Спосіб підвищення генетичного потенціалу продуктивності племінних гусей

Реферат: Спосіб підвищення генетичного потенціалу продуктивності племінних гусей включає застосування біологічно активних кормових добавок відходів виробництва харчових продуктів. Гусям щоденно, протягом періоду яйцекладки, згодовують сухі яблучні вичавки, змішані з комбікормом у кількості 7 % від загальної маси, збагачені хелатами міді та цинку із розрахунку 15 мг/кг та 30 мг/кг корму на добу. UA 104571 U (12) UA 104571 U UA 104571 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі птахівництва, зокрема годівлі сільськогосподарської птиці, а саме до способів підвищення генетичного потенціалу продуктивності племінних гусей, і може бути застосована на птахівничих підприємствах з різними формами власності для корекції метаболізму у гусей для забезпечення високої фізіологічної потреби в поживних та біологічно активних речовинах, що відповідатимуть потребам організму та сприятимуть інтенсивнішому використанню субстратів для синтезу основних складових частин яйця. На сьогоднішній день ключову роль в отриманні прибутку птахопідприємствами відіграють ціни на кормову сировину. Резерви для здешевлення комбікорму і підвищення якості кормів слід шукати у харчовій промисловості. Зокрема, йдеться про рослинні відходи, які можливо використовувати у виробництві комбікормів для птиці. Окрім того, тваринництво України на сучасному етапі унаслідок економічних і організаційних труднощів відчуває нестачу кормів збагачених необхідними поживними речовинами. До важливих біологічно активних речовин належать мікроелементи, які нормалізують шлунково-кишкове травлення, покращують перетравність раціону і впливають на процеси кровотворення, імунітет, інтенсифікують обмін речовин в організмі, і виявляються прямими різноманітними чинниками дії на продуктивність і стан здоров'я тварин. Проблему введення в комбікорми для птиці гарантійних норм добавок мікроелементів вирішено не до кінця. Неорганічні сполуки мікроелементів у преміксах і комбікормах каталізують руйнування жиророзчинних вітамінів, утворюють не засвоювані комплекси, внаслідок чого хімічні елементи використовуються неефективно. Нині доведено, що альтернативою для неорганічних солей мікроелементів є їх хелатні сполуки, які позитивно впливають на продуктивність, якість продукції, а також мають високу біологічну доступність для організму птиці. Відомі аналоги є способи підвищення продуктивності сільськогосподарської птиці (Спосіб одержання кормової добавки з морських гідробіонтів для птиці, ПУ на корисну модель № 42687; Кормова біологічно активна добавка для птиці, ПУ на винахід № 36964; Спосіб виробництва кормової добавки із кавуна, ПУ на корисну модель № 38993) включають використання нетрадиційних добавок, які містять відходи виробництва харчової промисловості. Недоліками аналогів є відносно висока вартість та недоступність кормових добавок. Використання нетрадиційних - дорожчих кормів, може істотно зменшити рентабельність птахівництва, вони також не передбачають додаткове введення мікроелементів у вигляді хелатних сполук. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб (Кормовая добавка для цыплятбройлеров и кур-несушек, патент РФ № 2265365), включає застосування біологічно-активних кормових добавок відходів виробництва харчових продуктів, яким рекомендується включати до раціону годівлі птиці насіння калини звичайної. Корисна модель і найближчий аналог мають спільні ознаки, зокрема передбачає балансування кормових раціонів з використанням біоактивних кормових добавок, відходів виробництва харчової промисловості. Недоліком найближчого аналога є недостатня ефективність та додаткові затрати на переробку насіння калини. Корисна модель усуває недоліки найближчого аналога і забезпечує підвищення несучості гусок на 18,9 % та високої якості інкубації яєць, що в свою чергу підвищує виводимість та збереженість гусенят відповідно на 15,9 та 9,6 %. В основу корисної моделі поставлена задача створити новий ефективний спосіб підвищення генетичного потенціалу продуктивності племінних гусей шляхом забезпечення високої фізіологічної потреби у біологічно активних речовинах за рахунок внесення продуктів переробки яблук (відходів харчової промисловості) та хелатних мікроелементів, одержаних внаслідок відпрацювання біотехнології конструювання металоорганічних сполук. Поставлена задача вирішується тим, що гусям щоденно, протягом періоду яйцекладки, згодовують сухі яблучні вичавки, змішані з комбікормом у кількості 7 % від загальної маси, збагачені хелатами міді та цинку із розрахунку 15 мг/кг та 30 мг/кг корму на добу. Цей спосіб є економічно вигідний і зручний для господарств, в яких він застосовується, тому що дозволяє годувати гусей дешевими, теоретично збідненими, але практично повнораціонними сухими яблучними вичавками, збагаченими хелатними сполуками, досягаючи при цьому кращих результатів продуктивності. Оскільки цей нетрадиційний корм відноситься до багатотоннажних відходів рослинного походження, тому він доступний для господарств. Також в Україні є чимало підприємств харчової промисловості по переробці яблук, побічну продукцію котрих можна сміливо використовувати у раціонах птиці. Крім цього, використання нетрадиційного - дешевшого корму, такого як яблучні вичавки, може істотно підвищити рентабельність птахівництва. 1 UA 104571 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Відповідно до сучасних технологій виготовлення соку із яблук відходи висушуються спеціальним способом, а потім закладаються у великі поліетиленові пакети. Це дозволяє зберігати яблучні вичавки протягом цілого року, причому продукт абсолютно не втрачає своїх якісних характеристик. Застосування сухих яблучних вичавок у невеликій дозі 7 % є оптимальним для балансу поживних та біологічно активних речовин, оскільки при суттєво підвищених дозах цього нетрадиційного корму, погіршується засвоюваність, що вимагає використання ферментних препаратів в умовах підвищення продуктів переробки яблук (відходів харчової промисловості) у раціонах племінних гусей, бо лише за умови їх застосування можна досягнути максимальної перетравності та засвоєння поживних речовин. Сухі яблучні вичавки в порівнянні із зерновими концентратами містять значну більшу кількість каротиноїдів та мікроелементів - кобальту та йоду. Каротиноїди відіграють дуже важливу роль у перебігу і регуляції процесів обміну речовин в організмі птиці. Особливо важливе повноцінне забезпечення раціонів птиці у репродуктивний період. Тому оптимізація рівня каротиноїдів у раціоні птиці у зазначений період є важливою умовою високої якості інкубаційних яєць, високої виводимості і життєздатності пташенят. Кобальт є кофактором кобаламінових ферментів (похідних вітаміну В 12), які приймають участь у синтезі білка, в тому числі і кератину. Біологічний ефект дії кобальту зумовлений, в основному, вмістом тривалентного кобальту в молекулі вітаміну В12. Характерні ознаки нестачі кобальту у птиці не проявляються, однак його дефіцит посилює нестачу вітаміну В 12 з негативними наслідками для птиці. Йод є складовою частиною тироїдних гормонів (тироксину, трийодтироніну та інших), що регулюють основні процеси обміну речовин і енергії. Нестача йоду викликає гіпофункцію щитовидної залози та зниження функції тироксину, що негативно впливає на несучість і репродуктивні якості птиці. Зменшення концентрації йоду в яйцях негативно позначається на виводимості яєць, розвитку ембріонів у кінці інкубації та життєздатності виведеного молодняку. Характерною ознакою йодної нестачі у несучок є поява жовткових перитонітів, збільшення у ембріонів та молодняку щитовидної залози. Сухі яблучні вичавки додатково збагачують хелатними сполуками мікроелементів міді та цинку. Хелатні сполуки являють собою комплексне з'єднання амінокислот з іонами мінералів. Хелати мають унікальні фізико-хімічні та біологічні властивості, обумовлені наявністю хелатного циклу. Структура хелатів практично ідентична природній, перебуваючи в оболонці амінокислоти, не вимагає додаткових перетворень в організмі, є готовим до використання та транспортування клітинами епітелію тонкої кишки, де відбувається основний процес засвоєння. Мідь незамінний мікроелемент для забезпечення високої виводимості яєць, входить до складу гемоглобіну крові, сприяє стійкості організму проти хвороб. Цинк є невід'ємною структурною одиницею багатьох ферментів, бере участь у підтримці водно-сольового балансу, синтезі амінокислот, ліпідів та ряду біохімічних реакцій у організмі. Цинк особливо важливий для самців, зокрема у парувальний період. Отже, одержання технічного результату забезпечується за рахунок біологічно активних речовин сухих яблучних вичавок, які додатково збагачують хелатами мікроелементів міді та цинку, введених в оптимальній кількості до щоденного раціону гусей. В птахівницьких господарствах, які вирощують батьківське стадо гусей, заздалегідь приймають заходи щодо придбання сухих яблучних вичавок (відходів виробництва яблучного соку) та високоефективних хелатних препаратів мікроелементів. У сухі яблучні вичавки додають хелати Міді та Цинку із розрахунку 15 мг/кг та 30 мг/кг корму на добу відповідно. Збагачені хелатами яблучні вичавки змішують з комбікормом в кількості 7 % від загальної маси комбікорму та ретельно перемішують. Від початку яйцекладки гусям щоденно згодовують суміш комбікорму з яблучними вичавками та хелатами. Дослід проведено на двох групах гусей (контрольній і дослідній) по 100 голів у кожній, в умовах ДГ "Миклашівське" Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. Для експерименту відібрали породний тип оброшинських гусей. У жовтні-листопаді проводили відбір племінних гусей і формування батьківського поголів'я (співвідношення гусак/гуска 1:4). Вся птиця одержувала повнораціонний комбікорм, збалансований за всіма поживними та біологічно активними речовинами. Проте, у другій дослідній групі, гусям щоденно протягом періоду яйцекладки, згодовували змішані з комбікормом у кількості 7 % від загальної маси, сухі яблучні вичавки збагачені хелатом Міді (15 мг/1кг корму на добу) та Цинку (30 мг/1кг корму на добу). 2 UA 104571 U 5 Синтез хелатів проводили в лабораторних умовах Білоцерківського національного аграрного університету. Для синтезу хелатів використовували сульфат Міді (CuSO4•5Η2Ο) згідно з ГОСТ 4165-78, сульфат Цинку (ZnSO4 •7Н2О) згідно з ГОСТ 4174-77 та L -лізин гідрохлорид (С6Н14 N2O2 -НСl). Згодовування птиці зазначених комбікормів тривало три місяці, протягом яких вели щоденний облік несучості. Перед закладенням яєць на інкубацію визначали їх морфометричні показники (масу яєць, білка, жовтка й шкаралупи, міцність шкаралупи, індекс форми, рН білка й жовтка). Схему раціону, який використовувався у даному господарстві, наведено у таблиці 1. 10 Таблиця 1 Рецепт повнораціонного комбікорму для гусей у племінний період, % Група Компоненти контрольна 15 7 25 20,5 10 6,6 2 1 5 2 0,8 2,6 1 0,5 1 Сухі яблучні вичавки Пшениця Овес Ячмінь Кукурудза Висівки пшеничні Макуха соняшникова Дріжджі кормові Рибне борошно (60 % сирого протеїну) Шрот соєвий (42 % сирого протеїну) М'ясо-кісткове борошно Кісткове борошно Крейда, вапняк Трикальційфосфат знефторений Сіль Вітамінно-мінеральний премікс 15 дослідна 7 12,5 5 22,5 20,5 10 6,6 2 1 5 2 0,8 2,6 1 0,5 1 Одним з найважливіших критеріїв визначення ефективності раціонів гусей батьківського стада звичайно є якість інкубаційних яєць. З метою вивчення впливу сухих яблучних вичавок, збагачених хелатними мікроелементами на якісні показники яєць було проведено їх морфологічну оцінку (табл. 2). Висока якість інкубації яєць забезпечується за умови відповідності хімічного складу, морфологічних якостей яєць та параметрів мікроклімату потребам ембріону. Таблиця 2 Морфометричні показники гусячих яєць (М±m, n=5) Група Показники контрольна 130,40±3,63 6,60±0,07 3,66±0,08 55,44±0,85 43,38±1,31 33,3 70,25±2,24 53,9 16,77±0,28 12,8 3,36±0,08 8,58±0,20 6,03±0,09 0,56±0,015 0,60±0,005 Маса яйця, г Довжина яйця, см Ширина яйця, см Індекс форми, % Маса жовтка, г % Маса білка, г % Маса шкаралупи, г % 2 Міцність шкаралупи, кг/см білка рН жовтка Товщина шкаралупи гострий кінець, мм Товщина шкаралупи тупий кінець, мм Примітка. *- Р