Спосіб діагностики пролапсу мітрального клапана, що обумовлений фіброеластичною недостатністю його структур

Реферат: Спосіб діагностики пролапсу мітрального клапана обумовлений фіброеластичною недостатністю його структур, включає морфологічне дослідження мітральних клапанів (МК), резектованих під час оперативної заміни їх на протез, фіксування в 10 % формаліні, вимір, фотографування і опис. При цьому визначають різке витончення і атонію стулок, злиття і розволокнення всіх шарів стулок, стоншення/набухання країв стулок, пошкодження еластичних мембран, фіброзне потовщення біля основи хорд при нормальній будові папілярнохордального апарату мітрального клапану. UA 115143 U (12) UA 115143 U UA 115143 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до нормальної та патологічної анатомії, кардіології та кардіохірургії і може бути використаний для покращення діагностики пролапсу мітрального клапану, що обумовлений фіброеластичною недостатністю його структур. Стулки мітрального клапана (МК), вкриті ендотеліоцитами, складаються з трьох шарів. Компактний поверхневий шар з боку передсердя складається з паралельно орієнтованих колагенових волокон, між якими при спеціальних селективних фарбуваннях диференціюються компоненти еластичної тканини, які під шаром ендотелію формують внутрішню еластичну мембрану [1, 4, 6, 7]. Компактний поверхневий шар на шлуночковій стороні утворений тільки зрілою колагеновою тканиною, яка переходить на хордальні нитки в області їх з'єднання зі стулками. У процесі систолічно-діастолічного циклу серця стулки клапана моделюються під впливом мінливого тиску в лівих камерах серця. Цьому сприяє тонкий середній шар стулок, що складається з пухкої, неоформленої сполучної тканини. Цей шар дозволяє зміщуватися компактним шарам стулок один щодо одного при систолічному підйомі гладкої частини стулок у сторону передсердя, а шорсткий - підтягуватися хордами в сторону шлуночка, формуючи лінії змикання стулок, що забезпечують герметизацію отвору МК. При недостатній механічній міцності сполучнотканинних компонентів МК замикальна функція його може порушитися. Існує теорія, що в основі захворювання, іменованого в класифікації ВООЗ [3] "пролапс МК" лежить системна дисплазія сполучної тканини [2]. Однак інші дослідники не знаходили ознак ураження сполучної тканини в опорно-руховому апараті, шкірі та інших органах у хворих з недостатністю МК незапального ґенезу частіше, ніж в загальній популяції. Крім того, не кожен випадок пролапсу МК можна було пов'язати з первинним дефектом сполучної тканини клапана [1, 5, 8]. Це ускладнює оцінку стану хворого перед операцією, вибір хірургом методу оперативного лікування (протезування або пластика МК), а також післяопераційний прогноз. Технічним завданням корисної моделі є створення методу діагностики пролапсу мітрального клапану, що обумовлений фіброеластичною недостатністю його структур. Пропонується метод діагностики пролапсу МК, що обумовлений недостатністю його фіброеластичних структур. Метод заснований на морфологічному дослідженні МК, резектованих під час оперативної заміни його на протез. Операційний матеріал фіксували в 10 % формаліні. Після фіксації їх вимірювали, фотографували і описували. Із змінених ділянок вирізали шматочки, що включають шорстку і гладку частини обох стулок, а також - хорди. Частину шматочків заморожували на кріостаті Leica CM 1100 і виготовляли з них гістологічні зрізи, які фарбували Суданом III-IV (на жири), а також - гематоксиліном і еозином в якості методики для оглядової мікроскопії. З інших шматочків за загальноприйнятою методикою готували парафінові блоки, і на мікротомі Leica CM 2000R робили зрізи, які після депарафінування фарбували гематоксиліном і еозином, пікрофуксином по ван Гізон для ідентифікації колагенових і м'язових волокон, фукселіном по Вейгерту для оцінки еластичної тканини і методом MSB на фібрин. Мікроскопію проводили за допомогою мікроскопа Olympus PX41, оснащеного цифровою камерою Olympus SP-500UZ. У хворих з клінічним діагнозом "пролапс МК" при макроскопічному дослідженні резектованих клапанів необхідно виключити ознаки малих вроджених аномалій МК, а потім оцінити стан стулок і хорд. При фіброеластичній недостатності (ФЕН) МК стулки бувають дуже тонкими і атонічними (фіг. 1), в деяких ділянках вони просвічуються як папірус, краї стоншені і розтягнуті, а в зонах прикріплення хорд -- набряклі. У основи найбільших хорд відзначаються фіброзні потовщення стулок (фіг. 2). При мікроскопії звертає на себе увагу порушення стратифікації сполучної тканини стулок: обидва компактних шари стоншені, розволокнені і зливаються один з одним, спонгіозний шар на більшому протязі не диференціюється (фіг. 3). Пухка неоформлена сполучна тканина, з якої складається середній спонгіозний шар стулок часто зміщена до поверхні останніх, що веде до пошкодження еластичних мембран і шару ендотелію у результаті хронічної гемодинамічної травми (фіг. 4). У основі великих хорд визначаються явища крайового фіброзу і набряку стулок з руйнуванням еластичних мембран, які можуть бути зміщені з передсердної поверхні стулок до шлуночкової (фіг. 5). Ознаки, визначені за допомогою морфологічного вивчення клапанів можуть бути екстрапольовані на ЕхоКГ, що дозволяє більш точно визначати тактику ведення хворих. Таким чином діагноз "ФЕН МК" може бути поставлений на підставі наступних критеріїв: 1. Відсутність клінічних даних за ревматизм і інфекційний ендокардит. 2. Нормальна будова папілярно-хордального апарату МК. 3. Різке витончення і атонія стулок. 4. Злиття та розволокнення всіх шарів стулок. 1 UA 115143 U 5 10 15 20 25 30 35 5. Стоншення / набухання країв стулок. 6. Фіброзне потовщення біля основи хорд. Перелік фігур графічних зображень: Фіг. 1. Фіброеластична недостатність мітрального клапана. Стоншення стулки (А); у основи найбільших хорд - помірний фіброз (Б). Фіг. 2. Фіброеластична недостатність мітрального клапана. Порушення лінії змикання за рахунок витянутості окремих ділянок межі стулки. Фіг. 3. Фіброеластична недостатність мітрального клапана. Мікрофотографія стулки мітрального клапана. Стулка стоншена до 363 мкм. Відсутнє чітке розмежування сполучнотканинних шарів, видно ознаки набряку і розпушення колагенових волокон. Фіг. 4. Фіброеластична недостатність мітрального клапана. Мікрофотографія стулки мітрального клапана. Неоформлена пухка сполучна тканина на поверхні стулки, відсутнє ендотеліальне покриття. Фіг. 5. Фіброеластична недостатність мітрального клапана. Потовщені стулки у основі крупних хорд, фрагментація внутрішньої еластичної мембрани. Джерела інформації: 1. Магу N. Sheppard Practical Cardiovascular Pathology Second Edition / Mary N. Sheppard // 2011. - P. 340. 2. Otto, Bonow Valvular Heart Disease. A companion to Braunwalds Heart Disease Third edition / Otto, Bonow // 2009 - P. 452. 3. Болезни сердца и сосудов. Руководство Европейского общества кардиологов / под ред. А. Д. Кэмма, Т.Ф. Люшера, П.В. Серруиса; пер. с англ. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2011. - 1480 с. 4. Захарова В.П. Вплив гемодинамічної травми на функціональний стан мітрального клапана при набутих вадах серця / В. П. Захарова, Л.Я. Федонюк // Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи: матер, всеукраїн. наук.-практ. конф. Чернівці, 2007. - С. 95-96. 5. Захарова В.П. Клапанні вади серця: механізми альтерації, що визначають розвиток різних патологічних процесів (за матеріалами гістологічних досліджень) / В.П. Захарова, Л.Я. Федонюк, О.В. Руденко // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 3. - С. 14-16. 6. Зозуля О.С. Особливості розвитку стулок передсердно-шлуночкових клапанів / О.С. Зозуля // Морфологія. - 2007. - Т. 1, № 2. - С. 54-58. 7. Трисветова Е.Л., Юдина О.А. Анатомия малих аномалій сердца / Е.Л. Трисветова, О.А. Юдина // Минск, ООО "Белпринт". - 2006 - С. 104. 8. Федонюк Л.Я. Особливості структурних змін клапанів серця при набутих вадах незапального ґенезу / Л.Я. Федонюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2007. - № 11(2/1). С. 561-565. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб діагностики пролапсу мітрального клапана, що обумовлений фіброеластичною недостатністю його структур, включає морфологічне дослідження мітральних клапанів (МК), резектованих під час оперативної заміни їх на протез, фіксування в 10 % формаліні, вимір, фотографування і опис, який відрізняється тим, що визначають різке витончення і атонію стулок, злиття і розволокнення всіх шарів стулок, стоншення/набухання країв стулок, пошкодження еластичних мембран, фіброзне потовщення біля основи хорд при нормальній будові папілярно-хордального апарату мітрального клапану. 2 UA 115143 U 3 UA 115143 U 4 UA 115143 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5