Спосіб лікування урогенітального трихомоніазу у жінок

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме венерології та акушерства -гінекології. Для місцевого лікування трихомоніазу у жінок застосовують натрієву сіль уснінової кислоти (КорикЛ.Μ, Любимова Л.К., Шупят-ская Г.Е. Опыт лечения трихомониаза отечественным антибиотиком - натриевой солью усниновой кислоты. - Вестник дерматологии и венерологии, 1965, Ν? 9, с. 58-61). За цим методом процедури жінкам здійснюються протягом 10-12 днів. Проте при даному методі лікування рецидиви захворювання спостерігались авторами у 4 із 15 хворих, причому-2 курси лікування прий-шлось здійснювати 6 із 15 хворих, що свідчить про недостатню ефективність терапії даного захворювання. Найбільш близьким до заявлюваного способу лікування - місцеве застосування порошку осарсолу в розчині оксиціаністої ртуті 1-10 000) або фурациліну (1. 5 000), яким змазують присінки вагіни, вагіну, висушують слизові ватним тупфером з наступним нанесенням порошку, що складається із суміші осарсолу та борної' кислоти (по 0,3 г), синтоміцину чи левоміцетину (по 0,1 г) і глюкози (0,5 г) (Теохаров Б.А. Лечение мочеполового трихомокіаза. - Ак ушерство и гинекология, 1964, №5, с. 89-93). Однак ефективність лікування даним препаратом не зовсім надійна, окрім того, спостерігаються побічні явища - сухість в ділянці вульви та піхви, а тривалість лікування велика: курс лікування продовжується протягом декількох тижнів (Теохаров Б.А., 1964). В основу пропонованого винаходу поставлене завдання створити спосіб лікування урогенітального трихомоніазу у жінок, у якому введенням в уретру 1 мл антисептичного препарату "Цидіпол" та ретельним змащенням ним слизової піхви та шийки матки двічі на день протягом 6 днів з інтервалом між процедурами 5-7 годин забезпечувється значне підвищення ефективності лікування, одночасно значно скорочуються його строки. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування урогенітального трихомоніазу у жінок, що включає місцеве застосування лікарських засобів та спринцювання піхви 2% розчином двовуглекислої соди згідно винаходу вводиться в уретру 1 мл антисептичного препарату "Цидіпол", а також ретельно змащують ним слизову піхви, шийку матки двічі на день протягом 6 днів з Інтервалом між процедурами 5-7 годин. Спосіб здійснюється таким чином. Проводять спринцювання піхви 2% розчином двовуглекислої соди, після чого.уретру, пі хву, шийку матки старанно висушують стерильним ватно-марльовим квачем. Після цього вводять в уретру 1 мл антисептичного препарату "Цидіпол", а також ретельно змащують ним слизову піхви, шийки матки двічі на день протягом 6 днів з Інтервалом між процедурами 5-7 годин. Приклад 1. Хвора П., 24 років, не одружена, мотальщиця, історія хвороби №П-15.23.22, направлена в Полтавський обласний шкірно-венерологічний диспансер 21.02.94 зі скаргами на виділення із статевих органів. Виділення появились тиждень тому, через 9 днів після випадкового статевого контакту з чоловіком, що перебував у Полтаві у відрядженні. До цього останній статевий контакт - півроку тому. Об'єктивно: стате ві органи розвинуті нормально. Уретра-губки зі значним набряком, гіперемовані, виділення - слизистогнійні, помірні. Слизова присінок - гіперемована. Вагіна - слизова оболонка гіперемована, виділень багато, слизисто гнійного характеру. Із шийки матки також багато слизисто-гнійних виділень. В мазках виділень із уретри, шийки матки і вагіни від 21.02 та 22.02.94 (після провокації гоновакциною) виявлені урогенітальні трихомонади, гонококів - немає, лейкоцити від 1/2 до цілого поля зору. Серологічні реакції крові на сифіліс від 21.02.94 негативні. ДІАГНОЗ: урогенітальних три хомоніаз (уретрит, кольпіт та ендоцервіцит). Лікування цидіполом за нашою методикою: процедури 2 раза на день розпочаті 27.02.94 р. І продовжувалися 6 днів. На 4-й день лікування виділення значно зменшились, на 5-й та 6-й дні - виділення були ледь помітні, слизисті. В аналізі від 28.02 (на 2-й день лікування) знайдено незначну кількість морфологічно змінених трихомонад, на 3-й, 4-й та 5-й, 6-й дні - трихомонади не виявлені, кількість лейкоцитів в мазках - від 10 до 20 в полі зору. В контрольних мазках від 11.03 - 14.03- 15.03 - 28.03.94 лейкоцити 0-3, 5-7 в полі зору, трихомонади не виявлені. В контрольних мазках від 4.04,94 (через 1 місяць) та від 16.04.94 (через 1,5 місяць) лейкоцити 0-3, 0-7, 012 в полі зору, трихомонади відсутні. Клінічно: слизова оболонка внутрішніх статеви х органів слабо-рожева, виділень немає. Хвора знята з диспансерного обліку. Приклад 2. Хвора М., 20 років, бухгалтер, розлучена, історія хвороби №М-18.20.22, направлена в Полтавський обласний шкірно-венерологічний диспансер лікарем акушером-гінекологом 5.05.94 р. в зв'язку з виявленням у хворої виразкових елементів на статевій губі. Скаржиться на виділення і свербіж статевих органів. Хворіє близько 2 місяців. Об'єктивно: Шкірний покрив без висипних елементів. При обстеженні статевих органів на внутрішній поверхні малої соромітної губи праворуч виявлені виразкові елементи розміром 2x3 мм, 3x4 мм, покриті сірувато-гнійним налітом, без ущільнення у основі. Із уретри- помірні слизисті виділення. В зеркалах: шийка матки чиста, виділення слизисті, у задньому склепінні - скопичення сірих піністих виділень. В аналізі із виразок бліді трепонеми не виявлені, аналіз крові на сифіліс негативний. В мазках із виділень і виразок від 5.05.94 виявлені урогенітальні трихомонади, лейкоцити до 1/2 поля зору. ДІАГНОЗ: урогенітальний трихомоніаз (кольпіт), ускладнений виразковим трихомонадним вульвітом. Лікування препаратом "Цидіпол" призначено з 12.05 протягом 5 днів щоденно один раз на день. Клінічно: на 3-й день після початку лікування кількість виділень значно зменшилося, на 5-й день їх залишилося дуже мало, на 6-й день - слизова оболонка піхви блідо-рожева, виділень немає. Виразкові елементи - в стадії епітелізації. Починаючи з третього дня, в аналізах три хомонади не виявлені. Контроль через 10 днів - виділень із статевих органів не виявлено, трихомонади в аналізах (зіскобах Із слизової піхви І уретри) відсутні. При контролі через 1 місяць - виділень та трихомонад не виявлено. Виразкові елементи повністю заепітелівувалися. Хвора знята з диспансерного обліку.