Спосіб лікування пацієнтів, що перенесли кардіоемболічний інсульт в ранньому відновному періоді

Реферат: Спосіб лікування пацієнтів, що перенесли кардіоемболічний інсульт в ранньому відновному періоді, включає застосування цитофлавіну в дозі 10 мл в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу протягом 10 днів на фоні комплексної терапії (антиагреганти, антигіпертензивні засоби, сірчанокисла магнезія, нейропротектори, блокатори кальцієвих каналів) у ранньому відновному періоді захворювання. UA 103856 U (12) UA 103856 U UA 103856 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Дана корисна модель належить до медицини, безпосередньо до неврології. Прототипом даної корисної моделі є спосіб лікування ішемічного інсульту [1, 2] шляхом призначення мексидолу за схемою: перші 5 діб - по 300 мг на 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу, наступні 5 діб - по 200 мг на 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу або 1 раз на добу внутрішньовенно краплинно, а у другій половині дня - внутрішньом'язово, наступні 6 діб по 2 табл. 3 рази на добу, а в подальшому, впродовж 10 днів в амбулаторних умовах - по 2 табл. 2 рази на добу. Отримані результати свідчать про ефективність даного способу лікування. Недоліком прототипу є складна схема парентерального прийому препарату, яка зумовлює необхідність тривалого прийому в умовах відділення з подальшим переходом на застосування мексидолу в амбулаторних умовах, що ускладнює спостереження за хворими і призводить до значних економічних затрат, які не співвідносяться з кінцевими результатами лікування; охоплення лікуванням лише категорії пацієнтів з неврологічним дефіцитом середнього та легкого ступеня тяжкості. Задачею корисної моделі є дослідження позитивного впливу метаболічного цитопротектора цитофлавіну на показники системної та кардіальної гемодинаміки, добовий профіль артеріального тиску у пацієнтів, які перенесли кардіоемболічний інсульт, в ранньому відновному періоді. Суть корисної моделі полягає у тому, що після верифікації діагнозу в ранньому відновному періоді на фоні комплексної терапії кардіоеболічного інсульту (антиагреганти, антигіпертензивні засоби, сірчанокисла магнезія, нейропротектори, блокатори кальцієвих каналів) призначають цитофлавін в дозі 10 мл в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в краплинно 2 рази на добу протягом 10 днів. Цитофлавін - препарат, що є збалансованим комплексом двох метаболітів (кислоти бурштинової, рибоксину) та двох ко-ферментів-вітамінів - нікотинаміду й рибофлавіну мононуклеотиду. Завдяки своїм компонентам препарат впливає на більшість ланок циклу Кребса, тим самим покращуючи енергетику клітини, має антигіпоксичну та антиоксидантну дію, активізує внутрішньоклітинний синтез білка і нуклеїнових кислот, ферментативні процеси, сприяє утилізації глюкози, синтезу і внутрішньоклітинного накопичення АТФ та інших макроергів. Механізм дії цитофлавіну, насамперед його властивості активізувати використання глюкози як субстрату окислення, вказують на можливість його використання як "універсального антигіпоксанту", що принципово важливо при лікуванні пацієнтів з поєднаною внутрішньомозковою і кардіальною патологією. Це, зокрема, видається важливим у пацієнтів з кардіоемболічним інсультом, де метою впливу є поліпшення енергетичного метаболізму не тільки серця, а й головного мозку. Ефективність розробленого способу лікування підтверджує проведене нами дослідження. При розробці заявленого способу нами було обстежено 28 пацієнтів, які страждають на ІХС з минаючими порушеннями серцевого ритму (у 19 - діагностована фібриляція передсердь), середній вік яких склав 62,3±5,3 років, які перенесли КЕІ давністю 1-4 міс. Залежно від характеру призначеної терапії, пацієнти з КЕІ були розподілені на дві групи: І групу склали 18 хворих (10 чоловіків і 8 жінок), що приймали цитофлавін в комплексі з загальновизнаною терапією; II групу використовували як групу порівняння тому, що до неї увійшли 10 хворих (6 чоловіків і 4 жінки), яким була призначена традиційна терапія відповідно до європейських протоколів з ведення хворих з мозковими інсультами. Групи були порівнянні за віком, статтю, рівнем артеріального тиску, індексу маси тіла, давності ІХС, артеріальної гіпертензії (АГ) і КЕІ. Діагноз КЕІ встановлювали з МКХ-10 і - верифікували при нейровізуалізації (МРТ головного мозку). Всім пацієнтам проводили комплексне обстеження, що включає загальноклінічний огляд, інструментальні та лабораторні методи дослідження. Пацієнтам також проводили холтерівське моніторування ЕКГ за допомогою комплексу апаратно-програмного носимого з цифровим однодобовим моніторуванням артеріального тиску та ЕКГ CardioTens (Meditech, Угорщина). AT вимірювалося двома методами (осцилометричним методом і методом Короткова) протягом доби. Результати зберігалися в пам'яті реєстратора і в кінці дослідження оброблялися за допомогою програмного забезпечення комп'ютера. Залежно від величини ступеня нічного зниження AT (CHЗ) були виділені наступні типи: dipper, non dipper, night picker, over dipper. Поряд з цим, глибоко аналізували дані неврологічного статусу, оцінюючи його за шкалою NIHSS. Указаний обсяг дослідження проводили у хворих до та після лікування цитофлавіном. 1 UA 103856 U 5 10 15 20 25 30 35 Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення STATISTICA 10. Всі 28 пацієнтів перенесли КЕІ в каротидному судинному басейні, з них у 11 хворих відзначалися правопівкульні, в 17 випадках - лівопівкульні інсульти. Пусковими факторами ризику в усіх спостереженнях були епізоди порушення серцевого ритму і його відновлення (через 5,9±3,0 хвилин). При клінічному обстеженні встановлено, що серед суб'єктивних симптомів захворювання у пацієнтів обох груп превалювали скарги на головний біль (18-64,3 %), біль у серці (14-50 %), слабкість і оніміння в паралізованих кінцівках (20-71,4 %), порушення мови (13-46,4 %), асиметрію обличчя (11-39,3 %), зниження зору (9-32,1 %), нестійкий AT зі схильністю до підвищення (19-67,8 %), поганий сон (18-64,3 %), підвищену дратівливість (17-60,7 %), зниження пам'яті та уваги (20-71,4 %). Серед об'єктивних симптомів захворювання у обстежуваних пацієнтів обох груп мали місце такі неврологічні синдроми: цефалгічний (18-64,3 %), вегетативної дисфункції (22-78,6 %), церебрастенічний (23-82,1 %), помірного зниження когнітивних функцій (20-71,4 %), мотосенсорних розладів (20-71,4 %), дисфазія (13-46,4 %), зниження функції краніальних нервів (1967,8 %). Неврологічний дефіцит після КЕІ у хворих відповідав середньому ступеню тяжкості і складав 11,7±4,8 балів. На тлі лікування цитофлавіном у пацієнтів І групи (яка отримувала лікування відповідно до заявленого способу) значно скоротилася кількість пропонованих скарг: зменшилися головні болі (на 28,0 %), ступінь мото-сенсорних розладів (на 18,0 %), були відсутні порушення мови (на 12,0 %), зникли больові відчуття в області серця (на 20,0 %). Неврологічний дефіцит зменшився майже вдвічі і склав 6,1±3,2 балів за шкалою NIHSS. При цьому, раннє покращення, яке визначалося як редукція балів на 4 і більше пунктів, відмічено у 8 (44,4 %). У групі контролю редукція балів також коливалася в межах від 0 до 5, однак редукція на 4 і більше пунктів реєструвалася тільки у 3 (30 %) хворих. Офісне CAT у пацієнтів до призначення цитофлавіну перебувало на рівні 137,8±3,8 мм рт. ст., ДАТ - 80,8±3,3 мм рт. ст.; на тлі курсового лікування цитофлавіном статистично значущих змін CAT і ДАТ не спостерігалося (138,7±3,3 мм рт. ст. та 76,8±3,1 мм рт. ст. відповідно). Відзначалися різноспрямовані зміни з боку змінних AT: в денний час підвищилися мінімальні значення CAT, в той час як вночі мінімальні значення CAT, середні і максимальні значення ДАТ демонстрували виразну тенденцію до зниження (табл. 1, 2). Найбільш виражені зрушення зареєстровані з боку показників, що характеризують нічне зниження AT і AT в ранкові години. Нічне зниження CAT сталося на 10 %, а нічне зниження ДАТ - на 20 %, ранковий підйом CAT і ДАТ зменшився на 20 %, відповідно швидкості ранкового підйому CAT і ДАТ на 30 % і 40 %. Таблиця 1 Основні показники добового моніторування артеріального тиску у пацієнтів з кардіоемболічним інсультом до і після лікування цитофлавіном Показник CAT днем сер., мм рт. ст. CAT днем мін., мм рт. ст. CAT днем макс, мм рт. ст. ДАТ днем сер., мм рт. ст. ДАТ днем мін., мм рт. ст. ДАТ днем макс, мм рт. ст. CAT н. сер., мм рт. ст. CAT н. мін., мм рт. ст. CAT н. макс, мм рт. ст. ДАТ н. сер., мм рт. ст. ДАТ н. мін., мм рт. ст. ДАТ н. макс, мм рт. ст. До лікування 137,8±3,8 100,6±3,2 179,3±3,8 80,8±3,3 51,7±2,6 111,7±4,5 132,2±3,8 112,7±3,5 156,2±3,8 75,7±2,8 57,0±4,3 93,3±2,5 Після лікування 138,7±3,3 108,7±3,6* 177,7±3,3 76,8±3,1 53,9±3,9 112,6±4,1 131,9±4,0 106,2±2,5* 158,9±2,3 70,8±2,6* 56,4±4,3 88,6±2,3* Примітка: * - статистично значуща відмінність між показниками ДМАТ до і після лікування цитофлавіном (р