Снайперська гвинтівка

1. Снайперська гвинтівка, що містить ствол із нарізним каналом, ствольну коробку, ложе і приклад, що з'єднані між собою, магазин із пристроєм для його фіксації в примкнутому до ствольної коробки положенні, ручку керування вогнем пістолетної форми, ударно-спусковий механізм із спусковим гачком, затворну раму з газовим поршнем і з ручкою заряджання, газовідвідний пристрій, закрі 33601 рекладач видів вогню, оптичний і відкритий приціли, вогнегасник [3]. Недоліками снайперської гвинтівки, обраної як прототипу, є те, що вона має великі габарити (що утрудняє її сховане носіння) і велику вагу. Приклад згаданої снайперської гвинтівки розташований не на одній лінії з віссю каналу ствола, що негативно позначається на влучності стрільби (тому що при розбіжності точки опори з вектором реакції віддачі з'являється момент крутіння, що призводить до вертикального зсуву наводки під час стрільби). Ведення вогню посиленими патронами без використання компенсатора призводить до посилення вищеописаного негативного ефекту і до негативного впливу на стрільця. Технічним завданням, яке вирішує даний винахід, є підвищення тактико-технічних характеристик зброї шляхом усунення вищевказаних недоліків. Рішенням технічного завдання в снайперській гвинтівці, що містить ствол із нарізним каналом, ствольну коробку, ложе і приклад, що з'єднані між собою, магазин із пристроєм для фіксації останнього в примкнутому до ствольної коробки положенні, ручку керування вогнем пістолетної форми, ударно-спусковий механізм із спусковим гачком, затворну раму з газовим поршнем і з ручкою заряджання, газовідвідний пристрій, закріплений на стволі, перекладач видів вогню, оптичний і відкритий приціли, вогнегасник, є виконання приклада розміщеним під ствольною коробкою, що співпадає по затильнику з заднім обрізом ствольної коробки, закріплення на затильнику приклада і ствольної коробки накладки, що амортизує, закріплення на дульному зрізі ствола компенсатора, винесення ручки керування вогнем попереду магазину згідно схеми компоновки стрілецької зброї “буллпап”, з'єднання спускового гачка за допомогою керуючої тяги з ударно-спусковим механізмом, виконання мушки відкритого прицілу, розташованої на верхній частині газовідвідного пристрою, маркірування мушки відкритого прицілу точкою, що фосфоризує, всередині, а цілика - двома точками, що фосфоризують, з боків прорізу. Порівнянний аналіз технічного рішення, що заявляється, з прототипом дозволяє зробити висновок, що снайперська гвинтівка, яка заявляється, відрізняється від відомої тим, що приклад, виконаний розміщеним під ствольною коробкою, що співпадає по затильнику з заднім обрізом ствольної коробки, на затильнику приклада і ствольної коробки закріплена накладка, що амортизує, на дульному зрізі ствола закроєний компенсатор, ручка керування вогнем винесена попереду магазину, згідно зі схемою компоновки стрілецької зброї “булл-пап”, спусковий гачок з'єднаний керуючою тягою з ударно-спусковим механізмом, мушка відкритого прицілу виконана розташованою на верхній частині газовідвідного пристрою і має точку, що фосфоризує, всередині, при цьому цілик має дві точки, що фосфоризують, із боків прорізу. Таким чином, снайперська гвинтівка, що заявляється, відповідає критерію винаходу “новизна”. Порівняння технічного рішення, що заявляється, не тільки з прототипом, але й з іншими технічними рішеннями [4], [5], [6], [7], [8], [9] у даній галузі техніки, не дозволило виявити в них ознаки, що відрізняють снайперську гвинтівку, що заявляється, від прототипу і вважати її визнаною відповідному критерію винаходу “істотні відмінності”. Суть винаходу пояснюється кресленнями, де на фіг. 1 поданий загальний вигляд снайперської гвинтівки, на фіг. 2 подана конструктивно компоновочна схема снайперської гвинтівки, на фіг. 3 показана снайперська гвинтівка у вигляді збоку. Снайперська гвинтівка (див. фіг. 2) конструктивно містить ствол 1 із нарізним каналом (позиція І), ствольну коробку 2, ложе 3 і приклад 4, що скріплені між собою. На нижній поверхні ствольної коробки 2 встановлюється магазин 5 (для патронів 6), що у примкнутому до ствольної коробки 2 положенні фіксується за допомогою пристрою 7, що містить підпружинену засовку (позиція II). Ручка 8 керування вогнем виконана розташованою на нижній частині ствольної коробки 2 попереду магазину 5, згідно зі схемою компоновки стрілецької зброї “булл-пап”. Спусковий гачок 9 ручки 8 зв'язаний з ударно-спусковим механізмом 10 за допомогою керуючої тяги 11. Всередині ствольної коробки 2 розміщена затворна рама 12 із газовим поршнем 13 і ручкою заряджання 14, і зворотна пружина 15, що контактує одним кінцем із затворною рамою 12, а іншим - із кришкою 16 ствольної коробки 2, що закриває ствольну коробку 2 зверху. Затворна рама 12 виконана з можливістю зворотнопоступового руху уздовж ствольної коробки 2. Кришка 16 ствольної коробки 2 фіксується на ствольній коробці 2 за допомогою засовки 17. Відвід частини газів (призначених для перезаряджання зброї) із каналу (позиція І) ствола 1 здійснюється через отвір (позиція III) у каналі ствола 1 за допомогою газовідвідного пристрою 18, камера якого виконана сполученою з направляючою трубкою 19, по якій переміщається газовий поршень 13 затворної рами 12. Перекладач 20 видів вогню виконаний закріпленим на бічній стінці (позиція IV) ствольної коробки 2. Відкритий приціл має мушку 21 і цілик 22, які закріплені, відповідно, на газовідвідному пристрої 18 і на ствольній коробці 2. Мушка 21 відкритого прицілу має точку, що фосфоризує, всередині, а цілик 22 дві точки, що фосфоризують, із боків прорізу (точки, що фосфоризують, на фіг. 1-3 не показані). Оптичний приціл 23 виконаний заліпленим на ствольній коробці 2 за допомогою вузла кріплення 24. На затильнику приклада 4 і ствольної коробки 2 закріплена накладка, що амортизує, 25. На дульному зрізі ствола 1 закріплений компенсатор 26, що виконує одночасно функції компенсатора і вогнегасника. Конструктивними елементами снайперської гвинтівки також є: патронник 27 і затвор 28 з бойком 129, які розташовані в затворній рамі 12. Елементи ударноспускового механізму 10 за окремими позиціями на фіг. 1-3 не показані. Магазин 5 конструктивно може бути різним, наприклад, як зазначено в [8], [9]. Снайперська гвинтівка використовується у такий спосіб. Стрілець вибирає необхідний у конкретній ситуації вид вогню, наприклад, автоматичний (для опису роботи автоматики зброї), і встановлює на нього перекладач 20. Далі, шляхом впливу на ручку заряджання 14 затворної рами 12, остання переміщається до упора назад, стискаючи зворотну 2 33601 пружину 15. При цьому затворна рама 12 проходить над патронами 6 магазина 5, підготовлюючи їх до наступного захоплення. Також під час руху затворної рами назад зводиться ударно-спусковий механізм 10. Після стиску пружини 15 ручка заряджання 14 відпускається і затворна рама 12 під дією пружини 15 переміщається убік патронника 27, витягає з магазину 5 патрон 6 і досилає його в патронник 27. Затвор 28 провертається (як варіант конструкції) у затворній рамі 12 і замикає патрон 6 у патроннику 27, підготовлюючи останній до пострілу. Після підготування зброї до стрільби, стрілець наводить її на ціль, використовуючи або відкритий приціл (шляхом суміщення мушки 21 і цілика 22 із ціллю), або оптичний припіл 23. У темний час доби прицілювання з використанням відкритого прицілу робиться за точками, що фосфоризують, нанесених на мушку 21 і цілик 22. При натисканні на спусковий гачок 9 за допомогою керуючої тяги 11 робиться приведення в роботу ударно-спускового механізму 10. Ударноспусковий механізм 10 робить удар по бойку 29, і останній розбиває капсуль патрона 6. Відбувається постріл. Порохові гази виштовхують кулю з каналу (позиція І) ствола 1 і через отвір (позиція III) у стінці каналу ствола 1 надходять у газовідвідний пристрій 18. У камері газовідвідного пристрою 18 порохові гази впливають на газовий поршень 13, переміщуючи останній по направляючій трубці 19. Зв'язана з газовим поршнем 13 затворна рама 12 починає переміщатися назад, стискаючи зворотну пружину 15. При цьому гільза патрона 6 витягається з патронника 27 і екстрактирується. Затворна рама 12 під дією сил інерції переміщується в крайнє заднє положення, стискаючи до упора зворотну пружину 15. У крайньому задньому положенні затворної рами 12 звільняється патрон 6, що знаходиться в магазині 5, а ударно спусковий механізм 10 доводиться у взведений стан. Після того, як сила інерції затворної рами 12 стане дорівнюватися силі затягування пружини 15, рух назад затворної рами 12 припиниться і вона під дією зворотної пружини 15 почне руха тися убік патронника 27, витягуючи з магазина 5 черговий патрон 6 і досилаючи його в патронник 27. Затвор 28 знову провертається в затворній рамі 12 і замикає патрон 6 у патроннику 27, підготовлюючи останній до пострілу. Одночасно з вильотом кулі з каналу (позиція І) ствола 1, порохові гази будуть впливати на компенсатор 26 та, проходячи крізь прорізу останнього, зменшувати реакцію віддачі зброї. Вищеописані операції продовжуються до повного використання патронів 6 із магазина 5. Порожній магазин 5 після відкриття пристрою фіксації 7 витягається зі ствольної коробки 2 та заміняється на споряджений. Підвищення ефективності використання снайперської гвинтівки, що заявляється, порівняно з прототипом, досягається за рахунок зменшення габаритів та, відповідно, ваги гвинтівки. Розташування приклада згаданої снайперської гвинтівки на одній лінії з віссю каналу ствола позитивно позначається на влучності стрільби (тому що при збігу точки опори з вектором реакції віддачі зникає момент крутіння, що не призводить до вертикального зсуву наводки під час стрільби). Ведення вогню посиленими патронами зі використанням компенсатора послабляє енергію віддачі, що позитивно позначається на фізіологічних даних стрільця при виробництві їм великої кількості пострілів. Джерела інформації. 1. А. Б. Жук. Гвинтівки й автомати. - М.: Військове видавництво, 1987. – С. 89. Розділ "53. СРСР", 7,62-мм автоматична гвинтівка системи Симонова зразка 1936 р. (АВС-36), мал. 53-6 – аналог. 2. А. Б. Жук. Гвинтівки й автомати. - М.: Військове видавництво, 1987. – С. 89. Розділ "53. СРСР", 7,62-мм самозарядна гвинтівка системи Токарєва зразка 1938 р. (СВТ-38), мал. 53-8, 7,62мм самозарядна гвинтівка системи Токарева зразка 1940 р. (СВТ-40), мал. 53-9 – аналог. 3. А. Б. Жук. Гвинтівки й автомати. - М.: Військове видавництво, 1987. – С. 89. Розділ "53. СРСР", 7,62-мм снайперська самозарядна гвинтівка системи Драгунова зразка 1963 р. (СВД), мал. 53-11 – прототип. 4. А. Б. Жук. Гвинтівки й автомати. - М.: Військове видавництво, 1987. – С. 33. Частина І, розділ "Гвинтівки", друга колонка, 19-33 рядок зверху. 5. А. Б. Жук. Гвинтівки й автомати. - М.: Військове видавництво, 1987. – С. 89. Розділ "53. СРСР", 7,62-мм снайперська самозарядна гвинтівка системи Симонова, досвідчений зразок (СВС128-II.60), мал. 53-12. 6. А. Б. Жук. Гвинтівки й автомати. - М.: Військове видавництво, 1987. С. 90. Розділ "55. Франція", Самозарядна гвинтівка M1949/56, мал. 55-2. 7. А. Б. Жук. Гвинтівки й автомати. - М.: Військове видавництво, 1987. – С. 90. Розділ "56. Чехословаччина", 7-мм самозарядна гвинтівка Зет К420, мал. 56-5. 3 Фіг. 1 33601 4 Фіг. 2 33601 5 Фіг. 3 33601 6 33601 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 7