Отримання рослинної субстанції з відхаркувальною та протизапальною активністю

Реферат: Спосіб одержання рослинної субстанції з відхаркувальною та протизапальною активністю шляхом екстракції біологічно активних речовин 70 % етиловим спиртом із рослинної сировини трави стокроток багаторічних. Одержаний спиртовий екстракт відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом і згущують до густого залишку. Шрот екстрагують гарячою водою, водний витяг відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом, згущують. Згущені спиртовий і водний екстракти об'єднують і випарюють до максимально густого. UA 100731 U (12) UA 100731 U UA 100731 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фармації, зокрема до способів одержання фармакологічно активної субстанції з лікарської рослинної сировини, а саме з трави стокроток багаторічних (Bellis perennis L.), комплексу полісахаридів та сапонінів із відхаркувальною дією, поліфенольного комплексу з протизапальною активністю, які можна використати як активні діючі речовини лікарських засобів із відхаркувальною та протизапальною дією. Відомий спосіб одержання сиропу коренів алтеї лікарської з відхаркувальною активністю, який включає технологічний етап екстрагування [1]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності, що випливає із обмеження його лише станом водного екстрагування, в силу чого розчинні в спирті компоненти не потрапляють в екстракт. Наведене обумовлює недостатній спектр фармакологічної активності. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу одержання рослинної субстанції з відхаркувальною та протизапальною активністю шляхом спиртово-водного екстрагування з рослинної сировини трави стокроток багаторічних сапогенінів, сапонінів та полісахаридів, які мають відхаркувальною дію. Крім цього, відбувається екстрагування фенольних сполук (гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, простих фенолів), що проявляють протизапальний ефект. При вирішенні технічної задачі були взяті до уваги результати попередніх досліджень, які показали, що трава стокроток багаторічних містить біологічно активні речовини: флавоноїди, дубильні речовини, прості феноли, гідроксикоричні кислоти, органічні кислоти, ефірні олії, які характеризуються протизапальними властивостями, полісахариди та сапоніни відхаркувальними, а отриманий густий екстракт трави стокроток багаторічних є перспективним для використання як відхаркувального та протизапального засобу [2, 3]. Виходячи з наведеного, одержання фармакологічно активної субстанції із трави стокроток багаторічних (Bellis perennis L.) проводять екстракцією біологічно активних речовин 70 % спиртом етиловим, одержаний спиртовий екстракт відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом і згущують до густого залишку, шрот екстрагують гарячою водою, водний витяг відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом, згущують. Згущені спиртовий і водний екстракти об'єднують і випарюють до максимально густого. Спосіб здійснюють наступним чином. Повітряно-суху сировину (трава стокроток багаторічних) подрібнюють до розміру часток, що проходять крізь сито з діаметром отвору № 2800 і заливають 70 % спиртом етиловим до дзеркала з урахуванням коефіцієнта водопоглинання сировини. Сировину екстрагують протягом 24 год. при кімнатній температурі. Далі сировину відфільтровують крізь вакуумний фільтр. Отриманий фільтрат упарюють на вакуумному випаровувачі при температурі 60-70 °C до густого. Сировину заливають гарячою водою у співвідношенні 1:10 і екстрагують на водяній бані протягом 2 год. Сировину відфільтровують крізь вакуумний фільтр і повторюють екстракцію ще 2 рази по 30 хв. Водні екстракти об'єднують і упарюють до густого на водяній бані у фарфоровій чашці. Згущені спиртовий і водний екстракти об'єднують і випарюють до максимально густого. Приклад 1. 170 г трави стокроток багаторічних подрібнених до розміру часток, що проходять крізь сито з діаметром отвору № 2800 заливали 70 % спиртом етиловим до дзеркала. Сировину екстрагували протягом 24 год. при кімнатній температурі. Далі сировину відфільтровували крізь вакуумний фільтр. Отриманий фільтрат упарювали на вакуумному випаровувачі при температурі 60-70 °C до густого. Сировину заливали гарячою водою у співвідношенні 1:10 і екстрагували на водяній бані протягом 2 год. Сировину відфільтровували крізь вакуумний фільтр і повторювали екстракцію 2 рази по 30 хв. Водні екстракти об'єднували і упарювали до густого на водяній бані у фарфоровій чашці. Згущені спиртовий і водний екстракти об'єднували і випарювали до максимальногустого. Отриманий екстракт стокроток багаторічних (ЕСБ) - це густий розчин темно-зеленого кольору, із солодкуватим смаком та приємним специфічним запахом. Приклад 2. Дослідження відхаркувальної дії густого, екстракту з трави стокроток багаторічних проводили на білих мишах-самцях масою 20-24 г, яких поділили на 5 груп: 1 група - інтактний контроль, 2, 3 та 4 групи - тварини, яким вводили густий екстракт стокроток у дозах 50, 100 та 150 мг/кг відповідно, 5 група - миші, яким вводили препарат порівняння - сироп "Геделікс" із розрахунку 100 мг/кг екстракту плюща. Досліджувані речовини вводили перорально, контрольна група отримувала фізіологічний розчин натрію хлориду. Через 30 хв. тваринам внутрішньоочеревинно вводили 500 мг/кг фенолового червоного (феноловий червоний розчиняли в 1-2 краплях диметил сульфоксиду та доводили фізіологічним розчином до 1 UA 100731 U 5 10 15 20 25 необхідного об'єму). Через 30 хв. тварин виводили з експерименту шляхом дислокації хребців у шийному відділі, знекровлювали шляхом розтину черевної аорти і виконували резекцію всієї трахеї. Отриману трахею вміщували в 4 мл фізіологічного розчину і промивали протягом 30 хв., потім центрифугували при 8000 об./хв. при кімнатній температурі протягом 10 хв., додавали 1 Н розчин натрію гідроксиду до супернатанту (0,1 мл 1 Н NaOH на 1 мл супернатанту), після чого вимірювали поглинання при 546 нм за допомогою спектрофотометра (Helios у) для визначення відхаркувальної активності за концентрацією фенолового червоного. Відхаркувальну дію досліджуваного екстракту та препарату порівняння - сиропу "Геделікс" також вивчали за їх впливом на активність моторики війчастого епітелію [5, 6]. Цей показник характеризує евакуаторну спроможність секрету бронхів. Активність війок епітелію зберігається протягом декількох годин після ізоляції трахеї, що є основою в постановці експериментів in vitro на початковому етапі відбору активаторів транспортної функції епітелію. Дослідження відхаркувального ефекту проводили на моделі ізольованої трахеї щура. Щурів масою 250-280 г забивали кровопусканням з черевної аорти. Трахею звільняли від прилеглих тканин, відсікали між гортанню та її біфуркацією і фіксували до пластинки розміром 9 см × 3,7 см × 0,3 см. Потім пластинку вміщували в пластиковий бокс ємністю 350 мл з 250 мл розчину Тіроде і розміщували на 1 см нижче рівня розчину. Розчин Тіроде сатурували карбогеном з підтриманням постійної температури 37 °C. Активність війок трахеї визначали шляхом підрахунку часу просування макових зернят, які були розташовані на протилежному до гортані краю слизової трахеї, на відстань 5 мм. Базову активність війок визначали в 7 спостереженнях з використанням збільшення (×20) [5, 6]. Досліджувані сполуки добавляли до розчину Тіроде, де знаходилась трахея. Обробка результатів виконана у відділі системних статистичних досліджень ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" в програмному пакеті Statsoft STATISTICA. Результати впливу стокроток екстракту густого на секреторну функцію бронхів наведено у табл. 1. Таблиця 1 Вплив густого екстракту стокроток багаторічних культивованих на секреторну функцію бронхів Групи тварин (n=7) Доза, мг/кг Контроль Стокроток екстракт густий Стокроток екстракт густий Стокроток екстракт густий Сироп "Геделікс" (екстракт плюща) Оптична густина, од. опт. щіл. 50 мг/кг 100 мг/кг 150 мг/кг 100 мг/кг 0,24±0,06 0,22±0,01# 0,28±0,01*# 0,36±0,01* 0,37±0,01* Здатність секретувати мокроту, % 100 % 91,5 % 116,8 % 147,2 % 151,7 % Примітки: 1. * - вірогідні відмінності (р