Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії

Реферат: Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії включає проведення діагностики та прикладання механічного впливу на хребтові сегменти та на тіло пацієнта у місці знаходження внутрішніх органів у положенні пацієнта лежачи. Додатково проводять фасціальні тести, торкаючись руками до різних частин тіла для визначення рівня напруги тканин, зміщення органів, натягу фасцій та балансу нервової системи. Потім проводять оцінку стану внутрішніх органів пацієнта для виявлення опущення чи зміщення внутрішніх органів та проводять корекцію їх положення шляхом прикладання механічного впливу на внутрішні органи у напрямку і з амплітудою коливання природного руху відповідного внутрішнього органу. Змінюють місце і кут натискання. UA 119113 U (54) СПОСІБ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ ПАЦІЄНТА МЕТОДОМ ВІСЦЕРАЛЬНОЇ ОСТЕОПАТІЇ UA 119113 U UA 119113 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до відновної медицини, зокрема до фізіотерапії, остеопатії, мануальної терапії, неврології, спортивної медицини, та може бути використана в лікувальних та профілактичних цілях при захворюваннях внутрішніх органів, при лікуванні головних болів, мігрені, запаморочень та при різноманітних больових синдромах. Перед сучасною медициною стає актуальним питання розвитку і оптимізації тих методів лікування та профілактики, які виключають інвазію (введення всередину) лікарських препаратів та хімічних речовин. Це пов'язано з ростом алергійних реакцій, виснаження імунних механізмів, розвитком дисбактеріозів та деколи недостатньою ефективністю, що обумовлене невиправдано частим застосуванням фармакологічних препаратів. До таких методів без лікарського лікувального впливу належить і остеопатія, зокрема вісцеральна остеопатія. Вплив вісцеральної остеопатії дуже широкий. Рух в організмі відбуваються не тільки між суглобами, але і між внутрішніми органами. Опорно-зв'язковий апарат внутрішніх органів являє собою еластичну сполучну тканину, за рахунок цього наші серце, нирки, печінка, легені, органи шлунково-кишкового тракту і т. д. мають певний ступінь ковзання. у кожного з них своя власна рухливість і своя амплітуда руху. Кожен внутрішній орган пов'язаний за допомогою сегментарної іннервації з поверхнею тіла. При захворюваннях внутрішніх органів іноді виникають тривалі болючі напруги скелетної мускулатури. Наприклад, при захворюваннях печінки і жовчних шляхів спостерігаються рефлекторні зміни у трапецієподібному м'язі найширшого м'яза спини, при захворюваннях плеври - у міжреберних м'язах. При захворюваннях внутрішніх органів рефлекторні зміни на периферії можуть проявлятися потовщенням або обмеженням рухливості шкіри, ущільненнями в підшкірній клітковині. Встановлення функціональних зв'язків між усіма частинами людського організму заклало основи розвитку сегментарно-рефлекторних методів у остеопатії. Дослідження показали, що, фізично впливаючи на поверхню тіла в певних зонах, можна з лікувальною метою впливати на життєво важливі функції організму. Фіксація та обмеження руху чи моторики внутрішніх органів позначається в тому числі і на системі опорно-рухового апарату, як через прямі фасціальні зв'язки, так і через рефлекторні. Нормалізується робота печінки і кишечнику, поліпшується травлення і обмін речовин. Цей метод застосовується при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, допомагає усуненню гінекологічних проблем, лікує хронічні захворювання сечостатевої системи, використовується для запобігання варикозного розширення вен. Таким чином, усуваючи дисфункцію якого-небудь внутрішнього органу з допомогою вісцеральної остеопатії, можливо одночасно усувати болісні симптоми у м'язах, суглобах і інших тканинах. Розроблені комплекси гімнастичних вправ, які частково враховують зв'язок структуральної і вісцеральної систем (Арно Бальк. Енциклопедія здоров'я. - Москва, АОВТ "Кристина и К", 1996. С. 35-91.), однак даний метод не дозволяє ефективно відновлювати порушення функції внутрішніх органів, оскільки не враховує особливості залучення їх в патологічний процес. У період хвороби виникають взаємозв'язки внутрішніх органів між собою, які можуть підтримувати або збільшувати виниклі захворювання. Відомий спосіб навряд чи може бути показаний при хронічних захворювання пацієнта, так як гімнастика не є достатньо ефективними засобом для кардинального лікування. Відомий спосіб виконання ручного масажу шляхом багатоетапного виконання масажних рухів на обличчі, шиї і області декольте кистями рук масажиста (Патент РФ № 2367405, МПК А611123/00, від 20.09.2009 р.), в якому масажні рухи виконують по масажних лініях шляхом статичної силової дії на масажні поверхні з одночасною вібраційною дією, що виконується без утворення горизонтального зміщення м'яких тканин відносно кістки, при цьому на першому етапі дію проводять зімкнутими вказівним і середнім пальцями обох кистей рук. На другому зімкнутими вказівним, середнім і безіменним пальцями обох рук. на третьому - зімкнутими вказівним, середнім, безіменним пальцями і мізинцем, на четвертому - зігнутими кистями рук, на п'ятому етапі дію здійснюють розкритими долонями, на шостому етапі - зігнутими кистями рук, причому перестановку пальців або зігнутих кистей рук по масажних лініях здійснюють до межі попередньої дії. Недоліком даного способу є те, що він базуються на механічному впливі, не впливаючи суттєво на внутрішні органи. Також з рівня техніки відомо Спосіб краніосакральної мануальної терапії (Патент України № 68065, МПК А61Н 7/00. від 12.03.2012 p.). Даний Спосіб краніосакральної мануальної терапії включає наступні етапи: пацієнта розміщують на плоскій опорній поверхні, з можливістю використання її у формуванні лікувальної дії на кожному етапі, проводять клінічну діагностику стану хребта та зчленувань, тестують краніосакральний ритм. За результатами проводять мануальні дії, погоджуючи їх з краніосакральним ритмом, мануальні дії включають на кожному етапі - формування лікувальної дії та поетапну дію на діафрагми методом компресії - на тазову, дихальну, шийно-грудну, діафрагму рота, краніальну діафрагму - проводять тракцію за 1 UA 119113 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 потиличні горби з використанням опорної поверхні, а також тракцію за вушні раковини, балансування скроневих кісток, здійснюють компресію IV шлуночка мозку, проводять постізометричну релаксацію. При цьому на кожному етапі проводять тестування краніосакрального ритму, наприклад приладами. М'яку мануальну дію проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання і при цьому виконують посилання Vi-spread, також виконують тракцію шийного відділу хребта з використанням опорної поверхні; балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування. Однак в даному способі терапії механічний вплив на пацієнта (надавлювання) здійснюється зі значним зусиллям, не виливаючи суттєво на внутрішні органи, через це терапія недостатньо ефективна а сеанси більш тривалі. Відомо найбільш близький по суті Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта шляхом системного впливу на організм з використанням остеопатичних прийомів (Патент РФ № 2431456, МПК А61Н 1/00, від 16.03.2010 p.), що полягає в проведенні діагностики, яка включає загальне обстеження, остеопатичне обстеження структуральної, вісцеральної, краніальної систем та проведенні остеопатичного впливу на вищевказані системи пацієнта, при цьому впливають на вісцеральну систему з патологією внутрішніх органів. Також спосіб включає контрольну позиційну діагностику дисфункцій з остаточним їх усуненням, а після закінчення остеопатичного лікування призначається гімнастика для впливу на м'язово-зв'язковий апарат. Перед остеопатичним впливом проводять масаж спини з використанням меду та міофасціальний реліз голови. Остеопатичний вплив здійснюють у положенні пацієнта лежачи на животі шляхом проведенням техніки масажу паравертебральної зони. Починають, натискаючи спочатку ліворуч, потім праворуч від пацієнта однією рукою на голову пацієнта, іншою на його шию, з одночасним поворотом голови в протилежну сторону від впливу. Прийом повторюють зліва і праворуч по 3-4 рази, після чого руки переходять на грудний і поперековий відділи хребта з тиском на паравертебральні м'язи зверху вниз і з поверненням вгору по хребту. Прийом повторюють 2 рази і руки переміщують до поперекового відділу хребта (повторюють 4 рази). Далі проводять знизу вгору ручне розтягнення хребтових сегментів, розсовуючи ребром долоні хребтові сегменти, переміщаючи один з них в краніальному, інший в каудальному напрямках. Від м'яких мануальних технік вісцеральної терапії органів черевної порожнини з лікувальною і профілактичною спрямованістю переходять до м'яких мануальних технік краніальної і сакральної систем, після чого проводять міофасціальний реліз голови і шиї, грудного, поперекового, крижово-клубового суглоба. Спосіб призначений для усунення дисфункції опорно-рухового апарату і внутрішніх органів черевної порожнини. При цьому остеопатичне обстеження структуральної, вісцеральної і краніальної систем проводять до 5 хвилин, масаж спини з використанням меду проводять протягом 10 хвилин, міофасціальний реліз голови і шиї, поперекового, грудного відділів, крижово-клубового суглоба проводять протягом 10 хвилин, техніку масажу паравертебральної зони проводять протягом 10 хвилин, м'які мануальні техніки краніальної, сакральної та вісцеральної терапії проводять протягом 30 хвилин, гімнастику, зміцнюючи м'язово-зв'язковий апарат, проводять протягом 10 хвилин, всі процедури способу проводять у 10 сеансів через день, через шість місяців проводять корекцію, через рік проводять підтримуючі процедури 5-7 сеансів. Однак цей спосіб передбачає усунення тільки конкретного патологічного порушення і дозволяє домогтися лише поверхневого відтворення порушених функцій але не відновлює первинні нейрофізіологічні зв'язки та не дозволяє відновити функції внутрішніх органів, оскільки не приймається до уваги залучення їх в патологічний процес. Даний підхід. вимагаючи значних затрат часу та зусиль на проведення лікування, призводить лише до тимчасового покращення стану хворого, а тому такий спосіб є недостатньо ефективним, його дія не спрямована на швидке та стабільне усунення проблеми. Короткоплинність лікувального ефекту, приводить до того, що пацієнту для нормалізації стану здоров'я необхідно регулярно проводити сеанси при тривалості роботи лікаря більше години за один сеанс. Крім того, при больовому синдромі і досить сильній ригідності м'язів при звичайній компресії і тракції часто відбувається посилення больового синдрому і м'язовий спазм. До такої реакції призводять прийоми розтирання, вичавлювання, вібрації. І хоча досвідчений лікар формує на плоскій поверхні масажного столу досить м'яку мануальну дію - пацієнт відчуває різкий біль і напругу в шиї і спині. Не передбачена також оцінка конкретного положення внутрішніх органів і їх корекція, при цьому згідно з способом масаж поєднують з остеопатичним методом лікування, що при проведенні в один день може бути надмірним навантаженням для пацієнта. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії шляхом зменшення часу проведення 2 UA 119113 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 над пацієнтом маніпуляцій необхідних для досягнення бажаного лікувального чи профілактичного ефекту до 10-20 хв, та зменшення кількості сеансів необхідних для досягнення лікувального чи профілактичного ефекту до 2-5 сеансів. При цьому маємо мету звести механічний вплив до мінімуму, задля зменшення дискомфорту та неприємних чи больових відчуттів пацієнта, без зменшення бажаного лікувального чи профілактичного ефекту, підвищити ефективність та охопити пацієнтів з різними захворюваннями. Тобто необхідно створити такий спосіб, який можна рекомендувати найбільшій кількості пацієнтів з різними дисфункціями відповідних внутрішніх органах, ефект якого досягається в найкоротші терміни і зберігається на тривалий час. Поставлена задача вирішується тим, що у спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії, що включає проведення діагностики та прикладання механічного впливу на внутрішні органи, спрямовуючи їх у потрібне положення, у положенні пацієнта лежачи на спині, додатково, задля досягнення максимального результату, проводять діагностику відповідними приладами та досліджують рентгенограми, томограмми та ін. Також проводять фасціальні тести, що полягають в тому, що досвідчений остеопат, торкаючись руками до різних частин тіла пацієнта, за кілька секунд визначає рівень напруги тканин, зміщення органів, натягу фасцій, баланс нервової системи. Потім проводять оцінку стану внутрішніх органів пацієнта, при виявленні опущення чи зміщення внутрішніх органів проводять корекцію їх положення шляхом надавлювання. При вертебральних синдромах відбувається зсув внутрішніх органів, виникає обмеження або надлишкова їх рухливість. При цьому змінюється амплітуда і частота вісцерального ритму в результаті чого виникає хворобливий синдром. Вісцеральна терапія допомагає знімати такі болючі синдроми без хірургічного втручання та медикаментозних засобів. Вісцеральна остеопатія - усуває механічні, функціональні порушення внутрішніх органів черевної порожнини, таза, грудної клітини, відновлює кровообіг і лімфоток, нормалізує роботу печінки і кишечнику, покращує травлення і обмін речовин. Зумовлено це тим, що кожен орган рухається з певним ритмом і амплітудою, яка не залежить від дихальних рухів. Порушення руху, ритму та амплітуди призводить до функціональних розладів органу або системи і, відповідно, до захворювань органу. Усуваючи порушення руху органів, заявлений спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії відновлює функцію органів, покращує кровообіг і лімфообіг. Відновлює енергетичний баланс організму. Кожен орган має певну циклічність рухів зі строго встановленою амплітудою. Механічний вплив на внутрішні органи здійснюється у напрямку і з амплітудою коливання природного руху відповідного органу, при цьому механічний вплив прикладають легкий, від 1 до 5 грамів на сантиметр квадратний. На початку процедури механічний вплив здійснюється руками, після чого використовують можуть використовувати масажний пристрій для отримання максимального лікувально-профілактичного ефекту. При цьому, на етапі механічного впливу руками, на тіло наносять заспокійливе масло, що, окрім лікувальної дії, також заспокоює та розслаблює пацієнта, а це скорочує необхідний час проведення процедури. Потім змінюють місце і кут натискання. Процедуру повторюють, скануючи проекцію всього органу. Вплив починають з області проекції жовчного міхура з боку черевної порожнини, потім печінки, підшлункової залози, товстої кишки, тонкого кишечнику, шлунка, селезінки, спочатку лівої, а потім правої нирки, потім впливають на сечоводи, сечовий міхур, серце і легені. Таким чином, впливаючи в зазначеній послідовності на внутрішні органи, відновлюють порушені функції як окремих систем, так і всього організму в цілому. Оскільки вісцеральна остеопатія відновлює фізіологічну рухливість органу, його функцію, знімає спазми, відновлює гормональний баланс ендокринної системи, сприяє відновленню центральної та вегетативної нервової системи, нормалізує роботу внутрішніх органів і систем організму, хребта і суглобів, то під час сеансу людина не відчуває болю, навпаки, з'являється відчуття розслаблення, комфорту і навіть ейфорії. Одночасно проводиться робота з хребтом, шляхом прикладання механічного впливу, оскільки від його стану багато в чому залежить правильна робота внутрішніх органів. В області підвищеної чутливості натискання продовжують до появи відчуття болю, силу тиску фіксують на рівні порогу больової чутливості і утримують це тиск до зникнення больового відчуття, але не більше 2 хвилин в одній точці натискання. Існує і зворотний зв'язок - від коректного положення і діяльності внутрішнього органу залежить робота опорно-рухової системи. Зв'язок між станом хребта і різних внутрішніх органів існує завжди. У багатьох жінок болі в попереку обумовлюються різними захворюваннями органів малого тазу, і вісцеральні методики остеопатії дозволяють зцілити пацієнтку від болю. 3 UA 119113 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Наприкінці прийому проводиться діагностика та огляд, що дозволяє порівняти стан пацієнта до сеансу і після. Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії допомагає повернути в норму головні показники ритму внутрішніх органів, такі як фаза і амплітуда, частота і геометрія руху. Терапія з пацієнтом здійснюється протягом 2-5 сеансів тривалістю 10-20 хвилин, після чого раз у три місяці проводять контрольний огляд, кожен сеанс здійснюють таким чином, що корекцію структуральних дисфункцій супроводжують корекцією внутрішніх органів поперекового, грудного і шийного відділів. Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії здійснюють наступним чином. Використовується м'яке світло і мінімум зовнішніх подразників для створенню умов для глибокого розслаблення і цілісного зцілення організму. Пацієнт перебуває в лежачому положенні на спині, розслаблений. Спочатку проводиться діагностика відповідними приладами та досліджуються рентгенограми, томограми та ін. Проводять фасціальні тести, шляхом пальпації кілька секунд руками різних частин черевної порожнини для визначення рівню напруги тканин, зміщення органів, натягу фасцій, баланс нервової системи, виявляють опущення чи зміщення внутрішніх органів. На тіло наносять заспокійливе масло, що, окрім лікувальної дії, також заспокоює та розслаблює пацієнта, а це скорочує необхідний час проведення процедури лікування проводиться шляхом механічного пилину на тіло у районі черева та хребта. Спеціаліст своїми руками впливає на внутрішні органи шляхом надавлювання у напрямку і з амплітудою коливання природного руху відповідного органу. Потім змінюють місце і кут натискання. Процедуру повторюють, скануючи проекцію всього органу. Вплив починають з області проекції жовчного міхура з боку черевної порожнини, потім печінки, підшлункової залози, товстої кишки, тонкого кишечнику, шлунка, селезінки, спочатку лівої, а потім правої нирки, потім впливають на сечоводи, сечовий міхур, серце і легені. Таким чином, впливаючи в зазначеній послідовності на внутрішні органи, відновлюють порушені функції як окремих систем, так і всього організму в цілому На початку процедури механічний вплив здійснюється руками, після чого використовують масажний пристрій. Одночасно проводять роботу з хребтом, шляхом прикладання механічного впливу натисканням, але не більше 2 хвилин в одній точці натискання. Наприкінці прийому проводиться діагностика та огляд, що дозволяє порівняти стан пацієнта до сеансу і після. Терапія з пацієнтом здійснюється протягом 2-5 сеансів тривалістю 10-20 хвилин, після чого раз у три місяці проводять контрольний огляд, кожен сеанс здійснюють таким чином, що корекцію структуральних дисфункцій супроводжують корекцією внутрішніх органів поперекового, грудного і шийного відділів. Дослідним шляхом встановлено, що вдосконалений Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії дає глибший, швидший і стійкіший ефект, не причиняє пацієнтам болю, скорочує час лікування і покращує психологічний стан пацієнта. Кількість сеансів скорочується до 2-5, а час проведення до 10-20 хв. Приклад конкретного виконання. Пацієнт Чоловік. 24 роки, звернувся зі скаргами на швидку втомлюваність, дратівливість, неспокійний сон, далекозорість, на часті простудні захворювання, затяжний кашель, болі в суглобах рук і ніг, оніміння їх у сні. При обстеженні виявлено біомеханічні та функціональні порушення з боку шлунка, 12-палої кишки, підшлункової залози, печінки і сечовивідних шляхів, нирок (виявлено опущення правої нирки на 3,5 см), гіпермобільність шийного відділу хребта. Пройшов стандартний курс з 5-ти сеансів протягом 2-х тижнів. Уже після 3-го сеансу терапії стан пацієнта значно покращився. Після 5-го сеансу терапії стан залишався стабільно хорошим. У результаті, при повторному огляді, практично нормалізувалась функція і біомеханіка легенів, шлунка, печінки; значно покращилася функція підшлункової залози, жовчовивідних шляхів, 12-палої кишки. Права нирка піднялася на 2,5 см. практично відновилася її біомеханіка та функції. Істотно зменшилася нестабільність шийного відділу хребта, і практично нормалізувався психоемоційний стан, зникло відчуття втоми і швидка стомлюваність, дратівливість. Пацієнт усвідомив взаємозв'язок між розумовою працездатністю, психоемоційним станом і станом внутрішніх органів і хребта, що сприяло усуненню неврозу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії, що включає проведення діагностики та прикладання механічного впливу на хребтові сегменти та на тіло пацієнта у місці знаходження внутрішніх органів у положенні пацієнта лежачи, який відрізняється тим, що додатково проводять фасціальні тести, торкаючись руками до різних 4 UA 119113 U 5 10 15 20 частин тіла для визначення рівня напруги тканин, зміщення органів, натягу фасцій та балансу нервової системи, потім проводять оцінку стану внутрішніх органів пацієнта для виявлення опущення чи зміщення внутрішніх органів та проводять корекцію їх положення шляхом прикладання механічного впливу на внутрішні органи у напрямку і з амплітудою коливання природного руху відповідного внутрішнього органу, а потім змінюють місце і кут натискання. 2. Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії за п. 1, який відрізняється тим, що під час діагностики досліджують рентгенограми, томограми. 3. Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії за п. 1, який відрізняється тим, що спочатку механічний вплив здійснюється руками, після чого можуть використовувати масажні пристрої, при цьому, на етапі механічного впливу руками, на тіло наносять заспокійливе масло. 4. Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії за п. 1, який відрізняється тим, що механічний вплив прикладають легкий, від 1 до 5 грамів на сантиметр квадратний. 5. Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії за п. 1, який відрізняється тим, що прикладання механічного впливу на хребтові сегменти проводиться натисканням до появи відчуття болю і утримують тиск до зникнення больового відчуття, але не більше 2 хвилин в одній точці натиску. 6. Спосіб відновлення та оздоровлення пацієнта методом вісцеральної остеопатії за п. 1, який відрізняється тим, що наприкінці прийому проводиться додаткова діагностика та огляд, для порівнювання стану пацієнта до сеансу і після. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5