Біологічно активний препарат, який підвищує насіннєву продуктивність редиски посівної (rahpanus sativus l.)

Реферат: Біологічно активні препарати використовуються в овочівництві для підвищення насіннєвої продуктивності овочевих видів рослин. Біологічно активні препарати містять екостимфенілоцтову кислоту-N-окис 2,6-диметилпіридину або N-окис 2-метилпіридину-гіберелові кислоти та саліцилову кислоту у співвідношенні: 1:0,0152:0,01230,01:0,04:0,030,04. UA 98631 U (54) БІОЛОГІЧНО АКТИВНИЙ ПРЕПАРАТ, ЯКИЙ ПІДВИЩУЄ НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ РЕДИСКИ ПОСІВНОЇ (RAHPANUS SATIVUS L.) UA 98631 U UA 98631 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до виробництва та застосування біологічно-активних препаратів для обробки маточників редиски посівної (Rahpanus sativus L.) для підвищення їх генетичного потенціалу щодо формування високоякісного насіння. Згідно з сучасними вимогами насінництва овочевих культур доцільно використовувати регулятори росту, яким властива подвійна дія в стимуляції ростових процесів та підвищенні захисних функцій рослин репродуктивної фази розвитку до біотичних і абіотичних факторів навколишнього середовища [1, 2]. Відомий аналог є стандартний спосіб вирощування редиски посівної на насіннєві цілі ділиться на 2 етапи. Перший етап охоплює період вирощування рослин від висіву посадкового насіння у відкритий ґрунт до завершення вегетативної фази росту і формування маточників. Другий етап передбачає обов'язковий пересів маточників на нове місце, на якому проходить репродуктивна фаза розвитку рослин, починаючи від відростання репродуктивних гілок до формування нового насіння [2]. Недоліком аналога є те, що у рослин редиски досить часто спостерігається зниження насіннєвої продуктивності при вирощуванні у відкритому ґрунті. Оскільки за таких умов рослини піддаються різноманітним стресовим факторам - посуха; надоптимальні денні температури; недостатня аерація і засоленню ґрунту; несприятлива структура і склад ґрунту, шкодочинні мікроорганізми, що проникають через ґрунт, та інше. Будь-який з цих факторів може здійснювати істотний негативний вплив на розвиток рослин редиски. Для мінімізації негативних впливів умов вирощування останнім часом найбільш ефективним визнано застосування регуляторів росту, які є невід'ємним елементом інтенсивних технологій вирощування овочевих рослин. За їх допомогою вирішуються питання, які неможливо реалізувати традиційними прийомами і методами. Регулятори росту дають можливість не тільки підвищувати урожайність, поліпшувати якість продукції, а й прискорювати строки визрівання, істотно підвищувати стійкість рослин до несприятливих факторів середовища, знижувати обсяги використання фітофармакологічних засобів і добрив, значно покращити екологічний стан ґрунтів і навколишнього середовища [1]. В основу корисної моделі поставлена задача створення активних препаратів, які активно впливають на продуктивність маточників редиски, на вирівняність і однорідність насіннєвого матеріалу при вирощуванні оригінального і елітного сортового насіння. Поставлена задача вирішується тим, що біологічно активні препарати містять екостимфенілоцтову кислоту-N-окис 2,6-диметилпіридину або N-окису 2-метилпіридину-гіберелові кислоти-саліцилову кислоту у співвідношенні 1:0,0152:0,01230,01:0,04:0,030,04, які мають властивості регуляторів росту і можуть бути використані у технологічних процесах вирощування насінників редиски посівної. Приклад 1. Отримання біологічно-активного препарату Екостим-1. В реактор ємністю 1,5 л завантажують 1 л Екостиму і в ньому розчиняють 40,0 г гіберелових кислот, 10 г N-окису 2-метилпіридину, 3,0 г саліцилової кислоти та 40,0 г триетаноламіну при температурі 40-50 °C. Впродовж 30 хв. розчин фільтрують, фасують і використовують за призначенням. Приклад 2. Отримання біологічно-активного препарату Екостим-2. В реактор ємністю 1,5 л завантажують 1 л Екостиму і в ньому розчиняють 15,2 г фенілоцтової кислоти, 12,3 г N-окис 2,6-диметилпіридину, 3,0 г саліцилової кислоти та 30,0 г триетаноламіну при температурі 40-50 °C. Впродовж 40 хв. розчин фільтрують, фасують і використовують за призначенням. Приклад 3. Результати біотестів запропонованих біологічно-активних сполуку дослідах по вирощуванню насінників редиски посівної. Приготування рослинного матеріалу і методика проведення біотестів. Як об'єкти досліджень у біотестах біологічно-активних речовин були задіяні сорти редиски Богиня і Рубін селекції Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України. Для визначення регуляторної активності проводилася двократна обробка рослин редиски у репродуктивній фазі розвитку. Для цієї мети використовувалися водні розчини біологічно активних препаратів - препаратів Екостим-2, Екостим-1. За еталонний регулятор росту було прийнято препарат Екостим [3]. Біотести проводилися протягом 2011-2012 років. Для одержання маточників редиски, останню висівали в умовах скляної теплиці 20-23 квітня кожного року випробування і дорощували до завершення вегетативної фази розвитку протягом одного місяця. Потім нарощені маточники пересаджували у відкритий ґрунт 23 травня. Згідно з прийнятою науковою термінологією маточники, висаджені на насіннєві цілі, позначаються як насінники [4]. 1 UA 98631 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Після висадки насінників проводилася перша обробка їх наземної частини випробуваними речовинами, через 10 діб - друга. Обробку здійснювали водними розчинами із розрахунку 40 мл препарату на 1 га для однократної обробки. Схема висіву маточників редиски в полі: ширина міжряддя - 70 см, проміжок між висадженими рослинами у рядку - 35 см. Для одного варіанта обробки рандомізовано відбиралося 10 зразків насінників певного сорту редиски посівної. Оцінку впливу біологічно-активних речовин на насіннєву продуктивність сортів проводили по завершенні періоду повного визрівання насіння за наступними статистичними показниками: "середня урожайність насіння з однієї рослини", яку обчислювали методами варіаційної статистики після окремого зважування маси насіння з десяти рандомізовано відібраних насінників певного сорту редиски посівної, попередньо відібраних для обробки речовинами; "середня кількість насіння в стручку", яку розраховували методами варіаційної статистики шляхом окремого підрахунку кількості насіння у стручках тих же десяти насінників, для яких визначався вищевказаний статистичного показник - "середня урожайність насіння з однієї рослини". Статистичний аналіз польових досліджень проводили за Лакіним [5]. Результати біотестів запропонованих біологічно-активних препаратів у дослідах по вирощуванню насінників редиски посівної. Одержані результати випробувань біологічно-активних препаратів зведені в таблицю 1. Згідно з умовами проведення біотестів рослини редиски посівної оброблялися речовинами у репродуктивну фазу розвитку. За показником "середня кількість насіння в стручку" усі випробувані біологічно-активні речовини виявили істотний вплив на продуктивність насінників. При цьому приріст кількості насіння для сорту Богиня коливався в межах 17,8-46,2 % порівняно із контрольним варіантом досліду (обробка рослин водою). Найбільшу ефективність виявив препарат Екостим-2 (приріст кількості насіння становив 1 шт.), найменшу - препарат Екостим-1 (приріст кількості насіння становив 0,39 шт.), дія якого була в межах похибки контрольного варіанта досліду з тенденцією до зростання кількості сформованого насіння. Для сорту Рубін за показником "середня кількість насіння в стручку" усі випробувані речовини виявилися досить ефективними регуляторами, які впливали на формування насіння. Відносно контрольного варіанта досліду (обробка насінників водою) дія препаратів Екостим-1 і Екостим-2 позначилася у статистично достовірному перевищенні кількості сформованого насіння на 0,51-1,00 шт. з однієї рослини або на 13,8-27,3 %. Кращим за еталонний регулятор росту Екостим виявився препарат Екостим-2. При обробці насінників сорту Богиня цим препаратом кількість сформованого насіння була у 1,15 разу вища, ніж за умов обробки Екостимом. За умов обробки насінників сорту Рубін препарат Екостим-2 перевищував за ефективністю еталонний у 1,18 разу. За показником "середня урожайність насіння з однієї рослини" для сорту редиски Богиня усі випробувані речовини статистично достовірно перевищили контрольний варіант досліду (обробка рослин водою) і істотно вплинули на цей важливий показник. В цілому збільшення маси насіння на одній рослині спостерігалося на рівні 8,6-18,1 %. Найбільшу ефективність показав препарат Екостим-1 - збільшення ваги на 1,21 г, найменшу - препарат Екостим -2 збільшення на 0,57 г. Еталонний регулятор росту Екостим за ефективністю наближався до препарату Екостим-2 (приріст ваги насіння до контролю становив 0,8 г після випробування еталонного препарату, порівняно із 0,57 г за умов застосування Екостиму-2). 45 2 UA 98631 U Таблиця 1 Показники насіннєвої продуктивності сортів редиски посівної залежно від використаної біологічно-активних препаратів для обробки насінників Фактор А Фактор В Сорт Богиня Сорт Рубін Середня кількість насіння в стручку, шт. 2011р. 2012 р. середнє Без обробки (контроль) Екостим Екостим1 Екостим2 Без обробки (контроль) Екостим Екостим1 Екостим2 НІР0.05 5 10 15 Середня урожайність насіння ± до ± до ± до контро- з однієї рослини (г/рослини) контролю контролю, лю, % ,г % 2011р. 2012 р. середнє ± до контролю, шт. 2,33 2,00 2,17 10,13 3,20 6,67 2,69 2,83 2,76 0,60 27,48 11,35 3,58 7,47 0,80 12,02 2,67 2,43 2,55 0,39 17,78 12,87 2,87 7,87 1,21 18,08 3,33 3,00 3,17 1,00 46,19 11,87 2,60 7,24 0,57 8,55 4,33 3,00 3,67 3,20 4,27 3,74 4,68 3,24 3,96 0,30 8,05 4,55 4,93 4,74 1,01 26,91 4,67 3,67 4,17 0,51 13,78 3,47 4,50 3,99 0,25 6,69 5,33 4,00 4,67 1,00 27,29 5,00 3,70 4,35 0,62 16,47 0,31 0,27 0,25 0,25 0,31 0,28 Застосування випробуваних біологічно-активних препаратів на сорті редиски Рубін, також, виявилося ефективним. Збільшення маси насіння у цього сорту з однієї рослини відносно контролю (обробка рослин водою) зросло у відсотках на 6,69-26,91 % або на 0,25-1,01 г у абсолютних одиницях. Дія препарату Екостим сприяли формуванню більшої маси насіння, ніж у при застосуванні інших випробуваних препаратів (табл. 1). Цей експериментальний факт свідчить про істотний вплив сортової реакції рослин редиски на застосовані біологічно-активні композиційні препарати. Доказ впливу реакції сорту на випробувані препарата було підтверджено двох факторним дисперсійним аналізом за двома дослідженими статистичними показниками. Позначення факторів наведено в таблиці 1, у таблицях 2 і 3 результати дисперсійного аналізу. Одержані дані засвідчують суттєві розбіжності у варіантах дослідів, а також переважний вплив фактора А (сорт редиски) у порівнянні із впливом фактора В (випробувані біологічно-активні препарати) на результативні ознаки - середня кількість сформованого насіння у стручках та середня урожайність насіння однієї рослини. Якщо за першим показником вплив фактора А дорівнював - 28,6 %, а фактора В - 11,9 % (табл. 2), то за другим показником відповідно - 21,4 % і 6,5 % (табл. 3). 20 Таблиця 2 Результати двофакторного дисперсійного аналізу оцінки впливу реакції сорту і випробуваних препаратів на кількість сформованого насіння у стручках редиски посівної (усереднені дані за 2011-2012 pp.) Джерело варіації Фактор А Фактор В Взаємодія АВ 25 Сума квадратів 33,75 14,10 0,17 Ступінь свободи 1,00 4,00 4,00 Дисперсія Fфакт. Fтеор. 33,75 3,53 0,04 25,97 2,71 0,03 4,10 2,60 5,70 Вплив факторів % 28,56 11,93 0,14 Аналізуючи в цілому результати біотестів випробуваних біологічно-активних речовин, слід відзначити високу ефективність при формуванні кількості насіння у стручках двох сортів редиски препарату Екостим-2 (приріст кількості на 27,3-46,2 % відносно контролю). За показником, що визначає насіннєву урожайність рослин, кращим виявився еталонний препарат Екостим (приріст показника на 12,0-26,9 % відносно контролю). 3 UA 98631 U Таблиця 3 Результати двофакторного дисперсійного аналізу оцінки впливу реакції сорту і випробуваних препаратів на насіннєву урожайність рослин редиски посівної (усереднені дані за 2011-2012 pp.) Джерело варіації Фактор А Фактор В Взаємодія АВ 5 10 Результати двофакторного дисперсійного аналізу Сума Ступінь Дисперсія Fфакт. Fтеор. квадратів свободи 203,69 1,00 203,69 35,04 4,10 61,72 4,00 15,43 2,65 2,60 7,10 4,00 1,77 0,31 5,70 Вплив факторів % 21,35 6,47 0,74 Джерело інформації: 1. Пономаренко С.П., Николаенко Т.К., Троян В.М., Яворская В.К., Паладина Т.А., Боровиков Ю.Я. Регуляторы роста на основе n-окисов производных пиридина. Физико-химические свойства и механизм действия // Регуляторы роста растений. - К.: РДЭНТП, 1992. - С. 28-52. 2. Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур / [за ред. Горової Т. К., Яковенко К. І.]. - X., 2001. - 432 с. 3. Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні // К.: Юнівест Медіа, 2012. - 480 с. 4. Інструкція з апробації насінницьких посівів овочевих і баштанних культур та кормових коренеплодів / [Т. К. Горова, О. Я. Жук, К. І. Яковенко та ін.]. - К.: Аграрна наука, 2002. - 64 с. 5. Лакин Г. Ф. Биометрия. - М.: Высшая школа, 1990. - 352с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Біологічно активні препарати, що використовуються в овочівництві для підвищення насіннєвої продуктивності овочевих видів рослин, які відрізняються тим, що містять екостим-фенілоцтову кислоту-N-окис 2,6-диметилпіридину або N-окис 2-метилпіридину-гіберелові кислоти та саліцилову кислоту у співвідношенні: 1:0,0152:0,01230,01:0,04:0,030,04. 20 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4