Днище блока з торцевим випуском руди

Реферат: Днище блока з торцевим випуском руди включає паралельно розміщені відносно один одного на рівні відмітки підповерхні (поверхні) буродоставляючі орти (штреки), котрі з'єднані з транспортно-господарчим штреком (ортом), оснащеним пунктами розвантаження руди у рудоспуски. Буродоставляючі орти (штреки) розміщені під кутом 5-20° до горизонту та з'єднані розміщеними поміж ними вентиляційними збійками, котрими оснащено днище блока (панелі) і котрі з'єднані з виробками вентиляційної системи рудника (шахти). UA 102010 U (12) UA 102010 U UA 102010 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до розробки рудних родовищ підземним способом з відбоєм руди шарами та випуском її з торців гірничих виробок. Найбільш близьким технічним рішенням, вибраним як прототип, є конструкція днища блока (панелі, камери), котра включає паралельно розміщені відносно один одного на рівні відмітки підповерхні (поверхні) горизонтальні буродоставляючі орти (штреки), в яких виконують роботи по відбою випуску, навантажуванню та доставлянню руди, та які з'єднані з транспортногосподарським штреком (ортом), оснащеним пунктом розвантаження руди в рудоспуск. Відповідно з цією конструкцією днища, кожна буродоставляюча виробка є окремим тупиковим добувальним забоєм. В ній бурять вибухові свердловини, котрими руду відбивають шарами, випускають її з торця виробки, доставляють навантажувально-доставляючими машинами та установками до пунктів розвантажування. Провітрювання буродоставляючих виробок здійснюють з допомогою вентиляторів місцевого провітрювання та вентиляційних трубопроводів. При цьому провітрювання може здійснюватися по трьох схемах: нагнітальний, всмоктувальний, нагнітально-всмоктувальний. Забруджене повітря по трубопроводах видається або до горизонтальних вентиляційних виробок, або до вентиляційних вертикальних виробок загальношахтної системи провітрювання (Терногосов З.А. Основания блоков и механизация выпуска руды. - М.: Недра, 1977. - с. 142-148). Недоліки цієї конструкції днища полягають в наступному: 1. В цій конструкції днища буродоставляючі виробки розміщені горизонтально. При витіканні руди з торця виробки, в неї під кутом природного укосу утворюються розвалювання руди, а від горизонтальної підошви виробки вгору під кутом зсуву утворюється рудна постіль. Витікаючий з торця виробки потік обмежується зверху поверхнею розвалювання, а знизу поверхнею рудної постелі. Розмір його потоку визначається робочою височиною випускного отвору, котра дорівнює відстані по нормалі поміж поверхнею рудної постелі та любовиною козирка виробки. При горизонтально розміщеній буродоставляючій виробці не можливо збільшити робочу височину випускного отвору, та тим самим, збільшити потік витікання руди і продуктивність випуску. Крім того, продуктивність випуску та доставляння руди багато в чому залежить від розміру розвалювання руди. Чим більше розвалювання руди в виробці, тим краще умови для навантаження та доставки її і тим вища їх продуктивність. Проте, при горизонтальному розміщенні буродоставляючої виробки величину розвалювання руди збільшити неможливо (вона завжди практично постійна), що знижує надійність та здержує ріст продуктивності випуску, навантажування та доставляння руди. При невеликої продуктивності цих виробничих процесів, т. т. тривалих по часу, відбита руда вище торця виробки злежується, ущільнюється та зависає. Роботи по ліквідуванню зависань надзвичайно небезпечні та важкі, на них затрачується значна частина робочого часу, що знижує як надійність конструкції днища як видобувальної одиниці, так і її продуктивність. У зв'язку з тим, що при торцевому випуску та доставлянню руди застосовують в основному дорогоцінне високопродуктивне устаткування, то простій його зв'язаний із значним підвищенням коштів на амортизацію, ще веде до підвищення собівартості випуску да доставляння руди. Як зазначалось вище, при горизонтальному розміщенні буродоставляючих виробок не можливо підвищити робочу височину випускного отвору, а значить і площину перерізу рудного потоку. Невеликий його переріз відповідає і невеликому об'єму чистої руди, що випускається. При випуску відбитого шару руди відносно швидко зверху та з боків його до випускного отвору та у відбитий шар проникають обвалені пусті породи, що засмічує руду. Після випуску відбитого шару за рудною постіллю залишаться гребені чистої руди, витягти котрі неможливо. У зв'язку з тим, що товщину відбиває мого шару визначають по розмірах робочої височини випускного отвору та площини переріз рудного потоку, то невеликі їх розміри визначають невелику товщину відбиваних шарів та відповідно велике число їх, припадаючих на буродоставляючу виробку, а також і велика кількість залишених не витягнених гребенів чистої руди та порцій проникнення пустих порід у торець виробки при випуску, що знижує надійність випуску та доставки руди, та що пов'язано з підвищенням її утрат та засмічення. 2. У конструкції днища, що розглядається, кожна буродоставляюча виробка є окремий видобувний забій, що пов'язано з необхідністю створювати для кожній з них окрему схему провітрювання. При цьому слід подавати стільки повітря, що забезпечило б винесення крізь трубопроводи забруднене повітря газами від вибухових робіт та від роботи механізмів навантаження та доставляння руди Для цього слід прокладати трубопроводи великого діаметру: 400-800 мм та застосовувати вентилятори місцевого провітрювання, що пов'язано з захаращуванням виробок, скрутним пересуванням у них гірничих машин, монтажу та експлуатації стаціонарних прикладів 1 UA 102010 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 навантаження та доставляння руди та др. У зв'язку з цим необхідно підвищувати переріз буродоставляючих виробок, що спричиняє підвищення витрат та часу на їх проходку; необхідні додаткові витрати на монтаж-демонтаж та експлуатацію трубопроводів, та затрачену вентиляторами електроенергію. Це знижує надійність виробничу схему конструкцій днища та підвищує собівартість добування руди. Слід відмітити, що застосована схема провітрювання буродоставляючих виробок не достатньо надійна, так як при ній забруднення повітря розповсюджується по всій їх довжині, а найбільше втягнення забрудненого повітря відбувається у зоні випуску руди, що пов'язано з погіршенням умов праці гірничоробочих, так як порушуються санітарно-гігієнічні норми та вимоги комфортності для людей, що знаходяться в підземних виробках. Причинами, які перешкоджають одержанню технічного результату заявлюваної корисної моделі, прототипом, є наступні: - неможливість підвищити височину робочого отвору та підвищити тим самим переріз потоку, та продуктивність випуску руди з торця буродоставляючої виробки, а також зменшити кількість відбиваних шарів не дає змоги підвищити надійність конструкції днища та продуктивність випуску, навантаження та доставлення руди, знизити собівартість їх та утрати і забруднення руди; - необхідність провітрювання буродоставляючих виробок з застосуванням трубопроводів та вентиляторів місцевого провітрювання захаращує виробки та знижує санітарно-гігієнічні умови праці гірників, вимагає підвищення перерізу виробок, что пов'язано з зниженням надійності конструкції днища, підвищенням витрат та часу для підготування днища до видобувних робіт, зниженням продуктивності випуску та доставляння руди. Задачею корисної моделі є удосконалення конструкції днища блока (панелі, камери) з торцевим випуском руди, в котрому шляхом забезпечення підвищення робочої височини випускного отвору та розвалення руди у торцях буродоставляючих виробок, провітрювання їх пересуванням чистого повітря за рахунок загальношахтної депресії досягають підвищення надійності конструкції днища, збільшення продуктивності та зниження собівартості випуску, навантаження та доставляння руди, зменшення утрат та засмічення руди, та поліпшити санітарно-гігієнічно умов праці гірників. Застосування корисної моделі дозволить підвищити надійність конструкції днища блоку (панелі, камери) з торцевим випуском руди, збільшити продуктивність та знизити собівартість випуску навантаження та доставляння руди, зменшити утрати та засмічення руди і поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці гірників шляхом забезпечення підвищення робочої височини випускного отвору та розвалювання руди у торцях буродоставляючих виробок та провітрювання їх пересуванням чистого повітря за рахунок загальношахтної депресії. Поставлена задача вирішується тим, що днище блока з торцевим випуском руди включає паралельно розміщені відносно один одного на рівні відмітки підповерхні (поверхні) буродоставляючі орти (штреки), котрі з'єднані з транспортно-господарчим штреком (ортом), оснащеним пунктами розвантаження руди у рудоспуски. Згідно з корисною моделлю, буродоставляючі орти (штреки) розміщені під кутом 5-20° до горизонту та з'єднані розміщеними поміж ними вентиляційними збійками, котрими оснащено днище блока (панелі) і котрі з'єднані з виробками вентиляційної системи рудника (шахти). Суть корисної моделі поясняється кресленнями, де на фіг. 1 зображений план конструкції днища блока; на фіг. 2 - розріз по осі буродоставляючого орту після відбою шару руди. Конструкція днища блока (панелі, камери) з торцовим випуском руди складається з буродоставляючих ортів 1, розміщених під кутом 5-20° відносно горизонту, котрі з'єднані з транспортно-господарчим штреком 2. Останній оснащений розвантажувальним пунктом 3 з рудоспуском 4. Буродоставляючі орти 1 з'єднані з розміщеними у конструкції днища вентиляційними збійками 5, котрі з'єднані з виробками вентиляційної системі рудника: ортом 6, штреком 7, піднятковим 8 або 9 (В даному випадку піднятковий 8 з'єднаний з вентиляційною системою рудника крізь нижній горизонт. При з'єднані з вентиляційною системою крізь верхній горизонт можливо використовувати піднятковий 9). Вентиляційні збійки 5 розміщені на відстані від торців буродоставляючих ортів 1, що забезпечує обмивання та винесення забрудненого повітря з тупикової торцевої зони. Розміщений у суміжному блоці орт 6 використовується, в даному випадку, як вентиляційна виробка. При відробці цього (суміжного) блока орт 6 повторно використовується як буродоставляюча виробка. Відбій та випуск шарів руди 10 у конструкції днища блока виконують у наступній послідовності. З буродоставляючого орту 1 розбурюють рудний масив блока віялами вибухових свердловин 11. Після вибуху кількості віял свердловин 11, яке відповідає товщі відбиваного шару 12, відбита руда зсовується у торці 13 буродоставляючого орту 1 униз по його підошві, 2 UA 102010 U 5 10 15 створюючи при цьому розвалювання руди 14. У міру випуску, навантаження та доставляння руди з розвалювання 14 навантажно-доставляючими машинами у відбитому шару руди 10 створюється потік руди, який зсовується у торці 13 крізь випускний отвір 15 униз (у буродоставляючий орт 1) з утворюванням рудної постелі 16. Робоча височина випускного отвору 15, крізь яке витікає потік відбитої руди по рудній постелі 16 далі по підошві буродоставляючого орту 1 у межах розвалювання руди 14, дорівнює відстані по нормалі від вказаної постелі 16 до любовини 17 козирка торця 13 виробки 1. Відбиту руду доставляють до розвантажувального пункту 3, де її розвантажують у рудоспуск 4. Провітрювання конструкції днища блока виконується наступним способом. Свіже повітря надходить з транспортно-господарчого штреку 2 у буродоставляючі орти 1 обмиває місця випуску руди і крізь вентиляційні збійки 5 рухається за рахунок загально шахтної депресії до виробок вентиляційної системи рудника. Після відбою та випуску одного шару руди, виконують відбій та випуск чергових шарів по описуваному вище способу до повного відроблення рудних запасів блока. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Днище блока з торцевим випуском руди, що включає паралельно розміщені відносно один одного на рівні відмітки підповерхні (поверхні) буродоставляючі орти (штреки), котрі з'єднані з транспортно-господарчим штреком (ортом), оснащеним пунктами розвантаження руди у рудоспуски, яке відрізняється тим, що буродоставляючі орти (штреки) розміщені під кутом 520° до горизонту та з'єднані розміщеними поміж ними вентиляційними збійками, котрими оснащено днище блока (панелі) і котрі з'єднані з виробками вентиляційної системи рудника (шахти). 3 UA 102010 U 4 UA 102010 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5