Спосіб корекції активності ферментів крові за фасціольозу сенсибілізованих атиповими мікобактеріями корів

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб корекції активності ферментів крові за фасціольозу сенсибілізованих атиповими мікобактеріями корів, який включає внутрішньом'язове введення хворим коровам Клозаверму А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини, який відрізняється тим, що одночасно із клозавермом А додатково застосовують Фос-Бевіт внутрішньом'язово у дозі 0,2 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини.

Текст

Реферат: Спосіб корекції активності ферментів крові за фасціольозу сенсибілізованих атиповими мікобактеріями корів, який включає внутрішньом'язове введення хворим коровам Клозаверму А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини, причому одночасно із клозавермом А додатково застосовують Фос-Бевіт внутрішньом'язово у дозі 0,2 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. UA 108971 U (12) UA 108971 U UA 108971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема ветеринарної паразитології та мікробіології, а саме до способів лікування трематодозних інвазій корів, сенсибілізованих атиповими мікобактеріями. Заявлений спосіб може бути використаний у господарствах із різними формами власності, що вирощують і утримують велику рогату худобу в умовах трематодозних інвазій, для нормалізації обміну речовин у великої рогатої худоби з метою інтенсифікації галузі. Відомі способи лікування великої рогатої худоби при фасціольозній інвазії (Анаев М.С. Эпизоотологические особенности фасциолеза жвачных и опыт борьбы с ними в условиях Дагестанской АССР: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 03.00.20 / Всесоюз. науч.- иссл. ин-т гельминтологии. - М., 1974. - 22 с; Благов Н.А., Барышев М.Д., Фирсов В.Н. Некоторые показатели клеточного иммунитета у больных кишечными нематодами // Мед. паразитология и паразитарные болезни. - М., 1987. - № 5. - С. 53-57.; Ватников Ю.А. Эффекторные и регуляторные механизмы иммунитета при фасциолезе и пути его коррекции: Дис. ... канд. вет. наук: 03.00.20. - М, 1993. - 148 с; Довгій Ю.Ю. Івомек-плюс у лікуванні фасціольозу великої рогатої худоби // Тваринництво України. - 1998. - № 8-9. - С. 15-16.; Довгій Ю.Ю., Грищук Т.Н., Мартиненко Д.Л. Вплив вермітану в комплексі з комбіфероном на жирні кислоти загальної фракції ліпідів, екстрагованих з лейкоцитів крові корів, хворих фасціольозом // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. зб. наук, праць. - Харків., 2003. - Вип. 82. - С. 209-212.; Клесов М.Д., Корж К.П. Биологические и агроклиматические основы профилактики фасциолеза овец и крупного рогатого скота // Тр. УИЭВ. - 1960. - Т. 27. - С. 13-23.; Матчанов Н.М., Гехтин В.М., Улугова С.Т. Фасциолез и дикроцелиоз в Узбекистане // Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных: Тез. докл. Всес. науч. конф. (Сумы, 9-11 окт. 1991 г.). - М., 1991. - С. 76-79.), у яких використовуються різні лікувально-профілактичні засоби, що пригнічують ріст та розвиток фасціол, сприяють нормалізації морфологічних показників крові, нейтралізують продукти порушеного обміну речовин і забезпечують видужання великої рогатої худоби. Недоліком відомих способів є мала ефективність знешкодження продуктів метаболізму фасціол та недостатня корекція системи антиоксидантного захисту організму великої рогатої худоби. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб лікування тварин при фасціольозній інвазії (Методичні рекомендації щодо попередження та ліквідації інвазійних захворювань овець / Березовський А.В., Стибель В.В., Власенко О.А. - К.: Ветінформ, 2010. - 35 с). Відомий спосіб включає внутрішньом'язове введення препарату клозаверм А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Спосіб базується на здатності клозаверму А порушувати метаболічні процеси у фасціол, що призводить до паралічу і їх загибелі. Заявлений спосіб і прототип мають суттєві спільні ознаки: обидва способи включають внутрішньом’язове введення препарату клозаверм А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Недоліком відомого способу є недостатня корекція ферментів крові великої рогатої худоби, які відіграють важливе значення у патогенезі трематодозних інвазій та ефективності лікування. Заявлений нами спосіб усуває вказані недоліки прототипу і забезпечує високу ефективність видужання тварин. Заявлений спосіб прискорює корекцію активності ферментів у сироватці крові корів за умов трематодозної інвазії. Таким чином, запропонований спосіб сприяє корекції активності ферментів у сироватці крові корів, а це, у свою чергу, прискорює видужання хворих і потребує менших економічних затрат на їх лікування. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити ефективний спосіб корекції активності ферментів крові при лікуванні трематодозних інвазій, зручний в застосуванні, економічно вигідний для використання в господарствах з різними формами власності, що утримують велику рогату худобу. Технічний результат досягають тим, що одночасно з клозавермом А додатково застосовують Фос-Бевіт внутрішньом'язово у дозі 0,2 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Серед найбільш розповсюджених патологій паразитарної етіології у жуйних тварин чільне місце за ступенем ураження та заподіянням економічних збитків займають трематодозні захворювання, а саме: фасціольоз. Фасціольоз (Fasciolosis) - досить поширене, переважно з хронічним перебігом трематодозне захворювання жуйних тварин. Збудниками його є Fasciola hepatica (звичайна) та Fasciola gigantica - (гігантська) з родини Fasciolidal. Збудником фасціольозу в Україні є Fasciola hepatica. 1 UA 108971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Улюблене місце локалізації фасціол - жовчні ходи печінки, жовчний міхур. Також фасціоли можуть зустрічатися і в легенях, підшлунковій залозі, серці та лімфатичних вузлах, що пов’язано з їхніми міграціями. В організмі тварини патогенна дія фасціол складається із механічного, інокуляторного, антигенного, токсичного та трофічного впливів. Своїми рухами та продуктами життєдіяльності фасціоли подразнюють оболонку жовчних ходів, спричинюючи спочатку гостре, а потім хронічне запалення. Такі травми супроводжуються кровотечею, особливо печінковою, а також гострими запаленнями пошкоджених органів. Через гострий гепатит та прогресуюче, внаслідок кровотечі, малокрів'я хворі тварини іноді гинуть За останні десять років дослідники часто вказують про випадки неідентифікованих захворювань, які за клінічним перебігом подібні до туберкульозу, однак при застосуванні протитуберкульозних препаратів вони не піддаються лікуванню. Мікобактеріоз - це захворювання, викликане не туберкульозними мікобактеріями, що відрізняються від них більш швидким ростом на поживних середовищах і деякими іншими властивостями (здатністю до пігментоутворення, активністю деяких ферментів). Захворювання реєструють у різних холоднокровних і теплокровних тварин; найбільш характерні ураження шкіри, легенів і лімфатичних вузлів. Збудниками мікобактеріозу є так звані потенційно патогенні мікобактерії, а саме: «атипові», анонімні або некласифіковані. Вони характеризуються широким спектром природної стійкості до лікарських препаратів. За основними біологічними властивостями збудники мікобактеріозу відрізняються від мікобактерій туберкульозу. Для мікобактерій характерний високий вміст фосфатидів та ліпідів у клітинних стінках (до 60 %), що визначає їх лужно-, спирто- і кислотостійкість. Слід відзначити, що дана ознака особливо виражена у патогенних мікобактерій. В процесі розвитку інвазії паразити виділяють в кров продукти метаболізму, які діють токсично на гепатоцити, що призводить до зниження активності системи антиоксидантного захисту. Поряд з цим підвищується проникність біологічних мембран клітинних оболонок, що спричиняє гіперферментемію у сироватці крові, зокрема амінотрансфераз (АсАТ і АлАТ). Технічний результат заявленого способу обумовлений одночасним застосування протипаразитарного препарату клозаверму А та Фос-Бевіту, механізмом впливу цих препаратів на організм корів сенсибілізованих атиповими мікобактеріями за фасціольозної інвазії та роллю цих препаратів у процесах обміну речовин і, зокрема, впливом їх на активність ферментів у сироватці крові корів. Так, Клозаверм А - це масляниста однорідна прозора рідина жовтого кольору зі специфічним запахом, до якого входить аверсектин С та клозантел. Компоненти препарату є синергістами. Аверсектин С сприяє виробленню нейромедіатора - гамма-аміномасляної кислоти, порушуючи тим самим передачу нервових імпульсів. Клозантел порушує обмінні процеси у паразитів, пригнічуючи активність ензимів, що у подальшому веде до паралічу і загибелі паразитів. Фос-Бевіт - це комплексний препарат, який у своєму складі містить основну діючу речовину бутафосфан та вітаміни групи В, а саме: ціанокобаламін, нікотинамід та фолієву кислоту. Даний препарат підвищує опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, токсинів, інфекцій тощо. Стимулює жировий, вуглеводний та білковий обміни, нормалізує регенеративні та метаболічні процеси в організмі тварин. Поєднаний вплив препаратів Клозаверму А і Фос-Бевіту на обмін речовин у корів за трематодозних інвазій обумовлює нормалізацію функціонування систем і органів, що проявляється у корекції активності ферментів крові. Таким чином наведені інформативні відомості пояснюють технічний результат заявленого способу, підтверджуючи його ефективність і об'єктивність. При проведенні патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником виявлено технічне рішення (Методичні рекомендації щодо попередження та ліквідації інвазійних захворювань овець / Березовський А.В., Стибель В.В., Власенко О.А. - К.: Ветінформ, 2010. - 35 с.), що містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим способом. Спосіб включає внутрішньом’язове введення препарату клозаверм А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Але наявність зазначених, спільних із прототипом ознак недостатня для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю б співпадали із заявленим, не виявлено. 2 UA 108971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 У патентній і науково-технічній літературі не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що одночасно з клозавермом А додатково застосовують Фос-Бевіт внутрішньом'язово у дозі 0,2 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема ветеринарної паразитології та мікробіології, а саме до способів лікування трематодозних інвазій великої рогатої худоби. Заявлений спосіб може бути використаний у господарствах із різними формами власності, що вирощують і утримують велику рогату худобу в умовах трематодозної інвазії. Реалізацію заявленого способу здійснюють у такий спосіб. У господарствах, в яких велика рогата худоба хворіє на фасціольозну інвазію та мікобактеріоз, лікування проводять шляхом поєднаного застосування Клозаверму А та ФосБевіту. У день постановки діагнозу на фасціольозну інвазію та мікобактеріоз великій рогатій худобі застосовують внутрішньом'язово клозаверм А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини сукупно з Фос-Бевітом у дозі 0,2 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Ефективність заявленого способу та його переваги перед прототипом підтверджені прикладом конкретного виконання. У ННВЦ «Комарнівський» Городоцького району Львівської області було відібрано 15 корів 45 річного віку, чорно-рябої породи, яких розподілили на 3 групи, по 5 тварин у кожній: контрольну і дві дослідні групи. Тварини контрольної групи (К) були уражені фасціольозом та мікобактеріозом. Тваринам першої дослідної групи (Д1), які були уражені фасціольозом та мікобактеріозом, внутрішньом'язово вводили клозаверм А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Тваринам другої дослідної групи (Д2), які були уражені фасціольозом та мікобактеріозом, внутрішньом'язово вводили клозаверм А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини та Фос-Бевіт у дозі 0,2 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Матеріалом для дослідження слугувала кров. З яремної вени венозну кров відбирали на 7, 14, 21 та 28 доби після застосування вищезгаданих препаратів. В крові визначали: активність аспартат-амінотрансферази, аланін-амінотрансферази, каталазу та супероксиддисмутазу. Вплив клозаверму А та Фос-Бевіту на активність ферментів у сироватці крові корів за асоціації мікобактеріозів та фасціольозу наведений на табл.1. Після застосування клозаверму А для лікування корів, що уражені мікобактеріозом та фасціольозом, встановлено поступову нормалізацію активності амінотрансфераз і фосфатаз у сироватці крові Після застосування дослідного препарату клозаверму А, активність ензиму АлАТ у крові корів на 14 добу була нижчою на 8 % відносно контрольної групи корів, яких не лікували. Вона дещо знизилася на 21 добу досліду і на 28 добу досліду відповідно становила 167,4±10,0 нкат/л, що на 16 % є нижчою за контроль. Натомість, активність АсАТ в сироватці крові дослідної групи Д1 на 14 добу досліду становила 291,2±13,3 нкат/л, а на 28 добу досліду відповідно знизилася до 280,1±13,9 нкат/л. Застосування клозаверму А та Фос-Бевіту коровам дослідної групи Д2 сприяло кращій нормалізації амінотрансфераз у сироватці крові, ніж застосування тільки клозаверму А, так на 14 добу досліду активність АлАТ знизилася на 12 %, а активність АсАТ - на 7 % відносно контрольної групи корів, яких не лікували. На 21 і 28 доби досліду активність амінотрансфераз коливалася у межах фізіологічних величин. 45 3 UA 108971 U Таблиця 1 Вплив клозаверму А та Фос-Бевіту на активність ферментів у сироватці крові корів за асоціації мікобактеріозів та фасціольозу (M±m; n=5) Показник АлАТ, нкат/л АсАТ, нкат/л КТ, мкат/л СОД, у.о/мг білка 5 10 15 20 25 30 35 40 Групи тварин К Д1 Д2 К Д1 Д2 К Д1 Д2 К Д1 Д2 До зараження 160,3±10,2 161,0±10,1 160,4±10,0 272,2±17,4 270,9±13,4 270,5±13,4 47,18±1,10 47,20±1,11 47,31±1,10 1,31±0,02 1,33±0,02 1,30±0,01 7 182,5±10,5 176,4±10,0 171,1±10,1 297,4±15,1 285,1±14,1 280,4±13,4 40,10±1,11 43,40±1,12 45,12±1,14 1,17±0,03 1,21±0,04 1,25±0,01 Термін досліджень (доби) 14 21 196,4±10,2 212,5±10,5 180,4±10,1 171,1±9,6 173,5±10,0 165,2±9,5 306,2±15,9 330,8±15,0 291,2±13,3 285,5±16,0 284,3±12,5 273,2±10,4 38,75±1,1236,15±1,15 44,95±1,13 45,50±1,16 46,40±1,10 46,9±1,18 1,08±0,03 0,96±0,03 1,12±0,02 1,15±0,03 1,27±0,05 1,29±0,04 28 200,3±10,0 167,4±10,0 160,3±9,6 302,5±13,6 280,1±13,9 270,6±12,5 38,14±1,13 46,30±1,17 47,40±1,17 1,05±0,02 1,27±0,04 1,31±0,02 У крові хворих корів також встановлено низьку активність каталази - на 23 % нижче, ніж у клінічно здорових тварин. Після лікування корів, уражених мікобактеріозом та фасціольозом, препаратом клозаверм А, відзначаємо нормалізацію активності ензиму у сироватці крові з 14 доби досліду. На 21 добу досліду активність каталази у сироватці крові дослідної групи Д 1 зросла на 26 %, а на 28 добу досліду відповідно на 21 % відносно величин контрольної групи корів. Застосування тваринам дослідної групи Д2 Фос-Бевіту сприяло кращому підвищенню активності каталази, вже починаючи з 7 доби досліду. На 21 і 28 добу досліду активність досліджуваного ензиму коливалася у межах фізіологічних величин. Разом з тим, у певному взаємозв'язку з інтенсивністю окисно-відновних процесів у тканинах тварин знаходиться активність СОД. Супероксиддисмутаза є ключовим ферментом в системі антиоксидантного захисту. Зниження активності СОД у тварин контрольної групи корів, які були уражені асоціацією мікобактеріозу і фасціольозу, під впливом різноманітних факторів може привести до збільшення вмісту перекисів ліпідів внаслідок активації процесів вільнорадикального окиснення. Нами встановлено, що на початок і кінець досліду активність СОД коливалася у межах 1,31±0,02-0,96±0,03 у.о/мг білка. Застосування коровам дослідних груп препаратів клозаверму А та Фос-Бевіту сприяло активізації активності супероксиддисмутази у їх сироватці крові, так на 21 добу досліду активність ензиму у дослідної групи Д 1 збільшилася на 20 %, а у дослідної групи Д2 - на 34 % відносно контрольної групи. Найвищою активність СОД була у сироватці крові тварин групи Д2 на 28 добу досліду, де відповідно вона становила 1,31±0,02 у.о/мг білка, що на 25 % є вищою від величин контрольної групи корів. Аналіз одержаних результатів вказує, що супероксиддисмутазна активність в сироватці крові корів дослідних груп позитивно корелює з активністю каталази. Отже, застосування хворим тваринам клозаверму А та Фос-Бевіту сприяє нормалізації активності ензимів у сироватці крові дослідних груп. Також слід відзначити кращий нормалізуючий ефект на ензимну ланку при одночасному застосуванні клозаверму А та ФосБевіту. Таким чином, дані одержані в прикладі конкретного виконання способу підтверджують ефективність заявленого способу щодо корекції активності ферментів крові та лікувального ефекту заявленого способу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб корекції активності ферментів крові за фасціольозу сенсибілізованих атиповими мікобактеріями корів, який включає внутрішньом'язове введення хворим коровам Клозаверму А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини, який відрізняється тим, що одночасно із клозавермом А додатково застосовують Фос-Бевіт внутрішньом'язово у дозі 0,2 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. 4 UA 108971 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61P 3/02, A61P 33/10, A61D 7/00, A61K 31/66

Мітки: ферментів, спосіб, крові, активності, фасціольозу, мікобактеріями, сенсибілізованих, атиповими, корекції, корів

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/7-108971-sposib-korekci-aktivnosti-fermentiv-krovi-za-fasciolozu-sensibilizovanikh-atipovimi-mikobakteriyami-koriv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб корекції активності ферментів крові за фасціольозу сенсибілізованих атиповими мікобактеріями корів</a>

Подібні патенти