Застосування (s)-2,6-діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетату як активної основи лікарських засобів для профілактики та лікування порушень життєзабезпечуючих функцій цнс при важких формах

Реферат: UA 111462 C2 (12) UA 111462 C2 Винахід належить до галузі медицини та фармацевтики і стосується застосування (S)-2,6діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетату як активної основи лікарських засобів для профілактики та лікування порушень життєзабезпечуючих функцій центральної нервової системи при важких формах гострого отруєння етанолом. UA 111462 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицині та фармації і стосується засобів, дія яких спрямована на фармакокорекцію патологічних станів головного мозку, викликаних гострим отруєнням етанолом. Зловживання алкоголем - загальна проблема, яка є важким тягарем для системи охорони здоров'я держави і суспільства. Зберігається висока летальність при гострих отруєннях алкоголем з тенденцією до збільшення більш, ніж в 2 рази за останні 10 років. Проблемі гострої алкогольної інтоксикації (ГАІ) присвячено достатньо велику кількість досліджень, однак, незважаючи на значну кількість терапевтичних методів та інвазивних способів детоксикації (плазмаферез, непряме електрохімічне окислення крові та ін.), досягти значного зниження летальності та частоти ускладнень не вдасться. У патогенезі багатьох соціально-значущих хвороб, у тому числі при гострій алкогольній інтоксикації, велику увагу приділяють окислювальному стресу. Відомо, що однією з ланок патогенезу алкогольної інтоксикації є гіперпродукція активних форм кисню (АФК) біоенергетичними і нейрохімічними системами головного мозку. Надлишок АФК в умовах антиоксидантної недостатності призводить до окислювальної модифікації ліпідів, білків і нуклеїнових кислот. Окислювальна модифікація білкових фрагментів рецепторів, іонних каналів, синаптичних структур нейрону призводить до порушення генерації, утворення, провідності нервового імпульсу, порушує синаптичну передачу і, як наслідок, призводить до погіршення когнітивно-мнестичних функцій головного мозку. Відомо також, що під дією АФК в клітині відбувається активація експресії редокс-чутливих генів, одні з яких необхідні для захисту клітин від токсичних ефектів алкогольної інтоксикації, а інші, при надлишку АФК, ініціюють апоптичну загибель нейрональної клітини. В даний час вважається, що одним з факторів, то впливають на результат і прогноз інтоксикацій етанолом зокрема, є токсико-гіпоксична енцефалопатія, в патогенезі якої відіграють істотну роль цитотоксичні продукти окислювального і нітрозуючого стресів. Відомі властивості гліцину як нейропротектору, здатного зв'язувати ацетальдегід, при використанні його при алкогольній інтоксикації. В даний час також існують спроби використовувати ноотропи (пірацетам, пікамілон) при алкогольній енцефалопатії з метою поліпшити когнітивно-мнестичні функції ЦНС або метаболітотропні препарати (мілдронат, пропентофілін, цитофлавін), які, на жаль, не вирішують проблеми. Представляється ефективним використання препаратів, які мають особливі нейропротекторні властивості і впливають на основні біологічні процеси в організмі при гострих алкогольних інтоксикаціях, що дозволяє значно підвищити якість лікування хворих. Відомий "Спосіб корекції неврологічних порушень при хронічній алкогольній інтоксикації шляхом призначення метаболітотропного лікарського засобу, який містить як активну речовину (S)-2,6-діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетат, яка додатково має нейропротективну і ендотеліопротективну дію, в дозі по 100 мг/кг на добу протягом 14 днів" [Патент України № 106867, дата публікації - 10.10.2014, бюл. № 19]. Однак слід зазначити, що хронічна алкогольна інтоксикація і гостре отруєння етанолом - це два різних патологічних стани, при яких патологічні процеси ураження головного мозку різняться. При цьому препарати, які призначаються при хронічному алкогольному отруєнні, можуть бути неефективні при і гострому отруєнні, і навпаки. Клінічна картина при гострому тяжкому отруєнні етанолом проявляється в прогресуючому пригніченні функцій ЦНС з наростаючими розладами вітальних функцій і - порушення свідомості, енцефалопатія, психоз, судомний синдром, ДВЗ-синдром, глибока або термінальна кома, що, як правило, веде до детального результату. Гостре тяжке отруєння алкоголем - це гостре захворювання, що виявляється в пригніченні функцій центральної нервової системи, пропорційному концентрації алкоголю в крові. Термін є самостійною нозологією і має шифр і код в МКХ-10 (F.10.0, F.10.1). Відновлення поведінкової і рефлекторної активності після гострого важкого отруєння алкоголем починається через 24 години після прийому етанолу, проте навіть через 36 годин після прийому нейрофізіологічні показники не досягають значень фізіологічної норми, а когнітивно-мнестичні функції ЦНС відновлюються через декілька днів. Проблемі гострої алкогольної інтоксикації присвячено достатньо велику кількість досліджень, однак, незважаючи на значну кількість терапевтичних методів і інвазивних способів детоксикації (плазмаферез, непряме електрохімічне окислення крові та ін.), досягти значного зниження летальності та частоти ускладнень не вдається [Нужный В.П. Механизмы и клинические проявления токсического действия алкоголя: Руководство по наркологии / В.П. Нужный - Под ред. Н.И. Иванца. - М: Медпрактика, 2002. - Т. 1. - С. 74-94.]. В даний час використовуються препарати для лікування синдрому відміни - бензодіазепіни, антидепресанти, нейролептики, антиконвульсанти, бета-адреноблокатори. Спроби застосувати 1 UA 111462 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 препарати, що використовуються для нейропротекції при хронічній алкогольній інтоксикації пірацетам, тіамін, діазепам, карнітип, рибоксин - виявилися неефективними. Сучасна інтенсивна терапія важких форм гострих отруєнь алкоголем будується на принципі комплексного підходу до лікування. Одним з основних заходів при даних видах отруєнь поряд з максимально швидкою і ефективною детоксикацією є профілактика життєво небезпечних ускладнень ЦНС, у тому числі алкогольного делірію, а також корекція нейрометаболічних розладів. Виходячи з вищевикладеного, першочергового значення набуває призначення препаратів, що зменшують ступінь нейрометаболічних розладів і захищають нейрони дихального, судинною центрів, які підвищують ступінь функціонування біоенергетичних і аміноспецифічних систем головного мозку. Таким лікарським засобом може стати препарат, який містить як активну речовину (S)-2,6-діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетат. В даний час в науковій літературі не описана властивість (S)-2,6-діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетату коригувати нейротоксичні ураження при важких формах гострих отруєнь етанолом, а також не знайдено згадок про медичне застосування зазначеної речовини у схемі лікування гострих отруєнь етанолом. У літературі описано застосування мілдронату при гострих алкогольних отруєннях [Верткин А.Л. Оптимизация терапии неотложных состояний, ассоциированных с приемом этанола у соматических больных в многопрофильном стационаре // Врач скорой помощи. - 2010. - № 3. С. 32-45]. В наших дослідженнях ми використовували мілдронат як референс-препарат. В основу винаходу поставлена задача створення лікарського засобу для профілактики та лікування порушень життєзабезпечуючих функцій ЦНС при важких формах гострого отруєння етанолом, який має більшу ефективність у порівнянні з уже відомими препаратами аналогічної дії і не чинить побічного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що як активну основу лікарських засобів для профілактики та лікування порушень життєзабезпечуючих функцій ЦНС при важких формах гострих отруєнь етанолом використовують (S)-2,6-діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4триазоліл-5-тіоацетат (комерційна назва - Ангіолін). При проведенні наших досліджень було встановлено, що Ангіолін проявляє захисну, профілактичну та лікувальну дію відносно життєзабезпечуючих функцій ЦНС, а саме при порушеннях, які супроводжують стан гострого алкогольного отруєння - різке пригнічення дихального, глоткового, зіничного, ортостатичного, тактильного і больового рефлексів, яке призводить до розвитку термінальної коми і загибелі. Суть винаходу ми пояснюємо на прикладі парентерального введення Ангіоліну. Вивчалась захисна дія (S)-2,6-діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4-триазоліл-5тіоацетату (Ангіолін, 2,5 % розчин) (виробництво НВО "Фарматрон", м. Запоріжжя) відносно найбільш важливих життєзабезпечуючих функцій ЦНС на моделі гострої алкогольної інтоксикації (ГАІ) за такими показниками, як збереження дихальною, глоткового, корнеального, больового, ортостатичного, тактильного, зіничного рефлексів. Про терапевтичну дію (S)-2,6діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетату судили за підвищенням балів індексу тяжкості неврологічних порушень (ІТНП). Дослідження проведені відповідно до Методичних рекомендацій з надання документації на лікарські засоби до Державного експертного центру МОЗ України. Експериментальна частина виконана на 60 статевозрілих білих щурах обох статей, масою 160-180 г. Щури отримані з розплідника Інституту фармакології і токсикології АМН України. Модель гострої алкогольної інтоксикації (ГАІ) моделювали шляхом одноразового інтрагастрального введення 25 % розчину етанолу з розрахунку 22,4 г/кг. Ця кількість етанолу є дозою високої токсичності (її величина становить 0,8ЛД50). Дана модель супроводжується психоневрологічними змінами, а також патобіохімічними і морфогістологічними порушеннями головного мозку. У цьому експерименті за 30 хв. до введення етанолу (профілактичний режим введення) і через 30 хв. після введення алкоголю (лікувальний режим введення) тваринам внутрішньочеревно одноразово вводили 2,5 % розчин Ангіоліну в дозі 50 мг/кг. Як референспрепарат використовували Мілдронат (10 % р-н для ін'єкцій в ампулах по 5 мл виробництва Grindex (Латвія) в дозі 100 мг/кг за аналогічною схемою. В експерименті було 6 груп тварин: 1) інтактні (10 щурів); 2) контрольні - неліковані тварини з гострою алкогольною інтоксикацією (ГАІ) (10 щурів), вони внутрішньочеревно одержували фізіологічний розчин; 2 UA 111462 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 3) тварини із ГАІ, які одержували Ангіолін в дозі 50 мг/кг профілактично, внутрішньочеревно (10 щурів); 4) тварини із ГАІ, які одержували Ангіолін в дозі 50 мг/кг, внутрішньочеревно в лікувальному режимі (10 щурів); 5) тварини із ГАІ, які одержували Мілдронат в дозі 100 мг/кг профілактично, внутрішньочеревно (10 щурів); 6) тварини із ГАІ, які одержували Мілдронат в дозі 100 мг/кг, внутрішньочеревно в лікувальному режимі (10 щурів). Протягом двох діб проводили спостереження за експериментальними тваринами, реєстрували їх поведінкові та психоневрологічні показники. На 3 добу по закінченню експерименту, згідно з протоколом дослідження кожної моделі, тварини були наркотизовані тіопенталом натрію (40 мг/кг), у них забирався головний мозок. Виразність гострого отруєння етанолом оцінювали за бальною системою [Долго-Сабуров В.Б. Центральные нейрохимические эффекты острого и хронического воздействия этанола. Механизмы толерантности и зависимости // Биомедицинский журнал Medline.ru. - 2011. - Т. 12. С. 1423-1436]. Для оцінки ступеня пригнічення функціонування ЦНС при дії етанолу розраховували індекс тяжкості неврологічних порушень (ІТНП). Розрахунок даного показника дозволяє з досить високою точністю описати стан тварин: від фізіологічної норми до вираженого пригнічення ЦНС - аналога термінальної коми у людини. Показники ІТНП (порушення дихального, глоткового, корнеального, больовою, ортостатичного, тактильного, зіничного рефлексів) виражалися в балах від 1 (найбільша ступінь пригнічення) до 4 (відсутність пригнічення) і потім підсумовувалися. ІТНП розраховувався за стандартною формулою [Башарин В.А. Нейропептиды и субстраты энергетического обмена в терапии тяжелых отравлений депримирующими веществами. - Дисс. … д. мед. н. - СПб.: ВМедА, 2011. - 340 с]. ІТНП в балах відображає стан експериментальних тварин, який відповідає ступеню гострої алкогольної інтоксикації у людини: більше 55 балів - рівень фізіологічної норми; від 55 до 46 балів - оглушення; від 45 до 36 балів - сопор; від 35 до 26 балів - кома помірна; від 25 до 18 балів - кома глибока; термінальна кома - 17 балів і менше. При спостереженні за щурами, які отримали 0,8 ЛД50 етанолу, в різні часові проміжки після внутрішньошлункового введення, були відслідковані в динаміці зміни поведінкових і неврологічних показників від фізіологічної норми до глибокого пригнічення ЦНС і подальшого, візуально оцінюваного, відновлення стану тварин. Значення ІТНП визначали протягом 36 годин спостереження після введення етанолу в дозі 0,8 ЛД50 у кожної тварини, взятої в експеримент. Дослідження показали, що введення етанолу в субтоксичній дозі призводить до тяжких неврологічних порушень. Так, через 2 години після введення етанолу у тварин пригноблювалися глотковий рефлекс (при натисканні на корінь язика зондом утруднялися ковтальні рухи), рефлекс згинання задніх кінцівок (при стисненні задньої кінцівки пінцетом не відбувалося її згинання і скорочення черевної стінки, зіничний рефлекс (не було реакції зіниці на світло), корнеальний рефлекс (при доторку волоском до рогівки ока не спостерігається закриття повік). У цій групі тварин пригнічувалась тактильно-больова чутливість і поведінкові реакції (тварини не реагували на звукові подразники, на взяття їх у руки, не могли самостійно пересуватися). Тварини не могли зберігати положення тіла після перекидання на спину, тому що у них пригнічувався ортостатичний рефлекс. Також у тварин пригнічувався дихальний рефлекс. Згідно зі шкалою ІТНП тварини перебували в ступені коми або важкої коми. Так, через 2 години після прийому субтоксичної дози алкоголю ІТНП тварин контрольної групи знизився на 61 % в порівнянні з ІТНП інтактної групи і протягом наступних 10 годин був нижче на 540 %. Відновлення поведінкової і рефлекторної активності починалося з 24 години після введення алкоголю, причому і через 36 годин після прийому етанолу нейрофізіологічні показники тварин не досягли значень фізіологічної норми. Так, значення ІТНП контрольної групи і через 24 години і через 36 годин після прийому субтоксичної дози алкоголю залишалися нижче значень інтакту на 30 %. Введення розчину Ангіоліну в лікувальному і, особливо, в профілактичному режимах тваринам з ГАІ дозволило достовірно зменшити порушення поведінкових і неврологічних 3 UA 111462 C2 показників у різні часові проміжки після прийому субтоксичної дози алкоголю. Результати досліджень представлені в таблиці. Індекс тяжкості неврологічних порушень (ІТНП) в балах після гострої алкогольної інтоксикації (ГАІ) Групи тварин (по 10 щурів 2 години 5 годин 10 годин кожна група) Інтакт (n=10) 67,6±0,548 67,6±0,548 67,6±0,548 26,4±2,27 29,4±2,12 33,4±2,87 Контроль (ГАІ) (n=10) (-61 %) (-56,5 %) (-50,6 %) 1 1 1 51,6±4,4* 55,6±3,5* ГАІ + Ангіолін, 50 мг/кг, 46,6±2,8* профілактика (n=10) (+77 %) (+76 %) (+66 %) 30,1±4,7 39,6±3,5 ГАІ + Мілдронат, 100 мг/кг, 29,6±3,8 профілактика (n=10) (+12 %) (+2 %; (+18 %) 1 1 45,7±3,6*' 53,4±4,1* ГАІ +Ангіолін, 50 мг/кг, 34,5±2,7* лікувальний режим (n=10) (+31 %) (+55 %) (+60 %) 28,3±4,7 35,7±5,0 ГАІ + Мілдронат, 100 мг/кг, 25,5±3,3 лікувальний режим (n=10) (-3 %) (-4 %) (+7 %) 24 години 36 годин 67,6±0,548 42,7±3,71 (-36,8 %) 58,6±4,7* (+37 %) 52,6±4,7* (+23 %) 58,9±5,1* (+38 %) 49,1±5,7 (+15 %) 67,6±0,548 47,4±4,77 (-30 %) 65,6±5,5* (+38 %) 58,2±5,12* (+23 %) 65,3±4,4* (+38 %) 57,8±5,1* (+22 %) Примітка: * - Р