Спосіб лікування дуоденальної виразки з супутнім хронічним бронхітом в осіб молодого віку

Спосіб лікування дуоденальної виразки з супутнім хронічним бронхітом в осіб молодого віку, який здійснюють шляхом призначення стандартної антихелікобактерної терапії, який відрізняється тим, що додатково призначають мелаксен у дозі 3 мг ввечері протягом 21 доби. (19) (21) u200910845 (22) 27.10.2009 (24) 12.04.2010 (46) 12.04.2010, Бюл.№ 7, 2010 р. (72) НОВОХАТНЯ АЛІНА ЄВГЕНІЇВНА, ОПАРІН ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ (73) ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 3 150). Спосіб дозволяє здійснити лікування з урахуванням патогенетичних особливостей у перебігу захворювання з використанням мінімальної кількості препаратів, проте не враховує наявність супутнього ХБ. Найбільш близьким та вибраним за прототип є спосіб лікування виразкової хвороби шляхом проведення антихелікобактерної терапії, в якій виділяється дві лінії (Malfertheiner P. Принципы лечения хеликобактерной инфекции. Резюме 3-го Маастрихтского консенсуса 2005 года / Р. Malfertheiner, F. Megraud, С. (УМогаіп // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - №5 (25). - С. 87-90.). В якості першої лінії лікування пептичних виразок рекомендують дві схеми «потрійної» антихелікобактрної терапії: 1) інгібітор протонної помпи (омепразол 20 мг, або ланзопразол 30 мг, або пантопразол 40 мг, або рабепразол 20 мг, або езомепразол 20 мг) 2 рази на добу + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу + амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу в тому випадку, якщо первинна резистентність до кларитроміцину в данному регіоні нижча за 15-20 %; 2) інгібитор протонної помпи 2 рази на добу + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу + метронідазол 500 мг (тінідазол 500 мг) 2 раза на день, якщо резистентність до метронідазолу в регіоні нижча 40 %. В залежності від клінічної ситуації тривалість лікування за «потрійною» схемою складає 7-14 днів. Застосування ерадикаційної терапії протягом 14 днів підвищує частоту успішної ерадикації на 12 % порівняно з 7-днівною тривалістю. За відсутності ерадикації через 4 тижні після антихелікобактерного лікування першої черги рекомендується друга «резервна» лінія лікування «квадритерапія» протягом 7 днів: інгібітор протонної помпи у стандартній, дозі 2 рази на день + препарат колоїдного вісмуту 120 мг 4 рази на день + метронідазол 500 мг 3 рази на день + тетрациклін 500 мг 4 рази на день. Після закінчення комбінованої антихелікобактерної терапії, в залежності від рівня кислотопродукції у шлунку, лікування може бути продовжене із застосуванням антисекреторних, цитопротекторних препаратів . Недоліком цього методу є розвиток дисбактеріозу у певної частини хворих, а також те, що даний спосіб лікування не враховує моторноевакуаторних і судинних порушень, що мають місце у патогенезі виразкової хвороби, а також наявність супутньої бронхолегеневої патології. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу лікування дуоденальної виразки з супутнім хронічним бронхітом у осіб молодого віку, в якій за рахунок додаткового призначення медичного препарату, досягається нормалізація моторно-евакуаторних і судинних порушень. Поставлена задача вирішується в способі лікування дуоденальної виразки, з супутнім хронічним бронхітому у осіб молодого віку, який здійснюють шляхом призначення стандартної антихелікобактерної терапії, згідно з корисною моделлю, додатково призначають мелаксен у дозі 3 мг ввечері протягом 21 доби. 48940 4 В умовах тканинної гіпоксії, мікроциркуляторних, метаболічних змін при ХБ знижується репаративна здатність слизової оболонки дванадцятипалої кишки, порушується баланс анти- та проульцерогенних факторів на користь останніх, що в результаті сприяє утворенню виразки. В цих умовах склад проводимої комплексної терапії повинен корегуватися з урахуванням функціонального стану бронхолегеневої системи і ендотелію судин, інтенсивності та характеру системних імунозапальних реакцій, балансу перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, тощо. Виразковий процес у дванадцятипалій кишці є кінцевим етапом складного багатопланового захворювання, в патогенез якого утягнуті, перш за все, мікробна експансія Helicobacter pylori, а також і центральна та вегетативна нервова система, біогенні аміни, пептидні гормони травного тракту, серед яких одне з центральних місць займає мелатонін. Мелаксен (Unipharm Inc., США) - аналог гормону тіла (епіфізу) мелатоніну; володіє адаптогенною, седативною, снодійною дією. Нормалізує циркадні ритми. Збільшує концентрацію ГАМК і с в середньому мозку, і гіпоталамусі, змінює активність піридоксалькінази, що бере участь в синтезі ГАМК, дофаміну і серотоніну. Регулює цикл соннеспання, добові зміни локомоторної активності і температури тіла, позитивно впливає на інтелектуально-мнестичні функції мозку, на емоційноособову сферу. Сприяє організації біологічного ритму і нормалізації нічного сну. Для підтвердження ефективності проведеного лікування були комплексно обстежені 60 хворих (43 чоловіків та 17 жінок) у віці від 17 до 25 років з діагнозом ДВ з супутнім ХБ. Тривалість перебігу ВХ склала від 1 до 9 років. Частота загострення ДВ склала від 1 до 2 разів на рік. В першій групі лікування хворих проводилося за наступною «потрійною» схемою: інгибітор протонної помпи (омепразол 20 мг) 2 рази на добу + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу + метронідазол 500 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування склала 7 днів. Потім призначався омепразол 20 мг ще 14 днів. В другій групі додатково до вищезазначеної схеми призначався препарат мелатоніну - мелаксен (Unipharm Inc., США) у дозі 3 мг ввечері протягом 21 доби. Протягом дослідження визначали концентрацію у сироватці крові мелатоніну імуноферментним методом з використанням стандартного набору реактивів IBL (IBL Hmbh, Германія), продуктів перекисного окиснення ліпідів (ТБК-АП) за допомогою реактивів ТБК-АГАТ (ТОВ «Агат-Мед», Росія) на спектрофотометрі StatFax 303 (Awareness Technology, США)., фактора некрозу пухлин(ФНП ), інтерлейкіну-1 (ІЛ-1 ), інтерлейкіну-4 (ІЛ4) з використанням наборів реагентів ProCon TNF , IL-1 , IFN (ТОВ «Протеїновий контур», Росія), імуноферментні дослідження проводили на імуноферментному аналізаторі АІФ-Ц-01С (ДП «Март», Росія). Про функцію ендотелію судили за рівнем метоаболітів оксиду азоту в сироватці крові та станом регіонального кровообігу (діаметр чере 5 48940 вного стовбуру та швидкість кровообігу в ньому), які визначали за допомогою імперсно-хвильової доплерографії з кольоровим картуванням, виконаної на апараті «ULTIMA pro-30» («Радмір», Україна). Для кількісної оцінки NO-продукуючої властивості судинного ендотелію визначали стабільний кінцевий метаболіт N02 колориметрическим методом на фотоколориметрі КФК-2 (Загорський оптико-механічний завод, Росія). Також визначалися клінічні показники та якість життя хворих за «скороченим опитувальником оцінки статусу здоров'я SF-36 та респіраторним опитувальником шпиталя Св. Георгія (SGRQ). Ці методи дослідження застосовувалися двічі - при включенні хворого у дослідження та в кінці лікування. Контролем стали 20 практично здорових осіб того ж віку та статі. У ході проведених досліджень було встановлено, що у хворих, які приймали мелаксен, раніше зникали скарги - на 3±0,2 добу проти 6±0,1 доби, р