Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів та виробів медичного призначення (варіанти)

1. Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення, який являє собою покриту поліетиленовою плівкою папір-основу, що містить розмелені деревні волокна і наповнювач, який відрізняється тим, що містить розмелені до ступеня млива 30-55 °ШР деревні волокна при такому співвідношенні компонентів паперу-основи, мас %: 39062 Папір без покриття має такі властивості: гнучкість, нерозтяжність, термостійкість, гарні оптичні і друкарські властивості, низьку порошистість. З іншого боку, він має погані бар'єрні властивості для води. газів, запахів, не має здатності до термозварювання. Папір використовують для ламінування з іншими матеріалами з метою надання їм потрібних властивостей. У процесі ламінування два і більше полотна склеюються разом за допомогою спеціальної речовини, що клеїть. Отриманий у такий спосіб ламінат буде мати властивості усіх складових, однак це не буде проста сума властивостей. Якщо бар'єрні властивості складають суму властивостей кожного із шарів ламінату, то механічна міцність може в багато разів збільшуватися. Найбільш широко використовують для покриття паперу поліетилен, який має ряд переваг: хімічну стійкість, водонепроникність, незначну проникність для водяної пари, морозостійкість і гарну здатність до термозварювання. Оскільки папір з поліетиленовим покриттям виконує при пакуванні дві основні функції — захищає упакований продукт від впливу зовнішніх умов і одночасно надає упаковці декоративні властивості (на папері повинна бути надрукована етикетка), папір-основа для покриття повинна мати гарний зовнішній вигляд, мати необхідні друкарські властивості і разом з тим утворювати міцне зчеплення з поліетиленовим покриттям. Міцність паперу з поліетиленовим покриттям повинна бути достатньою для гарного збереження упаковки в умовах експлуатації, а також безобривної переробки на пакувальних автоматах. Небажана скручуваність паперу після нанесення покриття. Відомий метод нанесення поліетилену на папір з водяної дисперсії. При цьому покриття на папері піддають дії інфрачервоних нагрівачів або обігріву гарячим повітрям. При цьому покриття не окисляється, у зв'язку з чим зменшується небезпека виділення запаху від покриття. Але разом з тим при нанесенні поліетилену з водяної дисперсії необхідна потужна сушильна частина папероробної машини для видалення вологи з покривного шару і значні витрати тепла на сушіння. Найбільш перспективним є екструзійне покривання з розплаву поліетилену. Розплавлений полімер у даному випадку є і речовиною, що склеює. Покриття, здійснене цим способом, має високу міцність, високий опір зносу, проколу і вигину, високу вологонепроникність і термостійкість. При використанні методу нанесення покриття з розплаву поліетилену не потрібно спеціальних сушильних пристроїв. Розплав наносять на попередньо підігріту поверхню паперу-основи. Протилежна сторона паперу при цьому охолоджується на холодильному циліндрі, що перешкоджає проходженню розплаву на охолоджену поверхню полотна. Головною особливістю фізичної структури поліетилену є сполучення мікрокристалічної й аморфної будови. У звичайних умовах поліетилен складається з кристалічної й аморфної фази. Співвідношення між кристалічною й аморфною фазами пов'язано зі ступенем розгалуженості молекули поліетилену, тобто з кількістю бічних груп, що залежать від умов процесу полімеризації. Чим менш розгалужений поліетиленовий ланцюг, тим менше аморфної і, отже, більше кристалічної фази міститься в полімері. Міцність зв'язку папір-основа — поліетилен визначається двома факторами: хімічною адгезією, що виникає між двома поверхнями, і механічною адгезією, що виникає при механічному зчепленні. Умовою гарної хімічної адгезії є наявність деякого мінімального ступеня окислювання поверхні поліетилену, що залежить від температурного режиму екструзії. Висока температура екструзії (вище 320 °С) є причиною швидкого окислювання поліетилену, а це у свою чергу надає поліетилену полярність, що сприяє гарній адгезії. Але, з іншого боку, при високій температурі екструзії виходять плівки, що не зварюються, по-перше, через виникнення поперечної зшивки лінійних молекул поліетилену, що веде до підвищення в'язкості розчину, а по-друге, через окислювання поліетилену при високій температурі в присутності повітря. Окислена поверхня поліетилену стає полярною і здобуває здатність легко змочуватися полярними рідинами, що є негативним фактором, наприклад, при пакуванні серветок, змочених лікарськими засобами. Зварювання швів упаковки в такому випадку стає скрутним і навіть неможливим. Ме ханічній же адгезії сприяють властивості, що спричиняють проникнення розплавленого поліетилену усередину паперового полотна, тобто деяка поруватість поверхні паперу і низька в'язкість розплавленого поліетилену. Поліетилен є термопластичним стабільним полімером, що не має взаємодіючих з целюлозою груп, тому причини адгезії поліетилену з папером потрібно шукати в структурних змінах, що відбуваються під час нанесення покриття. Поліетилен після розплавлювання при повільному охолодженні досягає значного ступеня кристалічності. При цьому може відбутися взаємопроникнення кристалічних структур целюлози і поліетилену, причому кристалічна фаза поліетилену може стати продовженням кристалічних областей целюлози. У результаті утворення кристалічної системи поліетиленцелюлоза, незважаючи на відсутність хімічних зв'язків, утворюється міцне зчеплення. Такого виду зв'язок сильніший, ніж внутрішні сили зчеплення в папері, що підтверджується випробуванням на розшаровування, при якому на поліетиленовій плівці залишається тонкий шар волокон, відірваних від поверхні паперу разом з поліетиленом. Іноді неможливо одержати гарну адгезію поліетилену з папером без спеціального оброблення поверхні паперу-основи. Існують два способи оброблення паперуоснови: 1) попередня електронна обробка при використанні коронних розрядів; 2) попередня ґрунтовка паперу складами, що містять сполуки тітана, кремнію, або поліетиленіміном. Існують також способи збільшення полярності поліетилену безпосередньою дією окислювачів, газополуменевою обробкою, озонуванням, дією електричного розряду. Перераховані способи збільшення адгезійного зв'язку засновані на створенні активних функціональних гр уп у макромолекулі 2 39062 поліетилену. Під впливом окислювачів, електричного розряду, при озонуванні відбувається утворення карбонільних груп: кислотних, кетонних, складноефірних. Значне збільшення міцності з'єднання окисленого поліетилену з папером пояснюється утворенням міцних адгезійних зв'язків між карбонільними групами окисленого шару і гідроксилами целюлози. Відомий шаруватий пакувальний матеріал на основі картону (патент Канади № 2031294, В 32 В 027/10, В 32 В 027/16, заявл. 30.11.90 р., опубл. 4.10.94 р.).3гаданий матеріал виготовляють у такий спосіб. На картон після газополуменевого оброблення його поверхні з двох сторін наносять екструзією поліетилен низької густини, далі одну поверхню картону, покриту шаром поліетилену, піддають газополуменевому обробленню і на цю поверхню співекструзією наносять тришарову плівку, що містить шари сополімера етилену з вініловим спиртом, клею і поліетилену низької густини. Отриманий матеріал перешкоджає проникненню кисню і запаху і має гарну здатність до термозварювання. Але при цьому технологія його виготовлення складна, до того ж матеріал має підвищену масу 1 м 2. Відомий ламінат на основі картону, призначений для харчових продуктів (патент США № 4698246, В 65 D 15/22, заявл. 05.03.86 р., опубл. 06.10.87 р.) На внутрішню поверхню картону екструзійним способом нанесений шар модифікованого гліколем поліетилентерефталату. На зовнішню поверхню картону нанесений поліетилен низької густини, оброблений коронним розрядом для забезпечення кращого його термозварювання з поліетилентерефталатом. Одним з варіантів виготовлення ламінату є нанесення додаткового шару полиетилентерефталату на зовнішню поверхню поліетилену. Ламінат на основі картону охороняє упакований продукт від проникнення повітря і перешкоджає втраті ароматичних речовин і ефірних олій. Але при цьому технологія його виготовлення досить складна. До того ж, нанесення додаткового шару робить важчим ламінат, що і без того має велику масу 1 м 2, оскільки виготовляється на основі картону. Відомий шаруватий водостійкий папір із двошаровим покриттям, причому один із шарів — поліетилен (патент Японії № 2798268 D21H 27/36, Изобретения стран мира 56, № 10, 1999 р., с. 15). Згаданий папір виготовляють у такий спосіб. Розплав смоли, що містить 20-80% неорганічного наповнювача і складається з 40-90 частин поліетилену і 60-10 частин термопластичного поліефіру, а також полиолефіновий розплав без вмісту неорганічного наповнювача екструдують у два плівкових шари через Т-подібну голівку так, щоб поліетиленова плівка контактувала з поверхнею паперуоснови, а розплав смоли розташовувався на зовнішній поверхні шаруватого паперу. Папір, отриманий у такий спосіб, має гарну водостійкість і високу міцність. Однак, технологія його виготовлення ускладнена через необхідність нанесення двошарового покриття. Крім того, оскільки зовнішній шар паперу являє собою поліетилен з неорганічним наповнювачем, здогадне, при пакуванні лікарських чи інши х засобів термічне зварювання шарів паперу буде ускладнене і для з'єднання шарів знадобиться застосування адгезива. Відомий пакувальний матеріал, що складається з картонної або паперової підкладки з нанесеною на неї сумішшю поліпропілену з поліетиленом низької щільності, що містить 3-20% термооброблених неорганічних пігментів (ТіО2, Zn, СаСО3, каолін або їхня суміш), стабілізатори й ін. добавки. При цьому як підкладку використовують папір або картон з не біленої сульфатної целюлози великої міцності, що допускають додаткову обробку поверхні, наприклад, коронним розрядом (а. с. ЧCСP № 233594, B65D 65/38, заявл. 5.07.82 p., опубл. 1.02.87 р.). Папір-основа у відомому матеріалі, можливо, має незадовільні поверхнево-активні властивості, що не дозволяють уникнути застосування коронного розряду, що сприяє підвищенню хімічної адгезії її з полімерною плівкою. У згаданих пакувальних матеріалах збільшення адгезійного зв'язку полімеру з волокнистою основою засновано на створенні активних функціональних груп у макромолекулах полімеру, тобто на збільшенні хімічної адгезії, що найчастіше спричиняє зменшення здатності до термозварювання і появу запаху полімеру при виготовленні матеріалу. Відомий пакувальний папір з поліетиленовим покриттям, як волокнистий шар у якому використаний папір з однобічним покриттям (пігментований), суперкаландрований (Экспресс-информация по зарубежным источникам "Целлюлоза, бумага, картон", вип. 8, ВНИПИЭИлеспром, М., 1984, с. 25). У композицію паперу входить целюлоза з деревини сосни (45% по волокну), берези (55% по волокну) і тальк 10%. Як покривний пігмент використовують каолін і тальк. Такий папір має гарні друкарські властивості і гарний зовнішній вигляд, що дає можливість наносити на нього фарбу способом флексографського друку і використовувати його для пакування, у тому числі харчових продуктів і лікарських засобів. Згаданий папір обраний нами за прототип, як найбільш близький за призначенням і технічною сутністю. Відомий папір підданий обробці на суперкаландрі, тому має високу гладкість і гарні друкарські властивості. Але, разом з тим, відомий папір має високу густину, а підвищення густини спричиняє зниження поруватості паперу, що сприяє у свою чергу зниженню механічної адгезії поліетилену з папером-основою. Причиною недостатньої адгезії поліетилену з папером-основою є незадовільні поверхневі властивості паперу-основи, зокрема, недостатня однорідність таких властивостей, як шорсткість, поруватість, змочуваність, що визначають характер усмоктування поліетилену. Однорідність властивостей паперу визначається не стільки його композицією, скільки розробкою деревних волокон, зокрема ступенем млива. Можливо, у відомому папері порушена структура зв'язків між волокнами в папері-основі, особливо тими, котрі знаходяться поблизу поверхні паперу. Адгезія поліетилену з папером-основою при цьому різко знижується, аж до нуля ( на поліетиленовій плівці, знятій з паперу з покриттям, немає волокон паперу-основи). 3 39062 Завданням винаходу є підвищення адгезії поліетиленового покриття з папером-основою шляхом зміни структури паперу-основи при збереженні механічної міцності, здатності до термічного зварювання і поліпшення за рахунок цього якості паперу з покриттям при зниженні маси 1 м 2. Поставлене завдання вирішується тим, що в папері з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення, який являє собою покриту поліетиленовою плівкою папір-основу, що містить розмелені деревні волокна і наповнювач, відповідно до винаходу містить розмелені до ступеня млива 30-55 °ШР деревні волокна при такому співвідношенні компонентів паперу-основи, мас%: Компоненти целюлоза білена з хвойних порід деревини целюлоза білена з листяних порід деревини і/або деревна маса Наповнювач основи, що складається з фібрильованих волокон. Завдяки вмісту фібрильованих волокон збільшена розгорнута поверхня волокон з появою раніше прихованих в товщі гідроксильних груп. Саме по цих гр упах і здійснюються водневі зв'язки між волокнами й у такий спосіб збільшується число контактів між волокнами, що сприяє зміцненню паперового полотна і дає можливість знизити масу 1 м 2 паперу. Папір з поліетиленовим покриттям, відповідно до винаходу, має значну кількість наповнювача. Вміст наповнювача в папері знижує його деформацію при зміні вологості, що є позитивним фактором при нанесенні на папір фарби. Ця властивість паперу пов'язана зі зменшенням міжволоконних сил зв'язку і зниженням його гігроскопічності. Наповнювач, що міститься в папері, збільшує його оптичну неоднорідність і за рахунок цього підвищує його непрозорість, що також є позитивним фактором при нанесенні друкарської фарби. Папір з мінеральним наповнювачем у композиції, як правило, є більш поруватим в порівнянні з папером, у композиції якого мінеральний наповнювач відсутній. Це пояснюється тим, що частки наповнювача, що знаходиться в порах паперу, перешкоджають взаємному зближенню волокон, роз'єднують їх, збільшуючи загальну поруватість паперового аркуша. Вміст у папері мінерального наповнювача спричиняє з підвищенням загальної поруватості і підвищення повітропроникності і вбирної здатності паперу, зниження його схильності до деформації при зволоженні. Оптимальний вміст наповнювача в папері, що заявляється, супроводжується ростом сумарного і порометричного (що характеризує макро- і перехідні пори) об'ємів пор паперу за рахунок утворення в його структурі пор переважно більш великого розміру. Папір, що пропонується (один з варіантів), містить папір-основу зі ступенем проклеювання не менш 1,0 мм. При цьому молекули смоляних кислот, що містяться в клеї, орієнтовані усередину, прагнучи зменшити вільну енергію поверхні. Смола не утворює суцільної плівки на волокнах і не заповнює проміжків між ними, а розташовується у вигляді дрібних вкраплень на поверхні волокон, частково заповнюючи дрібні капіляри. Гідрофобні частки смоли, розташовуючись на волокні й у капілярах, роблять папір більш гідрофобним, а пори частково антикапілярними. Один з варіантів паперу містить значну кількість біленої целюлози з листяних порід деревини. Особливості морфологічної будови волокон целюлози з листяних порід деревини забезпечують при введенні цієї целюлози в композицію паперу поліпшення багатьох друкарських властивостей паперу. Короткі волокна целюлози з листяних порід деревини заповнюють проміжки між більш довгими волокнами целюлози з хвойних порід деревини, завдяки чому підвищується однорідність паперу. Він здобуває більш рівний просвіт, гладкість його поверхні збільшується, папір стає менш прозорим, особливо якщо в композиції його використовується білена сульфатна целюлоза з листяних порід деревини. Перевагою целюлози з листяних порід деревини є можливість застосування її в не роз Мас.% 44-75 10-50 6-15 при ступені проклеювання паперу-основи не менш 1% і масовій частці поліетилену в папері 12-40%. Поставлене завдання вирішується також тим, що в папері з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення, який являє собою покриту поліетиленовою плівкою папір-основу, що містить розмелені волокна деревної целюлози і наповнювач, відповідно до винаходу містить розмелені до ступеня млива 25-60 °ШР волокна деревної целюлози при такому співвідношенні компонентів паперу-основи, мас%: Компоненти целюлоза білена або не білена з хвойних порід деревини наповнювач Мас.% 70-94 6-20 при масовій частці поліетилену в папері 12-40%. Поставлене завдання вирішується також тим, що в папері з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення, який являє собою покриту поліетиленовою плівкою папір-основу однобічного пігментування, що містить розмелені волокна деревної целюлози, відповідно до винаходу містить розмелені до ступеня млива 35-60 °ШР волокна целюлози біленої або не біленої з хвойних порід деревини при масовій частці поліетилену в папері 1240%. Ступінь млива в папері, що заявляється, складає 30-55 (25-60, 35-60) °ШР. Такий ступінь млива дозволяє в достатньому ступені реалізувати потенційну міцність целюлози, особливо з хвойних порід деревини. Волокна з таким ступенем млива добре фібрильовані. При традиційному (мокрому) способі виготовлення паперу-основи силам поверхневого натягу води в капілярах паперового аркуша легше зсунути і зблизити між собою тонкі фібрили, ніж не фібрильовані волокна. Цим і пояснюється підвищена усадка і щільна структура паперу 4 39062 меленому або дуже слабко розмеленому стані, завдяки чому на сітці папероробної машини утворюється маса, що легко віддає воду. Паперове полотно зі вмістом такої целюлози легко сохне в сушильній частині папероробної машини, завдяки чому має підвищену поруватість. Унаслідок підвищеної поруватості папір, що містить целюлозу з листяних порід деревини, відрізняється великою вбирною здатністю стосовно друкарської фарби і зниженою деформацією при зволоженні. Дефект різнобічності в такому папері виражений слабко, тому що папір, який містить у композиції целюлозу з листяних порід деревини, має більш рівномірну структур у і складається з волокон, що різнорідні за будовою і розмірами. У такому папері менш виявляються внутрішні напруження у вигляді однобічного скручування листа, що виникають у папері при його усадці під час сушіння. Деревна маса, що присутня у композиції одного з варіантів паперу, який заявляється, також сприяє зниженню різнобічності паперу і його скручуваності. Деревна маса, маючи у своєму складі волокна різної довжини, підвищує непрозорість паперу і перешкоджає просвічуванню друкарської фарби на зворотну сторону аркуша, що дозволяє знизити масу 1 м^ паперу. Головною ж перевагою, що надає деревна маса паперу, що заявляється, є підвищення поруватості паперу-основи і підвищення за рахунок цього адгезії поліетилену з папером-основою. Папір, що заявляється, має оптимальну для тонких паперів масову частку поліетилену (1240%). Більш низька масова частка поліетилену в папері з покриттям призведе до зниження здатності до термічного зварювання. Масова частка поліетилену, яка перевищує 40%, призведе до того, що папір з покриттям за своїми властивостями наблизиться до властивостей плівкового матеріалу і властивості паперу поступово втратяться. На практиці це призведе до того, що упаковку буде важко розкрити (розірвати). Винахід ілюструється такими прикладами. Приклад 1. Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення виготовляють у виробничих умовах. Для його виготовлення використовують папір-основу зі ступенем млива 50 °ШР, ступенем проклеювання 1,5 мм і таким співвідношенням компонентів паперу-основи, мас.%: Компоненти Мn = М1 — М2 де: Мп- маса поліетилену на папері, г; М1 - маса паперу з поліетиленом, г; М2 - маса паперу-основи. Руйнівне зусилля визначають на розривній машині РМБ-30-2М за ДСТУ 2334-94 (ГОСТ ИСО 1924/1-96) при ширині зразків паперу 15(+2; -1) мм. Ступінь адгезії поліетиленового покриття визначають у такий спосіб. З рулону паперу по всій ширині полотнини вирізують три зразки паперу розміром (250±1,0) мм. На лист кальки наносять вимірювальну сітку розміром (200±0,5)´(250±0,5) мм. Розмір квадратів сітки (10±0,5)´(10±0,5) мм. Поліетиленову плівку зривають у машинному напрямі паперу і за допомогою вимірювальної сітки визначають, яка частина її покрита волокнами. Адгезію розраховують за формулою: A= 90 Наповнювач 2n ´ 100 5l (2) де: А - адгезія, %; n - число квадратів, покритих волокнами при накладенні сітки, одиниць; l - довжина зразка, мм. Ступінь адгезії визначають за трибальною системою: 1 бал - не менш 90% площі покриття покрито волокнами; 2 бали - від 50% до 90% площі покриття покрито волокнами; 3 бали - менш 50% площі покриття покрито волокнами. На зовнішню поверхню готового паперу (не покриту поліетиленом) наносять флексографські водноспиртові фарби серії 1/K виробництва фірми "Janecke + Druckfarben GmbH". Перевірку на стійкість до стерилізації проводять шляхом стерилізації радіаційним методом. Доза випромінювання, що поглинається, при цьому складає 25 кГр (2,5 Мрад). Після стерилізації визначають значення руйнівного зусилля і ступінь адгезії. Результати визначень зводять у таблицю. Приклад 2. Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення виготовляють аналогічно прикладу t, але при цьому використовують папіроснову, що містить розмелені волокна зі ступенем млива 40 °ШР, ступенем проклеювання 1,8 мм і таким співвідношенням компонентів паперуоснови, мас.%: Мас.% целюлоза білена з хвойних порід деревини (45 мас.% сульфітної і 45 мас.% сульфатної) (1), 10 Компоненти целюлоза білена з хвойних порід деревини целюлоза білена з листяних порід деревини деревна маса біла наповнювач (папір для друку офсе тний, ГОСТ 9094-89, № 1, вищий сорт, маса паперу площею 1м 2 70 г). На каширувально-ламінуючому агрегаті на папір-основу методом екструзії наносять поліетилен високого тиску (низької густини) марки 15803-020 за ГОСТ 16337-77. Температура в зоні мундштука 230-315 °С. Отриманий матеріал охолоджують. Масу нанесеного поліетилену розраховують за формулою: Мас.% 48 20 20 12 (папір для друку офсетний за ГОСТ 9094-89 №2, марка А, маса паперу площею 1 м 2 60 г). 5 39062 Приклад 3. Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення виготовляють аналогічно прикладу !, але при цьому використовують папіроснову однобічного пігментування, що містить волокна целюлози біленої з хвойних порід деревини зі ступенем млива 60 °ШР (папір етикетковий за ГОСТ 7625-86, марка М, вищий сорт, маса паперу площею 1 м 2 70г). Поліетиленове покриття наносять на ту поверхню паперу, що не піддавалася пігментуванню. Приклад 4. Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення виготовляють аналогічно прикладу !, але при цьому використовують папіроснову, що містить розмелені волокна зі ступенем млива 30 °ШР і ступенем проклеювання 1,0 мм при такому співвідношенні компонентів паперуоснови, мас.%: Компоненти целюлоза сульфітна небілена наповнювач Приклад 7. Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення виготовляють аналогічно прикладу 2, однак використовують папір-основу, що містить 35 мас.% наповнювача. Приклад 8 (прототип). Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення виготовляють аналогічно прикладу 3, але використовують папір-основу, що містить розмелені волокна зі ступенем млива 28 °ШР і таким співвідношенням волокнистих компонентів, мас.%: Компоненти целюлоза сульфатна білена з деревини сосни целюлоза сульфатна білена з деревини берези Мас.% 92 8 Мас.% 45 55 Кількість наповнювача складає 10% до маси а. с. волокна. З таблиці видно, що при недостатній кількості наповнювача (4%, приклад 6) папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення має незадовільні друкарські властивості. Підвищена ж кількість наповнювача (35%, приклад 7) призводить до зниження адгезії паперу-основи з поліетиленовим покриттям. Папір, що заявляється, (приклади 1-5) має структур у, яка забезпечує проникнення поліетилену у волокнистий шар на оптимальну глибину, що забезпечує рівномірність поліетиленової плівки. Адгезія поліетилену з папером-основою в папері, що заявляється, висока, як з застосуванням коронного розряду, так і без нього. Фізико-механічні показники паперу, що заявляється, відповідають вимогам ТУ У 24083309.0012000. Папір, що пропонується, може бути виготовлений зі зниженою масою 1 м 2, а зниження маси 1 м 2 підвищує надійність термічного зварювання, що дозволяє надійно пакувати лікарські засоби і вироби медичного призначення. (папір обгортковий за ГОСТ 8273-75, марка В, маса паперу площею 1 м 2 100 г). Перед нанесенням поліетилену поверхню паперу-основи обробляють за допомогою електророзрядного коронного пристрою. Приклад 5. Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення виготовляють у лабораторних умовах, при цьому використовують папір-основу з таким же співвідношенням компонентів, як у прикладі 1. Маса паперу-основи площею 1 м 2 складає 45 г. Випробування паперу проводять, як у прикладі 1. Приклад 6. Папір з поліетиленовим покриттям для пакування лікарських засобів і виробів медичного призначення виготовляють аналогічно прикладу 4, однак з меншою масовою часткою наповнювача в папері-основі, яка дорівнює 4,0%, і більшою масовою часткою не біленої целюлози, яка дорівнює 96%. 6 39062 Таблиця Фізико-механічні показники паперу з поліетиленовим покриттям Найменування показника Значення показника Співвідношення компонентів у папері-основі, мас.%: целюлоза білена з хвойних порід деревини целюлоза білена з листяних порід деревини целюлоза не білена деревна маса наповнювач Ступінь млива, °ШР Ступінь проклеювання, мм Маса паперу (з покриттям) площею 1 м 2, г Маса поліетилену площею 1 м 2, г Руйнівне зусилля, Н: в машинному напрямі в поперековому напрямі Ступінь адгезії, бал Руйнівне зусилля після стерилізації, Н: в машинному напрямі в поперековому напрямі Ступінь адгезії після стерилізації, бал Друкарськи властивості Прим.5 Прим.6 Прим.7 Прим.8 (прототип) Прим.1 Прим.2 Прим.3 Прим.4 90 48 100 — 90 — 35 45 — 20 — — — — 15 55 — — 10 50 1,5 — 20 12 40 1,8 — — — 60 — 92 — 8 30 1,0 — — 10 52 1,5 96 — 4 30 1,0 — 15 35 40 1,8 — — 10* 28 1,0 90 80 85 120 60 120 90 120 20 20 15 20 15 20 20 20 45 28 1 36 26 1 36 26 1 80 36 1 26 20 1 81 37 1 46 29 2 74 32 2 45 28 36 26 35 25 80 36 26 20 81 37 1 1 1 1 1 1 гарні гарні гарні гарні гарні незадов. 46 74 29 32 Не Не визнач. визнач. гарні * До маси абсолютно сухого волокна __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 7 гарні