Застосування омега як органопротектора при токсичному гепатиті

Реферат: Застосування омега як органопротектора при токсичному гепатиті. UA 101750 U (54) ЗАСТОСУВАННЯ ОМЕГА ЯК ОРГАНОПРОТЕКТОРА ПРИ ТОКСИЧНОМУ ГЕПАТИТІ UA 101750 U UA 101750 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до визначення нових властивостей омега, а саме органопротекторної дії та може застосовуватись для лікування токсичних уражень. Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів різної етіології є поширеною патологією травної системи, що має медичне та соціальне значення в зв'язку з розвитком таких важких наслідків, як цироз печінки та гепатоцелюлярна карцинома [1-4]. Патогенез ураження печінкових клітин пов'язують з пошкодженням мембран гепатоцитів за рахунок пониження в них вмісту фосфатидилхоліну, метаболічними порушеннями окисновіднвних процесів та розвитком оксидативного стресу, змінами процесів енерноутворення внаслідок пошкодження структури і функцій мітохондрій тощо. Тому лікування захворювань печінки передбачає комплексну фармакотерапію, що включає етіологічну терапію лікарськими засобами, які впливають на чинник захворювання, і патогенетичну терапію медикаментами, здатними поліпшувати структуру і функціональну активність гепатоцитів. Саме дія гепатопротекторів відповідає цим завданням, сприяє підвищенню стійкості гепатоцитів і стимулює в них процеси регенерації [5-7]. Існування мультифакторних ланок патогенезу гепатитів пояснює порушення функцій і метаболізму не тільки печінки, але також інших життєвоважливих органів і систем [8], що вимагає призначення лікарських засобів, які, крім реалізації гепатопротекторного ефекту, мають загальну органопротекторну дію [9-11]. Попередніми дослідженнями була встановлена кардіопротекторна дія у препаратів омега-3ненасичених жирних кислот, що зарекомендували себе як модулятори ліпідного обміну, антиоксиданти та мембраностабілізатори [12, 13]. Тому важливим вважається провести порівняльні дослідження щодо виявлення гепато-, нейро-, кардіопротекторної дії препарату Омега за умов токсичного гепатиту. Задача корисної моделі, що заявляється, є вивчення органопротекторного впливу омега на показники енергетичного обміну та прооксидантно-антиоксидантної системи в органах щурів при токсичному гепатиті. Експериментальні дослідження проведені на 21 нелінійних білих щурах-самцях, отриманих з ПП "Біомодельсервіс" (м. Київ), масою тіла - 170-190 г. Щурів утримували згідно Методичних рекомендацій ДЕЦ МОЗ України [14]. Щоденно протягом 20 днів усіх тварин зважували та оглядали. Огляд включав оцінку загального стану і поведінки. Для моделювання токсичного гепатиту використовували дихлоретан, який вводили внутрішньошлунково за допомогою металевого зонда щурам в дозі 500 мг/кг 1 раз на день протягом 4 днів в суміші з оливковою олією (1:1). Токсичний гепатит, індукований дихлоретаном, супроводжується високим ступенем вільнорадикального окиснення, окисною модифікацією білків, депривацією глутатіонової ланки тіол-дисульфідної ситеми, порушенням енергетичного обміну, збільшенням об'єму жирової дистрофії і високим рівнем трансаміназ [15]. Як препарат Омега був вибраний Епадол-Нео виробництва Київського вітамінного заводу. Щури були поділені на 3 групи по 7 тварин: 1 група - інтактні тварини, 2 група - тварини, яким моделювали токсичний гепатит, 3 група - тварини, яким моделювали токсичний гепатит і з лікувальною метою вводили препарат Омега. На 5 день експерименту введення токсичного агента припинялося, і протягом 10 днів 1 раз на добу внутрішньошлунково вводили препарат Омега в дозі 100 мг/кг після розкриття капсул. Препарат вводили у вигляді суспензії, стабілізованої Твіном-80. Тваринам 1 та 2 групи вводили внутрішньошлунково в аналогічному обсязі дистильовану воду з Твіном-80. Для стабілізації суспензії Твін-80 додавали в концентрації 0,01 мл/100 мл виготовленої тест-системи. Біохімічні дослідження проводили на 20-й день експерименту. На цей термін спостереження тварин виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом (40 мг/кг), швидко вилучали печінку, серце і головний мозок, які відразу заморожували в рідкому азоті. Тканини серця, печінки і головного мозку гомогенізувалися на холоді, в сольовому ізотонічному середовищі (0Д5М КС1) при температурі +4 °C, за допомогою скляного гомогенізатора, у співвідношенні тканина-сольовий розчин 1:20. Потім з гомогенатів тканин при температурі (+4 °C) методом диференційного центрифугування на рефрижераторній центрифузі Sigma 3-30k (Німеччина) виділяли цитозольну та мітохондріальну фракції в 10кратному об'ємі середовища наступного складу (в ммолях): сахарози - 250, трис-НСl-буферу 20, ЕДТА -1 (рН 7,4) [16]. Для оцінки інтенсивності оксидативного стресу в цитозольній фракції гомогенату міокарда, головного мозку і печінки визначали маркери окисної модифікації білка альдегідфенілгідразони (АФГ) і карбоксифенілгідразони (КФГ) [16]. АФГ і КФГ в даний час визнані найбільш інформативними маркерами оксидативного стресу, які можуть утворюватися внаслідок дії різних вільнорадикальних і окисних механізмів, на відміну від продуктів ліпопероксидації, є більш чутливими індикаторами оксидативного ушкодження органу-мішені. Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (ГПР) та вмістом відновленого глутатіону. Стан енергетичного обміну 1 UA 101750 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 визначали за рівнем інтермедіатів - АТФ, лактату, пірувату й малату в безбілковому екстракті гомогенату серця, головного мозку та печінки. Аналіз нормальності розподілу отриманих експериментальних даних оцінювали за критеріями Колмогорова-Смирнова (D) і Lilliefors, а також Shapiro-Wilk (W), якому віддавали перевагу. Дані представлені у вигляді середнього значення вибірки та стандартної помилки репрезентативності. У разі розподілу, відмінного від нормального, або аналізу порядкових змінних, використовували U-критерій Mann-Whitney для 2-х незалежних вибірок, для більшого числа вибірок - критерій Kruskal-Wallis H з подальшим порівнянням за Games-Howell. Якщо кількість груп становила 2, то статистичну значимість відмінностей оцінювали за допомогою гетероскедастиного t-критерію Gosset U для незв'язаних груп з поправкою Бонферроні. Результати дослідження оброблені з застосуванням статистичного пакета ліцензійної програми "STATISTICA® for Windows 6.0" (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5), а також "SPSS 16.0", "Microsoft Excel 2003". Окремі статистичні процедури і алгоритми реалізовані у вигляді спеціально написаних макросів у відповідних програмах. Для всіх видів аналізу статистично значущими вважали відмінності при р