Спосіб ранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту

Реферат: Спосіб ранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту шляхом проведення ультразвукового дослідження щитоподібної залози з визначенням її ехоструктури, ехогенності та контурів з подальшим розрахунком діагностичного інтегрального коефіцієнта, причому додатково проводять доплерографію, оцінюють васкуляризацію щитоподібної залози, визначають зміни розмірів залози, і якщо розміри щитоподібної залози в межах норми, то зараховують 0 балів, збільшені - 1 бал, зменшені - 1 бал; якщо стан судинного малюнка щитоподібної залози не змінений, то це оцінюють в 0 балів, помірно посилений - 1 бал, збіднений - 1 бал, значно посилений - 2 бали, різко збіднений - 2 бали; якщо контури щитоподібної залози чіткі рівні, то зараховують 0 балів, контури нечіткі, недостатньо рівні - 1 бал, контури хвилясті по задній поверхні залози - 1 бал, контури бугристі - 2 бали. Якщо ехоструктура щитоподібної залози однорідна, то це оцінюють в 0 балів, є дрібні гідрофільні ділянки - 1 бал, визначаються дрібновогнищеві фіброзно змінені ділянки - 1 бал, мають місце середні і великі гідрофільні ділянки - 2 бали, є середні і великі фіброзно змінені ділянки - 2 бали, визначаються сполучнотканинні прошарки, що придають залозі часточкову структуру - 2 бали, має місце чергування гіпо- та гіперехогенних ділянок - 3 бали, є чергування ділянок різноманітної ехогенності - 3 бали; якщо ехогенність щитоподібної залози не змінена, то зараховують 0 балів, помірно знижена - 1 бал, значно знижена - 2 бали, якщо сума отриманих балів становить 0-2 бали, то зміни, які характерні для хронічного аутоімунного тиреоїдиту, відсутні; при сумі 3-4 бали можлива наявність хронічного аутоімунного тиреоїдиту; сума 5-7 балів свідчить про помірну вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту; при сумі 8-10 балів констатують високу вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту. UA 99826 U (12) UA 99826 U UA 99826 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, а саме терапії та ендокринології, і може бути використана для доклінічної діагностики дифузного ураження щитоподібної залози, а саме хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Існує декілька способів діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту, але вони носять розрізнений несистематизований характер, не мають стандартизованих ультразвукових критеріїв діагностики дифузних уражень щитоподібної залози, виявляють зміни не на ранніх стадіях захворювання, а вже при наявності розгорнутої клінічної картини, що викликає необхідність у розробці нових способів. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту шляхом проведення ультразвукового дослідження щитоподібної залози з визначенням її ехоструктури, ехогенності та контурів з подальшим розрахунком діагностичного інтегрального коефіцієнта (Патент 39692 Україна, МПК А61В8/08. Спосіб діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту / О.В. Камінський, О.М. Гіріна, І.О. Кісельова - № U2000127424; заявл. 22.12.2000; опубл. 15.06.2001, Промислова власність. 2001. - № 5.). Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: - дослідження структури щитоподібної залози за допомогою ультразвукового сканування; - визначення ехоструктури, ехогенності та контурів щитоподібної залози; - розрахунок діагностичного інтегрального коефіцієнта. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що враховує не всі патологічні зміни в щитоподібній залозі при розвитку хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Тому ця методика дозволяє діагностувати вже явні та виражені зміни при хронічному аутоімунному тиреоїдиті та не завжди може використовуватися при початкових стадіях даного захворювання. Також означений спосіб не дає чіткого клінічного трактування стадії та виразності запалення, не дозволяє зіставляти ступінь змін ехоструктури щитоподібної залози з клінічними та лабораторними методами діагностики. Це обмежує використання цієї методики в процесі динамічного спостереження пацієнтів на тлі лікування. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу ранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту шляхом додаткового використання при ультразвуковому скануванні доплерографії для оцінки васкуляризації щитоподібної залози та врахування змін розмірів залози з їх подальшою бальною оцінкою, що забезпечить підвищення достовірності отриманих результатів та поліпшить якість діагностики пацієнтів. Поставлена задача вирішується тим, що у способіранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту шляхом проведення ультразвукового дослідження щитоподібної залози з визначенням її ехоструктури, ехогенності та контурів з подальшим розрахунком діагностичного інтегрального коефіцієнту, новим є те, що додатково проводять доплерографію, оцінюють васкуляризацію щитоподібної залози, визначають зміни розмірів залози, і якщо розміри щитоподібної залози в межах норми, то зараховують 0 балів, збільшені - 1 бал, зменшені - 1 бал; якщо стан судинного малюнка щитоподібної залози не змінений, то це оцінюють в 0 балів, помірно посилений - 1 бал, збіднений - 1 бал, значно посилений - 2 бали, різко збіднений - 2 бали; якщо контури щитоподібної залози чіткі рівні, то зараховують 0 балів, контури нечіткі, недостатньо рівні - 1 бал, контури хвилясті по задній поверхні залози - 1 бал, контури бугристі - 2 бали; якщо ехоструктура щитоподібної залози однорідна, то це оцінюють в 0 балів, є дрібні гідрофільні ділянки - 1 бал, визначаються дрібновогнищеві фіброзно змінені ділянки - 1 бал, мають місце середні і великі гідрофільні ділянки - 2 бали, є середні і великі фіброзно змінені ділянки - 2 бали, визначаються сполучнотканинні прошарки, що придають залозі часточкову структуру - 2 бали, має місце чергування гіпо- та гіперехогенних ділянок - 3 бали, є чергування ділянок різноманітної ехогенності - 3 бали; якщо ехогенність щитоподібної залози не змінена, то зараховують 0 балів, помірно знижена - 1 бал, значно знижена - 2 бали. Якщо сума отриманих балів становить 0-2 бали, то зміни, які характерні для хронічного аутоімунного тиреоїдиту, відсутні; при сумі 3-4 бали можлива наявність хронічного аутоімунного тиреоїдиту; сума 5-7 балів свідчить про помірну вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту; при сумі 8-10 балів констатують високу вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному: - спосіб враховує не тільки зміни ехоструктури та ехогенності щитоподібної залози, а й її розміри та ступінь васкуляризації, що підвищує діагностичну цінність ультразвукового дослідження у хворих на хронічний аутоімунний тиреоїдит. Проте з розвитком технічних можливостей і удосконалення апаратів ультразвукової діагностики з'явилися нові ефективні 1 UA 99826 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 параметри дослідження щитоподібної залози. Використання доплерографії надали можливість оцінювати судинний малюнок, швидкість кровообігу в судинах щитоподібної залози, які згідно сучасних даних корелюють зі ступенем запалення, гормональним статусом у пацієнтів з дифузним ураженням щитоподібної залози. Наприклад, при гіпертиреозі, значному запаленні залози відмічається значне посилення судинного малюнка, майже до "тиреоїдної пожежі", зростання швидкісних показників в судинах залози, тоді як при гіпотиреозі спостерігається збіднення судинного малюнку. Згідно з літературними джерелами, зміни структури щитоподібної залози при розвитку хронічного аутоімунного тиреоїдиту відбуваються набагато раніше, ніж починає змінюватися її функція і виникають клінічні симптоми. А отже пацієнти довготривало не знають про вже сформоване захворювання, вчасно не лікуються та динамічно не спостерігаються у лікаря. Тому удосконалення методів доклінічної діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту дозволить оптимізувати процес ведення таких хворих та запобігти ускладненням захворювання. Запропонований спосіб використовують наступним чином: 1) Ультразвукове сканування щитоподібної залози проводиться на апараті УЗД в режимі реального часу з використанням лінійного мультичастотного датчика з частотою 6-11 МГц. Дослідження виконують у положенні пацієнта лежачи на спині з валиком, який підкладений під шию, і з дещо закинутою назад головою. Усі ультразвукові дослідження проводяться при однакових умовах використання апаратури: технічні параметри встановлюються на початку обстеження і в подальшому не змінюються. При дослідженні використовуються сучасні можливості апаратури: віртуальний конвекс, кольорове допплерівське картування, енергетичне допплерівське картування. 2) Визначають стан контурів щитоподібної залози з подальшою бальною оцінкою їх: контури чіткі рівні - 0 балів, контури нечіткі, недостатньо рівні - 1 бал, контури хвилясті по задній поверхні залози - 1 бал, контури бугристі - 2 бали. 3) Оцінюють розміри щитоподібної залози в 2 проекціях (прямій та боковій) з подальшою бальною оцінкою їх: в межах норми - 0 балів, збільшені - 1 бал, зменшені - 1 бал. 4) Аналізують ехоструктуру щитоподібної залози з подальшою бальною оцінкою її: однорідна - 0 балів, дрібні гідрофільні ділянки - 1 бал, дрібновогнищеві фіброзно змінені ділянки - 1 бал, середні і великі гідрофільні ділянки - 2 бали, середні і великі фіброзно змінені ділянки - 2 бали, сполучнотканинні прошарки, що придають залозі часточкову структуру - 2 бали, чергування гіпо- та гіперехогенних ділянок - 3 бали, чергування ділянок різноманітної ехогенності - 3 бали. 5) Досліджують ехогенність щитоподібної залози з подальшою бальною оцінкою її: не змінена - 0 балів, помірно знижена - 1 бал, значно знижена - 2 бали. При цьому для оцінки ехогенності щитоподібної залози в якості еталона необхідно використовувати ехогенність білявушних слинних залоз даного пацієнта (щоб запобігти суб'єктивізму при дослідженнях на різних ультразвукових апаратах та різними лікарями). 6) Визначають стан судинного малюнка щитоподібної залози (підсилення чи послаблення 3 кількість кольорових судинних сигналів на 1 см площі залози, рівномірність розподілу судинних сигналів чи деформації, відхилення судин, при необхідності визначають швидкісні та якісні характеристики кровоплину) з подальшою бальною оцінкою його: не змінений - 0 балів, помірно посилений - 1 бал, збіднений - 1 бал, значно посилений - 2 бали, різко збіднений - 2 бали. При цьому визначення ступеню васкуляризації щитоподібної залози при кольоровому допплерівському картуванні необхідно проводити при стандартних, однакових для всіх пацієнтів, режимах. 7) На підставі отриманих результатів ультразвукового сканування щитоподібної залози обчислюється інтегральний діагностичний коефіцієнт шляхом підсумовування балів з використанням тільки одного показника з кожного параметру, що досліджувався. 8) Здійснюється оцінка інтегрального діагностичного коефіцієнта за наступними критеріями: 0-2 бали - зміни, які характерні для хронічного аутоімунного тиреоїдиту, відсутні; 3-4 бали - можлива наявність хронічного аутоімунного тиреоїдиту; 5-7 балів - помірна вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту; 8-10 балів - висока вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Практичне використання заявленого способу пояснюється клінічними прикладами його використання. Приклад № 1. Пацієнтка Ш., 29 років, проходила планове щорічне обстеження у діагностичному відділенні Навчально-наукового медичного центру "Університетська клініка" м. Запоріжжя. Активних скарг на момент обстеження у пацієнтки не було. Враховуючи обтяжену спадковість (наявність 2 UA 99826 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 хронічного аутоімунного тиреоїдиту у матері), ендокринологом було призначено УЗД щитоподібної залози. Результати були наступними: контури бугристі по задній поверхні (1 бал), розміри у межах норми (0 балів), ехогенність помірно знижена (1 бал), судинний малюнок різко збіднений (2 бали), ехоструктура залози неоднорідна за рахунок чергування гіпо- та гіперехогенних ділянок (3 бали). Підсумовуючи отримані бали, був обчислений інтегративний діагностичний коефіцієнт, який дорівнював 7 балів. Тобто, у пацієнтки Ш., згідно з даними ультразвукового сканування щитоподібної залози, мала місце помірна вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту. В подальшому у пацієнтки були визначені лабораторні показники, а саме тиреотропний гормон - 4,4 мкЕ/мл (референтні значення 0,23-3,4 мкЕ/мл), Т4 вільний - 9,37 пмоль/л (референтні значення 10,0-23,2 пмоль/л), антитіла до тиреопероксидази 326,62 Од/мл (референтні значення 3-30 Од/мл). Таким чином, діагноз хронічного аутоімунного тиреоїдиту був підтверджений лабораторно, пацієнтка вчасно почала отримувати лікування та динамічно спостерігатися у ендокринолога. Приклад № 2. Хвора Т., 63 роки, знаходилася на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Навчально-наукового медичного центру "Університетська клініка" м. Запоріжжя, з діагнозом: хронічний атрофічний гастрит, фаза загострення з больовим та диспепсичним синдромами. При об'єктивному обстеженні лікар виявив пальпаторне збільшення щитоподібної залози і призначив УЗД. Результати були наступними: контури бугристі (2 бали), розміри збільшені (1 бал), ехогенність значно знижена (2 бали), судинний малюнок помірно посилений (1 бал), ехоструктура залози неоднорідна за рахунок чергування гіпо- та гіперехогенних ділянок (3 бали). Підсумовуючи отримані бали, був обчислений інтегративний діагностичний коефіцієнт, який дорівнював 9 балів. Тобто, у хворої Т., згідно з даними ультразвукового сканування щитоподібної залози, мала місце висока вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту. В подальшому у пацієнтки були визначені лабораторні показники, а саме тиреотропний гормон - 3,35 мкЕ/мл (референтні значення 0,23-3,4 мкЕ/мл), антитіла до тиреопероксидази - 719,1 Од/мл (референтні значення 3-30 Од/мл). Таким чином, діагноз хронічного аутоімунного тиреоїдиту був підтверджений лабораторно, пацієнтка вчасно почала отримувати лікування та динамічно спостерігатися у ендокринолога. Приклад № 3. Хвора К., 58 років, знаходилася на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні Навчально-наукового медичного центру "Університетська клініка" м. Запоріжжя, з діагнозом: гіпертонічна хвороба II стадії (гіпертрофія лівого шлуночка), 2 ступеня, високого ризику. Під час обстеження на електрокардіограмі було виявлено порушення серцевого ритму у вигляді частої суправентрикулярної тахікардії. В якості скринінгового дослідження було призначено УЗД щитоподібної залози. Результати були наступними: контури нечіткі, недостатньо рівні (1 бал), розміри в межах норми (0 балів), ехогенність помірно знижена (1 бал), судинний малюнок не змінений (0 балів), ехоструктура залози неоднорідна за рахунок дрібних гідрофільних ділянок (1 бал). Підсумовуючи отримані бали, був обчислений інтегративний діагностичний коефіцієнт, який дорівнював 3 бали. Тобто, у хворої К., згідно з даними ультразвукового сканування щитоподібної залози, мала місце можлива наявність хронічного аутоімунного тиреоїдиту. В подальшому у пацієнтки були визначені лабораторні показники, а саме тиреотропний гормон 2,05 мкЕ/мл (референтні значення 0,23-3,4 мкЕ/мл), Т4 вільний - 15,33 пмоль/л (референтні значення 10,0-23,2 пмоль/л), антитіла до тиреопероксидази - 628,9 Од/мл (референтні значення 3-30 Од/мл). Таким чином, діагноз хронічного аутоімунного тиреоїдиту був підтверджений лабораторно, при цьому функція щитоподібної залози була ще без порушень, пацієнтка вчасно почала динамічно спостерігатися у ендокринолога. Наведені клінічні випадки показують, що розвиток хронічного аутоімунного тиреодиту може дебютувати у різному віці, навіть при виразних структурних змінах у щитоподібній залозі не мати характерних клінічних проявів, а тому такі пацієнти не отримують вчасно необхідну медичну допомогу. А це, в свою чергу, може призводити до значних порушень функції щитоподібної залози та розвитку ускладнень. Таким чином, при комплексному ультразвуковому дослідженні щитоподібної залози з бальною оцінкою її розмірів, контурів, ехогенності, ехоструктури та васкуляризації з подальшим підрахунком інтегрального діагностичного коефіцієнта підвищився ступінь раннього доклінічного виявлення хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Спосіб ранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту був застосований у 116 пацієнтів. Запропонований спосіб є простим у використанні, безпечним, неінвазивним та не пов'язаний з радіаційним опроміненням, що дозволяє активно використовувати його у пацієнтів 3 UA 99826 U різного віку та статі як у стаціонарних, так і амбулаторних умовах в процесі динамічного спостереження. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 25 Спосіб ранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту шляхом проведення ультразвукового дослідження щитоподібної залози з визначенням її ехоструктури, ехогенності та контурів з подальшим розрахунком діагностичного інтегрального коефіцієнта, який відрізняється тим, що додатково проводять доплерографію, оцінюють васкуляризацію щитоподібної залози, визначають зміни розмірів залози, і якщо розміри щитоподібної залози в межах норми, то зараховують 0 балів, збільшені - 1 бал, зменшені - 1 бал; якщо стан судинного малюнка щитоподібної залози не змінений, то це оцінюють в 0 балів, помірно посилений - 1 бал, збіднений - 1 бал, значно посилений - 2 бали, різко збіднений - 2 бали; якщо контури щитоподібної залози чіткі рівні, то зараховують 0 балів, контури нечіткі, недостатньо рівні - 1 бал, контури хвилясті по задній поверхні залози - 1 бал, контури бугристі - 2 бали; якщо ехоструктура щитоподібної залози однорідна, то це оцінюють в 0 балів, є дрібні гідрофільні ділянки - 1 бал, визначаються дрібновогнищеві фіброзно змінені ділянки - 1 бал, мають місце середні і великі гідрофільні ділянки - 2 бали, є середні і великі фіброзно змінені ділянки - 2 бали, визначаються сполучнотканинні прошарки, що придають залозі часточкову структуру - 2 бали, має місце чергування гіпо- та гіперехогенних ділянок - 3 бали, є чергування ділянок різноманітноїехогенності - 3 бали; якщо ехогенність щитоподібної залози не змінена, то зараховують 0 балів, помірно знижена - 1 бал, значно знижена - 2 бали, якщо сума отриманих балів становить 0-2 бали, то зміни, які характерні для хронічного аутоімунного тиреоїдиту, відсутні; при сумі 3-4 бали можлива наявність хронічного аутоімунного тиреоїдиту; сума 5-7 балів свідчить про помірну вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту; при сумі 8-10 балів констатують високу вірогідність наявності хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4