Спосіб визначення оптичної сили інтраокулярної лінзи з використанням показника а-константи виробника іол

Реферат: Спосіб визначення оптичної сили інтраокулярної лінзи з використанням показника Α-константи виробника ІОЛ складається з передопераційного обстеження ока пацієнта, а саме вимірювання аксіальної довжини ока і радіуса кривизни передньої поверхні рогівки та розрахунку післяопераційного положення лінзи з подальшим використанням цього показника в класичній оптичній формулі, яка базується на системі з двох тонких лінз, побудованих на штучній моделі людського ока. Під час передопераційного обстеження додатково вимірюють передопераційну глибину передньої камери ока і горизонтальний діаметр рогівки ока від "білого до білого". Післяопераційне положення інтраокулярної лінзи визначають за певною формулою. Після чого вираховану величину післяопераційного положення лінзи вводять в класичну оптичну формулу, яка базується на системі з двох тонких лінз, побудованих на штучній моделі людського ока. UA 109842 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИЧНОЇ СИЛИ ІНТРАОКУЛЯРНОЇ ЛІНЗИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОКАЗНИКА А-КОНСТАНТИ ВИРОБНИКА ІОЛ UA 109842 U UA 109842 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель стосується медицини, а саме офтальмології, і може бути використана для підвищення якості відновлення зорових функцій людини у випадку хірургічного лікування. З кожним роком кількість операцій з приводу катаракти збільшується. Сучасний технічний рівень хірургії катаракти значно підвищив вимоги до гостроти зору артифакічного ока, оскільки 97 % всіх операцій проходить з імплантацією штучного кришталика, тобто інтраокулярної лінзи (далі - ІОЛ). Одним з найважливіших чинників досягнення високих функціональних результатів інтраокулярної корекції зору є відповідність запланованої клінічної рефракції до реально отриманої. Анатомічно око людини побудовано таким чином, що має ряд параметрів, які носять виключно індивідуальний характер, і, відповідно, відрізняються від очей іншої людини. Насамперед до таких відносять аксіальну довжину ока (AL), радіус кривизни передньої поверхні рогівки (г), передопераційну глибину передньої камери ока (ACDpre), горизонтальний діаметр рогівки від білого до білого (HWtW). Саме тому для визначення індивідуального значення оптичної сили ІОЛ і використовують різні способи обчислення. Основною метою будь-якого розрахунку оптичної сили ІОЛ є досягнення стану так званої еметропії, а саме стану, при якому досягається найбільш фізіологічний стан для оптичної системи людського ока, коли промені світла проектуються безпосередньо на центральну частину сітківки, а саме жовту пляму. Це досягається визначенням місця розташування інтраокулярної лінзи в оптичній системі ока людини. В залежності від глибини розташування цієї лінзи відносно сітківки буде змінюватися ї її оптична сила відповідно для фокусування променів світла в ділянку жовтої плями. Головною частиною методу є спосіб визначення післяопераційного положення ІОЛ в оптичний системі людського ока. Тобто, будь-який спосіб визначення оптичної сили ІОЛ має такі складові: передопераційне обстеження ока пацієнта та вибір розрахункової формули, за якою на основі отриманих під час обстеження даних, розраховують оптичну силу ІОЛ. Протягом останніх років було розроблено багато формул для розрахунку оптичної сили штучної ІОЛ, усі вони умовно розподіляються на дві великі групи: теоретичні формули і регресійні формули. Перші базуються на законах параксіальної Гауссової оптики з використанням класичної оптичної формули, яка базується на системі з двох тонких лінз, побудованих на штучній моделі людського Oka (Smith M., Kincaid M., West C. Basic Science, Refraction, and Pathology // St. Louis, MO: Mosby 2002. - P. 87-95.), однією з яких є рогівка ока, інша - це штучна інтраокулярна лінза. Другі отримані методом математичної регресії на базі сукупності параметрів очей, отриманих до операції, і результатів рефракції після імплантації штучної ІОЛ. В останній час стали з'являтися так звані змішані формули, тобто такі, які використовують регресійні алгоритми на базі класичної оптичної формули. Найбільш близьким аналогом за технічною суттю та досягуваному результату є спосіб визначення оптичної сили ІОЛ, згідно з яким передопераційне обстеження ока складається із виміру двох показників, а саме, аксіальної довжини ока (AL) мм та радіуса кривизни передньої поверхні рогівки (r) мм (Retzlaff JA, Sanders DR, Kraff MC. Development of the SRK/T intraocular lens implant power calculation formula. J Cataract Refract Surg 1990; 16:333-340; correction, 528). Для розрахунку оптичної сили ІОЛ вибирають формулу SRK/T, найголовнішим параметром якої є показник (ACDest) передбачуваного післяопераційного положення ІОЛ в оці, тобто відстань від передньої поверхні рогівки до головної оптичної площини ІОЛ. Цей показник складається із двох відрізків оптичної осі ока. Перший визначається профілем рогівкового сегмента та називається висотою рогівки (Н - Corneal height) і визначається як відстань від передньої поверхні рогівки до передньої поверхні райдужки в артифакічному оці (око з імплантованою ІОЛ). Другий - від площини передньої поверхні райдужки до головної оптичної осі ІОЛ і називається зміщенням (Offset). Зміщення залежить від ACD-константи виробника певної моделі ІОЛ. Таким чином передбачуване післяопераційне положення ІОЛ в формулі SRK/T має наступний вигляд:    ACDest  H  Offset   r  r 2  Cw 2 / 4   ACDconst  3,336    ; 55 де H - післяопераційна висота (глибина) передньої камери, мм; Offset - зміщення або зсув, мм; Offset  ACDconst  3,336 ; ACDconst - показник середньої глибини передньої камери для даного типу ІОЛ, надається виробником, мм; 3,336 - стала величина, отримана емпіричним шляхом, мм; 1 UA 109842 U Cw - діаметр основи рогівкового сегмента, мм; Cw  5,41 0,58412 ALcor  0,098  K , де ALcor - коригована аксіальна довжина ока, мм, коли AL  24,2 , ALcor AL 5 10 15 20 2 , коли AL  24,2 , ALcor  3,446  1716  AL  0,0237  AL K - оптична заломлююча сила рогівки, яку розраховують за формулою K  nc  1 r дптр, де r - радіус кривизни передньої поверхні рогівки, мм, а nc - фіктивний індекс рефракції рогівки 1,3375. При цьому згідно з формулою SRK/T, значення діаметра основи рогівкового сегменту є уявним значенням і вираховується виключно із показників аксіальної довжини ока і радіуса кривизни передньої поверхні рогівки, і саме це значення використовують для визначення ACDest. Розраховане таким чином значення ACDest вводять в подальший розрахунок оптичної сили ІОЛ за формулою SRK/T. Таким чином, при визначенні післяопераційного положення ІОЛ (ACDest) не враховуються показники, які характеризують пропорційність будови рогівкового сегменту ока до аксіальної довжини ока. Дана формула використовує лише радіус кривизни передньої поверхні рогівки ( r ) та уявний діаметр рогівки Cw , який не вимірюється безпосередньо, а вираховується зі значення коригованої аксіальної довжини ока ( ALcor) та радіуса кривизни передньої поверхні рогівки ( r ): Cw  5,41 0,58412 ALcor  0,098  nc  1 r , і не може відповідати справжній анатомічній будові рогівкового сегменту ока, особливо при малих значеннях аксіальної довжини ока і малих або великих значеннях радіусах кривизни передньої поверхні рогівки. Хоча і є певна корекція для очей з аксіальною довжиною більш ніж 24,2 мм, однак як зазначалося вище, вона є уявною, і не вимірюється безпосередньо (коли AL  24,2 , 2 , ALcor AL , коли AL  24,2 , ALcor  3,446  1716  AL  0,0237  AL ). Однак з клінічної практики 25 30 35 40 45 50 55 відомо, що розміри рогівкового сегменту ока у значній кількості випадків не є пропорційними аксіальній довжині ока і значенню радіуса кривизни передньої поверхні рогівки, а саме, при малому значенні аксіальної довжини ока рогівковий сегмент може мати середній або навіть великий розмір і, навпаки, при великому значенні аксіальної довжини ока рогівковий сегмент може мати малий або середній розмір. Теж саме стосується і значення радіуса кривизни передньої поверхні рогівки, мале значення радіуса кривизни не завжди свідчить про малий розмір рогівкового сегмента, а велике значення радіуса кривизни про великий розмір рогівкового сегмента. (Holladay J. Holladay 2-The long and short of IOL calculation // ESCRS EuroTimes. - 2002. - V. 7. - P. 6, Shammas HJ, Intraocular Lens Power Calculations. Thorofare, NJ, Slack, 2004; 41-57). В таких випадках має місце рефракційна похибка до 1,5 діоптрій, при малих розмірах рогівкового сегменту в бік збільшення оптичної сили ІОЛ (міопія), при великих розмірах рогівкового сегменту в бік зменшення оптичної сили ІОЛ (гіперметропія) відповідно. На сучасному рівні, особливо у випадку розрахунку оптичної сили мультифокальних чи псевдоаккомодуючих ІОЛ величина рефракційної похибки більше 0,5 діоптрій вважається неприпустимою і призводить до негативного результату операції чи необхідності застосування додаткової лазерної чи хірургічної корекції з метою зменшення цієї рефракційної похибки і отримання задовільного рефракційного результату. Запропоноване технічне рішення усуває наведені недоліки. Задачею корисної моделі є удосконалення способу визначення оптичної сили ІОЛ шляхом введення додаткових вимірювань показників ока під час передопераційного обстеження пацієнта, а також використання нової формули визначення післяопераційного положення ІОЛ в оці після операції, що дозволить досягти високих результатів інтраокулярної корекції очей з непропорційним розміром рогівкового сегменту ока відповідно до його аксіальної довжини та радіуса кривизни передньої поверхні рогівки. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення оптичної сили інтраокулярної лінзи, що складається з передопераційного обстеження ока пацієнта, а саме вимірювання аксіальної довжини ока і радіуса кривизни передньої поверхні рогівки та розрахунку післяопераційного положення лінзи з подальшим використанням цього показника у класичній оптичній формули, яка базується на системі з двох тонких лінз, побудованих на штучній моделі людського ока, згідно із заявленою корисною моделлю, під час передопераційного обстеження додатково вимірюють передопераційну глибину передньої камери ока і горизонтальний діаметр рогівки ока від "білого до білого", а післяопераційне положення інтраокулярної лінзи визначають за формулою: 2 UA 109842 U ACDest  B1  B 2  AL  B3  K  B 4  ACDpre  B5  HWtW , де AL - аксіальна довжина ока, мм, 5 K - оптична заломлююча сила рогівки, яку розраховують за формулою K  nc  1 r дптр, де r - радіус кривизни передньої поверхні рогівки, мм, а nc - фіктивний індекс рефракції рогівки 1,3375, ACDpre - передопераційна глибина передньої камери, мм, HWtW - горизонтальний діаметр рогівки від "білого до білого", мм, B1, B 2 , B 3 , B 4 , B 5 - поправки, які розраховують за формулою A  cons tan t  F cons tan t15  G cons tan t15 , 10 15 20 25 30 35 де A  constant виробником, - константа, яка характеризує оптичні властивості ІОЛ, надається a F cons tan t15 та G cons tan t15 - сталі величини, отримані емпіричним шляхом під час клінічних досліджень на основі хірургічної практики, після чого вирахувану величину післяопераційного положення лінзи вводять до класичної оптичної формули, яка базується на системі з двох тонких лінз, побудованих на штучній моделі людського ока. Саме те, що під час передопераційного обстеження заміряють чотири показники, а післяопераційне положення ІОЛ визначають за новою формулою з п'ятьма поправками і новими константами, дозволило зменшити рефракційну похибку і досягти високих результатів інтраокулярної корекції очей як з пропорційними розмірами, так і з непропорційними розмірами рогівкового сегменту ока відповідно до аксіальної довжини і радіуса кривизни передньої поверхні рогівки ока. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. Спочатку проводять передопераційне обстеження ока пацієнта, наприклад, за допомогою апарата "IOL Master" компанії "Carl Zeiss Meditec", Німеччина. Пацієнт знаходиться в вертикальному положенні, сидячи навпроти апарата "IOL Master". Після введення необхідної інформації про пацієнта в програмне забезпечення "IOL Master", розпочинається вимірювання параметрів ока пацієнта. Останній кладе голову на спеціальний утримувач підборіддя і фіксатор лоба, що призводить до центрації очей пацієнта навпроти джерела лазерного випромінювання і фіксує голову пацієнта одночасно. Використовуючи джойстик "IOL Master", лікар виконує остаточне калібрування джерела випромінювання уздовж зорової осі ока пацієнта, таким чином, щоб пацієнт побачив світловий промінь рожевого кольору і сфокусував свій погляд на ньому. Після чого виконується послідовне вимірювання всіх чотирьох параметрів ока пацієнта, а саме вимірюють аксіальну довжину ока ( AL ), радіус кривизни передньої поверхні рогівки ( r ), передопераційну глибину передньої камери ока ( ACDpre ) і горизонтальний діаметр рогівки ока від "білого до білого" ( HWtW ). Отримані дані використовують для розрахунку післяопераційного положення ІОЛ в оці ( ACDest), згідно із запропонованою формулою: ACDest  B1  B2  AL  B3  K  B4  ACDpre  B5  HWtW 40 45 , де AL - аксіальна довжина ока, мм, K - оптична заломлююча сила рогівки, яку розраховують за формулою K  nc  1 r дптр, де r - радіус кривизни передньої поверхні рогівки, мм, а nc - фіктивний індекс рефракції рогівки 1,3375, ACDpre - передопераційна глибина передньої камери, мм, HWtW - горизонтальний діаметр рогівки від "білого до білого", мм, B1, B2, B3, B4, B5 - поправки, які розраховують за формулою A  cons tan t  F cons tan t15  G cons tan t15 A  constant де виробником, 50 F cons tan t , - константа, яка характеризує оптичні властивості ІОЛ, надається G cons tan t 15 та 15 - сталі величини, отримані емпіричним шляхом під час a клінічних досліджень на основі хірургічної практики, а саме: B1  A  cons tan t  0,567  62,445 , 3 UA 109842 U B2  A  cons tan t  0,031 3,415 B3  A  cons tant  0,011 1217 , ), , B4  A  cons tan t  0,035  3,845 B5  A  cons tan t  0,008  0,877 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 , . Розраховане таким чином післяопераційне положення ІОЛ в оці ( ACDpre ) вводять укласичну оптичну формулу, яка базується на системі з двох тонких лінз, побудованих на штучній моделі людського ока для розрахунку оптичної сили ІОЛ. Завдяки наявності анатомічних даних, які відповідають за розміри безпосередньо рогівкового сегменту ока, а саме передопераційної глибини передньої камери ( ACDpre ) та горизонтального діаметра рогівки від "білого до білого" ( HWtW ), відбувається урахування пропорційності будови рогівкового сегменту ока відповідно до аксіальної довжини ока ( AL ) і радіуса кривизни передньої поверхні рогівки ( r ). Отримане персоналізоване значення післяопераційного положення ІОЛ в оці вводять в розрахунок оптичної сили ІОЛ в класичну оптичну формулу, яка базується на системі з двох тонких лінз, побудованих на штучній моделі людського ока. При клінічному дослідженні запропонованого способу розрахунку оптичної сили ІОЛ у пацієнтів з величиною рогівкового сегмента, не пропорційного аксіальній довжині ока, середня рефракційна похибка склала 0,34 діоптрій, і була статистично достовірно менша (р