Спосіб лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з супутньою залізодефіцитною анемією в осіб молодого віку

Спосіб лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з супутньою залізодефіцитною анемією в осіб молодого віку, який здійснюють блокаторами протонної помпи та прокінетиками, який відрізняється тим, що додатково призначають мелаксен у дозі 3 мг ввечері протягом 28 діб. (19) (21) u201008697 (22) 12.07.2010 (24) 10.01.2011 (46) 10.01.2011, Бюл.№ 1, 2011 р. (72) ОПАРІН ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, ШАПОВАЛОВА ОЛЬГА ЄВГЕНІЇВНА, ЛОБУНЕЦЬ ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА, ЛАВРОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА, ДВОЯШКІНА ЮЛІЯ ІВАНІВНА 3 блокаторів ИПП: базовий курс - рабепразол 20 мг, або омепразол 40 мг, або лансопразол 60 мг 2 рази на добу; підтримуюча терапія - рабепразол 20-10 мг, або омепразол 40-20 мг, або лансопразол 60-30 мг 2 рази на добу з домперідоном по 40 мг на добу курсом від 40 до 60 тижнів. В цьому способі враховані моторні порушення, але інші недоліки, а саме - побічна дія ліків, судинні фактори, психосоматичні розлади, дорожнеча та довготривалість курсів лікування, а також наявність супутньої патології - не беруться до уваги. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з супутньою залізодефіцитною анемією в осіб молодого віку, в якому за рахунок зміни схеми лікування, досягається більш швидка клінічна ремісія, нормалізація показників ендотеліальної дисфункції, окисненого стресу та гемоглобіну, еритроцитів, кольорового показника, сивороточного заліза, тобто ознак залізодефіцитної анемії. Поставлена задача вирішується в способі лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з супутньою залізодефіцитною анемією в осіб молодого віку, який здійснюється шляхом призначення блокаторів протонної помпи та прокінетиків, згідно з корисною моделлю, додатково призначають мелаксен в дозі 3 мг ввечері протягом 28 діб. Лікування хворих на ГЕРХ залишається актуальною проблемою, і тому включення до схеми додаткового препарату - мелаксену представляє особливий клінічний інтерес. Мелаксен - аналог гормону епіфіза, мелатоніна; володіє адаптогенною, седативною, снодійною дією. Нормалізує циркадні ритми. Збільшує концентрацію ГАМК в середньому мозку і гіпоталамусі, змінює активність піридоксалькінази, що бере участь у синтезі ГАМК, дофаміну та серотоніну. Регулює цикл соннеспання, добові зміни локомоторної активності і температури тіла, позитивно впливає на інтелектуально-мнестичні функції мозку, на емоційноособову сферу. Сприяє організації біологічного ритму і нормалізації нічного сну. Мелатонін також є одним з ведучих регуляторів судинного тонусу та моторно-евакуаторної функції шлунковокишкового тракту. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Хворому призначають стандартне лікування, яке містить блокатори протонної помпи та прокінетикі, додатково призначають мелаксен в дозі 3 мг ввечері протягом 28 діб. Для підтвердження ефективності проведеного дослідження було проведене комплексне обстеження 49 хворих (40 чоловіків та 9 жінок) у віці від 17 до 25 років з діагнозом ГЕРХ із супутньою ЗДА. Анамнез ГЕРХ складав від 1 року до 5 років. Дослідження проведені в двох групах хворих ГЕРХ з типовою клінічною картиною стравохідних проявів захворювання, підтверджених даними езофагогастрофіброскопічного, рентгенологічного та рНметричного методів обстежень. До першої групи увійшли 25 студентів, хворих на ГЕРХ з супутньою ЗДА у віці від 17 до 25 років (середній вік 20,4±1,8 років). З них 20 пацієнтів 56403 4 (80%) були чоловічої статі та 5 хворих (20%) - жіночої. У 20 хворих (80%) головним симптомом була печія, у решти 5 пацієнтів (20%) - диспепсичні розлади (відрижка, нудота). Аналізи склали: вміст гемоглобіну (в середньому 99,3±1,15 г/л), кількість еритроцитів (у середньому 3,29±0,03 Т/л), кольоровий показник (в середньому 0,70±0,04), рівень заліза (в середньому 7,55±0,16 мкмоль/л) при нормі: 129,4±1,21 г/л; 4,30±0,07 Т/л; 0,98±0,08 і 19,4±1,78 мкмоль/л - відповідно. Пацієнти першої групи, окрім стандартних схем лікування, а саме омепразолу 40 мг на добу і домперидону 10 мг 4 рази на добу, приймали мелаксен 3 мг на ніч протягом 28 діб. У другу групу увійшли 24 студента, хворих на ГЕРХ з супутньою ЗДА того ж віку (середній вік 20,3±1,9 років) і статі - 20 чоловіків (83,3%) і 4 (16,7%) - жінки, яки отримували стандартну схему лікування. Головними симптомами у клініці 18 хворих (75%) були диспепсичні розлади та печія, у 6 пацієнтів (25%) - диспепсичні розлади, гемоглобін у них склав (в середньому 99,4±0,41 г/л), кількість еритроцитів (в середньому 3,34±0,03 Т/л), кольоровий показник (в середньому 0,69±0,03), вміст заліза (у середньому 7,36±0,14 мкмоль/л), ці показники були статистично достовірно (р