Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у осіб молодого віку з підвищеною артеріальною ригідністю

Реферат: Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у осіб молодого віку, який включає призначення антигіпертензивної терапії, причому для лікування артеріальної гіпертензії у осіб молодого віку з підвищеною артеріальною ригідністю призначають антагоніст кальцію амлодипін, один раз на добу під контролем рівня периферичного і центрального систолічного та діастолічного артеріального тиску та показників жорсткості судин, до їх нормалізації. UA 122825 U (12) UA 122825 U UA 122825 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для лікування артеріальної гіпертензії у осіб молодого віку з підвищеною артеріальною ригідністю. Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з найпоширеніших захворювань в промислово розвинених країнах, яким страждає близько 40 % дорослого населення [Европейский региональный комитет/ВОЗ: Шестьдесят первая сессия. Баку, 12-15 сент. 2011 г. План действий по Европейской стратегии профилактики и борьбы с неинфекционными заболеваниями, 2012-2016 гг. - ВОЗ, 2011. - С. 2-5]. Відомо, що неконтрольований артеріальний тиск (AT) асоціюється зі збільшенням серцево-судинних захворювань і смертністю, що свідчить про необхідність раннього виявлення АГ і її ускладнень [Scuteri A. Arterial stiffness and influences of the metabolic syndrome: a cross-countries study/ A. Scuteri, P.G. Cunha, F. Cucca et al.// Atherosclerosis. - 2014.- Vol. 233(2). - P. 654 660]. Вік дебюту АГ значно зменшився і це захворювання реєструється у більш ранніх вікових групах. Артеріальна гіпертензія є чинником ризику розвитку і прогресування атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, хронічної сердечної недостатності і гострих порушень мозкового кровообігу [Коваленко В.М. Регіональні медикосоціальні проблеми хвороб системи кровообігу/ В.М. Коваленко. - Київ, 2013. - 240 с.]. Відомо, що лікування АГ у осіб молодого віку є складною проблемою, часто має незадовільні результати, що обумовлює актуальність пошуку нових, ефективних способів лікування цієї патології. Стандартний спосіб лікування АГ у осіб молодого віку передбачає призначення комплексної терапії, що включає інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) [Кисляк О.А. Принципы диагностики и лечения артериальной гипертензии у подростков и лиц молодого возраста/ О.А. Кисляк// Актуальные вопросы артериальной гипертензии. - 2004. - № 9. - С. 4-10]. Даний спосіб лікування артеріальної гіпертензії у молодих пацієнтів є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Відомо, що аортальна жорсткість має незалежну прогностичну значущість відносно фатальних і нефатальних серцево-судинних подій у хворих з АГ, а такі фактори, як центральний тиск і параметри пульсової хвилі (швидкість поширення пульсової хвилі в аорті і індекс аугментації) дають повнішу інформацію про стан судин і серця, що робить необхідним їх врахування при призначенні лікування АГ у осіб молодого віку. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності лікування АГ у осіб молодого віку з підвищеною артеріальною ригідністю. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування артеріальної гіпертензії у осіб молодого віку, який включає призначення антигіпертензивної терапії, згідно з корисною моделлю, для лікування артеріальної гіпертензії у осіб молодого віку з підвищеною артеріальною ригідністю призначають антагоніст кальцію амлодипін, один раз на добу під контролем рівня периферичного і центрального систолічного та діастолічного артеріального тиску та показників жорсткості судин, до їх нормалізації. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності лікування АГ у осіб молодого віку з підвищеною артеріальною ригідністю, обумовлений фармакологічними ефектами терапії, що заявляється. Спосіб виконують наступним чином: Для лікування артеріальної гіпертензії у осіб молодого віку з підвищеною артеріальною ригідністю призначають антагоніст кальцію амлодипін, один раз на добу під контролем рівня периферичного і центрального систолічного та діастолічного артеріального тиску та показників жорсткості судин, до їх нормалізації. Теоретичною основою способу є той факт, що підвищення ригідності аорти пов'язане із зростанням серцево-судинної і загальної смертності у хворих на артеріальну гіпертензію, хронічну ниркову недостатність, цукровий діабет. Продемонстровано, що кількісна оцінка жорсткості артерій дозволяє перевести значну частину хворих з груписереднього ризику в групи більш високого або нижчого серцево-судинного ризику. Продемонстровано, що у пацієнтів з АГ зі збільшенням показника каротидно-феморальної ШППХ зростає ризик мозкового інсульту. При цьому ШППХ є більш прогностично значущим фактором, ніж рівні AT і пульсовий тиск. Слід підкреслити, що антигіпертензивні препарати по-різному впливають на характер пульсової хвилі і параметри центральної гемодинаміки, незважаючи на однакову здатність знижувати периферичний AT. Антагоніст кальцію дигідропіридинового ряду амлодипін здатний покращувати еластичні властивості аорти і її гілок, поряд з вираженою вазодилатуючою дією. Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями. У дослідження включено 118 хворих (середній вік 38,5±0,9 років), з них 69 чоловіків і 49 жінок з АГ 1 та 2 ступеня, яким раніше антигіпертензивна терапія не проводилась. Діагноз АГ встановлювався на підставі стандартних критеріїв. Тривалість АГ становила (4,3±2,6) років, 1 UA 122825 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 32,2 % пацієнтів курили, абдомінальне ожиріння виявлено у 53,3 %, дисліпідемія - у 29,7 %, метаболічний синдром - у 28,0 % хворих. Критерії включення: чоловіки і жінки у віці від 18 до 40 років з АГ 1 або 2 ступеня без попередньої антигіпертензивної терапії; інформована згода пацієнта брати участь в дослідженні. Критеріями виключення: вторинні форми АГ, професійні спортсмени, порушення ритму серця, функції нирок і печінки та ендокринна патологія. Контрольну групу склали 26 практично здорових осіб (15 чоловіків і 11 жінок, середній вік 38,3±0,5 років). Діагностика пацієнтів проводилася у відповідності з національними рекомендаціями Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам з АГ (наказ МОЗ України № 384 від 24.05.2012 p.). Усім обстеженим особам проведено загально-клінічне обстеження, яке включало опитування з виявленням факторів ризику серцево-судинних захворювань, огляд, антропометричні вимірювання, вимірювався офісного AT з визначенням систолічного (CAT), діастолічного (ДАТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС), загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові з визначенням показників ліпідного обміну, глюкози, креатиніну. Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) проводився за допомогою приладу "АВРМ02" (Meditech, Угорщина). Визначали такі показники: денний, нічний, середньодобовий (24 години) CAT і ДАТ, ЧСС. Показники центрального аортального тиску і артеріальну жорсткість досліджували методом апланаційної тонометрії на апараті "SphygmoCor-PVx", "AtCor Medical Pty Ltd", Австралія). Реєстрували наступні показники: CAT, ДАТ і ПТ в аорті і основні характеристики центральної пульсової хвилі (тиск приросту (АР) в аорті, амплітуди систолічних піків П1, П2, індекс приросту індекс аугментації (АІх=ТП/ПТ П2/П1), у тому числі нормований на ЧСС 75 уд/хв. (АІх ЧСС 75), час появи відбитої хвилі (Тr), ампліфікацію ПТ, швидкість поширення пульсової хвилі в аорті (ШППХ). Після реєстрації вихідних даних пацієнтам було призначено: 1 група - лізиноприл 1020 мг/добу, 2 група - амлодипін 5-10 мг/добу і 3 група - небіволол 5-10 мг/добу. Зазначені групи пацієнтів з АГ були порівнянні за основними клініко-демографічними показниками. Титрування і корекція дози препаратів проводилися при необхідності на 2-й і 4-му тижні дослідження до досягнення цільового рівня AT (менше 140/90 мм рт. ст.). Повторне дослідження проводилося через 3 і 12 місяців лікування. Всі пацієнти успішно завершили дослідження згідно з протоколом. Побічні ефекти і небажані явища за 12 місяців терапії не зареєстровані. Критеріями задовільного ефекту терапії вважали рівень клінічного AT