Спосіб реконструкції орофарингоезофагальної ділянки адаптованим до ішемії “філатовським стеблом”

Реферат: Спосіб реконструкції орофарингоезофагальної ділянки включає формування і ротацію м'язовошкірних клаптів. При цьому визначають променеву токсичність тканин пацієнта після радикального лікування та із тканин, які мають мінімальну променеву токсичність формують клапоть у вигляді "філатовського стебла". Поступово адаптують тканини до умов судинного голоду та поетапно переміщують до зони реконструкції. Довжину клаптя формують не менше 125 % максимальної довжини дефекту у вертикальному напрямку та 150 % ширини дефекту у горизонтальному напрямку. UA 115358 U (12) UA 115358 U UA 115358 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, розділу онкології та хірургії, і може бути використана для відновлення харчової функції per os у хворих на рак гортані або глотки в умовах реконструкції дефекту у зоні опромінення та браку навколишніх м'яких тканин. У 60-70 % пацієнтів з раком гортані та глотки діагностують III-IV стадію захворювання, що вимагає проведення об'ємних оперативних втручань [Феджага І.П. Анатомо-фізіологічні особливості гортанної частини глотки у чоловіків після ларингектомії / І.П. Феджага // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 549-551]. У 20-30 % таких пацієнтів виникають стоми, закриття яких викликає труднощі та спонукає до пошуку і використання альтернативних хірургічних методів пластики дефекту [Костишин І.Д. Реабілітація хворих на рак гортані після ларингектомії (огляд літератури) / І.Д. Костишин, В.Р. Романчук, В.В. Голотюк, Л.М. Скакун, Р.А. Левандовський та ін. // Буковинський медичний вісник. - 2012. - Т. 16, № 3 (63). - С. 214-219]. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб реконструкції орофарингоезофагальної ділянки шляхом відтермінованої пластики комбінованими м'язовошкірними клаптями, в якому використовується ротація дельтопекторальних і шкірнопекторальних клаптів [Соколов В.М., Митченок В.І., Аветіков Д.С. Щелепно-лицева хірургія. Реконструктивна хірургія голови та шиї. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. - 116 с.]. Недоліком цього способу є висока частота неспроможності швів рани у зоні реконструкції, а також формування хронічних фаринго- та оростом внаслідок негативного впливу променевої терапії на характеристики тканин у пацієнтів після радикального лікування. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищити репараційні властивості та усунути вище зазначені недоліки. Поставлена задача вирішується тим, що у способі реконструкції орофарингоезофагальної ділянки, що включає формування і ротацію м'язово-шкірних клаптів, згідно з корисною моделлю, визначають променеву токсичність тканин пацієнта після радикального лікування та із тканин, що мають мінімальну променеву токсичність, формують клапоть у вигляді «філатовського стебла», поступово адаптують тканини до умов судинного голоду та поетапно переміщують до зони реконструкції. Поставлена задача вирішується також тим, що довжина формованого клаптя повинна бути не менше 125 % максимальної довжини дефекту у вертикальному напрямку та 150 % ширини дефекту у горизонтальному напрямку. Запропонований спосіб дозволяє сформувати цілісну харчову трубку, зменшити ймовірність неспроможності швів та відновити типовий пасаж їжі і слини у пацієнтів після комбінованого лікування раку гортані та глотки, а також у випадку, коли інші методики неможливі або зазнали невдачі. Корисна модель пояснюється кресленнями, на яких відображено проведення реконструкції: на фіг. 1 відображено перший етап реконструкції, на фіг. 2 - другий етап, на фіг. 3 - третій етап, на фіг. 4 - четвертий етап, на фіг. 5 - п'ятий етап, на фіг. 6 - стан після реконструкції. Спосіб реконструкції орофарингоезофагальної ділянки адаптованим до ішемії «філатовським стеблом» здійснюють таким чином. На першому етапі (Фіг. 1) оцінюють дефект гортаноглотки, порожнини рота, шийного відділу стравоходу та проводять вимірювання дефекту за максимальними розмірами у вертикальному та горизонтальному напрямках. За критеріями RTOG-EORTC визначають променеву токсичність тканин пацієнта після радикального лікування та із тканин, що мають мінімальну променеву токсичність формують клапоть у вигляді «філатовського стебла» [Сох J.D. Toxicity criteria of the Radiation Therapy Oncology Group (RTOG) and the European Organization for Research and Treatment of Cancer (EORTC) / J. D. Cox, J. Stetz, T.F.Pajak // Int J Radiat Oncol Biol Phys. - 1995. - Vol. 31, № 5. - Р. 1341-1346.] Формування «філатовського стебла» виконують методом викроювання шкірного клаптя на боковій поверхні шиї шляхом проведення двох паралельних розрізів із зміщенням біля верхнього та нижнього кінців клаптя для формування більш ширшої основи «філатовського стебла». Мобілізацію клаптя проводять із підшкірною жировою клітковиною до підшкірної фасції. Розміри клаптя встановлюють наступним чином: довжина - не менше 125 % максимальної довжини дефекту у вертикальному напрямку та ширина - 150 % ширини дефекту у горизонтальному напрямку. На другому етапі (Фіг. 2) переміщують та ушивають ніжку «філатовського стебла» до полюсу орофарингостоми. 1 UA 115358 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Проводять ішемізацію «філатовського стебла» з тієї сторони клаптя, яку готують до переміщення. Техніка ішемізації - перетиснення ніжки у найближчому до основи місці: 1-3 день 10 хвилин, 3-7 день - 20 хвилин, 8-12 день - 30 хвилин, 13-18 день - 40 хвилин. Контроль готовності до переміщення: шкірно-капілярна проба наприкінці часу експозиції. Після відсічення клаптя від основи ішемізованої сторони, проводять ушивання ніжки клаптя у край дефекту орофарингостоми. Після зняття швів проводять підготовку (ішемізація за попередньою схемою) з наступної сторони клаптя. Третій етап (Фіг. 3) передбачає відсічення клаптя від основи ішемізованої сторони, ушивання ніжки клаптя в протилежний полюс дефекту орофарингостоми. На четвертому етапі (Фіг. 4) бічну стінку «філатовського стебла» ушивають у бічну стінку дефекту. Проводять розріз по осі (довжині) клаптя, розріз шкіри по краю дефекту та пошарово ушивають тканини з формуванням бокової та передньої стінки харчової трубки. Останній - п'ятий - етап (Фіг. 5) формування аналогічне попередньому - четвертому етапу: проводять ушивання бічної стінки «філатовського стебла» у бічну стінку дефекту з протилежного боку. Проводять розріз по осі (довжині) клаптя, розріз шкіри по краю дефекту та пошарово ушивають тканини з формуванням герметичної харчової трубки. Ушивання тканин проводять дворядними вузловими або безперервними швами. Перерва між етапами (операціями) складає не менше 20 днів. Запропонований спосіб реконструкції орофарингоезофагальної ділянки адаптованим до ішемії «філатовським стеблом» дозволяє закрити значний дефект орофарингоезофагальної ділянки, знизити частоту неспроможності швів та відновити харчову трубку у зоні негативного впливу променевої терапії (Фіг. 6). Прикладом ефективності заявленого способу є клінічний приклад (витяг з історії хвороби). Пацієнт Б., 45 p., розпочав спеціалізоване лікування у Львівському державному онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі з 2013 року: проведено неоад'ювантний курс променевої терапії за схемою РВД 2 Гр, СДВ 40 Гр на ділянку гортані та лімфатичні вузли шиї, через 3 тижні здійснено радикальне оперативне втручання ларингектомію, операція Крайля справа (реконструкція глотки і стравоходу за рахунок залишкової слизової). Післяопераційний курс променевої терапії доведено до СВД 60 Гр. Рана загоїлася без зауважень, що дозволило через 3 місяці провести класичне голосове протезування. Рецидив діагностовано через 20 місяців після початку лікування. Обсяг проведеного втручання - резекція ротоглотки, харчового каналу на шиї, кореня язика, селективна лімфодисекція І-ІІІ рівнів зліва - передбачав планове формування оро- та фарингостоми. Через 3 місяці розпочато проведення ряду оперативних втручань з реконструкції та пластики глотки та верхньої третини стравоходу шляхом поетапного переміщення "філатовського стебла", адаптованого до ішемічного типу кровопостачання. Результат: відновлення харчування per os, встановлення нового голосового протезу. Даних за рецидив станом на 2016 рік не виявлено. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб реконструкції орофарингоезофагальної ділянки, що включає формування і ротацію м'язово-шкірних клаптів, який відрізняється тим, що визначають променеву токсичність тканин пацієнта після радикального лікування та із тканин, які мають мінімальну променеву токсичність формують клапоть у вигляді "філатовського стебла", поступово адаптують тканини до умов судинного голоду та поетапно переміщують до зони реконструкції. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що довжину клаптя формують не менше 125 % максимальної довжини дефекту у вертикальному напрямку та 150 % ширини дефекту у горизонтальному напрямку. 2 UA 115358 U 3 UA 115358 U 4 UA 115358 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5