Спосіб комплексного лікування функціональних порушень хребта

Реферат: Спосіб комплексного лікування функціональних порушень хребта включає сеанси впливу фізичного фактора і впливу засобами мануальної терапії. Як вплив фізичного фактора здійснюють вплив на міофасціальні структури спини біполярним струмом середньої частоти шляхом застосування імпульсної електростимуляції, а вплив засобами мануальної терапії здійснюють послідовно на кожний хребетно-руховий сегмент шляхом поступального рухупоштовху долонею однієї руки через палець-плесиметр іншої руки, який направлений на окремий сегмент хребта, із виконанням руху у відповідному дуговідростковому суглобі. UA 121843 U (54) СПОСІБ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ХРЕБТА UA 121843 U UA 121843 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології та ортопедії, і може бути використана для комплексного лікування функціональних порушень хребта, які проявляються порушеннями рухливості і болем. Функціональні порушення хребта, спричинені малорухливим способом життя людини і відомі також під загальною назвою остеохондроз, супроводжуються дегенеративно-дистрофічними змінами міжхребетних дисків з наступним залученням тіл суміжних хребців і міжхребетних суглобів. Одним із етіопатогенетичних факторів розвитку остеохондрозу є функціональні блоки уражених ділянок хребта, які супроводжуються рефлекторним напруженням міофасціальних структур та глибоких м'язів спини, спрямованим на іммобілізацію хребцево-рухового сегмента, що в подальшому призводить до нерухомості дуговідросткових суглобів та порушенню трофічних процесів у міжхребцевому диску. Внаслідок порушень трофіки міжхребцевого диска він втрачає свої функціональні властивості, пульпозне ядро дегідратується і стає значно твердішим, фіброзне кільце втрачає еластичність та міцність. Результатом цього процесу є виникнення протрузій чи гриж. Це один з ключових механізмів виникнення та розвитку багатоланкового системного остеохондрозного процесу і лікування його повинно проводитись з використанням комплексу терапевтичних впливів. В стадії спричинених остеохондрозом дисфункціональних змін з вираженим больовим синдромом та обмеженням рухливості медикаментозні методи лікування з використанням ін'єкційних впливів є загальновідомими. Таке лікування надає тимчасове покращення самопочуття та не впливає на причину виникнення захворювання. Доволі часто при лікуванні остеохондрозу використовують методи акупунктури, а також впливи фізіотерапевтичної терапії - електрофорез, електромагнітне випромінювання, інфрачервоне лазерне випромінювання. Такі методики впливають на симптоми, а не на причину захворювання. В процесі лікування хворих з остеохондрозом широко використовують мануальну терапію, в рамках якої передбачається цілеспрямований вплив на кісткові та суглобові структури хребта з транспозицією хребцево-рухових сегментів і наступною їх фіксацією в анатомічно вірному положенні. Однак більшість класичних мануальних методик мають короткотермінову дію або впливають дуже травматично на структури хребта та не враховують необхідність лікувального впливу на таку важливу ланку в патогенезі системного захворювання, як спазм міофасціальних структур, в тому числі глибоких м'язів спини. Найближчим аналогом є спосіб лікування остеохондрозу хребта, який передбачає комплексне лікування патології у поєднанні фізіотерапевтичного впливу низької інтенсивності і мануальної терапії [Патент України № 17583 А, МКВ А 61 N 5/06, публ. 31.10.97, бюл. № 5]. Однак зазначений спосіб передбачає використання як фізичного впливу, застосування інфрачервоного лазерного випромінювання. Цей вид фізіотерапевтичних процедур піддає уражену ділянку організму загальному рефлексогенному впливу, але виключає глибоко проникаючий спазмолітичний вплив саме на міофасціальні структури, які зазнали ураження спазмами і спричинили порушення рухливості сегментів хребта, чим прискорили розвиток остеохондрозу. Крім того, спосіб передбачає проведення мануальної терапії за загально прийнятою методикою, яка передбачає жорсткий вплив із прийомами тракцій, спрямованих ударів, скручування, струшування і т. ін., і часто мало прийнятна в разі наявності у пацієнта гострого больового синдрому. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу комплексного лікування функціональних порушень хребта, який шляхом зміни фактора фізичного впливу дозволив би досягти стійкого лікувального ефекту і водночас знизити ризик виникнення вторинних травм. Поставлена задача вирішується способом комплексного лікування функціональних порушень хребта, що включає сеанси впливу фізичного фактора і впливу засобами мануальної терапії, при цьому згідно з корисною моделлю як вплив фізичного фактора, здійснюють вплив на міофасціальні структури спини біполярним струмом середньої частоти шляхом застосування імпульсної електростимуляції, а вплив засобами мануальної терапії здійснюють послідовно на кожний хребетно-руховий сегмент шляхом поступального руху-поштовху долонею однієї руки через палець-плесиметр іншої руки, який направлений на окремий сегмент хребта, із виконанням руху у відповідному дуговідростковому суглобі. В оптимальному варіанті згідно з корисною моделлю використовують імпульсну електростимуляцію змінним струмом несучої частоти 2500-3500 Гц в частотній модуляції 50-100 Гц трапецієподібної хвилі та інтенсивністю 15-70 мА. Режим імпульсної з електростимуляції визначається відповідно до стану міофасціальних структур в залежності від ступеня порушення їх рухливості та спазмованості. 1 UA 121843 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Процедура електростимуляції міофасціальних структур спини розслаблює глибокі м'язи спини пацієнта, знімає довготривалий спазм і таким чином створює передумови для ефективного застосування прийомів мануальної терапії, оскільки відсутність спазму м'язів суттєво зменшує їх протидію таким маніпуляціям на фоні загального ослаблення больового синдрому. Згідно з корисною моделлю, далі застосовують спеціальний метод мануальної терапії, який характеризується низькоенергетичним впливом на хребет в цілому та сфокусованим впливом на кожний окремий хребцево-руховий сегмент. Цей метод мануальної терапії в ході практичного застосування способу згідно з корисною моделлю отримав назву "ортопедична корекція методом короткого важеля". Під час такої маніпуляції відбувається відновлення рухової функції дуговідросткових суглобів між хребцями у заблокованому сегменті. Відновлення руху між хребцями є найважливішою умовою для прискорення трофічних процесів у хрящовій тканині, зв'язках, міжхребцевих дисках хребта з дегенеративнодистрофічними змінами. Таким чином "ортопедична корекція методом короткого важеля" дозволяє усунути одну з найважливіших причин остеохондрозу. Цей спосіб мануальної терапії має суттєві переваги над загально прийнятою мануальною терапією методом довгого важеля: завдяки низькоенергетичному впливу на хребет він атравматичний, тобто не травмуються зв'язки та міжхребцеві диски, а завдяки сфокусованому впливу на саме той хребець, що є заблокований, метод дозволяє високоефективно відновлювати рухливість у всіх сегментах шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Завдяки своїй безпечності цей метод, на відміну від класичної мануальної терапії методом довгого важеля, показаний для використання навіть при наявності протрузій та гриж хребта. Водночас практичне застосування "ортопедичної корекції методом короткого важеля" з його характеристиками м'якого низькоенергетичного впливу можливе тільки після попереднього розслаблення і зняття спазму міофасціальних структур спини. Для підсилення ефекту згідно з корисною моделлю сеанс додатково включає масажний вплив на міофасціальні структури спини перед здійсненням впливу біполярним струмом середньої частоти та впливу засобами мануальної терапії. Під час виконання такого масажу використовується спеціальна техніка - "міофасціальний масаж" глибоких м'язів та фасцій спини, які знаходяться в безпосередній близькості до хребта і від яких залежить його фізіологічне функціонування. Це такі м'язи: найдовший м'яз спини, квадратний м'яз попереку, підвздовжнореберний м'яз, ременний м'яз, зубчасті м'язи, ромбовидні м'язи, поперечно-остистий м'яз, міжостистий м'яз, напівостистий м'яз. Під час такої процедури масажист використовує масу свого тіла і крізь випрямлену у ліктьовому суглобі руку продавлює м'які тканини спини вздовж хребта по проекції цільового м'яза з наступним його розтягуванням. Застосування такого попереднього масажного впливу показане в разі наявності міотоничного синдрому, який дуже часто супроводжує остеохондрозний процес. Також згідно з корисною моделлю здійснюють від 1 до 3 серій із 5 сеансів лікування під впливом імпульсної електростимуляції як фізичного фактора і подальшим впливом засобами мануальної терапії. В загальному вигляді спосіб здійснюють таким чином. Після всебічного обстеження хворого виявляють кількість і локалізацію функціональних блоків уражених ділянок хребта з вираженою надмірною напругою відповідних міофасціальних структур і починають лікування. На початку сеансу проводять імпульсну електростимуляцію глибоких м'язів спини для зняття спазму. Для цього застосовують апарат електростимуляції згідно з відповідною інструкцією в режимі змінного струму несучої частоти 2500-3500 Гц в частотній модуляції трапецієподібної хвилі 50-100 Гц. Серії імпульсів чергуються з паузами для відпочинку м'язів. Режим впливу імпульсної електростимуляції вибирається відповідно до стану глибоких м'язів в залежності від ступеня порушення їх рухливості та спазмованості. Робочі режими імпульсної електростимуляції зазначені в Таблиці 1. Таблиця 1 Характеристики змінного струму імпульсної електростимуляції Несуча частота (Гц) Частотна модуляція (Гц) Інтенсивність (мА) Відділ хребта шийний грудний 1* 2* 3* 1* 2* 3* 2500 2500 2500 3000 3000 3000 50 60 70 60 70 80 15 20 25 30 40 50 2 поперековий 1* 2* 3* 3500 3500 3500 70 85 100 40 60 70 UA 121843 U 5 10 15 *) Ступінь напруження м'язів Після проведення зазначеної процедури для здійснення впливу засобами мануальної терапії згідно з корисною моделлю пацієнта вкладають на масажний стіл і виконують "ортопедичну корекцію методом короткого важеля" в два етапи. Під час першого етапу лікар пальпаторно знаходить поперечний відросток хребця, який заблокований, тобто в якому порушена рухова функція, встановлює на нього 1-й палець однієї руки, а долонею іншої руки крізь встановлений палець (палець-плесиметр) виконує натиснення на м'які тканини паравертебральної ділянки до стану "преднатяжіння". Тобто шкіра, підшкірна клітковина і м'язи стискаються до такого стану, аби вони не могли під час наступної маніпуляції виконати амортизаційну функцію і зменшити силу впливу на поперечний відросток хребця. Після досягнення такого стану "преднатяжіння" м'яких тканин, під час другого етапу, лікар за допомогою випрямленої у ліктьовому суглобі і розігнутої у променево-зап'ястному суглобі на 90 градусів руки виконує наступну маніпуляцію - поштовх в краніальному напрямку під кутом 45 градусів до осі хребта. Під час цієї маніпуляції відбувається відновлення рухової функції дуговідросткових суглобів між хребцями у заблокованому сегменті. Запропонованим способом проводилось лікування 350 хворих з функціональними блоками хребетно-рухових сегментів. Позитивні результати були досягнуті у 320 хворих, що складає 91,4 %, про що свідчать наведені в Таблиці 2 данні щодо розподілу хворих за результатами лікування. Таблиця 2 №1 рівень ураження n Остеохондроз поперекового відділу хребта: грижа дисків 1 дорсалгія люмбоішіалгія люмбалгія 2 Остеохондроз шийного відділу хребта 3 Остеохондроз грудного відділу хребта Всього результати лікування значне покращення покращення без змін 101 45 58 61 57 28 350 94 36 47 56 54 23 310 2 1 1 2 3 1 10 5 8 10 3 4 30 20 25 В Таблиці 3 наведені дані щодо розподілу хворих за віддаленими результатами лікування. Так, у 82,8 % пацієнтів, тобто у 290 з 350, через 6 місяців після проведеного лікування за запропонованим способом мало місце покращання самопочуття. Менш ефективними виявилися наслідки лікування у хворих на остеохондроз хребта у поперековій ділянці з корінцевим синдромом, що свідчить про необхідність застосування допоміжних методів лікування хворих на дану патологію, наприклад протизапальну терапію та паравертебральні блокади. В інших випадках запропоновані методи виявились достатньо ефективними у переважній більшості, тобто у 82,8 % хворих. Таблиця 3 №1 рівень ураження n Остеохондроз поперекового відділу хребта: грижа дисків 141 1 корінцевий синдром 20 люмбоішіалгія 61 люмбалгія 61 2 Остеохондроз шийного відділу хребта 52 3 Остеохондроз грудного відділу хребта 15 Всього 350 результати лікування значне покращення покращення абс. %% абс. %% 110 13 45 44 37 11 260 78,01 65,00 73,77 72,13 71,15 73,33 14 3 4 3 4 2 30 9,93 15,00 6,56 4,92 7,69 13,33 30 У Таблиці 4 приведені дані щодо кількості пацієнтів, які отримали позитивний результат від лікування в залежності від давності захворювання та тривалості лікування. 3 UA 121843 U Таблиця 4 Тривалість лікування 5 днів 10 днів 15 днів 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Тривалість захворювання до 3-х років 99 21 5 Тривалість Тривалість захворювання більше 5 захворювання 4-5 років років 42 13 59 29 12 41 Після запропонованого лікування 320 хворих отримали позитивний результат, при цьому 154 хворих отримали стійке покращення самопочуття на 5-й день лікування, 109 хворих - на 10й день і 58 хворих - на 15-й день лікування. Аналіз отриманих даних дозволив зробити висновок: якщо загальна тривалість захворювання менше 3-х років, то оптимальний термін лікувального курсу складає 5 днів, якщо тривалість захворювання 4-5 7 років - 10 днів, а якщо пацієнт хворіє більше 5 років, то потрібен 15-денний лікувальний курс. Після проведеного аналізу було запропоновано для досягнення позитивного результату лікування здійснювати від 1 до 3 серій із 5 лікувальних сеансів в залежності від загальної тривалості захворювання. Приклад 1. Хворий Т., 40 років, госпіталізований із скаргами на біль у поперековому відділі хребта та обмеження рухів у попереку. Хворіє протягом чотирьох років. Загострення захворювання виникло в зв'язку з фізичним навантаженням. При об'єктивному неврологічному обстеженні порушень чутливості і рухової функції не виявлено. Рентгенологічно встановлений сколіоз у поперековому відділі хребта, дегенеративно-дистрофічні зміни у поперековому відділі хребта. Встановлений діагноз: Вертебрагенна люмбалгія. Міотонічний синдром. При огляді хворого у положенні лежачи на животі провели виявлення рівня функціонального блока хребетно-рухових сегментів, методом мануального огляду та функціональних тестів, в результаті була виявлена функціональна блокада у сегментах на рівні L 3-S 1 та надлишковий тонус квадратних м'язів попереку. В процесі лікування був проведений міофасційний масаж спини з акцентом на м'язи попереку, а також встановлена імпульсна електростимуляція на поперековий відділ, у проекціях квадратних м'язів попереку на 15 хв. (несуча частота 3500 Гц, частотна модуляція 85 Гц, інтенсивність 60 мА). Далі, під час проведення мануальної корекції, лівий дуговідростковий суглоб у зазначених сегментах зафіксували за допомогою першого пальця правої руки з додатковим натисненням долонею лівої руки. При цьому м'які тканини над заблокованим суглобом спочатку перевели у стан "преднатяжіння", після чого в стані максимальної релаксації м'язів виконували прицільний імпульсний поступальний рух долонею лівої кисті в напрямку, паралельному по відношенню до площини дуговідросткового суглоба у зазначених сегментах. Аналогічні маніпуляції були проведені з дуговідростковими суглобами у заблокованих сегментах справа. Після проведених маніпуляцій у хворого значно зменшився больовий синдром та відбулось покращення рухової функції хребта у поперековому відділі. Приклад 2. Хворий Б. звернувся зі скаргами на біль у шийному відділу з іррадіацією у праву верхню кінцівку. Хворіє протягом 3-х років з періодичними загостреннями приблизно раз на півроку. При об'єктивному неврологічному обстеженні порушень чутливості і рухової функції не виявлено. Під час клінічного обстеження було виявлено обмеження рухів в шийному відділі хребта, функціональний блок сегмента С5-С6, загальне підвищення тонусу м'язів у шийно-комірцевій ділянці. Під час МРТ - обстеження, була виявлена парамедіанна правобічна екструзія С5-С6 3мм. Був встановлений клінічний діагноз: розповсюджений остеохондроз хребта, вертеброгенна правобічна цервікобрахіалгія, міотонічний синдром. В ході лікування був проведений міофасційний масаж шийно-комірцевої ділянки та встановлена імпульсна електростимуляція на 15 хв. на м'язи цієї ділянки, несуча частота 2500 Гц, частотна модуляція 60 Гц, інтенсивність 20 мА. Далі, під час проведення мануальної корекції, лівий дуговідростковий суглоб у сегменті С5С6 зафіксували за допомогою першого пальця правої руки з додатковим натисненням долонею лівої руки. При цьому м'які тканини над заблокованим суглобом спочатку перевели у стан "преднатяжіння", після чого в стані максимальної релаксації м'язів виконували прицільний імпульсний поступальний рух долонею лівої кисті в напрямку, паралельному відносно до 4 UA 121843 U 5 площини дуговідросткового суглоба у зазначеному сегменті. Аналогічні маніпуляції були проведені з дуговідростковим суглобом у заблокованому сегменті справа. Після проведених маніпуляцій у хворого значно зменшився больовий синдром та відбулось покращення руховою функції хребта у шийному відділі. Таким чином новітній комплексний підхід в лікуванні функціональних порушень хребта, направлений на усунення під впливом імпульсної електростимуляції довготривалого спазму міофасціальних структур спини і подальше ефективне застосування низькоенергетичних прийомів мануальної терапії, дозволяє досягти стійкого лікувального ефекту і водночас знизити ризик виникнення вторинних травм. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 1. Спосіб комплексного лікування функціональних порушень хребта, що включає сеанси впливу фізичного фактора і впливу засобами мануальної терапії, який відрізняється тим, що як вплив фізичного фактора здійснюють вплив на міофасціальні структури спини біполярним струмом середньої частоти шляхом застосування імпульсної електростимуляції, а вплив засобами мануальної терапії здійснюють послідовно на кожний хребетно-руховий сегмент шляхом поступального руху-поштовху долонею однієї руки через палець-плесиметр іншої руки, який направлений на окремий сегмент хребта, із виконанням руху у відповідному дуговідростковому суглобі. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що використовують імпульсну електростимуляцію змінним струмом несучої частоти 2500-3500 Гц в частотній модуляції 50-100 Гц трапецієподібної хвилі та інтенсивністю 15-70 мА. 3. Спосіб за пп. 1-2, який відрізняється тим, що сеанс включає масажний вплив на міофасціальні структури спини перед здійсненням впливу біполярним струмом середньої частоти та впливу засобами мануальної терапії. 4. Спосіб за пп. 1-3, який відрізняється тим, що здійснюють від 1 до 3 серій із 5 сеансів лікування. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5