Спосіб лікування запальних захворювань жіночих статевих органів

Реферат: Спосіб лікування запальних захворювань жіночих статевих органів шляхом проведення специфічної антибактеріальної терапії з врахуванням результатів бактеріоскопічного, бактеріологічного, імунофлуоресцентного, імуноферментного досліджень та під час неї імунокорегуючої терапії. Додатково проводять імунокорегуючу терапію за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду в дозі: перший тиждень - 7 крапель двічі на добу, другий, третій тиждень - 15 крапель двічі на добу, з четвертого тижня до кінця лікування - 12 капель двічі на добу до (впродовж одного менструального циклу - 1 місяця) та після (впродовж трьох менструальних циклів - 3 місяців) проведення курсу антибактеріальної терапії. UA 107285 U (12) UA 107285 U UA 107285 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до консервативної гінекології, та може бути використана для лікування запальних захворювань жіночих статевих органів. Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) займають перше місце серед інших нозологій в гінекології та є причиною багатьох порушень репродуктивної функції жінок, серед яких найбільш значущими є безпліддя та звичне невиношування вагітності. Несвоєчасне або неадекватне лікування гострих ЗЗЖСО, а також відсутність їх профілактики пояснює високу частоту розвитку хронічних ЗЗЖСО у жінок. Хронічне запалення додатків матки характеризується затяжним, нерідко стертим перебігом, схильністю до рецидивів, наявністю ускладнень (безпліддя, порушення менструальної функції, ризик виникнення позаматкової вагітності, тазовий біль) і резистентністю до терапії. У розвитку запального процесу додатків матки основна роль належить мікроорганізмам. Ступінь вірулентності останніх служить одним із вирішальних факторів, які мають вплив на поширення процесу. Практично всі мікроорганізми, які присутні у піхві (за виключенням лакто- і біфідобактерій), можуть приймати участь у запальному процесі. Однак провідна роль належить найбільш вірулентним мікроорганізмам: представникам сімейства Enterobacteriaceae (перш за все кишковій паличці) і стафілококу. Відома роль інфекцій, що передаються статевим шляхом, у розвитку ЗЗОМТ. До мікроорганізмів, які являються абсолютними патогенами, відносяться хламідії і гонококи. В останні роки особливого значення набувають асоціації мікроорганізмів, в тому числі умовно-патогенних (стафілококів, стрептококів, кишкової палички), з внутрішньоклітинними збудниками (хламідіями, уреаплазмами, мікоплазмами), а також з вірусами і трихомонадами. (Сидорова И.С., 2005). Збудники запалення статевих органів в епоху антибіотиків змінюються досить часто. Не викликає сумніву інфекційний характер запальних змін, які виникли вперше. В подальшому у більшості хворих з хронічними процесами мікробний фактор вже не відіграє суттєвої ролі у розвитку загострень. На стерильність вмісту маткової труби при хронічному рецидивуючому сальпінгоофориті вказують численні дослідники. Під впливом неспецифічних факторів розвивається картина, яка відтворює в більшій чи меншій мірі первинний патологічний процес. При тривалому хронічному запаленні відмічаються виражені склеротичні і дистрофічні зміни всіх структурних компонентів додатків матки, що супроводжується їх морфологічними і функціональними змінами (Nasraty S., 2003). Для лікування ЗЗЖСО використовуються різноманітні способи з застосуванням лікарських препаратів, які згубно діють на патогенні мікроорганізми, без врахування загальних змін в організмі, що можна вважати недоліком при лікуванні. Не завжди є можливість застосувати в схемі лікування один препарат, інколи їх кількість досягає десяти. З підвищенням кількості препаратів, які приймають одночасно, прогнозувати ефект стає все складніше, а інколи взагалі неможливо. Це пов'язано з наявністю взаємодії препаратів, яка до цих пір вивчена недостатньо. Іншим не менш важливим наслідком поліпрагмазії є незручність для пацієнта. Важливу роль в патогенезі хронічного запального процесу відіграє імунна система, а саме стан вторинного імунного дефіциту, під час якого знижується супротив організму до інфекцій. Імунологічна недостатність послаблює компенсаторно-захисні механізми, гальмує розвиток процесів тканинної регенерації і перешкоджає відновленню порушених функцій статевої системи (Пинегин Б.В., 2001; Воронова С.И., Казанцева С.В., Власова И.А., 2001). При хронічних ЗЗЖСО реальний клінічний ефект залежить від успішного вирішення наступних завдань: досягнення знеболюючого і протизапального ефекту; підвищення активності компенсаторно-захисних механізмів; попередження загострень запалення; відновлення порушених функцій статевої системи; ліквідація вторинних системних порушень і супутніх захворювань. Аналогом корисної моделі є спосіб лікування хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів (Татарчук Т.Ф. Воспалительные заболевания органов малого таза: когда лечение должно быть незамедлительно // Пед. акуш. и гин., Здоров'я України - 2010. - №2 (13). С.52-53), в якому використовують різні схеми лікування антибактеріальними препаратами специфічну антибактеріальну терапію з лікувальною метою. Недоліками аналогу-способу є призначення антибактеріальної терапії без визначення стану імунної системи. Прототипом корисної моделі є спосіб лікування хронічного запального процесу додатків матки (MB. Дудчик, Принципи лікування хронічного запального процесу додатків матки / Жіночий лікар. - № 1. - 2007. - С. 8), в якому під час лікування разом з специфічною антибактеріальною терапією застосовують імунокорегуючу терапію, для якої обов'язковим є 1 UA 107285 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 наявність імунограми, так як застосовують наступні препарати: імуномодулятори, препарати тимуса та індуктори інтерферону. Дія імуномодуляторів спрямована на підвищення захисних сил організму і відновлення порушеної, в основному Т-клітинної, ланки імунітету. Вони активують ріст макрофагів і інших клітинних елементів, сприяючи підвищенню неспецифічного захисту організму. Багатофакторною дією на імуногенез характеризуються метилурацил (0,5 г 3 рази на день протягом 21 дня), пентоксил (0,2 г 3 рази на день протягом 2 тижнів), лікопід (10 мг на добу протягом 6 днів - 3 курси з двотижневою перервою). Препарати тимуса застосовують для корекції первинного і вторинного імунодефіциту, імуносупресії, пов'язаної із прийомом медикаментозних препаратів, а також в комплексній терапії вірусних і бактеріальних інфекцій. Тімалін призначають щоденно по 5-20 мг в/м протягом 4-10 днів, Т-активін - по 100 мг підшкірно протягом 5-7 днів, тіпоптін - по 100 мг підшкірно 1 раз в 4 дні, всього 5 ін'єкцій. В гінекологічній практиці також успішно застосовують нуклеонат натрію, левамізол, задітен, продигіозан, діуцифон, хлорофіліпт та ін. Індуктори інтерферону є універсальним способом активації системи інтерферону і підвищення неспецифічної резистентності організму до вірусних інфекцій. В медичній практиці застосовуються камедон (неовір, циклоферон), аміксин, ларіфан, рідостін. Для локального застосування у вигляді супозиторіїв використовують: віферон - по 2 свічки на добу ректально протягом 10 днів, кіпферон вводять інтравагінально або ректально по 1 свічці 2 рази на день протягом 10 днів. Для багатьох індукторів інтерферону показана можливість комбінованого застосування з антибіотиками та імуностимуляторами, що дозволяє в ряді випадків знизити дози призначуваних препаратів, зменшити їх токсичну дію, досягнувши при цьому синергізму. Диференційовану імунокорегуючу терапію слід проводити після оцінки імунного статусу за всіма основними параметрами. Недоліками прототипу-способу є: 1) застосування імунокорегуючої терапії під час специфічної антибактеріальної терапії, однак, для проведення корекції патологічних змін в системі імунітету не достатньо тижневого чи двохтижневого терміну лікування; 2) призначення препаратів тимуса та імуномодуляторів потребують обов'язкового імунологічного обстеження - імунограми, дані якої не завжди вказують на значні порушення, що може викликати відмову пацієнта від імунокорегуючої терапії. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб лікування запальних захворювань жіночих статевих органів шляхом додаткового до курсу специфічної антибактеріальної терапії проведення імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду до (впродовж одного менструального циклу 1 місяця), підчас та після (впродовж трьох менструальних циклів - 3 місяців) проведення курсу антибактеріальної терапії. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі є проведення специфічної антибактеріальної терапії з врахуванням результатів бактеріоскопічного, бактеріологічного, імунофлуоресцентного, імуноферментного досліджень та під час неї імунокорегуючої терапії. Відмінними ознаками корисної моделі від прототипу є додаткове до курсу специфічної антибактеріальної терапії проведення імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду, які не потребують імунограми, до (впродовж одного менструального циклу 1 місяця), під час та після (впродовж трьох менструальних циклів - 3 місяців) проведення курсу антибактеріальної терапії. Таблиця Порівняння корисної моделі та прототипу по ознаками Ознаки специфічна антибактеріальна терапія наявність імунограми імунокорегуюча терапія Корисна модель проводять за потреби проводять до (впродовж одного менструального циклу - 1 місяця), під час та після (впродовж трьох менструальних циклів - 3 місяців) проведення курсу антибактеріальної терапії 2 Прототип проводять обов'язкова проводять під час курсу антибактеріальної терапії UA 107285 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Визначення термінів, які використовувалися при описі корисної моделі: запальні захворювання жіночих статевих органів, антибактеріальна терапія, імунокорегуюча терапія, флавоноїдні глікозиди. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Лікування хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів потребує необхідності повторних курсів лікування, що часто призводить до розвитку ускладнень, пов'язаних з прийомом антибактеріальних засобів. Застосування імунокорегуючої терапії, призначення пробіотиків та загальнозміцнюючих засобів поряд з введенням антибактеріальних препаратів є недостатнім для повноцінного одужання, свідченням чого є поява рецидивів захворювання, тому доцільним є використання імунокорегуючої терапії до (впродовж одного менструального циклу - 1 місяць) під час і після (впродовж трьох менструальних циклів - 3 місяців) проведення курсу антибактеріальної терапії. Імунокорегуючі препарати - флавоноїдні глікозиди у вигляді крапель протефлазиду не потребують обов'язкового визначення імунограми та консультації імунолога. Використання їх впродовж тривалого часу забезпечує нормалізацію патологічних змін у системі імунітету та є профілактикою послідуючих рецидивів. Доцільним є призначення імунокорегуючої терапії жінкам з наявністю ЗЗЖСО, які проявляються періодичними патологічними виділеннями з піхви, ниючими болями внизу живота різної інтенсивності, періодичним короткочасним підвищенням температури тіла, наявністю ознак запального процесу при гінекологічному обстеженні, впродовж тривалого проміжку часу одного менструального циклу, що передує антибактеріальній терапії, під час проведення антибактеріальної терапії та трьох менструальних циклів після проведення антибактеріальної терапії. Враховуючи, що в патологічному процесі на фоні вторинного імунодефіцитного стану беруть участь умовно патогенні, патогенні мікроорганізми та віруси, з імунокореруючою терапією запропоновано використовувати флавоноїдні глікозиди, що містяться в диких злаках Deschampsiacaespitosa L. та Calamagrostis epigeios L., що здатні пригнічувати вірусоспецифічні ферменти ДНК-полімеразу та тимідинкіназу у вірус інфікованих клітинах. Це призводить до зниження або повного блокування реплікації вірусів. Водночас викликають збільшення продукції ендогенних альфа- та гама-інтерферонів, що підвищує неспецифічну резистентність організму до вірусної та бактеріальної інфекцій, нормалізує імунний статус людини. Препарат має антиоксидантну активність, оскільки запобігає накопиченню продуктів перекисного окислення ліпідів і тим самим інгібує перебіг вільно радикальних процесів. Важлива фармацевтична дія флавоноїдів для лікування хронічних ЗЗЖСО полягає в регулюванні стану капілярів, зокрема, вони підвищують їхню проникність, зменшують згортання крові, приймають участь в окисновідновних процесах, виконуючи антиоксидантну функцію; проявляють естрогенну дії. Корисна модель здійснюється наступним чином. За наявності запальних захворювань жіночих статевих органів жінкам призначають специфічну антибактеріальну терапію з врахуванням результатів бактеріоскопічного, бактеріологічного, імунофлуоресцентного, імуноферментного досліджень. Додатково до курсу специфічної антибактеріальної терапії призначають імунокорегуючу терапію за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду в дозі перший тиждень 7 крапель двічі на добу, другий, третій тиждень 15 крапель двічі на добу, з четвертого тижня до кінця лікування 12 капель двічі на добу, до (впродовж одного менструального циклу - 1 місяця), під час та після (впродовж трьох менструальних циклів - 3 місяців) проведення курсу антибактеріальної терапії. Приклади практичного використання корисної моделі. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок репродуктивного періоду (основна група) із та 20 здорових жінок, що становили контрольну групу. Жінок основної групи було розділено на дві підгрупи. Жінкам першої підгрупи (50 жінок) запропоновано тривале застосування імунокорегуючих препаратів, до складу яких входять флавоноїдні глікозиди. Другу підгрупу становили пацієнтки з ЗЗЖСО, яким призначалося лікування за прототипом. Поділ жінок на групи базувався на бажанні пацієнток тривало використовувати імуностимулюючу терапію. При порівнянні стану мікроцинозу піхви у жінок контрольної та основної групи встановлено, що у 18 жінок (90 %) контрольної групи у виділеннях з піхви та цервікального каналу наявні лактобактерії, яких не було виявлено у жінок основною групи. Представниками умовно патогенної флори у жінок контрольної групи у 4 випадках (20 %) були дріжджоподібні гриби роду Candida. Мікрофлора піхви та цервікального каналу у жінок обидвох підгруп основної групи представлена рядом умовно патогенних, патогенних мікроорганізмів та вірусів. 3 UA 107285 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Зі 100 жінок основної групи лише у 10 (10 %) (р0,05), гарднерели - Gardnerella-6 випадків (60,0 %) (р>0,05). Наявність 23 штамів у 10 жінок свідчить про одночасну персистенцію кількох мікроорганізмів, відсутність лактобактерій - про порушення мікроцитозу піхви за відсутності патогенної мікрофлори. У решти 90 (90 %) жінок виявлялися патогенні та умовно патогенні мікроорганізми. При цьому спостерігалися асоціації мікроорганізмів з одночасним існуванням кількох мікроорганізмів. При аналізуванні результатів встановлено, що у жінок основної групи виявлено 127 представників умовно патогенної флори та 210 представників патогенної флори, що вказує на одночасну наявність поруч із кількома патогенними мікроорганізмами представників умовно патогенної флори та поліетіологічність захворювання. Серед представників патогенної флори найчастіше виявлялися трихомонади - Trichomonas vaginalis-82 випадки (82 %) (р