Спосіб прогнозування розвитку метаболічного синдрому у дітей

Реферат: Спосіб прогнозування розвитку метаболічного синдрому у дітей включає визначення артеріального тиску з встановленням артеріальної гіпертензії, базальної глюкози. У дітей з абдомінальним ожирінням, діагностованим за обводом талії, додатково досліджують інсулінорезистентність за індексом глюкоза/інсулін, рівень лептину в крові. За отриманими даними за допомогою визначеної формули прогностичної математичної моделі вірогідності розвитку синдрому встановлюють показник індивідуального прогнозу ризику і при його рівні вище 50,0 % передбачають розвиток метаболічного синдрому. UA 114672 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ У ДІТЕЙ UA 114672 U UA 114672 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема педіатрії, і може бути використана для раннього прогнозування розвитку метаболічного синдрому у дітей, що може бути застосовано в практиці лікаря-педіатра, дитячого лікаря-кардіолога та сімейного лікаря для проведення заходів профілактики і лікування. Метаболічний синдром у дітей є однією з найбільших сучасних проблем в педіатрії в силу поширеності його основних ознак серед дитячого населення, переходу в доросле життя, виникнення метаболічних та гемодинамічних ускладнень, патогенетично негативного впливу на розвиток серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу, атеросклерозу та асоційованих з ними ішемічної хвороби серця, інсульту, інфаркту міокарда, хронічних захворювань нирок, хронічної ниркової недостатності у дорослому житті. На ранніх етапах розвитку метаболічного синдрому всі його складові є зворотними і розробка простих і доступних методів прогнозування дозволяє своєчасно розпочати профілактичні заходи з попередження виникнення і прогресування ознак синдрому. Важливим є передбачення початку маніфестації синдрому для забезпечення ранньої діагностики доклінічних стадій простими і доступними методами [Малявская С.И. Педиатрический метаболический синдром: состояние высокого риска / С.И. Малявская // Педиатрия. - 2010. - Т.89, №4. - С. 119-122]. Відомий спосіб прогнозування розвитку метаболічного синдрому у дітей, який оснований на встановленні сімейного та індивідуального анамнезів, що асоційовані з формуванням метаболічного синдрому в дитячому віці [Чайченко Т.В. Факторы прогнозирования развития метаболического синдрома в периоде новорожденности / Т.В. Чайченко, А.С. Сенаторова // reco.knmu.edu.ua/bitsream/123456789/4046/1]. Однак цей спосіб не враховує формування ознак синдрому в інші періоди дитинства, що може призвести до недостатньої інформативності процесу діагностики. Запропоновано способи прогнозування метаболічного синдрому у дітей за підвищенням концентрації інтерлейкіна-6 та інтерлейкіна-17 [Significance of IL-6 and IL-17 cytokines in diagnostics and prognosis of the metabolic syndrome / T. Avazova, N. Khaitova, A. Ismailova // Medical and Health Science Journal. - 2013. - Vol. 14, Is. 1. - P. 40-44], лептину і греліну в крові [Role of ghrelin, leptin and insulin resistance in development of metabolic syndrome in obese patients / W.S. Mohamed, M.A. Hassanien, K. ELS. Abokhosteim // Endocrinology and Metabolic Syndrome. Vol. 3, http://dx.doi:10.4172/2161-1017.1000122], які пов'язані з клінічними та біохімічними змінами при метаболічному синдромі, але не розраховують кількісно ризик розвитку метаболічного синдрому та зорієнтовані на дорослих пацієнтів, що значно обмежує діагностичні, прогностичні, профілактичні і лікувальні можливості у дітей. Відомий спосіб прогнозування метаболічного синдрому у підлітків з врахуванням маркерів: високого рівня середнього артеріального тиску, тригліцеридемії, гіперурікемії, низьких значень глюкози натще [Прогнозирование развития метаболического синдрома в подростковом возрасте / И.В. Грушкина, Г.П. Филиппов, И.В. Леонтьева // Педиатрия. - Т. 89, №5. - С. 33-36]. У наведеному способі, який є найближчим аналогом, не враховують дітей інших вікових груп, крім підліткового віку, наголошують на зміні рівня базальної глюкози крові, яка не належить до ранніх маркерів метаболічного синдрому у дітей. Спосіб розрахований на добове моніторування артеріального тиску за Holter, що передбачає високотехнологічні методи діагностики. В основу корисної моделі поставлено задачу поліпшити спосіб прогнозування метаболічного синдрому у дітей шляхом визначення найбільш ранніх вірогідних ознак синдрому та їх впливу на його формування, що дозволить підвищити вірогідність верифікації синдрому. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування розвитку метаболічного синдрому, що включає визначення артеріального тиску з встановленням артеріальної гіпертензії, базальної глюкози, згідно з корисною моделлю, у дітей з абдомінальним ожирінням, діагностованим за обводом талії, додатково досліджують інсулінорезистентність за індексом глюкоза/інсулін, рівень лептину в крові, за отриманими даними за допомогою визначеної формули прогностичної математичної моделі вірогідності розвитку синдрому встановлюють показник індивідуального прогнозу ризику і при його рівні вище 50,0 % передбачають розвиток метаболічного синдрому. Спосіб прогнозування розвитку метаболічного синдрому у дітей здійснюють таким чином. У дітей з абдомінальним ожирінням, визначеним за показниками обводу талії, вищими 90-го персентиля, вираховують індекс глюкоза/інсулін, встановлюють артеріальну гіпертензію за показниками систолічного і діастолічного артеріального тиску, вищими 95-го персентиля розподілу, досліджують рівень лептину в крові. За визначеною формулою прогностичної математичної моделі вірогідності розвитку синдрому підраховують показник індивідуального прогнозу ризику його розвитку і при отриманні показника вище 50 % прогнозують формування метаболічного синдрому. 1 UA 114672 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Для створення способу були проведені дослідження на базі комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова. Основну групу склали 160 дітей з метаболічним синдромом на тлі генералізованого та абдомінального ожиріння, групу контролю - 65 дітей з нормальними показниками маси тіла та артеріального тиску. Масу тіла вимірювали за допомогою ваги, ріст - ростоміра, обвід талії - сантиметрової стрічки. Індекс маси тіла (ІМТ) розраховували за формулою: ІМТ=маса тіла/зріст (кг/м). Визначення вмісту загального холестерину (ЗХС) та тригліцеридів (ТГ) у сироватці крові проводили колориметричним ферментним методом з набором реактивів Roche, Switherland. Для визначення холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛПВЩ) використовували пероксидазний колориметричний ферментний метод (Roche, Switherland; Human, Germany). Холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХСЛПНЩ) розраховували за формулою W.T. Friedewald, et al.: ХСЛПНЩ=ЗХС-ХСЛПВЩ-ТГ/2,18 (ммоль/л). Холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХСЛПДНЩ) визначали вирахуванням з ТГ за формулою: ХСЛПДНЩ=ТГ/2,18 (ммоль/л). ХС-не-ЛПВЩ, який є сумою ліпопротеїдів низької щільності, проміжної щільності та дуже низької щільності, тобто включає холестерин всіх ліпопротеїдів, що містять апо-В частки, і вважається сурогатним маркером вмісту апо-В, розраховували за формулою: ХС-не-ЛПВЩ=ЗХС-ХСЛПВЩ (ммоль/л). Вміст глюкози в сироватці крові визначали глюкозооксидазним методом, рівень базального імунореактивного інсуліну - твердофазним імуноферментним аналізом з набором реактивів Insulin ELISA (DRG, Німеччина). Вираховували індекс НОМА-IR за формулою: [глюкоза натще (ммоль/л) x інсулін натще (мкОд/мл]: 22,5 (у.о.). Індекс глюкоза/інсулін вираховували за формулою: глюкоза (ммоль/л)/інсулін (мкОд/мл). Пороговою точкою індексу HOMA-IR були значення вищі 2,77 у.о. та індексу глюкоза/інсулін нижчі 0,33 у.о. Визначення лептину в крові проводили ензимним імунозв'язуючим імуносорбентним методом з використанням реактивів Leptin (Sandwich) ELISA (DRG Instruments GmbH, Німеччина). Генералізоване ожиріння діагностували за ІМТ більше 95-го персентиля згідно з Наказом МОЗ України № 254 від 27.04.2006 р. "Протокол надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча ендокринологія" (електронний ресурс) // За ред. Н.Б. Зеленської. - Режим доступу http://www.moz.gov.uа. Абдомінальне ожиріння встановлювали за обводом талії, що перевищував 90-й персентиль розподілу для віку і статі (IDF, 2007). Артеріальну гіпертензію діагностували за показниками систолічного і діастолічного артеріального тиску, що перевищували 95-й персентиль розподілу відповідно статі, віку і зросту. Ознакою гіперлептинемії і лептинорезистентності були значення лептину, вищі 9,0 пкмоль/мл, інсулінорезистентності - індекс глюкоза/інсулін, менший 0,33 у.о., та індекс HOMA-IR, вищий 2,77 у.о. Для статистичного аналізу отриманого матеріалу використовували інтегровані системи для комплексного статистичного аналізу та обробки даних STATISTICA 12.0 (StatSoft Inc, США). Парне міжгрупове порівняння кількісних показників проводилось з використанням U-критерія Манн-Уітні. Результати представлені у вигляді медіани (Me) з зазначенням інтерквартального розмаху (25-й та 75-й персентиль). Для встановлення зв'язків між якісними характеристиками застосовували t-критерій Фішера. З метою з'ясування кореляційних зв'язків визначали критерій r (непараметричний тест Спірмена). Вірогідними вважались показники при р