Спосіб медичної реабілітації хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, сполучену з хронічним безкам’яним холециститом

Реферат: Спосіб медичної реабілітації хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, сполучену з хронічним безкам'яним холециститом включає введення комбінованого фітопрепарату ренорма. Додатково вводять фітозасіб авеол. UA 120413 U (12) UA 120413 U UA 120413 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використана для медичної реабілітації хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, сполучену з хронічним безкам'яним холециститом. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з частими випадками в сучасних умовах сполученої патології органів травлення у вигляді виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) і хронічного безкам'яного холециститу (ХБХ), причому в таких випадках клінічний перебіг ВХ ДПК суттєво змінюється й виникає так званий холецистоподібний варіант цієї коморбідної (сполученої) патології. Наявність хронічної патології біліарної системи у вигляді ХБХ обумовлює значний вплив на патогенетичні механізми ВХ ДПК, що повинно враховуватися як при лікуванні, так і при проведенні медичної реабілітації хворих з даною сполученою патологією органів травлення. Тому розробка раціональних способів медичної реабілітації хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, важлива для клінічної практики й повинна проводитися виходячи з відомих ланок патогенезу даної сполученої патології. Існує спосіб медичної реабілітації хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, який включає використання фітопрепаратів, що сприяють епітелізації виразок ДПК і мають жовчогінний ефект у вигляді фітозборів, до складу яких входять звіробій звичайний, м'ята перцева, кмин пісковий та кукурудзяні примочки [Григорьев П.Я. Современные направления в фармакотерапии болезней органов пищеварения / П.Я. Григорьев, Е.П. Яковенко, А.В. Яковенко // Клиническая медицина. - 1999. - № 10. - С. 8-9]. Недоліком даного способу є недостатня ефективність, оскільки він сприяє досягненню стійкої ремісії захворювання при проведенні медичної реабілітації лише у 60-65 % хворих з наявністю ВХ ДПК, сполученої з ХБХ. Відомий також спосіб медичної реабілітації хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, шляхом введення таким пацієнтам комбінованого фітопрепарату ренорма [Пат. № 18069, Україна, МПК А61К 36/00. / Фролов В.М., Саламех Сулейман Саламех Абу Хаматтах, Харченко В.В. - З. № u200605403, Заявл. 17.05.2006, Опубл. 16.10.2006, бюл. № 10. Спосіб медичної реабілітації хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки поєднану з хронічним безкам'яним холециститом]. Цей спосіб є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю й результатом, який може бути досягнутий, тому його вибрано в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що при його використанні у хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, в більшості випадків зберігаються симптоми хвороби, переважно диспепсичного й астенічного характеру, а також відсутня повна ремісія захворювання. Задачею корисної моделі є удосконалення відомого способу медичної реабілітації хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, а саме прискорення досягнення стійкої ремісії захворювання й збільшення її тривалості. Поставлена задача вирішується шляхом додаткового використання як засобу медичної реабілітації хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, сучасного фітопрепарату - авеола. Авеол - це спиртова настоянка трави вівса посівного (Hb. Avenaea sativa L.) у співвідношенні 1:5. Авеол відноситься до фармакологічної групи тонізуючих засобів. Дія препарату обумовлена властивостями компонентів, які входять до складу трави вівса посівного: з наявністю індольного алкалоїду авеніну пов'язана седативна дія настоянки, три терпенові сапоніни обумовлюють стимулюючий, антидепресивний і адаптогенний ефект, сприяють підвищенню розумової й фізичної працездатності, стимуляції неспецифічного імунітету. Стерини й сапоніни, за рахунок структурної подібності до холестерину, мають здатність впливати на його обмін в організмі, що реалізується проти склеротичним ефектом. Основний клітинний механізм дії вівса посівного полягає в поліпшенні енергозабезпечення тканин і клітин, підвищенні їх функціональної активності мембраностабілізуюючими й антиоксидантними властивостями. Трава вівса посівного містить органічні кислоти - щавлеву, малонову, ерукову, а також кумарин, скополетин, вітаміни А, Е, В1, В2. Авеол зареєстрований в Україні в якості лікарського препарату (реєстраційне посвідчення № UA/9746/01/01) і дозволений до медичного застосування (Наказ МОЗ України № 34 від 18.01.2013). Технічний ефект використання авеола з метою медичної реабілітації хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, базується на вперше встановленій закономірності, що саме цей фітопрепарат володіє максимально конгруентною патогенетичною дією стосовно тих ланок патологічних механізмів, які мають місце у хворих з даною сполученою патологією. Дослідним шляхом було встановлено, що застосування авеола в якості засобу медичної реабілітації хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, обумовлює суттєве прискорення досягнення клінічної ремісії хвороби й збільшення її тривалості стосовно відомого способу-прототипу, а в патогенетичному плані забезпечує прискорення загоєння виразкового дефекту в ДПК і водночас покращує моторно 1 UA 120413 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 евакуаторну функцію ДПК, а також зменшує вираженість запального процесу в гастродуоденальній зоні й жовчовивідних шляхах. Введення авеола не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій. Раніше з метою лікування хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, комбінація зазначених препаратів не використовувалася, що робить корисну модель новою й перспективною. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Хворим на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, які потребують проведення медичної реабілітації, вводять комбінований препарат ренорм по 5 мл препарату 2-3 рази на день усередину в півсклянці води вранці натщесерце й потім у перервах між вживанням їжі протягом 3-4 тижнів поспіль і додатково - авеол усередину по 15-20 крапель 2-3 рази на добу за 30 хвилин до їди протягом 4-6 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності призначення авеола є позитивна динаміка клінічних і сонографічних показників, частота досягнення ремісії й тривалість її збереження у хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ. Саме введення авеола сприяє патогенетично позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних показників, а в клінічному плані сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії ВХ ДПК, сполученої з ХБХ. Вищевказані дози й курси введення авеола були підібрані нами дослідним шляхом. Саме при такій кратності введення авеола забезпечується максимально виражена позитивна динаміка клінічних і сонографічних показників, досягнення повної й тривалої ремісії ВХ ДПК, сполученої з ХБХ. Отже новими є як саме призначення авеола, який нами вперше використовується в лікуванні хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, так і схема застосування авеола при даній коморбідній патології. Для підтвердження клінічної ефективності способу, який заявляється, було обстежено дві групи хворих з діагнозом ВХ ДПК, сполученої з ХБХ: основна (72 особи) і зіставлення (79 осіб). Пацієнти основної групи отримували медичну реабілітацію за допомогою комбінованого фітопрепарату ренорма й авеола. Пацієнти групи зіставлення отримували курс медичної реабілітації за способом-прототипом, тобто тільки за допомогою ренорма. Обидві групі обстежених були рандомізовані за статтю, віком пацієнтів, тривалістю захворювання й ступенем деформації цибулини ДПК за даними фіброгастродуоденоскопії (ФГДС). На момент початку проведення медичної реабілітації всі хворі, що були під наглядом, знаходилися у фазі помірного загострення ВХ ДПК і мали переважно II ступінь деформації цибулини ДПК внаслідок рубцювання виразкового дефекту. Усі хворі також обстежені за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) черевної порожнини. Встановлено, що в усіх пацієнтів мало місце потовщення стінки жовчного міхура (ЖМ), частіше в межах 3-6 мм, нерідко відмічалася двоконтурність стінки ЖМ, його деформація перетинками й наявність у порожнині ЖМ детриту, тобто концентрованої жовчі. При здійсненні динамічного УЗД з використанням жовчогінного сніданку (2 яєчних жовтка) практично в усіх обстежених встановлено зниження евакуаторної функції (гіпокінезія) ЖМ. До початку медичної реабілітації типовими скаргами хворих були наявність тяжкості в епігастрії й правому підребер'ї, гіркого присмаку в роті, інших диспепсичних проявів: нудоти, відрижки, метеоризму, закрепів або чергування закрепів і помірно вираженого діарейного синдрому. Нерідко хворі також скаржилися на наявність у них нічного або голодного болю в животі, що типово для ВХ ДПК. Дуже характерними були також наявність скарг на загальну слабкість, нездужання, підвищену стомлюваність, надмірну дратівливість, іноді також дифузний головний біль і запаморочення, що в цілому надавало картину астено-невротичного синдрому. При об'єктивному обстеженні відмічалася наявність чутливості або помірної болісності при пальпації епігастрію й правого підребер'я, позитивних симптомів Кера й Ортнера, обкладеність язика брудним сірим, білим або жовтуватим нальотом, у деяких хворих був виражений метеоризм. При проведенні медичної реабілітації встановлено, що в основній групі хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, уже через 1,5-2 тижні мала місце чітко виражена позитивна динаміка клінічних показників, яка характеризувалася поліпшенням загального самопочуття хворих, зникненням скарг на тяжкість в епігастрії й правому підребер'ї, ліквідацією метеоризму й гіркоти в роті, зниженням проявів астенії й поліпшенням працездатності хворих. При об'єктивному обстеженні встановлено зникнення болю при пальпації в епігастрії й правому підребер'ї, симптоми Кера й Ортнера були вже негативними, язик поступово очищувався від брудного нальоту. У групі зіставлення позитивна динаміка клінічних показників була суттєво менш виражена. На момент завершення медичної реабілітації повна стійка ремісія сполученої патології мала місце в 63 хворих основної групи й 55 пацієнтів групи зіставлення, часткова (неповна) ремісія зі збереженням деяких симптомів хвороби, переважно диспепсичного й астено-невротичного 2 UA 120413 U 5 характеру - у 7 хворих основної групи й 20 пацієнтів групи зіставлення, відсутність достатнього ефекту від проведення медичної реабілітації мала місце в 2 хворих основної групи й 4 пацієнтів групи зіставлення. Тобто, повна ремісія хвороби в ході проведення медичної реабілітації досягалася в пацієнтів основної групи в 1,27 рази частіше, ніж у групі зіставлення, часткова - у 2,58 рази, а її відсутність виявлялась в 1,79 рази рідше (табл. 1). Таблиця 1 Частота досягнення ремісії у хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ, абс. і %, (М±m) Характер досягнутої ремісії Повна Часткова (неповна) Відсутність ремісії Групи обстежених хворих на ВХ ДПК, сполучену з ХБХ Р основна (n=72) зіставлення (n=80) 63 87,5  3,6 7 9,7  13 , 2 2,8  0,6 55 68,8  3,2 20 25,0  10 , 4 5,0  0,7