Спосіб оцінки стану адаптації організму людини до несприятливих факторів виробничого середовища

Спосіб оцінки стану адаптації організму людини до несприятливих факторів виробничого середовища, який включає визначення біохімічних маркерів відповідної реакції організму на хронічну дію виробничих факторів, який відрізняється тим, що визначають рівень адреналіну, норадреналіну, 36019 біоматеріалу - сироватки крові. При цьому, критеріями прояву відмінностей в адаптаційних реакціях можуть бути як альтернативні (якісні) зрушення, так і градуйовані (кількісні) зміни. Відповідно, може йтися як про зрушення з якісними властивостями (поява нових показників, зміна характеру кореляційних взаємозв'язків між параметрами, що вивчалися), так і про кількісні особливості відповідної реакції (абсолютна величина показника, величина коефіцієнту кореляції, розмір дистанції зв'язку тощо). Відомо також, що у якості конкретних показників, що характеризують стан адаптаційних реакцій організму, тобто системи гомеостазу, можуть бути використані біогенні моноаміни (катехоламіни) як регулятори пристосованих реакцій організму, а також ряд інших метаболічно взаємопов'язаних з ними активних сполук (Физиология адаптационніх процессов. - М.: На ука, 1986.- 635 с. (Руководство по физиологии)). Відомо, що рекомендованими для використання у якості біохімічних маркерів участі симпатико-адреналової системи у формуванні відповідної реакції організму на хронічну дію хімічних та біологічних подразників, є норадреналін, адреналін, а також їх попередники у ланцюзі біосинтезу - діоксифенілаланін (ДОФА) та до фамін (Трахтенберг И.М., Тимофиевская Л.А., Квятковская И.Я. Методи изучения хронического действия химических и биологических загрязнителей) / Отв. ред. Трахтенберг И.М. – Рига: Зинатне, 1987. – 172 с.). Симпатико-адреналову активність за критерієм добової екскреції ДОФА, дофаміну, норадреналіну, адреналіну, що представляють ланку синтезу катехоламінів, ураховують для оцінки адекватності відповіді організму на стрес, у тому числі і для прогнозу післяопераційних ускладнень та летальності (Яльченко Н.А. Симпатико-адреналовая активность в процессе лечения больных раком желудка и толстой кишки // Врачебное дело. - 1997. № 2. - С. 40-43). Вивчення активності ряду ферментів, зокрема холінестерази, у комплексі з іншими біохімічними тестами використовується для оцінки несприятливих впливів на організм працюючих ферментних препаратів та, мікроорганізмів - продуцентів, становлення захисних компенсаторних реакцій організму (Кучук А.А., Оникиенко Ф.А., Блакина И.В. Биохимические показатели сыворотки крови как критерии оценки действия на организм промышленных ферментных препаратов. // Врачебное дело. - 1993. - № 2-3. - С. 102-106). Біохімічні критерії з успіхом використовуються для адекватної оцінки стану адаптації організму до різних зовнішніх факторів, у тому числі і до несприятливих факторів виробничого середовища. З метою вивчення патогенезу та проявів хвороб, що викликані професійно-виробничими факторами використовували різні класи біогенних амінів: фенілалкіламіни (β-фенілетиламін, тирамін, дофамін, норадреналін, адреналін), індолалкіламіни (триптамін, серотонін, мексамін), імідазолполіаміни (спермін та спермідин) та інші сполуки (Архипова О.Г., Шацкая Н.Н., Семенова Л.С. и др. Методы исследований в профпатологии (биохимические) / Под ред. Ар хиповой О.Г. - М.: Медицина, 1988. 208 с.). Такий відомий спосіб оцінки адаптаційних реакцій організму до зовнішніх факторів є найбільш близьким за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим до запропонованого, тому його обрано в якості прототипу. Відомі аналоги, і в тому числі прототип, мають ряд недоліків, які не дозволяють оцінити стан адаптаційних систем організму з достатньою точністю та вірогідністю. Це обумовлюється, з одного боку, відсутністю набору чітко обгрунтованих показників, що можуть характеризувати функціональний стан організму працюючих в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, з іншого боку - не адекватністю способів математичної обробки масиву даних. Слід наголосити про інколи не ефективне використання традиційних параметричних засобів статистичної обробки (критерій вірогідності Стьюдента ), які дозволяють діагностувати ли ше досить виражені зміни у стані органів та систем. Проте досить актуальною вважається задача ранньої діагностики стану напруги адаптаційних систем з метою своєчасного попередження розвитку передпатологічних реакцій. В основу винаходу покладено задачу підвищення точності оцінки стану напруги адаптаційних реакцій організму робочих, що працюють в умовах впливу несприятливих факторів виробничого середовища. Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується шляхом визначення у працівників окремих професійних груп адекватних біохімічних критеріїв адаптації організму, зокрема адреналіну, норадреналіну, дофаміну, діоксифенілаланіну, холінестерази, дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду, глутамінової кислоти, аспарагінової кислоти, тирозину, триптофану, серотоніну, гаммааміномасляної кислоти, 5-оксиіндолоцтовоі кислоти з наступною обробкою отриманих даних методами кореляційного та кластерного аналізу, які порівнюють з встановленою нормою і при зменшенні кількості взаємозалежних показників в 2 і більше разів при значеннях лінійної відстані між ними вище 0,32 та появі кореляційних зв'язків, що не є характерними для групи порівняння, оцінюють стан адаптації як напружений. Беручи до уваги складність визначення критеріїв здоров'я та адаптації у зв'язку з недостатністю розробки проблеми норми (Гичев Ю.П. К вопросу о нормологии в связи с проблемой оценки адаптивних перестроек организма // Физиология человека. - 1990. - Т. 16. - № 5. - С. 82-87), для діагностики перехідних станів організму слід використовувати поряд з традиційними статистичними методами (критерій Стьюдента) більш адекватні та інформативні. До них можуть бути віднесені кластерний та кореляційний аналіз, які дозволяють встановити відмінності у взаємозв'язку між окремими показниками, діагностувати ефект "розхитування" системи. Спосіб виконують таким чином: 1) на підставі даних про санітарно-гігієнічні умови праці виділяють професійні групи працівників, що знаходяться в умовах переважного впливу окремих виробничих факторів; 2) у працівників певних професійних груп відбирають проби сироватки крові та визначають рівні біогенних моноамінів та метаболічно взаємо 2 36019 зв'язаних з ними сполук, зокрема: адреналіну - А, норадреналіну - НА, до фаміну - ДА, діоксифенілаланіну - ДОФА, холінестерази - ХЕ, дієнових кон'югатів - ДК, малонового діальдегіду - МДА, глутамінової кислоти - ГЛУ, аспарагінової кислоти - АСП, тирозину - ТИР, триптофану - ТРП, серотоніну СТ, гамма-аміномасляної кислоти - ГАМК, 5оксиіндолоцтовоі кислоти - 5-ОІУК. Визначення катехоламінів (А, Н А, ДОФА, ДА ), а також ГАМК та 5-ОІУК проводиться методом колоночної хроматографії з наступним визначенням на спектрофлуориметрі “Хітачі” (Японія) (Соlіn Аtасk, Тог Маgnusson. A procedure for the isolation of noradrenalin (together with adrenalin), dopamine, 5hydroxytryptamine and histamine from the same tissue sample using a single column of strongly acidic cation exchange resin // Асtа рharmacol. Еt tо хісоl. 1978. - № 42. - Р. 35-37); ГЛУ, АСП, ТИР, ТРП на автоматичному аналізаторі амінокислот ААА-339 (Чехословаччина); ДК та МДА (Гаврилов В.В., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лабораторное дело. – 1983. № 3. - С. 33-36); ХЕ та СТ (Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др.: Под ред. Меньшикова В.В. - М.: Медицина, 1987. 368 с.); 3) у якості групи порівняння використовують показники інженерно-технічних працівників, які не знаходяться в умовах впливу несприятливих виробничих факторів; 4) статистично обробляють отримані дані за допомогою пакету прикладних програм "Statistica", зокрема, з використанням кореляційного та кластерного аналізу; 5) якісні результати (наявність вірогідної кореляції з коефіцієнтом кореляції більш 0,7; вид зв'язку - позитивний або негативний) та кількісні результати кореляційного аналізу (число взаємопов'язаних показників), а також результати кластеризації показників, що були вивчені (групи взаємопов'язаних показників, абсолютне значення дистанції зв'язку), аналізують шляхом порівняння між групами працюючих, що знаходились в умовах переважного впливу тих чи інши х професійних факторів. Визначають, що стан напруги адаптаційних реакцій може бути встановленим порівняно з групою контролю за критеріями: - зменшення кількості кореляційних зв'язків між вивченими показниками в 2 і більше рази; - появі кореляційних зв'язків, що не є характерними для групи порівняння; - відмінностей у результатах кластеризації та збільшення розміру лінійної відстані (більше 0,32) між вивченими біохімічними показниками. Наводимо приклад встановлення стану напруги адаптаційних реакцій робочих, що працюють в умовах впливу несприятливих факторів виробництва натуральної шкіри. Для цього на підставі даних про санітарногігієнічні умови праці було відібрано три групи робітників, які знаходяться в умовах впливу переважно тих чи інших виробничих факторів, а саме: 1 група - хімічних факторів (15 робітників); 2 група - елементів напруженої праці (8 робітників); 3 група - елементів важкої праці (22 робітники); 4 група - гр упа порівняння. У якості групи порівняння використані показники інженерно-технічних працівників (6 осіб), які не знаходяться в умовах впливу несприятливих факторів шкіряного виробництва (хімічні чинники, важка та напружена праця). Результати вивчення багатофакторних кореляційних зв'язків подано у вигляді графічних структур на фіг. 1: "Кореляційні зв'язки між біохімічними показниками у працюючих різних професійних груп", де 1 - вплив хімічного фактору; 2 - напружена праця; 3 - важка фізична праця; 4 – група інженерно-технічних працівників. Коефіцієнти кореляції Rху залежно від числа спостережень у групах враховувалися лише зі значеннями 0,42-0,76 і більше, що відповідало рівню Р