Спосіб реконструкції ділянки проксимального міжфалангового суглоба пальців кисті при поєднаному руйнуванні

Спосіб реконструкції ділянки проксимального міжфалангового суглоба пальців кисті при поєднаному руйнуванні, що включає виконання артродезування та закриття дефекту шкіри методом Z 3 24758 Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу реконструкції ділянки ПМФС пальців кисті при поєднаному руйнуванні сегменту шля хом виконання клиноподібної резекції кісток епіфізів ПМФС, ротації залишків суглобових поверхонь, що збереглися по долонній поверхні та фіксації створеного суглобу шпицями; відновлення сухожилка розгинача пальця виконується за методикою Ванштейна; з наступним закриттям дефекту шкіри острівцевим клаптем з гомологічного пальця на ретроградному кровотоці, що приводить до зменшення частоти післяопераційних ускладнень та відновлення функції ураженої кисті, покращення косметичних результатів, запобігання корегуючих втручань в післяопераційному періоді. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування пацієнтів з поєднаним руйнуванням ділянки ПМФС, забезпечення максимального відновлення функції суглобу, зменшення вірогідності розвитку ішемічного некрозу шкіри, застосування методів ранньої реабілітації кисті. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі реконструкції ділянки проксимального міжфалангового суглобу пальців кисті при поєднаному руйнуванні шляхом виконання артродезування та закриття дефекту шкіри методом Z подібної пластики, згідно корисної моделі виконують клиноподібну резекцію кісток епіфізів проксимального міжфалангового суглобу, ротацію залишків суглобових поверхонь, які збереглися по долонній поверхні та фіксацію створеного суглобу шпицями; відновлюють сухожилок розгинача пальця; дефект шкіри закривають острівцевим клаптем з гомодигітального пальця на ретроградному кровотоці, рани пальця зашивають окремими вузловими швами, накладають асептичну пов'язку, іммобілізують гіпсовою лонгетою терміном на 5-6 тижнів. Спосіб здійснюється наступним чином. - Операцію виконують під загальною анестезією. - Максимально видаляють нежиттєздатні тканини. - Під джгутом на плечі виконують клиноподібну резекцію кісток епіфізів ПМФС. - Виконують ротацію залишків суглобових поверхонь які збереглися по долонній поверхні та фіксують створений суглоб шпицями. - Відновлюють сухожилок розгинача пальця за методикою Ванштейна. - Виконують розмітку майбутнього клаптя на боковій поверхні проксимальної фаланги травмованого пальця (клапоть повинен бути на 0,5см більше за дефект). - Мобілізують острівцевий шкірно-фасціальний клапоть в дистальному напрямку. - Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинну ніжку клаптя (власну пальцьову долонну артерію до рівня голівки середньої фаланги). 4 - Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. - Виконують транспозицію клаптя на реципієнту ділянку (дефект). - Гемостаз за ходом операції. - Клапоть фіксують монофіламентною ниткою (нейлон 4/0) на атравматичній голці. - Донорську рану закривають шляхом аутодермопластики. - Шкіру зашивають окремими вузловими швами. - Накладають рихлу асептичну пов'язку, з наступною іммобілізацією пальця кисті на 5-6 тижнів. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження №1 Пацієнт П.,1978 р. н., історія хвороби №2240, поступив в клініку в ургентному порядку 16.02.2003р., з діагнозом: Травматичний дефект м’яких та кісткових тканин 3-го пальця правої кисті з руйнуванням ПМФС та ушкодженням сухожилка розгинача пальця. Виконана операція: ПХО ран, ревізія, артропластика ПМФС, пластика сухожилку розгинача за Ванштейном, закриття дефекту шкіри острівцевим клаптем з гомологічного пальця на ретроградному кровотоці. Хід операції: операцію проводили під загальною анестезією. Під джгутом на плечі виконували клиноподібну резекцію кісток епіфізів ПМФС, ротацію залишків суглобових поверхонь які збереглися по долонній поверхні та фіксували створений суглоб шпицями; відновлювали сухожилок розгинача пальця за методикою Ванштейна. Виконували розмітку майбутнього клаптя на боковій поверхні проксимальної фаланги травмованого пальця. Мобілізували шкірно фасціальний острівцевий клапоть в дистальному напрямку. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинну ніжку клаптя (власну пальцьову долонну артерію до рівня голівки середньої фаланги). Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Виконували транспозицію клаптя на реципієнту ділянку (дефект). Гемостаз за ходом операції. Клапоть фіксували монофіламентною ниткою (нейлон 4/0) на атравматичній голці. Донорську рану закривали шляхом аутодермопластики. Шкіру зашивали окремими вузловими швами. Накладали рихлу асептичну пов'язку, з наступною іммобілізацією ушкодженого пальця кисті на 5-6 тижнів. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 16 добу. Найближчий функціональний та косметичний результат розцінено як відмінний. Пацієнт повернувся до праці за старою спеціальністю через 12 тижнів. Спостереження №2 Пацієнт Л., 1982р.н., історія хвороби №14245, поступив в клініку в ургентному порядку 24.11.2005р., з діагнозом: Травматичний дефект м’яких та кісткових тканин 2-го пальця лівої кисті з руйнуванням ПМФС та дефектом сухожилка розгинача. Виконана операція: ПХО ран, ревізія, артропластика ПМФС, пластика сухожилку розгинача за Ванштейном, закриття дефекту шкіри острівцевим клаптем з гомологічного пальця на ретроградному кровотоці. Хід операції: операцію проводили 5 24758 під загальною анестезією. Під джгутом на плечі виконували клиноподібну резекцію кісток епіфізів ПМФС, ротацію залишків суглобових поверхонь які збереглися по долонній поверхні та фіксували створений суглоб шпицями; відновлювали сухожилок розгинача пальця за методикою Ванштейна. Виконували розмітку майбутнього клаптя на боковій поверхні проксимальної фаланги травмованого пальця. Мобілізували шкірно-фасціальний острівцевий клапоть в дистальному напрямку. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинну ніжку клаптя (власну пальцьову долонну артерію до рівня голівки середньої фаланги). Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Виконували транспозицію клаптя на реципієнту ділянку (дефект). Гемостаз за ходом операції. Клапоть фіксували монофіламентною ниткою (нейлон 4/0) на атравматичній голці. Донорську рану закривали шляхом аутодермопластики. Шкіру зашивали окремими вузловими швами. Накладали рихлу асептичну пов'язку, з наступною іммобілізацією ушкодженого пальця кисті на 5-6 тижнів. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 16 добу. Найближчий функціональний та косметичний результат розцінено як відмінний. Пацієнт повернувся до праці за старою спеціальністю через 12 тижнів. Спосіб, що заявляється апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті з 2003 по 2006 рік. За даним способом проліковано 14 пацієнтів з руйнуванням ділянки ПМФС. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані слідуючи результати: відмінно 92,3%, добре -4,1%, задовільно - 2,8%, незадовільно - 0,8%. При лікуванні пацієнтів за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі резуль Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 6 тати: відмінні - 67,0%, добрі - 10,2%, задовільні 15,8%, незадовільні - 7,0%. Як ми бачимо, інтегральні показники у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р