Лікарський засіб “уровіт”

Лікарський засіб, який має у своєму складі водно-спиртову суміш та траву материнки, який відрізняє ться тим, що додатково містить траву чаполочі запашної, траву горця пташиного, насіння 33576 Назва компоненту в організмі та підвищенню опору організму, що в цілому створює лікувальний засіб на основі рослинної композиції, який є сильним протизапальним засобом при захворюваннях сечостатевих органів. Лікувальний засіб готується за такою послідовністю. Подрібнена та зважена лікарська сировина, а саме, трава материнки в кількості 7,5 г, трава чаполочі запашної в кількості 3,0 г, трава горця пташиного в кількості 10,0 г, коренів цикорію в кількості 1,5 г та насіння вівса в кількості 10,0 г вручну завантажується в перколятор, куди вакуумним методом перекачують водно-спиртову суміш міцністю 45% об. в кількості 0,1 л для рівномірного змочування сировини та утворення "дзеркала" над поверхнею сировини 1-2 см заввишки. Перколятор закривають кришкою та залишають на 4 години для набухання сировини. Потім в перколятор додатково перекачують водно-спиртову суміш міцністю 45% об. в кількості 0,98 л та включають мішалку на 15 хвилин. Настоюють сировину протягом 7 діб при температурі 18-25°С, періодично перемішуючи 4-5 раз на добу. Після 7 діб відкривають кран нижнього спуску перколятора і вміст разом з рослинною сировиною подається на фільтр. Фільтрацію проводять під вакуумом. Профільтрована настойка з фільтра подається в реактор з кожухом. Віджатий під вакуумом шрот вручну вигр ужають в збірник, а потім передають на ділянку регенерації екстрагента. Отримана спиртова настойка за допомогою вакуум у передається в реактор з мірним склом. До цієї настойки в реактор загружають цукор в кількості 50 г, відваженого на вагах, та перемішують 15 хвилин. Потім суміш залишають в спокої для проходження асиміляції компонентів на 4 доби. В кожух реактора подають росол з температурою 8-10°С. Така температура підтримується протягом 4 діб. Утворений осад зливають, а прозору частину під вакуумом перегружають на фільтр та фільтрують. При цьому лабораторно визначають вміст спирту. який повинен бути не менше 45% об., сухого залишку - не менше 5,2% при густині 0,950-0,965. Лікувальний засіб розфасовують. Згідно з описаним прикладом, отримують настойку - лікарський засіб під назвою "Уровіт", яка має помірну сечогінну та виражену протизапальну дію, знижує рівень сечової кислоти в крові та збільшує вивід уратів з сечею. Крім того, препарат добре переноситься хворими з побічними захворюваннями - шлунковими та серцево-судинними. Згідно із запропонованим і описаним прикладом було виготовлено ряд експериментальних варіантів лікувального засобу та дані занесені до табл. 1. Із таблиці видно, що приклади 1 і 5 не дають необхідних результатів лікування, не мають явної сечовивідної та протизапальної дії. Приклади 2 і 4 є задовільними, а 3 - найкращий приклад, який як склад лікувального засобу має найсильнішу протизапальну та сечовивідн у дію. Приклади конкретного лікування препаратом. Клінічна характеристика. Всього обстежено 42 хворих, які лікувались на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в нефрологічному відділенні. Вміст, г Піхтова олія 8,0 Олія м’яти перцевої 2,0 Касторова олія Спиртовий екстракт насіння моркви дикої Спиртовий екстракт шишок хмілю 11,0 23,0 33,0 Спиртовий екстракт трави материнки 23,0 За даним складом отримують рідину зеленувато-коричневого кольору із пекучим холодящим смаком і специфічним різким пряним запахом. Лікарський засіб сприяє виводу сечових конкрементів із нирок та сечового міхура, а також має спазмолітичну, протизапальну та антисептичну дію. Засіб застосовується при гострих калькульозних пієлонефритах і холецистита х, а також при дискинезії жовчних шляхів. Застосування: по 8-10 крапель на шматочок цукру 3 рази на день. Тривалість прийому - від 5 до 30 діб, а потім - повторний курс. При прийомі препарату можливе виникнення колік в нирках, при цьому доза підвищується до 15-20 крапель за один прийом. Недоліками вказаного лікарського засобу є те, що застосування його при гострих захворюваннях може викликати різкі болі при виводі конкрементів та травмувати запалені сечові шляхи. У своєму складі засіб не має достатньої кількості складових, які б діяли на зменшення запалення, а не тільки на сечогінні функції. До того ж препарат має побічні дії: можлива нудота, запаморочення голови, диспепсичні явища. Задачею, на вирішення якої спрямовано винахід, є створення лікарського засобу, який діє як протизапальний засіб при захворюваннях сечостатевих органів та не має побічних дій, шляхом підбору натуральних рослинних інгредієнтів у експериментально визначених кількостях. Поставлена задача вирішується тим, що лікарський засіб, який має у своєму складі водноспиртову суміш та траву материнки, згідно з винаходом додатково містить траву чаполочі запашної, траву горця пташиного, насіння вівса, корені цикорію та цукор за такого співвідношення інгредієнтів, г/л: трава материнки 7,0-8,0 трава чаполочі запашної 2,8-3,2 трава горця пташиного 7,0-13,0 насіння вівса 7,0-13,0 корені цикорію 1,0-2,0 цукор 48,0-52,0 водно-спиртова суміш міцністю решта 45% об. Такі інгредієнти, як материнка звичайна, яка має у своєму складі леткі олії, дубильні речовини і вітамін С, разом з чаполоччю запашною, яка теж має в складі леткі олії, разом виступають як сильні спазмолітичні та фотосенсебілізуючі компоненти і виявляють синергічний ефект, підсилюючи один одного. Насіння вівса додає до складу лікарського засобу білкових речовин, цукрів, ферментів, вітамінів, що сприяє зняттю запалення, і разом з горцем пташиним та цикорієм, які мають у своєму складі холін, білкові речовини, пектин, аскорбінову кислоту, сприяють підвищенню обмінних процесів 2 33576 1 група - хворі гострим і хронічним гломерулонефритом. 2 група - хворі первинним і вторинним хронічним пієлонефритом (наслідок сечокам’яної хвороби) і дисметаболічними нефропатіями. 3 група - контрольна. Схема використання препарату: Всім хворим після обстеження призначався лікувальний засіб "Уровіт" в дозі 3 мл на воді за 30 хв. до їжі 3 рази в день протягом 2-3 тижнів на тлі основної терапії. В період прийому "Уровіта" не використовувались сечогінні, гіпоурикемічні і уринозуричні препарати. Критерії оцінки виявлялись згідно зі схемою, а саме: загальний стан, серцево-судинна система, сечовивідна, наявність супутньої патології та на основі суб’єктивних симптомів, що відчували хворі (табл. 2). З наведених у табл. 3 даних видно, що у всі х пацієнтів зникло багато суб’єктивних симптомів, таких як люмбалгія, серцебиття, дизурія, зменшилась частота скарг на слабкість. Збільшення добового діурезу спостерігалося у 61% хворих 1 групи в середньому на 400±50мл та у 66% хворих 2 групи в середньому на 250±30мл. Отримані дані свідчать, що порівняно з контрольною групою при використанні "Уровіта" знижувався рівень сечової кислоти в плазмі крові у хворих обох випробувальних груп на 28-30%, причому якщо в середньому за групами це зниження було хоча й вірогідним (р