантажа прикріпленого до пояса, підгонку ортеза по ампутованій кінцівці та використання ортеза на ампутованій кінцівці в післяопераційний період до постійного протезування. Спосіб дозволяє скоротити термін формування кукси після ампутації, і за рахунок цього скоротити термін реабілітації та підвищити адаптаційні можливості організму пацієнтів із судинними захворюваннями. Цей спосіб прийнято за прототип. Недоліки його полягають у тому, що використання ортеза на ампутованій кінцівці до та після операції дозволяє розвантажити її, в результаті чого навантаження від маси тіла переміщується на другу кінцівку, що може послужити причиною для виникнення в ній деформацій, прогресування остеоартрозу та зниженню ефективності реабілітації пацієнтів з ампутаціями нижньої кінцівки. Технічною задачею винаходу є підвищення ефективності реабілітації пацієнтів з ампутацією однієї нижньої кінцівки та патологією збереженої. Ця задача вирішена тим, що в способі реабілітації інвалідів з ампутаціями нижньої кінцівки, який включає проведення дослідження периферичної макродинаміки, розвантаження кінцівки за допомогою ортеза, відмінністю є те, що після протезування збережену кінцівку повністю навантажують, переносячи на неї вагу тіла; в статичному стані оцінюють больовий синдром за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ); виготовляють на збережену кінцівку індивідуальний ортез, форма якого відповідає анатомічній будові кінцівки; перерозподіляють навантаження між сідничним бугром, власною зв'язкою надколінка та стопою збереженої кінцівки; сполучують в області тулуба кріплення ортеза із кріпленням протеза; повторно повністю навантажують збережену кінцівку та оцінюють больовий синдром збереженої кінцівки в статичному стані при повному її навантаженні; проводять оцінку функціонального стану пацієнта за допомогою індексу Лекена; при необхідності за допомогою ортеза проводять корекцію перерозподілу навантаження між сідничним бугром, власною зв'язкою надколінка та стопою збереженої кінцівки; повторно проводять оцінку функціонального стану пацієнта за допомогою індексу Лекена, величина індексу менше 6,0 балів свідчить про відновлення функціональних можливостей опорно-рухового апарата. Оцінка больового синдрому збереженої кінцівки пацієнта в статичному стані при повному її навантаженні дозволяє визначити рівень критичного навантаження на уражений суглоб кінцівки, тяжкість функціональних порушень, можливості відновлення локомоторного акту. Використання ортеза на збереженій кінцівці та перерозподіл навантаження між сідничним бугром, власною зв'язкою надколінка та стопою збереженої кінцівки з наступною корекцією перерозподілу навантаження, якщо це необхідно, дозволяє зменшити або звільнити від навантаження уражений суглоб. Сполучення ортеза на збереженій кінцівці з протезом на ампутованій кінцівці за допомогою кріплення дозволяє реалізувати розвантаження та фіксацію тазостегнового суглоба, а також зберегти симетричність тазової області, що розширяє об'єм локомоції. Оцінка функціонального стану пацієнта за допомогою індексу Лекена до та після ортезування дозволяє об'єктивно визначати ефективність використання ортеза на збереженій кінцівці у найбільш тяжкої групи інвалідів з ампутацією однієї нижньої кінцівки та патологією збереженої. На фотографіях показані приклади забезпечення пацієнтів протезом та ортезом відповідно на ампутовану та збережену кінцівки: Фіг. 1, 2 - Рентгенограма хворого Г-ва та його реабілітація відповідно; Фіг. 3, 4 - Рентгенограма хворої П-ої та її реабілітація відповідно. Реалізація способу показана на клінічних прикладах. 1 UA 98391 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Приклад 1. Пацієнт Г-ов Б.П., 64 років, № історії хвороби 28166, був прийнятий в клініку УкрНДІпротезування із скаргами на відсутність лівої нижньої кінцівки на рівні гомілки, сильними болями в правому тазостегновому суглобі, неможливість рухатися. Об'єктивно: У хворого ампутаційний дефект лівої гомілки в верхній третині. Права нижня кінцівка: різкі болі при пальпації в області кульшового суглоба, гіпотрофія навколосуглобних м'язів, сильно виражене обмеження рухів в правому тазостегновому суглобі. Хворий не може навантажувати праву нижню кінцівку, рухається в візку. Функція правої нижньої кінцівки різко порушена. Хворий має значні обмеження життєдіяльності та потребує сторонньої допомоги. Діагноз: дефект лівої гомілки в верхній третині внаслідок цукрового діабету, правосторонній коксартроз III ст., остеоартроз правого гомілковостопного суглоба І ст. з різким порушенням локомоторної функції (фіг. 1). Хворий забезпечений протезом на ліву ампутовану гомілку. Після забезпечення протезом больовий синдром за ВАШ при опорі на праву кінцівку 10 см, функціональний індекс Лекена - 9 балів, коефіцієнт опорності правої кінцівки 0,89. Різкі болі при опорі на праву кінцівку. Хворий забезпечений ортезом на праву нижню кінцівку (фіг. 2). Навантаження на праву кінцівку перерозподілено між сідничним бугром, власною зв'язкою надколінника та стопою. Тазостегновий суглоб від навантаження звільнено, на гомілковостопний суглоб навантаження зменшено. Кріплення ортеза сполучене з кріпленням протеза в області тулуба. У хворого зменшився больовий синдром за ВАШ до 5 см, індекс Лекена знизився до 5,3 балів, коефіцієнт опорності підвищився до 0,99. Ходьбу на протезі та ортезі опанував. Пацієнт повністю себе обслуговує, може самостійно пересуватися за допомогою милиць. Приклад 2. Хвора Попова Н.Н., 50 років, № історії хвороби 28061, була прийнята в клініку УкрНДІпротезування в зв'язку з відсутністю правої нижньої кінцівки на рівні стегна та неможливістю рухатися через сильну біль в лівій нижній кінцівці. Ампутація правого стегна в 2009 році внаслідок гострого тромбозу. Не працює, інвалід 2 групи від загальних захворювань. Пересувається за допомогою візка, має значні обмеження в самообслуговуванні, потребує сторонньої допомоги. Об'єктивно: кукса правого стегна нормальної конічної форми, безболісна, рухи в правому тазостегновому суглобі не обмежені. Ліва нижня кінцівка: біль при пальпації та рухах в лівому колінному суглобі. Рухи в колінному суглобі обмежені, при рухах в колінному суглобі - хруст. Ліва стопа холодна на дотик, шкіряні покриви стопи бліді. Пульс на a. dorsalis pedis та a. fibialis post знижений. Больовий синдром по ВАШ 9 см, альгофункціональний індекс Лекена 8,5 балів. Діагноз: дефект правого стегна після ампутації в середній третині внаслідок гострого тромбозу, облітеруючий атеросклероз, хронічна артеріальна ішемія лівої нижньої кінцівки II ст. Деформуючий артроз лівого колінного суглоба III ст. з різким порушенням функції статики та ходьби (фіг.3). Хвора забезпечена протезом правого стегна. Коефіцієнт опорності лівої кінцівки 0,81. Коефіцієнт ритмічності при ходьбі 0,45. Біль в лівій нижній кінцівці. Хвора забезпечена ортезом на ліву нижню кінцівку (фіг. 4). Навантаження на ліву кінцівку перерозподілено між тазостегновим суглобом, власною зв'язкою надколінника та стопою. Колінний суглоб від навантаження звільнено. Ортез сполучено з протезом в областітулуба за допомогою кріплення. Ходьбу в протезі та ортезі опанувала, рухається за допомогою палиці та милиці. У пацієнтки значно зменшився біль в колінному суглобі (до 4 см за ВАШ) та покращились її функціональні можливості (індекс Лекена 3 бали). При біомеханічному обстеженні статики коефіцієнт опорності збільшився до 0,92. При ходьбі в ортезі збільшилась швидкість та покращилась ритмічність ходьби (коефіцієнт ритмічності підвищився до 0,52). У пацієнтки значно покращилась якість життя. Вона повністю себе обслуговує і не залежить від сторонньої допомоги. В клініці УкрНДІпртезування за допомогою цього способу в 2009-2010рр. проведено лікування 19 хворих з ампутаційними дефектами нижньої кінцівки на різних рівнях, у яких виявлено ураження остеоартрозом суглобів збереженої кінцівки. Після повного клінічного обстеження, забезпечення протезами та оцінки больового синдрому на збереженій кінцівці, всі пацієнти були забезпечені ортезами на збережену кінцівку з перерозподілом навантаження між сегментами кінцівки. Після ортезування у всіх пацієнтів із значним або непереносним больовим синдромом спостерігалось його зниження. Хороші та задовільні результати після проведеного ортезування були у 89,4 % пацієнтів, що свідчить про підвищення ефективності реабілітації за рахунок ортезування пацієнтів з тяжкими патологіями та захворюваннями. Таким чином, такий спосіб за рахунок ортезування збереженої кінцівки дозволяє зберегти можливості пересування інвалідів з ампутаціями нижньої кінцівки та тяжкими ураженнями 2 UA 98391 C2 збереженої, що підвищує їх можливості у самообслужуванні та свідчить про підвищення ефективності реабілітації. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 Спосіб реабілітації інвалідів з ампутацією однієї нижньої кінцівки, що включає проведення дослідження периферичної гемодинаміки, розвантаження кінцівки за допомогою ортеза, який відрізняється тим, що після протезування збережену кінцівку повністю навантажують, переносячи на неї вагу тіла; в статичному стані оцінюють больовий синдром за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ); виготовляють на збережену кінцівку індивідуальний ортез, форма якого відповідає анатомічній будові кінцівки; перерозподіляють навантаження між сідничним бугром, власною зв'язкою надколінка та стопою збереженої кінцівки; сполучують в області тулуба кріплення ортеза із кріпленням протеза; повторно повністю навантажують збережену кінцівку та оцінюють больовий синдром збереженої кінцівки в статичному стані при повному її навантаженні; проводять оцінку функціонального стану пацієнта за допомогою індексу Лекена; при необхідності за допомогою ортеза проводять корекцію перерозподілу навантаження між сідничним бугром, власною зв'язкою надколінка та стопою збереженої кінцівки; повторно проводять оцінку функціонального стану пацієнта за допомогою індексу Лекена, при цьому при величині індексу менше 6,0 балів констатують про зниження тяжкості функціонального стану пацієнта та відновлення можливості рухатися. 3 UA 98391 C2 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4