Спосіб оцінки продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів

Спосіб оцінки продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів, що включає дослідження шовкопрядів на стадії ембріонального і постембріонального розвитку, аналіз біологічних показників, визначення активності і енергії активації каталази за формулами = 68x(V 1 - V 2 ) x T , ц = 39203х|д At розраху формулою _ At., х Att., R і його оцінку, який відрізняється тим, що, досліджують яйцекладки шовкопрядів за 72-84 години до виходу гусениць, визначають масу яєць і їх КІЛЬКІСТЬ у кладці, також досліджують гусениць останнього віку на 96-у і 144-у годину розвитку, за величиною узагальненого каталазного показника, масою яєць і їх КІЛЬКІСТЮ у кладці судять про рівень продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів, при цьому виходять з того, що чим більша маса одного яйця і їх КІЛЬКІСТЬ у кладці і чим більший узагальнений каталазний показник гусениць останнього віку на 96-у і 144-у годину розвитку, тим вищий рівень продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів нок узагальненого каталазного показника R за Винахід відноситься до лісового і сільського господарств, конкретно до штучного розведення шовкопрядів, і може використовуватись при розведенні, селекції і прогнозуванні продуктивності і чисельності популяцій шовкопрядів Відомий спосіб оцінки продуктивності і пристосування до корму дубового шовкопряда //А с 1604310 СССР, МКИ А 01 К 67/04 Способ оценки продуктивности и приспособленности к корму дубового шелкопряда/ В П Кубайчук и Н С Мороз (СССР) - № 4608544/30-15, Заявлено 24 1188, Опубликовано 07 11 90 Бюл №41 - 10 с/ - контрольний варіант, суть якого полягає в тому, що визначають активність та енергію активації каталази за формулами А = 60 х (V, -V2) х Т, = 39203 хід At О активність каталази, мг перекису водню, розкладеного одним грамом живої маси гусені за одну годину, середній об'єм 0,01 Н розчину V тіосульфату натрію, витраченого на титр контрольної проби, мл, об'єм 0,01 Н розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування V2 дослідної проби, мл, фактичний титр розчину тіосульфату т натрію, М енергія активації каталази, г-кал , активність каталази гусениць при темAti,At2 пературі інкубації ВІДПОВІДНО +15°С І +25°С А а потім розраховували узагальнений каталазний показник за формулою R= At,xAt 2 за його величиною судили про рівень адап 1 (О 00 (О 46867 тацм , продуктивності і життєздатності дубового вання визначали каталазні показники активність шовкопряда залежно від корму, виходячи з того, каталази гусениць при температурі інкубації +12°С що чим більше R, тим вища продуктивність і краще і +22°С, за формулою А = 68 х (V1-V2) x T, і енергію пристосування до корму активації каталази за формулою Недоліком відомого способу оцінки продуктивності і пристосування до корму дубового шовкоА = 39203 хід- 22° ,ДЄ пряда є те, що його застосування регламентується тільки на китайському дубовому шовкопряді, а 42° вигодівля гусениць за даним способом не забезпечує швидкого покращення біологічних показників активність каталази, мг перекису водню, в період ембріонального і постембріонального розкладеного одним грамом живої маси розвитку, збільшення виживання гусениць, зменгусені за одну годину, шення строків їх ВИГОДІВЛІ і підвищення продуктивсередній об'єм 0,01 Н розчину ності шовкопрядів V, тіосульфату натрію, витраченого на титр Винаходом ставиться завдання покращення контрольної проби, мл, біологічних показників в період ембріонального і об'єм 0,01 Н розчину тіосульфату постембріонального розвитку, збільшення вижиV2 натрію, витраченого на титрування вання гусениць, зменшення строків їх ВИГОДІВЛІ і дослідної проби, мл, підвищення продуктивності шовкопрядів т Фактичний титр розчину тіосульфату Поставлене винаходом завдання досягається натрію, тим, що досліджують яйцекладки шовкопрядів за М енергія активації каталази, г-кал , 72 - 84 години до відродження гусениць, визначаAti2, активність каталази при +12°С, ють масу яєць і їх КІЛЬКІСТЬ у кладці, також досліактивність каталази при +22°С джують гусениць останнього віку на 96-у і 144-у годину розвитку, за величиною узагальненого каУ цих формулах враховано час інкубації ЗО талазного показника, масою яєць і їх КІЛЬКІСТЮ у хвилин, розведення гомогенату 1 2000 і титр кладці судять про рівень продуктивності і пристотіосульфату натрію 0,1 н сування до штучних умов середовища шовкопряДля селекції та прогнозованої продуктивності дів, при цьому виходять з того, що чим більша відбирали групи у яких яйцекладки за масою і маса одного яйця і їх КІЛЬКІСТЬ у кладці і чим більКІЛЬКІСТЮ на 72 - 84 години до відродження гусеший узагальнений каталазний показник гусениць ниць були на 10 - 15% більшими від середньостаостаннього віку на 96-у і 144-у годину розвитку, тистичної величини, а гусениць шовкопрядів остим вищий рівень продуктивності і пристосування таннього віку на 96-у і 144-у годину розвитку з до штучних умов середовища шовкопрядів найбільшими показниками активності каталази та найменшою енергією активації і за формулою Ефективність запропонованого способу оцінки продуктивності та пристосування до штучних умов „ At-, х At о середовища шовкопрядів досліджували на китайR=—! -,де ському дубовому шовкопряді (Antheraea pernyi G М) моновольтинної породи Поліський тасар, кільчастому шовкопряді (Malacosoma neustna L) Рівактивність каталази гусениць при опненської популяції і непарному шовкопряді Ati,At2 тимальних температурах інкубації (Оспепа dispar L ) Закарпатської популяції ВІДПОВІДНО +12°С і +22°С, Відроджених гусениць дубового та непарного М енергія активації каталази, г-кал шовкопрядів всіх дослідних і контрольних варіантів визначали узагальнений каталазний показник вирощували в лабораторно-виробничих умовах на активності ферменту, середню масу яйця та яйцеоблистнених пагонах дуба черешчатого, а кладки, і за цими величинами судили про стан кільчастого шовкопряда - на облистнених пагонах сім'ї, групи, популяції, а конкретно чим більша яблуні культурної (сорт Антонівка) При догляді за маса одного яйця і їх КІЛЬКІСТЬ у кладці і чим гусеницями керувались загальноприйнятими мебільший узагальнений каталазний показник гусетодиками вирощування дубового, кільчастого і ниць останнього віку на 96-у і 144-у годину рознепарного шовкопрядів витку, тим вищий рівень продуктивності і пристоУ дослідних варіантах для селекції і прогнозу сування до штучних умов середовища шовкопвикористовувались яйцекладки сімей маса яких на рядів 72 - 84 години до відродження гусениць була на 10 Контрольних комах вирощували в аналогічних - 15% більшою від середньостатистичної велиумовах, що й дослідних, але для селекції і прочини Гусениць шовкопрядів на 96-у і 144-у годину гнозу продуктивності відбирали групи в яких виостаннього віку розвитку, вигодуваних на вказаних значали активність та енергію активації каталази кормових субстратах при однаковому техноза формулами логічному і дослідному режимах, відбирали із ПІДДОСЛІДНИХ груп методом випадкової вибірки у КІЛЬКОСТІ не менше 50 особин з кожної сім'ї Після А = 68 х (V, - V2) х Т, цього комах витримували на протязі 1 0 - 1 4 годин без корму до повного звільнення кишечнику від At \і = 3 9 2 0 3 x l g його вмісту ПІДДОСЛІДНИХ гусениць зважували з точністю до 1мг, готували з них тотальний гомогенат, в якому за допомогою юдометричного титру 46867 активність каталази, мг перекису водню, розкладеного одним грамом живої маси гусені за одну годину, середній об'єм 0,01 Н розчину V, тіосульфату натрію, витраченого на титр контрольної проби, мл, об'єм 0,01 Н розчину тіосульфату V2 натрію, витраченого на титрування дослідної проби, мл, фактичний титр розчину тіосульфату т натрію, М енергія активації каталази, г-кал , активність каталази гусениць при опAti,At2 тимальних температурах інкубації ВІДПОВІДНО +15°С і +25°С дочірніх гусениць, що вижили в період постембріонального розвитку На фіг 3 наведені дані про динаміку біологічних показників дубового шовкопряда в залежності від добору сімей за величиною середньої маси яйця у кладці самиці ВІДПОВІДНО отриманих результатів, процес зростання маси і КІЛЬКОСТІ яєць у кладці однієї самиці досягає максимальних показників у тих випадках, коли середня маса одного відкладеного яйця не перевершила 7,85 ± 1,18мг Згідно аналізу результатів досліджень встановлено, що відбираючи сім'ї за масою яйця ми впливаємо на показники продуктивності шовкопрядів Встановлено, що чим більша маса одного яйця і їх КІЛЬКІСТЬ у кладці, тим більша КІЛЬКІСТЬ гусениць шовкопрядів виживає в період постембріонального розвитку а потім розраховували узагальнений каталазний показник за формулою R = A t , x A t 2 | На фіг 4 - 6 наведені дані про залежність біологічних показників кільчастого, непарного і дубового шовкопрядів від часу відбору яйцекладок до початку відродження гусениць з яєць ВІДПОВІДНО отриманих результатів найкращі показники виживання гусениць на протязі їх розвитку, а також величини узагальненого каталазного показника на 96-у (R 96 ) і 144-у (R 144) години останнього гусеничного віку були відмічені на 72 - 84 години до їх відродження з яєць Згідно отриманих експериментальних даних, у цих варіантах КІЛЬКІСТЬ ВИЖИВШИХ гусениць знаходилась у кільчастого, непарного і дубового шовкопрядів ВІДПОВІДНО у межах 78,19 - 84,73%, 82,97 - 88,94% і 80,95 87,36%, що де 22,46 - 29,00%, 11,97 - 17,94% і 18,95 - 25,36% більше в порівнянні з варіантами де кладки були відібрані на 48 годину до відродження гусениць з яєць А за його величиною судили про рівень продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів, виходячи з того, що чим більше R, тим вища продуктивність і краще пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів Для вивчення залежності між масою яйця шовкопряда, масою кладки самиці і виживанням відроджених гусениць шовкопрядів було сформовано ВІСІМ варіантів по шість повторностей у кожному Середні величини маси яйця знаходились у межах 0,183 - 0,274мг для кільчастого, 0,598 0,835мг для непарного і 6,055 - 8,497мг для дубового шовкопрядів На фіг 1 наведені дані динаміки біологічних показників кільчастого шовкопряда в залежності від добору сімей за величиною середньої маси яйця у кладці самиці ВІДПОВІДНО отриманих результатів, збільшення маси яйця у кладці до 0,261мг корелює з ВІДПОВІДНИМ збільшенням маси кладки, виживанням гусениць і КІЛЬКІСТЮ ЯЄЦЬ у кладці 3 подальшим збільшенням маси яйця спостерігається зменшення КІЛЬКОСТІ яєць у кладці, а виживання гусениць і маса кладки яєць однієї самиці практично не змінюється Математичний аналіз виявленої закономірності дає підставу стверджувати, що найкращі результати за масою кладки яєць однієї самиці, виживанням гусениць і КІЛЬКІСТЮ яєць у кладці можливо отримати при доборі сімей кільчастого шовкопряда з середньою масою яйця у кладці самиці - 0,261 ± 0,039мг, що рівнозначне відхиленню від середньостатистичної величини на 10 - 15% Аналіз експериментальних даних, представлених на рисунку 2, показує, що у непарного шовкопряда по мірі збільшення маси яєць у кладці самиці спостерігається математично достовірне збільшення КІЛЬКОСТІ і маси кладки яєць однієї самиці, помітно зростає і виживання гусениць у період постембріонального розвитку Процес підвищення маси і КІЛЬКОСТІ ЯЄЦЬ у кладці однієї самиці досягає максимальної величини при середній масі яйця 0,738 ± 0,111 мг У сім'ях де самиці відкладали яйця з більшою масою, спостерігали поступове зменшення маси і КІЛЬКОСТІ яєць у кладці і незначне зростання КІЛЬКОСТІ На фіг 7 - 9 представлені результати експериментальних досліджень залежності біологічних показників шовкопрядів від КІЛЬКОСТІ ЯЄЦЬ у кладці самиці Згідно отриманих експериментальних даних, незалежно від виду шовкопряда із збільшенням КІЛЬКОСТІ яєць у кладці самиці зростають, маса кладки, КІЛЬКІСТЬ ВИЖИВШИХ гусениць і величини узагальненого каталазного показника (R) на 96 і 144 години останнього віку личинок дочірнього покоління За рахунок покращення вищеназваних біологічних показників у кільчастого, непарного і дубового шовкопрядів підвищився рівень продуктивності і пристосування до штучних умов середовища На фіг 10 наведені дані про тривалість розвитку шовкопрядів в личинковій стадії при використанні різних способів відбору ВІДПОВІДНО отриманих результатів, застосування запропонованого способу оцінки продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів, дає можливість помітно прискорити розвиток кільчастого, непарного і дубового шовкопрядів в личинковій стадії Так, наприклад в результаті відбору вдалося скоротити тривалість розвитку гусениць кільчастого, непарного і дубового шовкопрядів першого покоління (F,) ВІДПОВІДНО на 54, 80 і 20 годин, а гусениць непарного шовкопряда четвертого покоління (F4) на максимальну величину - 300 годин, що на 22,3% менше в порівнянні з тривалістю розвитку гусениць контрольного варіанту В табл 1 наведені дані про вплив способу відбору на виживання шовкопряд дів у період по 46867 стембрюнального розвитку Аналіз даних, представлених втабл 1, показує, що відібравши сім'ї за допомогою запропонованого способу оцінки продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів можливо суттєво підвищити КІЛЬКІСТЬ виживших гусениць кільчастого, непарного і дубового шовкопрядів Так, КІЛЬКІСТЬ виживших гусениць кільчастого, непарного і дубового шовкопрядів на кінець п'ятого 8 віку першого покоління була на 20,06%, 16,78% і 25,54%, а четвертого покоління - на 26,18%, 22,22% і 29,90% більшою, ВІДПОВІДНО, у порівнянні з контрольним варіантом За рахунок покращення у дослідних варіантах біологічних показників у період ембріонального і постембріонального розвитку, а також збільшення виживання гусениць, зменшення строків їх ВИГОДІВЛІ, відмічено закономірне підвищення продуктивності шовкопрядів Таблиця 1 Вплив способу відбору на виживання шовкопрядів в період постембріонального розвитку Виживання гусениць, екз Варіант Покоління (F,,) ВІК третій ДОСЛІД Кільчастий шовкопряд Непарний шовкопряд Дубовий шовкопряд F1 F2 F3 F4 F1 F2 F3 F4 F1 F2 F3 F4 468 482 486 496 446 468 482 496 534 564 581 592 контр 399 406 410 415 406 418 436 442 419 432 440 448 четвертий ДОСЛІД контр 404 340 420 343 424 347 429 348 380 336 402 352 414 362 428 366 524 397 559 404 565 412 569 417 п'ятий ДОСЛІД 377 392 399 400 348 372 378 396 467 495 498 504 контр 314 315 316 317 298 316 321 324 372 383 385 388 Примітка КІЛЬКІСТЬ гусениць на початок третього віку у ПІДДОСЛІДНИХ варіантах 600 екз На фіг 11 представлені дані, що підтверджують позитивний вплив запропонованого способу відбору на КІЛЬКІСТЬ виходу шовку-сирцю з грама грени дубового шовкопряда Так, у дослідних варіантах за чотири покоління КІЛЬКІСТЬ шовку зросла у порівнянні з першим на 26,29%, а загальна маса шовку-сирцю в четвертому ПОКОЛІННІ ДОСЛІДНОГО варіанта перевершила ана логічний показник контрольного варіанта на 17,38%, що дорівнює 3,62 г шовку-сирцю у розрахунку на грам грени Підсумковий аналіз досліджень, що виражені у вигляді цифрового матеріалу і розміщені у табл 1 та в фіг 1 - 11, показує, що за всіма вивченими показниками ДОСЛІДНІ варіанти значно перевершили показники варіанту за відомим способом За рахунок розширення діапазону видів лускокрилих комах, що різняться біологічними характеристиками і господарсько-економічним значенням, використання запропонованого способу оцінки продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів є більш універсальним і раціональним За рахунок використання запропонованого, способу оцінки продуктивності і пристосування до штучних умов середовища шовкопрядів значно покращуються біологічні показники в період ембріонального постембріонального розвитку, збільшується виживання гусениць, зменшується строк їх ВИГОДІВЛІ і підвищується продуктивність шовкопрядів, таким чином досягається новий позитивний ефект 350 * — Віїжяваннн гусениць % 300 250 *- - КІЛЬКІСТЬ ЯЄЦЬ 8 200 кладці, шг М 150 кладки, ш іоа 50 о Фіг. 1 46867 0,2 04 10 0,6 08 1 Фіг. 2 20 100 60 40 120 Кількість ЯЄЦЬ З ктцц шг Фіг. З го С 1200 40 ЄО SC 100 р 300 500 -л 4ZQ 20D 0 48 яздыу 60 ГОДИН^ І Е= 72 годину JS годину S0 102 ГОДИК •й. — О — R96 Фіг. 4 500 40CG 600 _Х 200 fjj J 1 1 I П 500 -400 I 1 1 38 60 72 7S 1С2 годину ГОДІ-NV гояину годт-^ годии^ годину гадину ™ № Фіг. 5 330 200 100 46867 11 12 102 годину 90 годину 84 годину 76 годину 72 годину 60 годину 4В годину 400 • R144 IRS6 600 800 1000 1200 ФІГ. 6 1S00 кладки, мг 1400 і 1200 1 Кількість яєць є 1000 800 600 400 • RHS144 гедану 200 0 Фіг. 7 1600 PLJU кладки, мг 14QQ 1200 * * * ^ ^ ^ ^ 1000 * ^ ^ ^ 1 Виживання гусениць,% ж""** 800 603 * / - . . . . - д н а 96 годину 400 200 0 КІЛЬКІСТЬ яєць в иіадці, шг плЛЛЛЛЛгіі• її i i iL 14 EL • № Ki • - • — R наШ годину ••• Ifl I'l Ifl Wm I I 11 li * Фіг. 8 кладки, мг 1400 г"""""""! кількість 1000 800 •* 6DC кладці, шг • годину 400 0 Виживання гусей идь,% L 11 11 Фіг. 9 годину 13 46867 14 SP4 BF4 • РЗ • F3 0Р2 HF2 • Р1 • F1 дубовий тттт непарний кільчастий 500 1000 1500 2000 Розвиток, годин Фіг. 10 • Дослід • контроль зо L. 25 |п Ц £* 20 ш 1 15 3 ю я й 5 1 1І •_ •_! 1 B_JІ •_! F2 F1 F3 F4 Покоління Фіг. 11 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71